Яким чином молоді люди, які виросли у незалежній Україні та, здавалося б, не вражені «геном совка», стають пособниками ворога і зрадниками. А обвинувачені у держзраді часто готові обміняти визнання вини на своє включення до списків на обмін, аби після вироку виїхати у Росію
Практика притягнення до відповідальності за подібні злочини ще тільки формується. Тож іноді прокурори вагаються, як саме кваліфікувати ті чи інші дії — як колабораціонізм чи як державну зраду.
Група волонтерів KibOrg отримала телефонний довідник УФСИН по Запоріжчині, де зазначаються персональні дані та посади працівників. Журналісти виокремили із цього переліку громадян України, які пішли на співпрацю з російськими загарбниками.
Покарання за колабораціонізм передбачене статтею 111-1 ККУ. За це передбачено до двох років виправних робіт, арешт до шести місяців або ув’язнення до трьох років, а також — заборона до 15 років займати певні посади або займатися освітньою діяльністю.
Про медійників, які за власним вибором, без примусу, стали поширювати російську пропаганду на тимчасово окупованих територіях.
Навесні минулого року росіяни обстріляли бронетанковий завод у Києві. Звинувачення у корегуванні ракети, а саме державній зраді під час воєнного стану, висунули українському військовослужбовцю Михайлу Антропову. Він називає це вигадкою.
Перший явний випадок колабораціонізму стався в Мелітополі — на каналі, власником якого був депутат обласної ради від «Опозиційного блоку» Євген Балицький
Сотні тисяч справ щодо колабораціонізму розглядалися в різних державах після Другої світової війни. Держави керувалися як власними інтересами, так і змушені були відповідати на тиск переможців.
