Російськомовні користувачі у фінських соцмережах розносять путінську пропаганду: розслідування

Це Фінляндія винна в тому, що східний кордон закритий, Росія не підштовхувала шукачів притулку до перетину кордону, Фінляндія більше не є правовою державою – такі твердження є звичним явищем у російськомовних групах в соцмережах у Фінляндії.

Про це свідчить розслідування фінського видання Yle, яке вивчило дописи та коментарі у фінських російськомовних відкритих групах Facebook і Telegram з листопада 2023 року до середини січня 2024 року. Групи налічують десятки тисяч учасників.

У листопаді Фінляндія закрила всі пункти пропуску на східному кордоні після того, як кордон перетнули близько тисячі шукачів притулку. Уряд обґрунтував це рішення тим, що Росія почала підштовхувати мігрантів до Фінляндії.

У російськомовних соціальних мережах багато людей звинувачували у цій ситуації Фінляндію, а не Росію.

Російськомовні громадяни, які проживають за кордоном, є важливою групою для Росії, і вона прагне впливати на їхню думку по всій Європі.

На сході України Росія систематично поширювала кремлівську пропаганду протягом багатьох років до ескалації війни. Це сприяло захопленню територій навесні 2014 року.

У країнах Балтії Росія розпалює ворожнечу між етнічними групами. У Франції та Німеччині Росія систематично поширювала брехню саме через російськомовні групи в соціальних мережах.

У Фінляндії проживає близько 90 000 російськомовних. Користувачі соціальних мереж представляють не всіх з них.

Люди, які беруть участь у дискусіях в групах, що переглядалися Yle, є приватними особами. Yle не публікує їхніх імен.

Дискусії, за якими стежить Yle, загострилися на початку листопада, коли політики почали розглядати можливість обмеження прикордонного руху через групи шукачів притулку, що приходили на східний кордон.

Лише в одній великій групі у Facebook дописи, пов’язані зі східним кордоном, отримали 2 200 коментарів у період з 11 по 30 листопада.

Деякі учасники дискусій розуміли обґрунтування закриття кордону, але багато хто не розумів.

Значна частина учасників коментування розглядала шукачів притулку як привід, вигаданий Фінляндією для закриття кордонів. Дехто назвав інформацію про те, що Росія штовхає шукачів притулку через східний кордон, “фінською пропагандою”.

Звинувачення на адресу фінської влади посилилися, коли Фінляндія остаточно закрила кордони.

Багато хто вважав, що це рішення було спеціально спрямоване проти російської меншини.

Ці та сотні інших коментарів, розміщених у групах, безпосередньо відображають заяви російської держави про причини прикордонної кризи.

Експертка з питань Росії, професорка Ольга Давидова-Мінґет, не дивується, що у фінських російськомовних соціальних мережах з’явилися гнівні розмови про закриття східного кордону.

Багато фінів мають родичів і друзів на російському боці. Перетин кордону став невід’ємною частиною повсякденного життя.

– Кінець такого способу життя – це величезна подія, – каже Давидова-Мінґе.

Давидова-Мінґет, яка переїхала до Фінляндії з Радянського Союзу в 1990-х роках, досліджує і викладає питання, пов’язані з Росією і кордоном, на факультеті соціальних наук та економіки Університету Східної Фінляндії.

Дослідник Теему Ойво також роками стежить за спілкуванням фінських російськомовних у соціальних мережах.

За словами Ойво, тон дискусій змінився, коли прикордонні пости були закриті.

– Було багато коментарів “ось і все”. Що все непоправно погано, або, принаймні, погано вже дуже давно, – каже він.

Ойво – дослідник Карельського науково-дослідного інституту при Університеті Східної Фінляндії.

Він підкреслює, що фінські російськомовні не є однорідною групою. Російськомовні, які мігрували з Росії, і ті, хто втік зі східної України, можуть мати дуже різне сприйняття російського режиму.

І далеко не кожен голос чути в розмовах у Facebook і Telegram.

Групи у Facebook, здається, переповнені людьми, які переїхали до Фінляндії в 1990-х роках. За словами Ойво, деякі з них ностальгують за “Радянським Союзом їхньої молодості”.

– Опитування також показують, що ті, хто переїхав до Фінляндії в 1990-х роках, набагато частіше вважають дії Росії прийнятними, ніж ті, хто переїхав у 2010-х роках.

Військові дії Росії в Україні схвалюють близько п’ятої частини російськомовного населення Фінляндії у 2022 році, згідно з дослідженням Фонду “Культура”.

Yle не виявила явних ознак того, що російські тролі систематично намагаються контролювати дискусії в російськомовних групах соціальних мереж.

Більшість учасників дискусії мали профілі, які здавалися справжніми, створеними багато років тому. Також не було ідентичних повідомлень або відвертих фейків, характерних для тролінгових кампаній.

Судячи з профілів, більшість найактивніших учасників дискусій у групах проживають у Фінляндії.

Адміністратор групи у Facebook повідомив Yle, що не помітив жодного кремлівського троля. Однак дискусія в групі не така жвава, як в інших групах. Yle не публікує ім’я адміністратора через делікатність питання.

Адміністратори інших груп не відповіли на запитання Yle.

Фінляндія не є однією з головних цілей російських кампаній впливу – дослідник

Кремль витрачає більше часу і грошей на кампанії впливу в інших країнах, ніж у Фінляндії, каже Якуб Каленський з Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам.

Висока медіаграмотність, складна мова і стабільне суспільство роблять поширення дезінформації у Фінляндії досить складним завданням, пояснює Каленський.

Фінляндія також невелика країна. Росія виграє більше, якщо зможе привернути на свій бік, наприклад, американців чи французів.

Піддавання сумніву західної демократії є щоденною рисою кремлівської комунікації. Дискусії, в яких проросійські сили стверджують, що недемократичний уряд утискає російськомовну меншину, добре знайомі з України та країн Балтії. В Україні Росія неправдиво виправдовує агресивну війну на підставі українського “нацизму”.

За словами Якуба Каленського, важко сказати, коли дискусія в соціальних мережах йде від самих людей, а коли просто повторює меседжі Кремля. Російською пропагандою може бути сформований цілий світогляд.

Цікаво, що учасники дискусій, за якими слідувало Yle, поділилися значно більшою кількістю текстів з фінських ЗМІ, ніж з російських.

Загалом у дискусіях про кордон на цих каналах було поширено 25 посилань на матеріали російських ЗМІ, тоді як на фінські новинні джерела посилалися 149 разів. Переважна більшість з них були матеріалами Yle Novosti.

За оцінками експертів, опитаних Yle, багато російськомовних у Фінляндії інтерпретують фінські новини через російські ЗМІ. Вони не завжди довіряють змісту фінських новин.

Професор Давидова-Мінґет описує російськомовне населення Фінляндії як “медіа-аутсайдерів”.

Дехто слідкує за російськими державними ЗМІ, які намагаються заплутати людей і представити багато різних версій реальності. З іншого боку, фінські ЗМІ, можливо, не забезпечують достатнього рівня ідентифікації, щоб бути єдиним джерелом новин.