Швейцарія – рай для шпигунів зз Росії, Китаю, США, Туреччини та Ірану
Маленька Швейцарія як ніяка інша країна давно завоювала репутацію райського містечка для шпигунів усіх мастей. Агентів у цій країні цікавить фармацевтична промисловість, привертають міжнародні організації, ваблять компанії сфери сировинного трейдингу, та хіба мало що ще. При цьому Швейцарія навіть якщо і ловить шпигунів на місці злочину, то майже ніколи не викидає їх з країни зі скандалом. Чому?
На цю тему журналісти порталу SWI розмовляли зі швейцарським письменником і журналістом Томасом Кнелльвольфом (Thomas Knellwolf). У написання своєї останньої монографії під заголовком “Знешкоджений – найгучніші шпигунські історії Швейцарії” він інвестував майже 10 років. Швейцарія, за його словами, і справді дуже зручна для шпигунів і агентів країна.
Взяти хоча б зовсім нещодавню справу, сліди якої ведуть у регіон Бернського Нагір’я, у місто Майрінген. Зазвичай у суспільній свідомості це місто пов’язане з образом Шерлока Холмса, але в даному випадку нас цікавитиме невеликий пансіон Rössli, готель, що його придбала ціла сім’я китайських громадян.
Томас Кнелльвольф каже, що існує обґрунтована підозра, що це була заздалегідь і ретельно спланована операція китайської розвідки. Річ у тім, що в Майрінгені є невеликий військовий аеродром, на який і з якого кілька разів сідав і злітав новий швейцарський винищувач F35 американського виробництва. На референдумі народ вирішив виділити гроші на цей бойовий літак 5-го покоління, який має замінити нинішні застарілі машини швейцарських ВПС.
Китай уже багато років шпигує за цим винищувачем, а з готелю Rössli, що розташований просто на узбіччі злітно-посадкової смуги, на цей літак відкривався прямий вид без будь-яких перешкод. Наразі всі ці люди вислані з країни, ми теж повідомляли про це.
“Така контррозвідка, як у нас…”
Як каже далі в інтерв’ю телеканалу SRF Томас Кнелльвольф, активно працюють у Швейцарії агенти не тільки з Китаю, але й із таких країн, як Швейцарія, а й з інших країн, зокрема, з Китаю;Швейцарії агенти не тільки з Китаю, а й з таких країн, як Росія, США, Туреччина та Іран. “Така контррозвідка як у нас у Швейцарії тільки полегшує роботу іноземним агентам”. У Швейцарії, насправді, професійно займаються контррозвідкою лише близько півсотні людей, деякі з них працюють взагалі на півставки. З іншого боку, каже Томас Кнелльвольф, тільки агентів з Росії в Швейцарії під дипломатичним прикриттям працює більше, ніж власне російських дипломатів, розміщених у Берні, Женеві чи Цюриху.
У своєму останньому звіті про ситуацію швейцарська розвідслужба NDB підтверджує наявність цієї проблеми. У ньому, зокрема, йдеться: “З приблизно 220 осіб, акредитованих при російських диппредставництвах у Женеві та Берні, досить імовірно, що принаймні третина все ще працює на російські спецслужби”. Як заявив ще в травні 2024 року в інтерв’ю 10vor10, новинній програмі швейцарського громадського німецькомовного телебачення SRF, Адріан Хенні (Adrian Hänni), експерт мюнхенського Інституту нової та новітньої історії (Institut für Zeitgeschichte), останнім часом Росія помітно активізувала свою шпигунську діяльність у Швейцарії.
Вимога висилати шпигунів
Томас Кнелльвольф вказує на ще один аспект. Історія шпигунства завжди пов’язана в суспільній свідомості з такими образами і фігурами, як Дж. Бонд. У книжці “Знешкоджено – найгучніші шпигунські історії Швейцарії” можна зустріти кілька десятків чоловіків-шпигунів. А як же жінки?
На сторінках цієї монографії можна зустріти всього двох або трьох, але це тільки тому, що, на думку автора, жінки привертають до себе набагато менше уваги оточуючих і легше вислизають від органів контррозвідки.
Якщо запитати Томаса Кнелльвольфа про причини, через які Швейцарія є центром світового шпигунства, а столицею такого шпигунства по праву є Женева, то він згадує про політику нейтралітету. “Федеральна рада, уряд країни, виходить з того, що ми і так не можемо впливати на те, хто приїжджає до Швейцарії працювати в розташованих тут міжнародних організаціях
. Тож ми просто змушені приймати всіх, хто приїжджає до нас, рівною мірою”. Однак такий підхід останнім часом викликає багато суперечок. Палати швейцарського парламенту, Національна рада і Рада кантонів, чинять тиск на кабмін: вони хочуть, щоб ця політика змінилася. Шпигуни, викриті у Швейцарії, мають негайно висилатися з країни. Такими є вимоги багатьох депутатів, які посилаються при цьому на європейські країни, що давно вже чинять саме так.
Побоюватися викрадень
Про це, наприклад, можна прочитати в нещодавньому ситуаційному звіті (Lagebericht) швейцарської розвідки NDB. Там зазначено, що з європейських країн була вже вислана велика кількість співробітників російської розвідки, переодягнених у дипломатів, однак у Швейцарії їх кількість залишається незмінною.
Як говорить на закінчення Томас Кнелльвольф, особливо обережними слід бути тим, хто належить до якоїсь національної меншини. У зоні особливого ризику перебувають тибетці, уйгури, представники турецької опозиції. У Швейцарії постійно відбуваються спроби викрадення таких людей, як це трапилося нещодавно з одним турецьким бізнесменом. “Усі ці люди повинні бути завжди напоготові, я думаю, що всім нам до цієї проблеми дійсно потрібно ставитися серйозно”, – резюмує Томас Кнелльвольф.
Автор: Карін Рюфлі (Karin Rüfli)
Джерело: телеканал SRF / портал SWI
Tweet
