Вбивство російськими загарбниками письменника Володимира Вакуленка. Розслідування Truth Hounds

Розслідування журналістів Truth Hounds проливає світло на зв’язок між російськими загарбниками та загибеллю українського дитячого письменника Володимира Вакуленка. 

Ініціатива розслідування його вбивства під час окупації Харківщини належала письменниці Вікторії Амеліній, яка виконувала важливу роботу у команді Truth Hounds зі збору й аналізу матеріалів, і яка пізніше загинула під час ракетної атаки росіян на Краматорськ.

Виявлена інформація свідчить про зацікавленість російської сторони у вбивстві письменника, в той час, як члени “ЛНР” виступили фактичними виконавцями. Інформація, отримана від місцевих мешканців, підтверджує, що російські військові виявляли пильний інтерес до Вакуленка та шукали його. Аналіз відеоматеріалів, які, ймовірно, засвідчують викрадення Вакуленка російськими військовими, та інші факти підтверджують ці підозри. Також є підстави вважати, що до викрадення українського письменника могли мати відношення спецслужби Росії.

Висновки дослідників підтверджують необхідність подальшого розслідування цієї справи для встановлення всіх обставин і притягнення винних до відповідальності.

Цей матеріал є результатом півторарічної роботи Truth Hounds з документування та розслідування незаконного позбавлення волі, тортур і вбивств цивільних осіб в Ізюмі та Капитолівці Харківської області під час окупації цих населених пунктів військами Російської Федерації.

Історія роботи над розслідуванням починається з моменту знахідки документаторкою Truth Hounds та письменницею Вікторією Амеліною щоденника українського дитячого письменника та мешканця Капитолівки – Володимира Вакуленка. Зустрівши окупацію вдома, він зафіксував її хронологію, свої спостереження та переживання на 35 рукописних сторінках, а незадовго до викрадення закопав щоденник під деревом вишні у батьківському саду. Наша колега виявила його 24 вересня 2022 року. На той момент доля Володимира залишалася невідомою. Лише наприкінці листопада ДНК-експертиза підтвердила версію про його загибель.

Саме Вікторія Амеліна ініціювала розслідування Truth Hounds та допомагала збирати матеріали, шукати та опитувати свідків. Вона неодноразово відвідувала Капитолівку разом з командою колег-документаторів. За її сприяння щоденник Володимира вийшов друком та був презентований на Книжковому арсеналі у Києві у червні 2023 року. За тиждень після презентації Вікторія загинула внаслідок ракетної атаки росіян на м. Краматорськ 27 червня 2023 року. Її внесок у розслідування став цінною частиною цієї роботи, яка була завершена після її смерті.

Відомо, що Слідчим управлінням ГУНП у Харківській області висунуті підозри у скоєнні воєнного злочину чотирьом військовослужбовцям 4-ї роти 4-го батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву “ЛНР”. Однак зібрана та проаналізована нами інформація дозволяє зробити висновок, що тими особами, які віддали наказ про вбивство письменника, могли бути представники саме російських Збройних Сил, Національної гвардії РФ (далі  –  Росгвардія), чи спецслужб, а не незаконних збройних формувань так званої “ЛНР”.

У дзеркалі зруйнованого будинку в Ізюмі Харківської області помітно Вікторію Амеліну, яка фотографує наслідки окупації під час документаційної місії. Джерело: Truth Hounds, Вікторія Амеліна, вересень 2022

Головною метою цієї публікації є привернення уваги до причетності росіян до переслідування та вбивства українського письменника Володимира Вакуленка, а також заохочення подальшого розслідування у цій справі.

Розслідування ґрунтується на матеріалах, зібраних Truth Hounds під час польових місій, та інформації, отриманої за допомогою OSINT-розвідки.

Під час дослідження теми організація взаємодіяла зі слідчим управлінням Служби безпеки України в Харківській області та Харківською обласною прокуратурою. Це втілилось у двотижневій тісній кооперації представників Truth Hounds та слідчих слідчого управління СБУ в Харківській області. Також були надані сім відповідей на письмові запити українських правоохоронних органів щодо ідентифікації підрозділів ЗС РФ та підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів. Також Truth Hounds встановила партнерство з організацією Clooney Foundation for Justice та спільно з нею подала до прокуратури Німеччини інформацію про умисне вбивство чотирьох цивільних осіб в Капитолівці.

Події в Ізюмі та Капитолівці: окупація, катівні, масові вбивства

Село Капитолівка та місто Ізюм Харківської області, на території яких відбувалися описані у розслідуванні події, перебували під російською окупацією майже пів року  –  з 7 березня та 1 квітня 2022 року відповідно. У результаті Слобожанського контрнаступу, 10-11 вересня 2022 року Сили оборони України деокупували обидва населені пункти.

Після деокупації у сосновому лісі на околицях Ізюму було виявлено масове поховання, з якого ексгумували 447 тіл, щонайменше 414 з яких належали цивільним. У могилі під номером 319 було знайдено тіло Володимира Вакуленка. Обставини його викрадення та вбивства, які розслідуються у даному звіті, відсилають нас до самого початку окупації. Саме тому наведена нижче контекстуальна інформація стосується подій березня-травня 2022 року.

Хрест з могили Володимира Вакуленка на місці масового поховання під містом Ізюм Харківської області. Джерело: фото Говарда Баффета (Howard G. Buffett), 18 вересня 2023 р.

Капитолівка

Капитолівка – село в Ізюмському районі Харківської області, в якому до повномасштабного вторгнення проживало приблизно 1500 людей. Населений пункт фактично прилягає до східних околиць Ізюму.

З початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і до моменту окупації 7 березня 2022 року село переживало майже щоденні артилерійські обстріли та авіанальоти, в результаті яких вже у перші дні березня місцеві мешканці залишилися без електрики, газу та звʼязку¹.

7 березня по вулицях Капитолівки пройшла перша колона російської бронетехніки, ознаменувавши собою початок окупації села. Військовослужбовці РФ одразу розташувалися у приміщеннях Капитолівської ЗОШ², дитячого садка поруч³, та у кількох приватних будинках⁴. В одному з них, за адресою вул. Центральна, 37, росіяни згодом облаштували штаб, який функціонував до кінця літа 2022 року⁵. Більшість техніки ж розміщувалося на території Ізюмського комбінату хлібопродуктів⁶, що на півночі села⁷.

¹ Свідок K-2221; Свідок K-1004.

² Координати: 49.196234, 37.339640

³ Координати: 49.196209, 37.340842

⁴ Свідок K-2200.

⁵ Свідок K-1739.

⁶ Координати: 49.198920, 37.343643

⁷Свідок K-7001; Свідок K-0301

Ознаки перебування російських військових в школі у Капитолівці.Джерело: Truth Hounds, квітень 2023 р.

На карті позначені основні місця у Капитолівці, де розташовувалися військові РФ та т.зв. “ЛНР”. Джерело: супутниковий знімок Planet Labs, 15 травня 2022 р.

За кілька днів після появи росіян до села увійшли військові так званої “ЛНР” (офіційна інтеграція незаконних збройних формувань “Л/ДНР” до структури ЗС РФ відбулася лише у лютому 2023 року  –  примітка). Вони оселилися здебільшого у приватних будинках по вулиці Луговій, а біля центрального магазину на перехресті вулиць Центральної та Лугової⁸ влаштували блокпост⁹.

У підвалі будинку на Луговій, 14, утримували цивільних заручників, а у сусідніх будинках розміщувалося кілька десятків військових “ЛНР”. Про це нам розповіли мешканці Капитолівки  –  як свідки, які проживали неподалік, так і потерпілий, якого там утримували¹⁰. В ніч з 5 на 6 квітня 2022 року Сили оборони України завдали артилерійського удару по цьому та сусідніх будинках.

⁸ Координати: 49.195216, 37.340588

⁹ Свідок K-8623; Свідок K-1004.

¹⁰ Свідок K-8623; Свідок K-7001; Свідок K-2321; Свідок K-1739.

Місце дислокації військових “ЛНР” на вулиці Луговій у с. Капитолівка, в якому облаштували катівню. Будівлі були знищені в результаті артобстрілу ЗСУ.Джерело: Truth Hounds, квітень 2023 року

Документатори Truth Hounds мали змогу на власні очі побачити умови, в яких доводилось жити бранцям. Це було тісне, сире та холодне приміщення без вентиляції на глибині двох метрів під землею, площею 3×3 метри, в якому дорослій людині неможливо стояти у повний зріст. Одночасно у різний час в цьому місці перебувало до чотирьох осіб. Окрім підвалу на території подвір’я знаходилась так звана “розстрільна яма”  –  місце, куди окупанти водили полонених для імітування страти¹¹.

¹¹ Свідок K-8623.

Підвал у с. Капитолівка на вул. Луговій, 14, в якому незаконно утримували та катували цивільних мешканців під час окупації. Джерело: Truth Hounds, 20 квітня 2023 року

Окупаційні війська у Капитолівці

Відомо, що у березні-травні 2022 року більша частина російських військовослужбовців у Капитолівці належала до 488-го мотострілецького полку та 856-го гвардійського самохідного артилерійського полку, що входять до складу 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії Західного військового округу. Місцеві жителі розповідали, що селом проїжджала і знаходилась на постійному розташуванні велика кількість танків, артилерійських установок, реактивних систем залпового вогню. Опитані Truth Hounds свідки стверджували, що помічали у селі й представників військ Росгвардії та ФСБ Росії¹².

Водночас військовослужбовці “ЛНР” належали до 204-го стрілецького полку 2-го армійського корпусу. Слідче управління ГУНП України в Харківській області уточнює, що у Капитолівці серед інших перебували й представники 4-ї роти 4-го батальйону цього полку. Знайдені нами в одному з колишніх штабів в Ізюмі документи дозволяють припустити, що інша частина 204-го полку, включно з його командиром, полковником Дмитром Олександровичем Пройдисвітом базувалася у самому місті. Наявні у відкритому доступі відео свідчать, що у квітні 2022 року принаймні 1-ша рота 3-го батальйону 204-го полку перебувала у селі Камʼянка, Ізюмського району, а окремі представники 1-го, 2-го, 4-го, та 5-го батальйонів цього ж полку в самому Ізюмі.

¹² Свідок K-7001; Свідок K-8623; Свідок K-0102.

Список телефонів військових абонентів, знайдений документаторами Clooney Foundation for Justice у приміщенні Ізюмської школи №2.Джерело: CFJ, 2023 р.

Ізюм

Ізюм  –  місто у Харківській області, районний центр, що розташувався на двох берегах річки Сіверський Донець. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну у ньому проживало близько 50 000 людей.

З перших днів вторгнення війська Російської Федерації почали завдавати авіаційних ударів по житлових будинках міста та обʼєктах критичної інфраструктури. Наприклад, були зруйновані газорозподільні вузли та електричні підстанції¹³, внаслідок чого  місцеві жителі залишились без газу, світла та мобільного зв’язку¹⁴. Впродовж першої декади березня російські військові окупували лівий берег Ізюму, а з 24 березня по 1 квітня зайняли правий¹⁵.

Окупаційна влада Ізюму створила атмосферу страху та терору серед цивільного населення, що підкріплювалася функціонуванням мережі місць незаконного утримання, де людей піддавали катуванням та жорстокому поводженню. За результатами польових місій, розслідувачі Truth Hounds та проєкту The Docket (ініціатива з розслідування міжнародних злочинів, створена організацією Clooney Foundation for Justice) встановили 12 місць несвободи в місті.

Вони знаходились у двох приватних будинках м. Ізюм, в будівлях колишньої Державної автомобільної інспекції¹⁶, районного відділу поліції, водоканалу, ветеринарної клініки, оптико-механічного заводу, залізничного будинку культури та міської залізничної поліклініки¹⁷, загальноосвітніх шкіл №2, №6 та №12.

¹³ Свідок K-8623; Свідок L-0808.

¹⁴ Свідок K-1004.

¹⁵ Свідок S-1302.

¹⁶ Свідок K-2200.

¹⁷ Свідок K-7001.

На карті м. Ізюм позначені місця незаконного утримання та катування місцевих мешканців. Джерело: Truth Hounds

Окупаційні війська в Ізюмі

Після того, як російські війська закріплювалися в різних частинах містах, до них приєднувалися (а подекуди замінювали) представники підрозділів так званої “ЛНР”. Деякі з опитаних свідків запевняють, що це були представники вже згаданого 204-го полку так званої “ЛНР”¹⁸. Інформацію про дислокацію цього підрозділу в місті Ізюм підтверджують перехоплення, опубліковані на офіційному YouTube-каналі Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Крім того, незалежні розслідувачі з Centre for Information Resilience також вказують на перебування цього полку в Ізюмі навесні 2022 року.

Для подальшого розуміння викладених у цьому розслідуванні аргументів важливо звернути увагу, що ключова роль в управлінні містом та прийнятті рішень належала російським підрозділам. Саме вони дислокувались у захоплених адміністративних будівлях та облаштовували комендатури. Водночас представники так званих “Л/ДНР” здебільшого займалися чергуванням на блокпостах¹⁹. Навіть поліцейські функції в Ізюмі були доручені спеціально відрядженим підрозділам поліції з РФ. Саме вони проводили обшук у квартирі українського військового Віталія Смолярова²⁰, про якого детальніше йтиметься нижче. Очевидці окупації в Ізюмі також вказують на підпорядкування представників так званих “Л/ДНР” російським підрозділам, які віддавали їм накази²¹.

Розслідувачі Truth Hounds також встановили деякі підрозділи регулярних військ РФ, що перебували на території Ізюму. Зокрема, наступні підрозділи були ідентифіковані:

1-ша гвардійська танкова армія у складі:

• 2-ї гвардійської мотострілецької дивізії, а саме 1-й мотострілецький полк та 1-й танковий полк,
• 4-ї гвардійської танкової дивізії 13-й танковий полк та 324-й мотострілецький полк,
• двох-трьох БТГ 47-ї танкової дивізії;

20-та гвардійська загальновійськова армія у складі:

• підрозділів 144-ї гвардійської мотострілецької дивізії,
• 237-го танкового полку, 752-го мотострілецького полку та 252-го мотострілецького полку 3-ї мотострілецької дивізії;

29-та гвардійська загальновійськова армія;

35-та гвардійська загальновійськова армія у складі:

• 38-ї окремої мотострілецької бригади,
• 64-ї окремої мотострілецької бригади;

36-та загальновійськова армія у складі: 

• 5-ї окремої танкової бригади;
• 37-ї окремої мотострілецької бригади;

Берегові війська у складі:

• 68-го армійського корпусу,
• 11-го армійського корпусу;

БТГ 61-ї окремої бригади морської піхоти;

БТГ 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії;

45-та окрема гвардійська інженерна бригада;

76-та десантно-штурмова дивізія;

4-та гвардійська танкова Кантемирівська дивізія, а саме 423-й гвардійський мотострілецький полк;

35-та загальновійськова Червонопрапорна армія у складі:

• 38-ї окремої мотострілецької бригади,
• 64-ї окремої мотострілецької бригади,
• окремих підрозділів ФСБ, добровольчих підрозділів (БАРС, ДОН тощо) та представників Росгвардії, ОМОНу та СОБРу.

На Ізюмському напрямку діяло приблизно 12-13 батальйонно-тактичних груп. Згодом вони увійшли до складу угрупування військ “Ізюм”, до якого також входили згадані вище підрозділи.

¹⁸ Свідок S-1302

¹⁹ Свідок S-1302.

²⁰ Свідок L-0808.

²¹ Свідок K-222.

Ізюмська загальноосвітня школа №2

З-поміж зазначених у попередньому розділі місць незаконного утримання в Ізюмі дане розслідування детально зосередиться на Ізюмській школі №2²². Саме в її підвалі була обладнана катівня для затриманих, а поверхами вище розміщувалась комендатура російських військ.

Російські військові зайняли школу №2 12 березня 2022 року²³. По її периметру одразу розставили блокпости та закрили місцевим жителям доступ на територію. Свідки розповідають, що на подвір’я школи заїжджало багато різної військової техніки: танки, БМП, БТРи, автомобілі зв’язку. Крім того, у приміщенні школи росіяни облаштували військовий госпіталь, куди також звозили тіла загиблих військовослужбовців. Окреме приміщення було відведено під великий склад награбованого майна²⁴.

У школі одночасно перебували різні підрозділи ЗС РФ та інші російські мілітарні структури. Зі слів свідка, який за наказом росіян мусив звозити до школи тіла їхніх загиблих військових, на другому та третьому поверсі будівлі розміщувалися спецпризначенці та комендатура²⁵.

²² Координати: 49.220997, 37.268345

²³ Свідок Y-1122.

²⁴ Свідок S-1302.

²⁵ Свідок S-1302.

Малюнок потерпілого місцевого мешканця, якого утримували у підвалі під час окупації. Джерело: Truth Hounds

Схематичне зображення Ізюмської школи №2 з позначеними на ній підвалом-катівнею, військовим госпіталем та розташуванням представників ЗС РФ. Джерело: Truth Hounds

Табличка зі згадкою про 144-ту  гвардійську мотострілецьку дивізію на подвір’ї Ізюмської школи №2. Джерело: Truth Hounds 25 березня 2023 року

У підвальному приміщенні утримували людей із завʼязаними очима. Їм суворо забороняли спілкуватися між собою. Про це нам розповів один з потерпілих. Ось як він описав дії російських військових, які ув’язнили та катували його:

“У підвалі ще були люди, але я не знаю скільки. Були крики, дихання. Там був режим тиші, не можна було говорити. Сидиш у пакеті, зі зв’язаними руками. Якщо росіяни щось чули від тебе, то була фізична розправа. Весь час свого перебування я був з пакетом на голові.

В якийсь момент хтось повів мене в майстерню в підвалі. Мене почали допитувати. Під час допиту вони мене били. Били і током, одну частину проводу чіпляли на язик, а іншу на сосок і починали крутити струм. Також били по нирках. Допитували мене десь півтори години, можливо довше. Допитували мене росіяни, питали інформацію про мене, мою ціль приїзду, випитували за позиції ЗСУ, закопану зброю”²⁶ .

²⁶ Свідок S-1302.

Майстерня в підвалі Ізюмської школи №2, де росіяни незаконно утримували та катували цивільних осіб та військовополонених. Джерело: Truth Hounds, 25 березня 2023 року

Жителі Капитолівки також розповідали, що їх односельців відвозили до Ізюмської школи №2²⁷.

В ході з’ясування всіх обставин, що стосуються катівні в школі, ми встановили, що разом із цивільними особами у підвалі також перебували українські військовополонені, зокрема з 95-ї ОДШБр та 93-ї ОМБр. У розпорядженні Truth Hounds є документи та матеріали, які свідчать, що тривалий час до військовополонених застосовувались засоби фізичного та психологічного впливу. Також є підтвердження їх переміщення на територію РФ, де вони певний час перебували в полоні. Відомо, що частину військовополонених звільнили в результаті обміну між Україною та РФ.

25 червня 2022 року Сили оборони України здійснили вогневий удар з установки Himars по Ізюмській школі №2, внаслідок чого було ліквідовано кілька десятків російських військових, у тому числі кадрових офіцерів, а також знищено велику кількість техніки.

Наслідки удару ЗСУ по дислокації російських військових в Ізюмській школі №2 в червні 2022 року. Джерело: YouTube-канал “Думская.Нет”

Обставини вбивства Володимира Вакуленка за версією слідства

Слідче управління ГУНП України в Харківській області встановило, що 22 березня 2022 року до будинку, де перебував Володимир Вакуленко (с. Капитолівка, вул. Перемоги, 25), приїхали щонайменше четверо військовослужбовців так званої “ЛНР” з позивними “Лев”, “Удод”, “Академік” та “Кір’ян”. Провели обшуки, вилучили книги, забрали рюкзак письменника. Володимира Вакуленка-молодшого та його сина Віталія (2008 р.н.) відвезли на місце постійної дислокації “ЛНР-івців” на вулиці Луговій, 14. Там їх протримали кілька годин, Володимира побили, допитали та наказали нікуди не зникати й не втікати.

24 березня Володимира Вакуленка забрали з дому вдруге. Посадили у білий мікроавтобус без бічних дверей та повезли в бік Ізюма.

Календар батька Володимира Вакуленка, в якому він позначав дні війни та дату, коли його син зник. Джерело: стоп-кадр відео “Суспільного”

З того часу Володимира живим не бачили, а його місце перебування залишалося невідомим. 12 травня 2022 року поруч з дорогою, що з’єднує Капитолівку та Ізюм, було знайдено тіло чоловіка. Через розклад тканин тіла його не змогли одразу ідентифікувати. До встановлення особи загиблого тіло знаходилося у безіменній могилі №319 на місці масового поховання під Ізюмом. Зусиллями журналістів-розслідувачів “Суспільного” та правоохоронних органів було встановлено, що це саме Володимир Вакуленко. Його тіло було ексгумоване, і проведена ДНК-експертиза це підтвердила.

За версією офіційного слідства, до ув’язнення та вбивства Володимира Вакуленка причетні одні й ті ж люди, а саме: четверо військовослужбовців 4-ї роти 4-го батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву так званої “ЛНР” 2-го армійського корпусу 8-ї загальновійськової армії Південного воєнного округу ЗС РФ.

Серед них достеменно встановлено двох – це командир вищевказаної роти Нескородьєв Владислав Володимирович з позивним “Лев” та його підлеглий, кулеметник тієї ж роти Удоденко Сергій Анатолійович на прізвисько “Удод”.

На думку слідства, саме у Нескородьєва виник злочинний намір на затримання та вбивство письменника, а Удоденко втілив цей намір, вистріливши у Володимира двома кулями калібру 9 мм з пістолета “Макаров”.

Як вказано у підозрі, від отриманих поранень Вакуленко помер на місці. Далі в документі йдеться про те, що тіло письменника було виявлено на узбіччі дороги в кюветі на автошляху “Ізюм-Капитолівка”. Проте відсутня будь-яка згадка про те, як саме тіло потрапило в це місце та хто його туди доставив.

Слід зазначити, що вищевказані особи підозрюються також в незаконному утриманні, тортурах та вбивстві інших жертв у Капитолівці, а саме – Івана Шабельника, Леоніда Тарана та Юрія Кавуна. Їх тіла зі слідами катувань та з отворами від вогнепальної зброї було знайдено у лісі на околиці села.

Ознаки причетності росіян до вбивства Володимира Вакуленка

Аналізуючи різні версії зникнення та вбивства Володимира Вакуленка, розслідувачі Truth Hounds виявили ознаки причетності до цього Збройних сил або/і спецслужб РФ. Водночас публічні повідомлення офіційного слідства не вказують на їх можливу причетність.

Володимир Вакуленко на території Ізюмської школи №2

3 квітня 2022 року російський Telegram-канал “Старше Эдды” опублікував відео, на якому троє людей, одягнених у військову форму ЗС РФ, на неназваній локації виводять із бронеавтомобіля “Тигр” цивільну особу із завʼязаними очима. Перед цим з цього ж автомобіля вони дістають раритетну та антикварну зброю. У підписі до відео повідомляється, що чоловіка затримано було у Капитолівці.

На скриншоті публікації в Telegram-каналі “Старше Эдды” зазначено, що особу затримано саме у с. Капитолівка.

Розслідувачі локалізували місце зйомки відео, встановили власника зброї, а також з’ясували достатню кількість фактів, що дають змогу стверджувати: на відео саме Володимир Вакуленко.

Скриншот з відео, на якому з бронеавтомобіля “Тигр” виводять затриманого чоловіка. Джерело: Telegram-канал “Старше Эдды”

Місце зйомки відео

Дане відео було зняте на подвір’ї Ізюмської школи №2, що знаходиться на вулиці Івана Мирошниченка, 12²⁷. На це вказує низка ідентифікуючих ознак, як от розміщення будівель, паркану та тип дахів на задньому плані відео (ці елементи виділені кольорами на скриншоті нижче).

²⁷ Координати: 49.221334, 37.267294

Скриншот відео з “Тигром” з позначеннями для ідентифікації місцеперебування.

Територія Ізюмської школи №2 з позначеннями об’єктів, що відповідають тим, які фігурують на відео. Джерело: PlanetLab, 20 березня 2022 р.

На супутниковому знімку цієї території від 25 березня 2022 року добре помітні всі перелічені вище елементи, а їхнє розташування і форма збігається з тими, що можна бачити на відео. Також на фото видно характерний синій колір зовнішнього облицювання будинку, який збігається з кольором будинку на відео.

Аби остаточно переконатись, що зйомка велась біля Ізюмської школи №2, документатори Truth Hounds відвідали її подвірʼя під час однієї з польових місій. На зображенні нижче показано ті об’єкти, які присутні у відео із затриманим та позначені на мапі, а саме: будинок з дахом пірамідальної форми, стіна іншого будинку блакитного кольору та довгий світлий металевий паркан перед ним.

Відео подвір’я Ізюмської школи №2.

Джерело: Truth Hounds, березень 2023 р.

Щодо дати зйомки відео, встановити її достеменно неможливо, оскільки оригінал опублікований у Telegram-месенджері, який не зберігає метадані відео. Проте можна припустити, що 12 березня 2022 року є найранішою можливою датою для зйомки, оскільки цього дня російські війська захопили Ізюмську школу №2. Однак на супутникових фото за ту ж дату видно сніг на подвірʼї школи, а на відео його немає. Крім того, на фото від 13 березня 2022 року сніг відсутній. Відтак можна встановити проміжок часу, в межах якого могло з’явитись відео: з 13 березня по 3 квітня 2022 року (дня публікації відео).

Враховуючи, що останнє викрадення Володимира Вакуленка сталося 24 березня, можемо припустити, що на відео міг бути саме Вакуленко.

Супутниковий знімок PlanetLab від 12 березня 2022 року свідчить про наявність снігу на території школи №2 в Ізюмі

Супутниковий знімок PlanetLab від 13 березня 2022 року свідчить про відсутність снігу на даній території

Хто є власником зброї на відео?

На відео значний акцент робиться саме на антикварній зброї, ймовірно, часів Другої світової війни, яку присутній в кадрі військовий дістає з машини перед тим, як витягти звідти затриманого. Цим жестом росіяни, очевидно, мали намір унаочнити наративи власної пропаганди про те, що в Україні живуть “нацисти”.

Антикварна зброя з відео, яку привезли на територію Ізюмської школи №2

Попри спроби російського Telegram-каналу пов’язати показану на відео зброю із затриманим, аби виставити його “нацистом” з Капитолівки, аналітики Truth Hounds встановили, що ці рушниці та ручні гранати насправді не належали чоловікові на відео. Вони, ймовірно, були муляжами або музейними експонатами з приватної колекції, а не діючою зброєю.

Разом із відео, Telegram-канал “Старше Эдды” опублікував фотографії документів, підписаних ім’ям Смолярова Віталія Вікторовича. Поруч з ними видно ту саму антикварну зброю, яку військовий діставав з “Тигру” на відео. Це, за задумом авторів публікації, мало б підштовхувати до висновку, що затримана особа на відео і є Віталієм Смоляровим.

На опублікованому Telegram-каналом фото біля документів В.В. Смолярова виділенням позначено зброю, яка фігурує на відео

Зброя з квартири місцевого жителя Віталія Смолярова повністю збігається із зображеною на відео із затриманим

Розслідувачі  перевірили цю версію і виявили, що мешканець села Віталій Смоляров, з чийого будинку цю зброю було викрадено, на момент зйомки відео вже був мертвим. Його родичі стверджують, що Смоляров брав участь в АТО у 2014-2015 роках та у перший день повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ. Він загинув 9 березня 2022 року в боях за м. Ізюм внаслідок російського авіаудару. Оскільки відео із затриманим у “Тигрі” не могло з’явитись раніше 13 березня 2022 року, малоймовірно, що на ньому фігурує саме Смоляров.

Навіть більше, у відкритих джерелах аналітики Truth Hounds знайшли фото Віталія Смолярова, на яких помітно, що він відрізняється статурою і зростом від особи на опублікованому відео.

Віталій Смоляров (праворуч у першому ряду, у військовій формі). Джерело: Ізюм інформаційний

Стоп-кадр з відео Telegram-каналу, на якому добре помітно, що затриманий має іншу статуру, ніж Віталій Смоляров

Викрадення зброї, показаної на відео

До початку повномасштабного вторгнення Віталій Смоляров займався колекціонуванням антикварної зброї часів Другої світової війни, був учасником клубу реконструкторів та мав офіційний дозвіл на зберігання колекційних експонатів²⁸. Після окупації Капитолівки російські військові виявляли великий інтерес до Віталія, а його квартиру 12 разів обшукували²⁹. За описом свідків, серед тих, хто проводив обшуки були здебільшого представники ЗС РФ у характерній військовій формі, а також особи, які мали на собі чорну форму. Приналежність їх до конкретного військового підрозділу встановити складно. Ймовірно, серед них могли бути представники Росгвардії або Федеральної служби безпеки, які часто не носили жодних знаків розрізнення³⁰.

Один зі свідків так згадує пограбування квартири Смолярова:

“(…) до під’їзду під’їхало декілька одиниць військової техніки, зокрема зелене броньоване авто з літерою Z на капоті, з якого вийшло шість осіб у чорній формі, важких бронежилетах, балаклавах та шоломах із забралом, та направилися до квартири Віталія Смолярова. Вибивши кувалдою вхідні двері до квартири Смолярова, “люди в чорному” почали виносити з квартири муляжі раритетної зброї, військову форму Віталія та історичну військову форму для реконструкцій, а також документи. Наприкінці “люди в чорному” попередили мешканців під’їзду не заходити до квартири Віталія, бо вони нібито залишили там розтяжку. Також “люди в чорному” говорили з дуже виразним російським (московським) акцентом”.

Цю історію мешканці села Капитолівка описали в місцевих Telegram-каналах, як, наприклад, у дописі на зображенні нижче.

²⁸ Свідок K-0301.

²⁹ Свідок K-0301.

³⁰ Свідок L-0808.

³¹ Свідок L-0808.

Скриншот коментарів публікації про викрадення осіб з Капитолівки

З усієї інформації, що повідомили документаторам свідки пограбування, особливої уваги заслуговує те, що перший обшук, під час якого і забрали антикварну зброю, проводили представники ЗС РФ, які використовували білий “бус” з поламаними дверима для пересування³².

Очевидці стверджують:

“Приблизно в кінці березня – на початку квітня 2022 під’їхав білий пасажирський мікроавтобус із відкритими чи зламаними бічними дверима (пізніше це авто постійно їздило селом). З нього вийшло 6 осіб слов’янської зовнішності, темно-зелена форма ЗС РФ, у шоломах, із виразною російською мовою. Приблизно через два дні у період з 13-14 години приїхав той самий білий мікроавтобус, з якого на цей раз вийшло, здається, менше представників ЗС РФ, проте це були ті самі, що й минулого разу. Вони провели другий обшук у квартирі Смолярова.”³³

Важливо наголосити, що саме на цьому білому “бусі” із вибитими бічним дверима востаннє і забрали Володимира Вакуленка 24 березня 2022 року.

³² Свідок L-0808.

³³ Свідок L-0808.

Ідентифікація особи затриманого цивільного з відео

На основі аналізу місця та дати зйомки відео, ми припустили, що особа на відео — це Вакуленко, особливо зважаючи на худорляву статуру чоловіка та затримання у Капитолівці, що було прямо вказано автором відео. Крім того, ми розпочали пошук додаткових доказів.

Момент появи затриманого на відео

Першим фактором, який вказує на те, що на відео зображений саме Володимир, є його светр, у якому він часто виступав на літературних подіях та який, за словами його близьких, був одним з його улюблених предметів одягу. На фотографіях та відео з відкритих джерел чітко помітно, що светри мають спільні риси: трикутний виріз в області шиї, червона деталь та написи синього кольору.

Володимир Вакуленко у светрі на стоп-кадрі з документального фільму-розслідування “Суспільного”

На архівному відео Володимир Вакуленко читає вірші в улюбленому светрі. Позначками вказані елементи, які присутні на одязі затриманого чоловіка з відео

На одязі особи, яку виводять з “Тигру” на території Ізюмської школи №2, позначено деталі светра, який часто носив письменник Володимир Вакуленко

Трикутний виріз светра в області шиї та червону деталь у районі серця чітко видно на трьох фотографіях вище. Єдиним елементом, який ми не можемо однозначно ідентифікувати через погану якість відео, є написи синього кольору по центру та вздовж светра в районі живота. Проте на відео помітні певні написи синього відтінку у тому самому місці светра.

На одязі особи, яку виводять з “Тигру”, помітні певні написи у тому самому місці, як і на светрі Володимира Вакуленка

На фотографії тіла мертвого Володимира Вакуленка та стоп-кадрі з відео огляду його речей у морзі чітко видно, що у день смерті на ньому був той самий светр, що й під час його другого затримання окупаційними військами. Хоч светр і втратив вигляд з часом, але по червоній деталі та літерах можна підтвердити, що це саме він.

Фото тіла Володимира Вакуленка, яке було виявлене 12 травня 2022 року на узбіччі дороги між Ізюмом і Капитолівкою

На светрі мертвого Володимира Вакуленка з моргу помітно червону деталь та сині літери.

Джерело: стоп-кадр з відео Аманди Бейлі (Amanda Bailly), 2022

Взуття цивільного з відео

Зі слів матері, Володимира Вакуленка забрали “в одних шльопанцях, у светрі, коли він готував на тагані їсти”. Опис відповідає тому, як одягнений і взутий затриманий на відео.

Людина, яку вивели з бронемашини, була у сланцях, що збігається зі словами матері Володимира Вакуленка. Стоп-кадр з відео Telegram-каналу

Статура та зріст цивільного з відео

Володимир Вакуленко, як видно з фотографій, мав статуру худорлявого чоловіка середнього зросту. За інформацією від рідних, його ріст становив 172 см.

Архівне фото Володимира Вакуленка

Архівне фото Володимира Вакуленка

Враховуючи параметри висоти “Тигра” і зросту Вакуленка, ми можемо знайти підтвердження того, що на відео присутній саме він. Затриманого чоловіка виводять із бронеавтомобіля “Тигр” і ставлять впритул лицем до його бічної сторони. Чітко видно, що в такому положенні затриманий ледь дістає маківкою голови до нижньої рами вікна машини. На схемі нижче зображено бронеавтомобіль і силует людини, масштабовані відповідно до сітки з кроком у 20 см. Це дозволяє зрозуміти, що особа біля “Тигра” має приблизно 172-173 см зросту (враховуючи шапку та взуття). Порівнявши всі дані, можемо зробити висновок, що чоловік на відео відповідає опису Володимира Вакуленка.

Стоп-кадр з відео, де затримана особа стоїть впритул до автомобіля “Тигр”

На схемі зображено бронеавтомобіль і силует людини з відео. Розміри бронеавтомобіля взяті з відкритих джерел / Джерело: Truth Hounds

Це твердження підкріплюється не лише свідченнями рідних Володимира, а і мешканців Капитолівки. Одяг і статура чоловіка на відео здаються їм характерними для Вакуленка.

У коментарях під відео з “Тигром” у мережі Facebook місцеві обговорюють схожість затриманого з Володимиром Вакуленком

Кількість факторів – взуття, светр, статура, зріст та згадка про те, що особа на відео саме з Капитолівки – сукупно дають підстави вважати, що на відео саме Володимир Вакуленко, якого окупанти забрали з дому 24 березня 2022 року та у проміжку між 24 березня та 3 квітня привезли на територію Ізюмської школи №2.

Встановивши, що, ймовірно, саме Володимира Вакуленка привезли до Ізюмської школи №2, розслідувачі Truth Hounds визначили тип транспортного засобу, яким його доставили, а також з’ясували, які підрозділи могли стояти за його затриманням.

Тип бронеавтомобіля на відео

Хоча на відео не видно транспортного засобу повністю, деякі його деталі потрапили у кадр і мають характерні ознаки, що дозволяють визначити його тип. Це дає можливість звузити коло підрозділів й ідентифікувати осіб, які могли використовувати цей транспортний засіб, включаючи присутніх на аналізованому відео.

Однією з характерних ознак бронеавтомобіля “Тигр” на відео є горбата форма кузова, яку можна чітко побачити на стоп-кадрі нижче. Порівнявши його з іншими модифікаціями “Тигра”, які використовуються в російській армії (див. інфографіку нижче), ми прийшли до висновку, що на відео показано бронеавтомобіль типу “Тигр-М”. Розглянемо подробиці цього зіставлення.

Інфографіка про бронеавтомобілі серії “Тигр”

Першою ідентифікуючою ознакою бронеавтомобіля типу “Тигр-М” є зазначена вище горбата форма кузова, яка характерна лише для цієї модифікації з усієї лінійки “Тигрів”.

Іншою важливою характерною відмінністю “Тигру-М” є оснащення кулеметом на даху. Проте, на аналізованому відео помітно обладнання іншого виду. Після вивчення фото та відео з відкритих джерел з аналогічними модифікаціями бронеавтомобіля, ми дійшли висновку, що це може бути кріплення для гучномовця.

З’ясувалось, що “Тигр-М” також використовується для проведення звуко-, радіо- та телесповіщень у районах бойових дій. Для цього він оснащується комплексом “Язиковєд” з гучномовцем на даху. Саме такі машини можна бачити на фото та відео майже в усіх великих містах на тимчасово окупованих територіях України, зокрема у Маріуполі, Мелітополі та раніше в Ізюмі.

“Язиковєд” в Мелітополі

“Язиковєд” в Маріуполі

“Язиковєд” в Ізюмі

Ці знахідки допомогли порівняти зовнішній вигляд “Тигру-М” з гучномовцем на даху, зафіксованого у Херсонській області, з бронеавтомобілем на відео із затриманим в Ізюмі. Добре помітно, що деталі оснащення на дахах обох автомобілів є практично ідентичними. Відтак, можна зробити висновок, що на подвір’ї Ізюмської школи №2 був саме “Тигр-М” за гучномовцем на даху.

На відео з подвір’я Ізюмської школи №2 помітно кріплення на даху комплексу “Тигр-М” для додаткового акустичного обладнання

Ідентичне кріплення комплексу “Язиковєд” на “Тигру-М” в Херсонській області

Цей висновок допоміг звузити поле пошуку автомобіля даної модифікації на відеозаписах з Ізюма на початку окупації. На деяких з них можна справді помітити “Тигр-М” з гучномовцем на даху. Крім того, у кадр потрапили військовослужбовці, які пересувалися на цьому автомобілі.

Наблизитись до ідентифікації саме того “Тигра” з відео допомогла інша важлива деталь. Telegram-канал “Старше Эдды”, який опублікував відео з Вакуленком, за день до цього зробив репост публікації каналу “Mash” з сюжетом про окупований Ізюм. На його перших кадрах помітно певний елемент всередині “Тигру”, який є характерним саме для машини з відео із затриманим (в інших випадках використання “Тигру-М” з гучномовцем розслідувачі такої деталі не помітили).

Стоп-кадр з автомобілем, що привіз Володимира Вакуленка, на якому позначено характерну деталь в салоні

>

Машина з подібним елементом в салоні на відео Telegram-каналу Mash, яке було опубліковано за день до відео з Володимиром Вакуленком

Крім того, на іншому кадрі того ж відеосюжету Telegram-каналу Mash видно систему “Язиковєд” на даху “Тигра-М”, яку частково помітно на відео з Володимиром Вакуленком.

Інфографіка про бронеавтомобілі серії “Тигрів”

Схожі бронеавтомобілі “Тигр-М” з комплексом “Язиковєд” потрапили й на інші відео російських інформаційних каналів. І хоча не можна стверджувати, що один з них фігурує на відео біля школи в Ізюмі, все ж така ймовірність існує, оскільки саме таку модифікацію бронеавтомобіля “Тигр-М” найчастіше використовують для зйомок сюжетів військових кореспондентів РФ.

“Тигр-М” з комплексом “Язиковєд” в Ізюмі в сюжетах інших пропагандистів РФ. Стоп-кадри з відео.

Фактично, цей тип бронеавтомобіля почав дуже часто потрапляти в кадр на відео російських військових кореспондентів/пропагандистів РФ наприкінці березня – на початку квітня, приблизно у той же час, коли вдруге було викрадено Володимира Вакуленка.

Визначений тип автомобіля дає підстави вважати, що до викрадення українського письменника могли мати відношення російські спецслужби, оскільки “Тигр-М” з комплексом “Язиковєд” користуються спеціальні підрозділи ЗС РФ/Росгвардії.

Військовослужбовці на відео з “Тигр-М” на території школи №2 в Ізюмі

На відео видно трьох військовослужбовців ЗС РФ і чути закадровий голос оператора. Двоє з військових у кадрі ймовірно належать до так званих військ “ЛНР” та/або “ДНР”. На це вказують георгіївські стрічки, які, зі слів свідків в Ізюмі, носили тільки представники цих угрупувань³⁴. Щобільше, їхнє екіпірування виглядає значно гіршим ніж те, що має військовослужбовець, якому передали автомат. Це збігається зі свідченнями очевидців, які розповідали, що військові “ЛНР” та “ДНР” мали гірше екіпірування, ніж у ЗС РФ³⁵.

³⁴ Свідок S-1302.

³⁵ Свідок S-1302.

Військовослужбовець 1 та військовослужбовець 2

Низька якість відео не дозволяє зробити пошук за обличчям, тому, на жаль, не вдалося ідентифікувати цих двох військовослужбовців.

Що ж до третього військового, який, ймовірніше за все, належить до структури ЗС РФ/Росгвардії, то він має набагато краще екіпірування, особистий ніж, що прикріплений до форми у районі ключиці, а також характерний шарф-арафатку, яким закриває своє обличчя.

Truth Hounds вдалося отримати більше інформації про особу на відео. Він також фігурує в інших відеороликах подібного формату, де показує околиці Ізюму російським військовим кореспондентам-пропагандистам.

Більш того, цей самий військовослужбовець, що виводив Володимира з “Тигру-М”, був за кермом “Тигра-М” на відео від 2 квітня 2022 року.

Стоп-кадр з відео з Володимиром Вакуленком.
1 – характерний чорно-білий шарф, 2 – Z-патч

Відео з Mash.
1 – характерний чорно-білий шарф, 2 – Z-патч

Стоп-кадр з відео з Володимиром Вакуленком.
1 – характерний чорно-білий шарф, 2 – Z-патч

Цей самий “журналіст” в арафатці неодноразово потрапляв у сюжети публікацій каналу “Старше Эдды”, а також військових кореспондентів РФ, зокрема на каналі ANNA News (випуск від 17 березня 2022 року з сюжетом про Ізюм).

Характерний шарф російського військовослужбовця.Джерело: ANNA News, 17 березня 2022

Пізніше, 23 березня 2023 року, знову з’явилася його фотографія у публікаціях Telegram-каналу “Старше Эдды”, ймовірно, з Ізюма. У підписі автор зазначив: “Будни войны, Изюмский участок фронта”.

Фото російського військового зі схожим шарфом на Telegram-каналі “Старше Эдды” від 23 березня 2022 р.

На цьому фото військовослужбовці сидять у МТ-ЛБ, маючи з собою невелику кількість озброєння, яку видно на подальших фото у публікації.

Ще однією характерною особливістю цього військового є автомат, який він завжди мав із собою на декількох відео, в тому числі на відео зі школи №2. Використавши ці матеріали, розслідувачі Truth Hounds встановили, що з високою ймовірністю, його зброя належить до “двохсотої серії” АК. У даному випадку це був АК-200.

АК-200 на відео та наявні фотографії АК-200 з відкритих джерел

АК-200 широко використовується у Росгвардії з 2019 року. Власне, за інформацією з відкритих джерел, всередині країни АК-200 використовується виключно Росгвардією. Така обмеженість внутрішнього озброєння пояснюється тим, що більшою мірою цю модель було розроблено для експорту в треті країни. Натомість на озброєння ЗС РФ АК-200 офіційно так і не став, хоч про це велись перемовини з Міноборони РФ.

Більше того, бронеавтомобілі “Тигр-М” також є на озброєнні Росгвардії, що стає додатковим аргументом на користь того, що цей військовослужбовець міг належати до структури Росгвардії.

Зі свідчень очевидців, а також з постів Telegram-каналу “Старше Эдды” можна зробити висновок, що у районі Капитолівки та Ізюму були присутні представники Росгвардії. Також мешканці Ізюма розповідали про те, що у будівлі школи №2 на другому поверсі розташовувалась “спецура”³⁷, що в цілому говорить про присутність Росгвардії.

Розслідувачі з Truth Hounds через обмеженість ресурсів та інформації не змогли завершити ідентифікацію особи військовослужбовця, проте вони встановили наявність сліду російських спецслужб у затриманні Володимира Вакуленка.

³⁷ Свідок Y-1122

Оператор відео із затриманим у Капитолівці

Ми також виявили, що, найімовірніше, оператор вищезгаданого відео з Telegram-каналу вже знімав росіян у Капитолівці 16-17 березня 2022 року. Тоді інший військовослужбовець РФ розповідав йому, як його танк підбили на вулиці Центральній у Капитолівці. Такий висновок можна зробити, порівнявши закадровий голос на обидвох відео.

На жаль, ми не можемо застосувати спеціальний інструмент на основі штучного інтелекту для порівняння голосів, оскільки наявні фрагменти надто короткі для такого порівняння. Однак у схожості голосів можна переконатися, прослухавши аудіодоріжки нижче.

Пошуки Вакуленка російськими військовими

На ймовірну причетність росіян до викрадення та вбивства Володимира Вакуленка вказують також надані нам місцевими мешканцями відомості про активний інтерес представників ЗС РФ до особи Володимира.

Так, свідок K-0301 розповів, що одного ранку наприкінці березня 2022 року йому довелося зустрітися з російським військовим з позивним “Уфа”. Той підʼїхав до будинку свідка на бронеавтомобілі, схожим на російський “Тигр” з вище проаналізованого відео, та представився полковником російської армії. Офіцер заявив, що йому “все відомо” про особу свідка і запропонував “послужити матінці Росії”. Отримавши відмову, він запитав про місцевого мешканця Віталія Смолярова, українського військового та колекціонера зброї. Також згадав про Володимира Вакуленка, відзначивши, що його цікавить саме той Вакуленко, який “був на Майдані”³⁸ (письменник Володимир Вакуленко був учасником протестів у Києві під час Революції Гідності – примітка).

Військовий “Уфа” згадувався й у свідченнях інших мешканців Капитолівки. Відомо, що від початку окупації до квітня 2022 року він мешкав у будинку на вулиці Центральній, 37, та виконував функції коменданта населеного пункту³⁹. Потому він начебто перемістився до села Сніжківка, однак щонайменше до літа 2022 року його періодично бачили у Капитолівці⁴⁰.

Опитавши пʼятьох свідків, розслідувачі Truth Hounds дізналися, що чоловіка з позивним “Уфа” звали Алєксандром Алєксандровічем. Він народився 30 травня, був приблизно 45-ти років, мав зріст близько 190 см, носив коротке русяве волосся. Мав звання полковника, командував артилерією та переміщався по Капитолівці на дводверному “Тигрі”. Також він розповідав, що воював у Сирії та Чечні, у певний період проживав у Санкт-Петербурзі, а також має трьох синів⁴¹.

У першому розділі ми згадували, що у березні 2022 року у Капитолівці базувався лише один артилерійський підрозділ – 856-й самохідний артилерійський полк (в/ч 23857). Ще тоді ГУР МО України опублікувало список його особового складу із зазначенням посад, ПІБ та дат народження військовослужбовців. Командиром полку значився полковник Мєльніков Алєксандр Алєксандровіч (30 травня 1978 року народження). Ці відомості дозволяють припустити, що саме він і є тим полковником “Уфа”, про якого розповідали нам свідки.

У спробі підтвердити це припущення ми зібрали та проаналізували інформацію про полковника Мєльнікова у низці баз даних. Відтак нам стало відомо, що А.А. Мєльніков працював у Михайлівській військовій артилерійській академії у Санкт-Петербурзі, а пізніше служив у 9-й гвардійській артилерійській бригаді (в/ч 02561), що базувалася у місті Луга Ленінградської області. Встановлена інформація збігається з деталями, які “Уфа” розповідав про себе місцевим у Капитолівці. Зокрема, про кількість синів та факт проживання у Санкт-Петербурзі.

Нам також вдалося віднайти його світлини. Фото нижче зроблене у 2021 році під час святкування “Дня Побєди” у селі Польнікі поблизу міста Почеп, де дислокувався 856-й полк. Ця подія потрапила й на опубліковане в YouTube відео, на якому помітно, що полковник Мєльніков зростом близько 190 см.

³⁸ Свідок K-0301.

³⁹ Свідок K-1739.

⁴⁰ Свідок K-6529.

⁴¹ Свідок K-6529; Свідок K-1739; Свідок K-0301; Свідок K-7001; Свідок K-2271.

Полковник Мєльніков Алєксандр Алєксандровіч. Джерело: polniki.school.ru

Таким чином, можна стверджувати, що А.А. Мєльніков і є тим російським полковником з позивним “Уфа”, який перебував у Капитолівці весною 2022 року.

Раніше, завдяки зусиллям агенції журналістських розслідувань “Слідство.Інфо”, харківській незалежній медіаплатформі “Ґвара медіа” та “Харківському антикорупційному центру” було встановлено чимало інших представників 856-го полку, однак серед них не було його командира.

Зі свідчень деяких місцевих з Капитолівки відомо, що “Уфа” схиляв їх до співпраці з ЗС РФ, погрожуючи фізичною розправою у разі відмови, а також віддавав накази своїм підлеглим бити цивільних, і сам був присутнім при цьому⁴².

Наразі немає прямих доказів причетності Мєльнікова А.А. до незаконного позбавлення волі чи до вбивства Володимира Вакуленка, однак сам факт його пошуку свідчить, що вищий офіцерський склад ЗС РФ, який перебував у Капитолівці, прагнув знайти Володимира, а також знав про його переконання. Слід зазначити, що про Володимира Вакуленка чимало знали й у ФСБ Росії. Так, один з рідних Володимира розповів, що представнику ФСБ, з яким йому довелося спілкуватися виїжджаючи з окупації, було відомо точну адресу місця проживання Вакуленка у Львові, дату його другого одруження, інформацію про синів та друзів⁴³.

Така обізнаність військових і спецслужб вказує на наявність у росіян досьє на Володимира, найімовірніше, у звʼязку з активною проукраїнською позицією останнього. Переслідування людей з подібною позицією вписується у паттерн поведінки російських військових на окупованих територіях, зокрема в Ізюмі та Капитолівці. Опитані нами місцеві мешканці розповідали про ініційовані росіянами “пошуків нацистів”, що супроводжувалися залякуваннями цивільних та безпідставними звинуваченнями їх у нацизмі. Яскравим прикладом є випадок, коли пʼяні російські військовослужбовці влаштували показову стрілянину у підвалі з кількома десятками цивільних у Капитолівці, намагаючись змусити їх зізнатися у приналежності до нацистської ідеології⁴⁴. Від свідків відомо і про спалення  українських підручників військовими РФ на території Ізюмської школи №2⁴⁵.

Крім того, єдиний уцілілий після катівні на вулиці Луговій чоловік розповів документаторам Truth Hounds, що памʼятає слова “ЛНР-івців” про “полковника РФ, який гляне на них усіх та вирішить, що з ними робити”⁴⁶ (йдеться про утримуваних в катівні цивільних, яких після деокупації села знайшли вбитими: Івана Шабельника, Леоніда Тарана, Юрія Кавуна – примітка). Ця деталь підтверджує ієрархічну командну перевагу підрозділів ЗС РФ над підрозділами так званих “Л/ДНР”, а також вказує на залежність долі місцевих полонених саме від рішень російських офіцерів. Втім вона не означає, що наказ вбити Володимира Вакуленка чи будь-кого з інших утримуваних цивільних у Капитолівці був відданий саме полковником Мєльніковим.

Одній з опитаних нами свідкинь, Мєльніков повідомив, що “сильно побитого” Івана Шабельника російські розвідники утримували в Ізюмській школі №2, і він не може допомогти звільнити його, оскільки не має впливу на них⁴⁷. До того ж ми не маємо інформації про те, що Мєльніков коли-небудь дислокувався у даній школі.

Щодо головування російських військових над представниками так званої “ЛНР” у Капитолівці, то цей факт підтверджується як свідченнями місцевих мешканців, так і широким документаторським досвідом Truth Hounds.

Так, наприклад, місцеві зазначали, що у Капитолівці “головними були росіяни”, а “ЛНР-івці” виконували радше функції патрулювання та чергування на блокпостах⁴⁸. Відомо і про випадок прямих погроз з боку російського офіцера “ЛНР-івцю Льву”⁴⁹. Також, одного з місцевих мешканців “ЛНР-івець” з позивним “Бульбаш” вивозив в Ізюм, за його ж словами, “до старших, в офіс”. Тоді його привезли до шлагбаума на вʼїзді на територію школи №2 в Ізюмі, де передали росіянам⁵⁰. Ознаки подібної ієрархічної залежності документатори Truth Hounds фіксували й в інших регіонах України. Наприклад, у Малій Олександрівці на Херсонщині⁵¹ та у Вербівці на Харківщині⁵².

⁴² Свідок K-1739; Свідок K-7001.

⁴³ Свідок K-4917.

⁴⁴ Свідок K-2200.

⁴⁵ Свідок Y-1122.

⁴⁶ Свідок K-8623.

⁴⁷ Свідок K-2271.

⁴⁸ Свідок K-2221; Свідок K-8623.

⁴⁹ Свідок K-1739.

⁵⁰ Свідок K-1739.

⁵¹ Свідок M-1231.

⁵² Свідок Vr-8423.

Висновки

Сукупність встановлених фактів вказує, що до незаконного затримання та вбивства українського письменника Володимира Вакуленка, найімовірніше, причетні військовослужбовці та/або спецслужбісти РФ.

Свідчення мешканців Капитолівки вказують на інтерес високопоставлених представників російських збройних сил та спецслужб до особи Володимира. Його біографія, діяльність та переконання були добре відомі російським офіцерам, і вони його розшукували.

Крім того, OSINT-аналіз підтверджує, що затримана цивільна особа на відео є Володимиром Вакуленком, а поряд із ним перебувають російські військовослужбовці. Саме відео зняте на території Ізюмської школи №2, де дислокувалися російські військові та спецслужби, і де була влаштована катівня.

Ми усвідомлюємо, що відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, аналізоване відео не може слугувати доказом у справі, оскільки у даному випадку не виконуються критерії доказовості, визначені законодавцем. Йдеться про те, що будь-які візуальні елементи зовнішнього вигляду особи, такі як одяг, аксесуари чи інші елементи не можуть бути визначальними для її опізнання, а отже, офіційне слідство не має можливості експертно ідентифікувати затриманого.

Однак представлені у цьому розслідуванні факти переконливо свідчать, що слідство у справі про вбивство Володимира Вакуленка не має зупинятися та обмежуватися наявними результатами.

Разом з тим, ми вбачаємо підстави дивитися на вбивства цивільних мешканців у Капитолівці через ширшу призму, розглядаючи їх не як поодинокі випадки не пов’язаних між собою інцидентів, а як сплановану кампанію фізичного знищення людей із вираженою проукраїнською позицією, що втілює путінський заклик до “денацифікації” України.

Виявлена інформація свідчить про зацікавленість російської сторони у вбивстві письменника, в той час, як члени “ЛНР” виступили фактичними виконавцями. Інформація, отримана від місцевих мешканців, підтверджує, що російські військові виявляли пильний інтерес до Вакуленка та шукали його. Аналіз відеоматеріалів, які, ймовірно, засвідчують викрадення Вакуленка російськими військовими, та інші факти підтверджують ці підозри. Також є підстави вважати, що до викрадення українського письменника могли мати відношення спецслужби Росії.

Висновки дослідників підтверджують необхідність подальшого розслідування цієї справи для встановлення всіх обставин і притягнення винних до відповідальності.

Джерело:  Truth Hounds 

---

Подяки​

Tweet