Гроші втратив мешканець Івано-Франківська, купуючи транспортний засіб в інтернеті. Чоловік потрапив на гачок шахрая. Правоохоронці закликають не довіряти невідомим особам в мережі та не збагачувати аферистів.
Практичні поради для захисту від інтернет шахрайства. Які популярні схеми виманювання грошей в українців. На що звертати уваги, щоб не потрапити по тенет шахраїв. Ознаки нечесних сайтів та оголошень.
Шахрайка з Дніпра під приводом продажу одягу в Instagram обдурила понад 30 людей.
У січні-березні 2022 року Facebook видалив 1,6 млрд фейкових акаунтів. За допомогою сучасних програмних засобів інтернет-ділки за лічені хвилини створюють тисячі фейкових сторінок користувачів, збираючи з них армію.
«Кожному жителю від 9800 грн» або «Компенсацію отримає кожен українець!» — така дезінформаційна кампанія віддавна гуляє просторами фейсбуку у форматі рекламних повідомлень. Якщо коротко, це шахрайська кампанія — і зовсім не нова.
Зловмисники, які налагодили злочинну схему власного збагачення, керували процесом з харківського слідчого ізолятора. Слідством встановлено, що аферисти діяли тривалий час на всій території України, за який скоїли близько 50 епізодів злочинів.
Для привласнення грошей громадян фігуранти використовували 10 фейкових сторінок-магазинів у соцмережі із загальною аудиторією понад 600 тисяч осіб. Правоохоронці завершили досудове розслідування. За скоєне угрупованню загрожує до 12-ти років за ґратами.
Потерпілі переслали зловмиснику близько 100 тисяч гривень за комп’ютерну техніку, але товар не отримали. За скоєне фігуранту загрожує до 8-ми років ув’язнення.
Фішингові ресурси створюють аферисти для отримання банківських реквізитів та конфіденційної інформації громадян. Надалі зібрані дані вони продають або використовують для злочинів, зокрема вимагання або викрадення грошей.
