Як українські дерев’яні муляжі HIMARS дурять російських загарбників

Українська армія використовує дерев’яні макети пускових установок HIMARS, щоб обдурити російську розвідку і змусити витрачати дорогі крилаті ракети на знищення хибних цілей, написала Washington Post.

Газета посилається на українських та американських високопосадовців, а також на фото, які вивчили її журналісти, зазначає BBC.

Один зі співрозмовників газети з України повідомив, що російська армія витратила щонайменше десять крилатих ракет “Калібр” на знищення макетів пускових установок. Наразі Україна має намір розширити виробництво таких макетів, сказав він.

Перевірити ці твердження в умовах війни важко, оскільки вся інформація щодо бойових дій в Україні суворо засекречена. Російське міністерство оборони регулярно звітує про знищення пускових установок HIMARS, проте у цих звітах не фігурують крилаті ракети “Калібр”.

Можливо, “Калібром” вдарили по заводу в Харкові, про який міноборони РФ розповіло у зведенні від 1 серпня. Там йшлося про удар “високоточними ракетами” по будівлі, де нібито знищили дві пускові установки HIMARS. Перевірити цю інформацію не вдалося, українці заявили, що не втратили жодного HIMARS.

Крім того, російські військові кілька разів заявляли про знищення HIMARS іншими засобами, наприклад, артилерійським вогнем. Пускати крилаті ракети на обстріл мобільних цілей – не дуже ефективно, оскільки, коли таку ракету запускають, то попередньо розраховують маршрут польоту, показники заносять до системи наведення ракети, яка із заздалегідь визначеними координатами повинна знешкодити ціль. Стріляють на великій відстані від цілі, а пускові установки HIMARS зазвичай після обстрілу намагаються змінити позицію для того, щоб уникнути обстрілу у відповідь.

Виробництво й використання макетів HIMARS здається логічним – ці пускові установки, озброєні високоточними ракетами GMLRS, українці використовують для завдання ударів по важливих цілях у тилу російських військ.

Цими ракетами пошкодили мости в районі Херсона, які стали непридатними для логістики російського угруповання. Ракети GMLRS знищили десятки складів озброєнь, штаби та інші важливі об’єкти.

Тому для російських військ HIMARS, а також гусеничні версії цих систем MLRS та MARS, безперечно, є пріоритетними цілями.

Макети на війні

Використовувати макети бронетехніки для обману авіації противника почали одразу після появи її на полі бою в Першу світову війну.

Тоді такі макети були імпровізацією у чистому вигляді, їх робили з дерева й гілок, фарбуючи в польових умовах. Ці макети часто робили нерухомими, і їх доводилося перетягувати волоком.

Під час Другої світової виробництво макетів бронетехніки вже було значно професійнішим. Його застосовували обидві сторони конфлікту.

Незадовго до битви під Ель-Аламейном британці збудували макети танків, встановивши їх для більшої рухливості на вантажівки. Це зробили не для того, щоб німці витрачали бомби на хибні цілі, а для відволікання уваги – на іншій ділянці фронту, де готувався справжній наступ, танки маскували під вантажівки.

У Другу світову з’явилися надувні макети. Перед висаджуванням у Нормандії союзні сили провели цілу операцію з дезінформації німецької розвідки, створивши у північній Англії фальшиві сили вторгнення. У цій операції використали макети танків, літаків, іншої техніки, були навіть макети десантних барж.

Протягом усієї війни обидві сторони будували фейкові аеродроми, щоб заплутати противника.

Промислове виробництво

Використання макетів бронетехніки – нормальна практика. Такі макети виробляє оборонна промисловість, закуповують міністерства оборони різних країн. І України, зокрема.

У 2020 році на полігоні Широкий Лан у Миколаївській області представили надувну самохідно-артилерійську установку “Акація”, яку виготовили волонтери з фонду “Повернися живим” спільно з українськими військовими.

Як розповів на фейсбук-сторінці фонду волонтер Андрій Римарук, роботи зі створення макетів бронетехніки розпочалися ще у 2018 році.

За словами Римарука, розробку випробували у реальних бойових діях на сході України. У Росії надувні макети бронетехніки виробляють на промислових підприємствах, їх закуповує міністерство оборони, і вони, принаймні до початку війни в Україні, використовувалися на навчаннях.

Надувні макети виробляє російська компанія “Русбал”, на сайті якої, щоправда, вони не згадуються – там йдеться лише про виробництво аеростатів та надувних засобів порятунку.

Компанія, як писала російська газета “Коммерсант”, у вересні 2019 року була фігурантом корупційного скандалу, внаслідок якого заарештували офіцерів міністерства оборони РФ. У статті йдеться про те, що компанія випускала макети танків, літаків, ракетних комплексів та іншої техніки.

У США також існує промислове виробництво надувної техніки. Наприклад, компанія i2k випускає найрізноманітнішу продукцію, зокрема, безліч макетів танків, літаків, зенітно-ракетних комплексів.

Серед її продукції – багато російських та китайських зразків, але є й американські, причому, судячи з рекламної брошури на сайті, вони виробляють надувні пускові установки HIMARS.

Надувні муляжі

Більшість сучасних макетів промислового виробництва – надувні. Річ у тому, що такі макети значно легші, ніж каркасні, обшиті твердішими матеріалами.

Надувний макет простіше перевозити, він має меншу вагу, займає мало місця, а розгортається буквально за кілька десятків хвилин.

Мінуси такого макета в тому, що його треба постійно піддувати – навіть найщільніша тканина під тиском пропускає повітря. Крім того, в бойових умовах макет може бути пошкоджений уламками або кулями.

Сучасні макети часто не просто візуально імітують бронетехніку, вони також обшиті спеціальними радіовідбивними матеріалами, щоб їх можна було засікти радаром.

Щоб виглядати правдиво для засобів розвідки, які використовують тепловізори, такі макети обладнують спеціальними нагрівальними елементами, які розміщують у тих місцях, що нагріваються в справжніх танках і машинах. Наприклад, біля двигуна та вихлопних труб.

Чи були обладнані такими системами макети HIMARS, газета Washington Post не повідомляє.

Автор:  Павло Аксьонов, BBC