Які трофеї захопили ЗСУ під час розгрому рашистів на Харківщині: елітна танкова рота, станція наземної розвідки «Кредо-М1» і ключ до «Орланів»

Українська армія поповнилася сотнями одиниць трофейної російської техніки на Харківщині, причому деякі зразки Збройні сили РФ втратили вперше в історії.

Російське міноборони пояснило власний відхід “операцією зі згортання та перекидання ізюмсько-балаклійського угруповання” та серією “відволікаючих та демонстраційних заходів”. Якщо сприймати цю версію серйозно, то таким “відволіканням” можна вважати цілу танкову роту, яку росіяни залишили в Ізюмі, а також рідкісну радіолокаційну станцію та комплект безпілотників з документацією, які опинилися в руках ЗСУ.

Які ж трофеї отримала українська армія на Харківщині?

“Оскільки в районі Ізюма базувалися тилові частини цілої загальновійськової армії, то, відповідно, і зразки захопленої техніки набагато високотехнологічніші, ніж траплялися до цього”, – пояснює військовий історик і публіцист Михайло Жирохов у розмові з BBC News Україна.

• Что говорят о путинских вояках в белорусской армии: «Мы думали, в России все говняное, только армия… но и она тоже оказалась говном»

Загальновійськова армія призначена для ведення найрізноманітніших бойових дій як самостійно, так і у складі більших з’єднань (наприклад, фронтів, як у Другій світовій війні), тому до її складу зазвичай входить широкий перелік військової техніки, щоб забезпечити автономність підрозділу. Не було виключенням в даному плані й “ізюмсько-балаклійське угруповання”, яке, за різними оцінками, нараховувало кілька батальйонно-тактичних груп, а кількість російських бійців там могла перевищувати 10 тисяч.

Саме тому кількість “затрофеєної” Збройними силами України російської техніки така значна, включно з рідкісними та новітніми зразками, які зазвичай перебувають глибоко в тилу.

В українських соцмережах навіть виник мем про “російський ленд-ліз” – мовляв, трофейної техніки, так багато, що це нагадує програму ленд-лізу для ЗСУ від Заходу, до якої “вирішила приєднатися” Росія.

“Успіхом можна назвати те, що до рук українських військових потрапив повний комплект документації зі станцією управління БПЛА “Орлан-10″. Для фахівців з розробки систем протидії безпілотникам це справжній подарунок”, – говорить про трофеї Михайло Жирохов.

“Крім того, ЗСУ захопили військовий набір систем спостереження та зв’язку – зокрема, комплекс-розвідник ПСНР-8Р (Комплекс розвідки для артилерії. – Ред.)”, – додає він.

• Российские войска бегут под натиском ВСУ: мнение экспертов и российских военных

Водночас бойова техніка росіян, захоплена зараз українською армією, більш стандартна для цієї війни – в основному це танки Т-72 і Т-80 різних модифікацій, каже Михайло Жирохов.

“Що цікаво – велика кількість 152-мм самохідних артустановок “Мста-С”, причому модернізованих, та навіть 120-мм самохідний міномет “Нона-СВК”, – відзначає військовий аналітик.

“З систем протиповітряної оборони варто звернути увагу на транспортно-заряджальну машину для ЗРК “Оса-АКМ” і найголовніше – ракети до цього комплексу”, – додає Михайло Жирохов.

“Загалом боєприпасів захоплено дуже багато. Причому всіх калібрів, оскільки, судячи з усього, серед захопленого українською армією є склад армійського рівня – а це, щонайменше, 10 тисяч тонн боєкомплекту”, – резюмує він. Розглянемо детальніше кілька зразків техніки, яка тепер є у ЗСУ.

Танкова рота “Кантемирівської дивізії”

Кадри багатьох покинутих російських танків в Ізюмі – одне з найяскравіших свідчень того, що відхід росіян навряд чи був плановим.

“Десять залишених танків й іншу бронетехніку українські військові в районі Ізюма знайшли лише в одному місці. А скільки ще таких місць ми не бачили?” – запитує Левко Стек, журналіст “Радіо Свобода”, який зараз служить прикордонником.

Десять танків – це танкова рота, повноцінний тактичний підрозділ механізованих чи танкових бригад.

Як пише військовий оглядач Кирило Данильченко, мова йде про модернізовані танки Т-80БВ, які належали 4-й танковій “Кантемирівській” дивізії, що до початку вторгнення в Україну вважалася одним з елітних підрозділів у російській армії.

“Чи-то паливо у них закінчилося, чи-то “располагу” (Місце квартирування. – Ред.) танкістів накрили і сісти не було кому – але факт показовий”, – відзначає Кирило Данильченко.

Танки Т-80 – машини, які були і залишаються на озброєнні української армії. Тож ці трофеї, ймовірно, вже в найближчому майбутньому приєднаються до якоїсь з механізованих чи танкових бригад ЗСУ.

• Украина погнала российских оккупантов

САУ

Окрім танків парк бронетехніки української армії поповнився численними САУ – самохідними артилерійськими установками.

Перевага у кількості САУ, які використовують переважно 152-мм снаряди радянського зразка, – це той параметр, який дозволив росіянам успішно наступати на Донбасі й захопити Луганщину. Логічно, що багато їх було і на Харківщині й зараз стали трофеями ЗСУ.

“Нове “придбання” – самохідна артилерійська установка 2С19 “Мста-С” 152мм. “Своїх не кидаємо”, – кажуть російські окупанти. На практиці ж після зустрічі з нашими воїнами кидають ще й як – і своїх солдатів, і техніку, тікаючи від українських десантників”, – так управління зі стратегічних комунікацій описало здобутки 25-ї бригади ДШВ.

А військовий кореспондент та редактор сайту “Цензор.Нет” Юрій Бутусов зафіксував ще покинуту САУ “Акація” у звільненому Куп’янську.

“Самохідна артилерійська установка 2С3 “Акація”, 152-мм, в самому Куп’янську. Вона обмальована хрестами (Маркер українських підрозділів під час контрнаступу на Харківщині. – Ред.), але очевидно, що це не ЗСУ, це трофей”, – каже Юрій Бутусов.

Річ у тому, що після численних пожеж артилерійських складів в Україні з 2014 року у ЗСУ виник дефіцит снарядів 152-мм, які були майже повністю використані у перші місяці повномасштабного вторгнення. Зараз українська армія використовує артилерію переважно “натівського” 155-мм калібру.

Тому питання про те, як будуть ЗСУ використовувати захоплені російські САУ на фронті, залишається відкритим. Утім, з урахуванням “затрофеєного” боєкомплекту, принаймні кілька одиниць цілком можуть з’явитися на передовій.

ЗРК “Тор-М1”

Під Балаклеєю українські бійці захопили зентіно-ракетний комплекс “Тор-М1”. Це не новинка серед українських трофеїв – за даними спостерігачів з Oryx, ЗСУ вже захопили щонайменше чотири таких комплексів різних модифікацій. “ЗРК “Тор” – всепогодний тактичний зенітний ракетний комплекс, призначений для вирішення завдань протиповітряної і протиракетної оборони на рівні дивізійної ланки. ЗРК ТОР-М1 – модифікація прийнята на озброєння в 1991 році”, – пише Мілітарний портал.

Їх же росіяни використовують як ППО на частині своїх військових кораблів, а також встановили такий комплекс на острові Зміїний, де він був знищений “Байрактаром”. “Тор” перебуває на озброєнні ЗСУ, тож проблем з його інтеграцією до українських протиповітряних підрозділів не буде.

• Как российские захватчики выдают свои позиции ВСУ

Станція розвідки

Згадана Михайлом Жироховим ПСНР-8Р – це “переносна станція наземної розвідки “Кредо-М1”. Новітній російський комплекс, який дозволяє корегувальникам суттєво підвищити ефективність наведення артилерії. У 2020 році спільнота InformNapalm повідомляла про знищення такої станції на Донбасі бійцями 24-ї бригади ЗСУ.

Але чи вдавалося українським військовим захопити “Кредо-М1” – невідомо. Цілком можливо, що це перший випадок в історії. Про цей трофей повідомило Управління стратегічних комунікацій у телеграмі.

Станції розвідки – рідкісна та високотехнологічна апаратура, яку без документації досить проблематично освоїти, тому, вочевидь, ЗСУ знадобиться час для того, щоб інтегрувати цей трофей.

• Як Україна намагається вести проти російського агресора війну шостого покоління

“Зоопарк 1-М”

Ще одним високотехнологічним, але набагато більш цінним трофеєм ЗСУ на Харківщині є радіолокаційна станція 1Л261 із складу контрбатарейного комплексу “Зоопарк-1М”.

“Цей комплекс призначений для розвідки по пострілу (пуску) вогневих позицій стріляючих мінометів, артилерії, реактивних систем залпового вогню, стартових позицій тактичних ракет і забезпечує стрільбу (пуски) своїх аналогічних виробів”, – пишуть оглядачі українського видання Defense Express.

Про його захоплення стало відомо з відео одного з українських бійців, який опублікував кадри, як він з товаришем підходить до покинутої російської станції, перевіряючи стежку міношукачем.

“Ми йдемо за ленд-лізом. За системою РЛС “Зоопарк”, – коментував відео військовий. Як пише Defense Express, це вже другий “Зоопарк”, захоплений ЗСУ з початку російського вторгнення – перший українські бійці “затрофеїли” у березні.

Оскільки РЛС є лише частиною комплексу, то важко припускати, чи зможуть ЗСУ використовувати його за прямим призначенням. Утім, враховуючи технологічність та високу вартість “Зоопарку”, можна припустити, що цей трофей є одним з найцінніших із захоплених на Харківщині.

“Очі” російської артилерії

• Воїни 8-го полку ССпО та спецгрупи снайперів «Десна» змогли захопити неушкодженим весь комплекс Орлан-10 разом з БПЛА, станціями та документацією (Фото)

Але найбільший резонанс викликав інший харківський трофей – повний комплект російських безпілотників “Орлан-10”. Про нього повідомив блогер Паша Кащук, який раніше займався автомобільною тематикою, але після 24 лютого почав активно досліджувати російську військову техніку, включно з “розпаковкою” збитих “Орланів”.

“У нові поставки за програмою “Жест доброї волі” від 15-ї бригади армійської авіації ЗС Росії були долучені в т.ч. комплекси “Орлан-10″, включаючи (так!) наземні станції, антени та заводську документацію”, – написав він. Це перший відомий випадок захоплення українською армією “Орлана-10” з усіма супровідними компонентами.

“Орлани” – важливий фактор для сучасної російської артилерії. Це інтегровані “очі” “Мста-С” та інших російських САУ, які дозволяють артилеристам в режимі реального часу наводитися та вести “вогневий вал” по цілях на фронті.За рахунок того, що ці безпілотники використовують багато цивільних комплектуючих (наприклад, оптику), які є дешевшими і не підпадали під санкції, Росія виробила і продовжує виробляти багато таких апаратів, що забезпечує російській армії фактично цілодобове спостереження за лінією зіткнення.

Водночас вартість “Орланів-10” значно нижча від протиповітряних засобів, якими їх збивають (починаючи від радянських комплексів “Ігла” і закінчуючи Stinger чи Starstreak). Тож, з урахуванням кількості “Орланів”, ця проблема для ЗСУ є ще більш масштабною.

Тому доступ до документації, інформації про частоти, кодування, протоколи дій цього російського безпілотника для української армії є дуже важливою інформацією, яку її підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) і радіоелектронної розвідки (РЕР) отримали вперше з 2014 року.

“Незабаром друга (але це не точно) армія фактично втратить свої наймасовіші безпілотники. Вони стануть ще легшою здобиччю для наших РЕБ і РЕР, як і їхні екіпажі на землі під час роботи для ракет Хаймарс! Схоже, точні координати “наземок” можна зняти з сигналу”, – прогнозує Паша Кащук.

Новітня протитанкова міна

Ще серед трофеїв – комплект новітніх протитанкових мін ПТКМ-1Р.

Про те, що росіяни взагалі використовують їх, стало відомо лише у травні 2022 року з фотографій Управління державної охорони, чиї сапери розміновували Київщину після відходу російських підрозділів.

ПТКМ-1Р мають досить складний принцип дії і вражають верхню півсферу бронетехніки, коли вона рухається біля місця їхнього встановлення.

“Протитанкова міна складається з транспортно-пускового контейнера та бойового елемента і важить близько 20 кг. Встановлюють її вручну. Транспортно-пусковий контейнер складається з пристрою позиціювання з вісьмома відкидними лапками, підривного пристрою, джерела струму, поворотної платформи з електроредуктором, що спрямовує із закріпленими на ній чотирма відкидними акустичними датчиками, поршня та заряду… На одній із лапок закріплений сейсмічний датчик цілі”, – йдеться в описі від “Мілітарного порталу”.

Коли техніка наближається на відстань до 50 метрів, міна за допомогою датчиків наводиться на ціль і вистрілює бойовим зарядом.

Реальна ефективність ПТКМ-1Р невідома, утім розробники заявляють, що вона може пробивати броню товщиною до 70 мм.

На Харківщині зараз їх виявили у транспортних контейнерах Сили спецоперацій ЗСУ. Тепер українські сапери матимуть змогу вивчити їх більш детально.

Автор: Сергій Морфінов; ВВС News Україна