Кіберзлочинець чи дисидент: що відомо про білоруського українця Володимира Кадарія, який майже 15 років ховається від правосуддя

Володимир Кадарія

За даними Слідчого комітету Білорусі, у 2016 році Кадарія звернувся до України надати йому статус біженця. Після цього він ймовірно отримав українське громадянство.

“Голос Америки” розповідає про долю ймовірного шахрая, який майже 15 років ховається від правосуддя. Державний департамент США пропонує до $2,5 млн за інформацію, що призведе до його арешту.

Коли американський Держдепартамент запропонував винагороду за інформацію про нього, це ознаменувало завершення низки трансформацій цього чоловіка від підозрюваного шахрая на дисидента та навпаки.

Йдеться про Володимира Кадарію, якого США звинувачують у схемі поширення шкідливого програмного забезпечення, Україна ймовірно надала йому біженство, а Киргизстан депортував його до Білорусі.

Кадарія виглядав особливо невловимим. Коли він уперше став підозрюваним у себе на батьківщині, в Білорусі, він втік та прожив багато років за кордоном. За цей період встиг отримати притулок та новий паспорт або кілька паспортів.

Під час одного з переслідувань проти нього, за Кадарію заступалися чиновники ООН.

Сьогодні ж, як вважає Мінюст США, жертвами його злочинів стали мільйони користувачів комп’ютерів – США, Польщі, Франції та Британії.

Хто такий Володимир Кадарія

Особистої інформації про Кадарію у відкритих джерелах надзвичайно мало. Йому 38 років, родом з Білорусі.

Як повідомляв раніше Слідчий комітет (СК) Білорусі, приблизно 2008 року Кадарію визнали підозрюваним у розкраданні грошей в особливо великих розмірах “шляхом модифікації комп’ютерної інформації”.

“Чоловік купував у “даркнеті” реквізити та інформацію з магнітних смуг банківських карток”, записував їх на “білий пластик” для імітації банківської платіжної картки, і через банкомати у Мінську знімав вкрадену готівку. Також виводив гроші через банківські рахунки “дропів”, серед яких були зокрема громадяни Білорусі”, — повідомляла білоруська влада у березні 2023 року.

“Дропами” називають людей, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів, карток/рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу. Здебільшого це малозабезпечені люди, яким треба швидкі гроші.

За даними Слідчого комітету Білорусі, у 2016 році Кадарія звернувся до України надати йому статус біженця. Після цього він ймовірно отримав українське громадянство.

У пресрелізі Мін’юсту США він описується як “громадянин Білорусі та України”. Немає відкритої інформації, на якій підставі Україна надала біженство або громадянство Кадарії.

Про його життя в Україні дуже мало відомостей. Людина з тим самим іменем та прізвищем зареєстрована в Україні як “фізична особа-підприємець”.

Згідно з базою OpenDataBot, Кадарія раніше був одним із бенефіціарів компаній “Космо Медікал” та “Діджітал Мед”.

Він також є на одній із фотографій під час заходу “IT Nature Party International”, що відбувся влітку 2018 року на околиці Києва. Судячи із назви заходу, це міжнародна вечірка на природі для людей зі сфери інформаційних технологій.

Організатори заходу запрошували “на реальну і вже легендарну закриту літню тусовку IT Nature Party за 30 км від Києва”.

Затримання та екстрадиція

У 2022 році СК Білорусі отримав інформацію про те, що Кадарія певний час прожив в Іспанії. У серпні того ж року він прилетів до Бішкека, столиці Киргизстану, де його затримали. Тоді Білорусь запросила його екстрадицію.

Кадарія та його киргизький адвокат стверджували, що його на батьківщині переслідують через політичні мотиви.

Після президентських виборів у Білорусі 2020 року, які США визнали фальсифікованими, в багатьох білоруських містах почалися масові протести проти уряду Лукашенка. Білоруська влада заарештувала тисячі людей, за деякими оцінками, до півмільйона жителів країни залишили країну. В самій країні за ґратами опинилися понад 1400 політв’язнів.

У Киргизстані Кадарія стверджував, що був громадянином Білорусі під назвою Андрій Ковальов. Як повідомляє киргизька служба Радіо Свобода “Радіо Азаттик”, у 2017 році він змінив прізвище на Кадарія, коли отримав громадянство України.

Володимир Кадарія
Володимир Кадарія

В інтерв’ю виданню “Сьогодні” Кадарія стверджував, що у Мінську працював адміністратором опозиційного сайту, де публікувалися тексти про корупцію. За його словами, білоруські силовики затримали його у 2008 році. Вони вилучили ноутбук, але через систему шифрування даних їм не вдалося підтвердити його зв’язок з опозицією. Після того, як його відпустили, Кадарія мовляв одразу залишив Білорусь.

Генпрокуратура Киргизстану не знайшла у справі проти нього політичних мотивів. Суд схвалив його екстрадицію.

Кадарія спробував оскаржити це рішення. Його юрист заявив, що екстрадиція порушує зобов’язання Киргизстану перед міжнародними організаціями.

Після того, як суд відхилив апеляцію Кадарії, за нього “заступилися” в ООН. Представник Управління верховного комісара ООН з прав людини у Центральній Азії Фабіо Піана та представник Управління верховного комісара ООН у справах біженців Ханс Фрідріх Шоддер заявили, що судове рішення порушує Конвенцію про статус біженців та місцеве законодавство, повідомляло “Сьогодні”.

Щоб уникнути екстрадиції, Кадарія звернувся з листом до президента Киргизстану Садира Жапарова і попросив притулку в Киргизстані.

Зрештою, у березні 2023 року його таки екстрадували назад до Білорусі.

На відеозаписі, опублікованому білоруським Слідчим комітетом 24 березня 2023 року в Telegram, Кадарія заявив, що не був пов’язаний з опозицією і ніколи не брав участі в політичних рухах, не був пов’язаний з політикою.

Згідно з супровідним текстом, він “розповів слідчим про нібито політичні мотиви його екстрадиції, які тиражувалися екстремістськими ресурсами”.

У Білорусі “екстремістськими” визнані незалежні ЗМІ у вигнанні, правозахисні організації та форуми. Силові структури Білорусі часто публікують відео затриманих із заявами, ймовірно записані під примусом. Невідомо, за яких умов було зроблено відеозапис Кадарії.

Якщо припустити, що Кадарія справді не був пов’язаний із політикою, як він отримав статус біженця в Україні?

Дмитро Мазурок, координатор проєкту в Українському незалежному центрі політичних досліджень та колишній адвокат, який спеціалізувався на міграції, вважає, що отримати статус біженця в Україні у 2016-21 роках було нескладно.

“Я точно можу сказати, що набути статус біженця, а згодом і отримати громадянство, для людини з грошима – не проблема”, — сказав він в інтерв’ю “Голосу Америки”.

При цьому він також нагадав, що не варто довіряти коментарям, даним у присутності білоруських слідчих. “У них є жорстка система примусу”, – наголосив Мазурок.

Американські звинувачення

12 серпня Мін’юст США повідомив, що в окрузі Нью-Джерсі та Східному окрузі Вірджинії звинувачують Максима Сільникова, громадянина України та Білорусі, який, згідно з судовими документами, очолював дві багаторічні схеми кіберзлочинності. Його заарештували у Польщі та депортували до США.

За версією американських прокурорів, українець та білорус Кадарія та чоловік з російським громадянством Андрій Тарасов – спільники Сильнікова.

Згідно з обвинувальним актом зі штату Нью-Джерсі, з 2013 по 2022 роки кібершахраї використовували “зловмисну рекламу”, щоб обманом змусити жертв натиснути на здавалося б легітимну інтернет-рекламу та інфікувати комп’ютери американців шкідливим програмним забезпеченням, зокрема Angler Exploit Kit.

“Натомість жертви перенаправлялися на шкідливі інтернет-сайти, які доставляли зловмисне програмне забезпечення на їхні пристрої, надаючи змовникам доступ до особистої інформації жертв. Потім змовники продавали цей доступ та інформацію іншим кіберзлочинцям у темній мережі. Протягом усієї схеми змовники намагалися приховати свою особу від правоохоронних органів, в тому числі використовуючи шахрайські псевдоніми та онлайн-персони”, – заявив прокурор з округу Нью-Джерсі.

Програма-вимагач Reveton приносила ймовірним злочинцям $400 тисяч щомісячно.

В обвинувальному акті Кадарію називають “шкідливим рекламодавцем”.

Якщо їх визнають винними, кожен з них може отримати 27 років за ґратами за змову з метою шахрайства із застосуванням електронних засобів зв’язку, 10 років за змову з метою скоєння комп’ютерного шахрайства, 20 років за кожний пункт шахрайства з використанням електронних засобів зв’язку.

У випадку з Кадарією залишається відкритим одне важливе питання: де він зараз?

Він може бути ув’язнений у Білорусі, куди його екстрадували півтора року тому. Однак підтвердити цю інформацію Голосу Америки не вдалося: у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі не відповіли на наш запит.

На запитання про можливе знаходження Кадарії в ув’язненні також не відповіли Мін’юст та Держдепартамент США.

В оголошенні на сайті Держдепартаменту пропонується винагорода за інформацію, яка призведе до арешту або визнання Кадарії винним у будь-якій країні світу.

You may also like...