На межі великого скандалу: нові контракти з постачань боєприпасів для ЗСУ схожі на аферу

Про це він розповів в етері телеканалу Еспресо.

Сергій Згурець наголосив, що ЗСУ не отримують необхідних дефіцитних боєприпасів, а влада вкрай нераціонально використовує державні кошти на посилення обороноздатності.  “Принаймні такий попередній висновок можна зробити на тлі появи вкрай дивного розпорядження №1191-р за підписом прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 29 листопада 2024 року”, – каже він.

У розпорядженні йдеться про те, що за згодою Міноборони України Адміністрації Державної прикордонної служби делеговані повноваження на виконання бюджетної програми 2101150 “Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання” в сумі 23 млрд грн для здійснення закупівлі товарів оборонного призначення для потреб Сил оборони. Йдеться про боєприпаси низки дефіцитних номенклатур.

“Ми впродовж декількох днів вивчаємо цю історію. Таке враження, що ми на межі великого скандалу з можливістю закупівлі озброєння для ЗСУ через Державну прикордонну службу. Тому що йдеться про 23 млрд грн, які мають бути скеровані до ДПСУ, щоб начебто закупити боєприпаси для передачі ЗСУ. Я говорю, що це скандальні речі, бо з огляду на законодавство ми не можемо говорити про обсяги цього контракту чи контрактів, хто їх буде виконувати. Але спробую сказати “езоповою мовою”. Це розпорядження Кабміну з’явилося 29 листопада, буквально через два дні після того, як керівник ДПСУ 27 листопада отримав пропозицію від однієї посередницької фірми, що можна закупити ці боєприпаси через ДПСУ, а потім передати їх ЗСУ”, – прокоментував Сергій Згурець.

Експерт додав, що він викладає лише основні застереження щодо цієї оборудки, перед цим провівши розмови з низкою фахівців, обізнаних з її деталями, а також “з огляду на обмеження в умовах війни щодо розголошення детальної інформації про збройові  контракти чи наміри”.

Стартом цієї оборудки став лист, який голова Державної прикордонної служби України генерал Сергій Дейнеко скерував на ім’я міністра оборони, інших силових міністрів з їхнім інформуванням про те, що на адресу адміністрації ДПСУ надійшли комерційні пропозиції від  однієї посередницької компанії щодо можливості постачання боєприпасів до реактивної та ствольної артилерії. Після цього листа через два дні з’явилося рішення Кабміну про виділення коштів на ці потенційні закупівлі у великих обсягах у відповідь на ці комерційні  пропозиції від польської фірми-посередника. І Міністерство оборони дало на це згоду.

“Всупереч створеній закупівельній інфраструктурі Міністерства оборони України, яка вже ефективно працює, викликає подив бажання передати відповідні повноваження із закупівлі боєприпасів до ДПСУ, яка ніколи не здійснювала закупівлі боєприпасів в таких обсягах та в якої відсутні відповідні фахівці та компетенції для проведення інспекції наявних боєприпасів та аналізу виробничих спроможностей”, – зауважив Згурець.

• Чому не летять і не вибухають міни для Збройних Сил куплені за мільярди

Чому отримана пропозиція є сумнівною

На переконання директора Defense Express, з огляду на викладене, виникають питання, які потребують відповідей – щонайменше на рівні органів контролю, які супроводжують цей процес.

1. Міністерство оборони України й міністр оборони Рустем Умеров неодноразово говорили про важливість закупівель зброї саме через Агенцію оборонних закупівель. Агенція оборонних закупівель таких унікальних пропозицій, як керівництво  ДПСУ, не отримувала.

Бо агенція, щонайменше на рівні заяв її керівництва, аби мінімізувати ризики та витрати, орієнтована на контрактування озброєнь та боєприпасів у безпосередніх виробників, чи хоча б в офіційних представників. Але пропозиції від польської фірми, яка не потрапляє у дві ці категорії постачальників, влаштували усіх і так швидко. Проте в обхід агенції.

2. У комерційній пропозиції від польської фірми-посередника йдеться про п’ять номенклатур боєприпасів. Причому йдеться саме про нові вироби й постачання у досить обмежені терміни. Від 120-міліметрових мін до мінометів, реактивних снарядів до РСЗВ і вкрай дефіцитних артснарядів радянського стандарту у 122 мм та 152 мм.

Обсяги постачання цієї нової продукції начебто виробництва 2024-2025 років є такими високими, як повне річне виробництво снарядів великого збройового заводу. Але варто пам’ятати, що всі європейські чи східноєвропейські виробники цієї номенклатури вже повністю завантажені замовленнями на наступний рік і додаткового виробити такий додатковий обсяг продукції фізично не в змозі.

3. Запропоновані від польського посередника ціни є більшим за певними номенклатурами, ніж ті що закуповувались Україною до цього часу. Звісно, в умовах тотального дефіциту та високого попиту вкрай важко говорити про ринкові ціни. Проте дивною є вимога здійснення попередньої оплати у 100 % – не тільки для наявних боєприпасів, але навіть для тих, які планується поставити у 2025 році з виробництва. Така попередня оплата є аномально великою й одразу 100% передоплати відразу після підписання контракту, м’яко кажучи, не є типовою практикою закупівель.

Зазвичай до моменту навіть попередньої оплати у 10% проходять кілька етапів передконтрактної роботи (встановлюється виробник, проводиться технічна інспекція виробничих потужностей підприємства, підтверджується наявність товару на складі у продавця тощо). Таку комерційну пропозицію від польської компанії Агенція оборонних закупівель навіть не розглядала б як щось таке, що заслуговує на увагу. Особливо в умовах, коли ігнорується здійснення вчасних оплат для вітчизняних виробників зброї,
що блокує розвиток власної “оборонки”.

“Ми дивилися на ціни цих боєприпасів, які на 5% або щонайменше 8% вищі, ніж середньоринкові, звісно, якщо взагалі можна говорити про середньоринкові ціни в таких умовах. Але це все здійснюється в обхід Міністерства оборони, в якому є Агенція оборонних закупівель, а створювалася вона для того, аби укладати контракти з постачальниками, мінімізувати витрати, контролювати наявність цих боєприпасів на складах виробників або у посередників. Однак це робиться в обхід Агенції закупівель на підставі лише одного листа від керівника ДПСУ”, – зауважив військовий експерт.

4. Польська компанія-посередник не є новою у збройовому середовищі. Вона, як мені пояснювали, вже має невиконані  контракти перед Міноборони у постачанні нових боєприпасів – чи точніше, скасовані через форс-мажорні обставини. Разом з тим, за попередніми даними, понад третина бюджету прикордонників на закупівлю озброєння і військової техніки для власних потреб з початку повномасштабного вторгнення припадає саме на поставки через цю польську компанію.

Частка польської компанії в постачаннях до ПС може, звісно, бути поясненням такої безмежної довіри, але таке пояснення також може бути кваліфіковано в рамках Кримінального кодексу України. Щодо нових поставок, то ДПСУ ніколи не здійснювала закупівель боєприпасів в таких обсягах, як пропонується зараз, і в якої відсутні відповідні фахівці та компетенції для проведення інспекції наявних боєприпасів та аналізу виробничих спроможностей. До речі, польська компанія навіть не вказала походження товару.

5. Загальні обсяги постачань боєприпасів  від  польської компанії, поставки від якої керівництво ДПСУ визначає як особливо важливі для складових Сил оборони України,  приблизно уп’ятеро більші, ніж  23 мільярди гривень, які вже зафіксовані в урядовому рішенні, яке підписав прем’єр-міністр.  Що означає, що до цієї історії планувалось чи планується фінансове продовження.

“Після того, як будуть перераховані перші транші на підставі цього дивного урядового рішення, не кажіть, що не попереджали про ризики такої оборудки  – набагато масштабніші за своїми негативними наслідками, аніж ті, що вже є з контрактами на постачання мін через компанію “Альфа”. І не треба цього разу чекати форс-мажору. Бо він уже є, – додав Згурець. – Думаю, це розпорядження Кабміну потребує дуже великої уваги з боку експертного середовища, розуміючи всі ризики розголошення інформації, що стосуються цих контрактів. Але повторюсь, є досить серйозні сумніви у можливості виконання цього контракту й використання державних коштів, які начебто будуть скеровані на боєприпаси. Ми до цієї теми будемо повертатися в межах можливостей нашого законодавства, також має бути публічний розголос цієї історії”, – резюмував Згурець.

• Скандал з тисячами бракованих мін для Сил Оборони: зрада, саботаж, диверсія чи банальна жадібність?

Найбільша «одноразова» афера цього року

Засновник видання “Наші гроші” Юрій Ніколов, вважає, що це “найбільша «одноразова» афера цього року”. Ось що він написав на своїй сторінці у Фейсбук с приводу цього:

Це найбільша «одноразова» афера цього року, що я бачив. Забігаючи наперед відразу скажу, що я думаю про все це – це про «распіліть і сваліть» плюс «а це на вибори, вдруг виграєм».

Отже 23 мільярди гривень одним махом хочуть вивести на закордонну «прокладку» зі 100-відсотковою оплатою наперед за зброю, яку ніхто не бачив. Мало того, що її ціна завищена, тут є ризик просто більше ніколи не побачити цієї купи мільярдів. А потім довго і плачевно ходити по іноземним судам просити назад на пропітаніє та продовжувати і продовжувати вже давно прострочені контракти. Як власне і роблять міноборонівці Умєрова по контрактам Резнікова.

Дуже багато про це сьогодні розповів збройний експерт Сергій Згурець (відео в каментах, раджу). Основні тези такі.
Днями до Державної прикордонної служби зайшла комерційна пропозиція від польської фірми Х (не будемо давати її назву, ̷щ̷о̷б̷ ̷П̷у̷т̷є̷н̷ ̷н̷е̷ ̷в̷з̷н̷а̷в̷ ̷ч̷е̷р̷е̷з̷ ̷к̷о̷г̷о̷ ̷б̷а̷б̷к̷и̷ ̷к̷р̷а̷д̷е̷м̷, бо вдруг СБУ пришиє державну зраду за розкриття чутливої інформації про те через кого бабки крадем).

Поляки запропонували прикордонникам купу снарядів, мін і боєприпасів для реактивної артилерії. Хоча у прикордонників навіть немає такої купи зброї, щоб розстріляти таку купу бк. А у поляків немає ніякого свого виробництва. Це чисті «купи-продай» до того з уже зашквареною репутацією через зрив поставки саме Україні під час війни (про це далі).

26 листопада про це керівник прикордонників поінформував міністра Умєрова. Мовляв, є пропозиція – нада брать.
І в цьому місці в Міноборони мав спрацювати рефлекс – віддати питання на опрацювання власній «Агенції оборонних закупівель». Вона взагалі існує саме для того, щоб купувати зброю у великих обсягах, віджимати ціну вниз, перевіряти з ким мають справу – з проходимцями чи чесною пропозицією наявної зброї. Ну і потім передавати її для ЗСУ.
А там би могли розповісти про вже наявний досвід співпраці з цими поляками. Про те як «АОЗ» Пікузо у 2023 році уклав угоду з цим Х на поставку снарядів на 3 мільярди гривень. Але після цього поляки почали танцювати. Мовляв, у нас там різні частини снарядів робляться в інших країнах. І там щось не те з підривниками снарядів, тому давайте їх замінимо на інші, і при цьому навіть не скажемо на які саме.

Тоді українські закупівельники прифігіли, почали розмови з нашими військовими чи можна так. А потім ще й Пікузо замінили на Безрукову, і ці поляки зрештою через три місяці торгівлі єбалом просто повідомили, що відмовляються від поставки. Слава богу, що цим жулікам тоді взагалі не заплатили авансу, тому збитків не було. Просто деякий час ми марно розраховували на 25 тисяч снарядів, чого достатньо на пару тижнів війни.

Очевидно, що зараз у Безрукової поляків чекав би особливо пристрастний прийом. І фоточки ящика зі снарядами хрін зна де – вони б не віддєлались. Тому вони цього разу своєї пропозиції «АОЗу» і не надсилали взагалі. А знайшли прикордонників, які ніколи не мали справу з історіями такого масштабу.

Але Умєров здійснив рівно протилежне. Міноборони власноруч звернулось до Кабміну з проханням забрати у власної «Агенції» 23 мільярди гривень і віддати їх прикордонникам. Щоб вони вже і уклали угоду з поляками.

У мене немає, як і у всіх нас тут, жодної можливості перевірити чи привезуть поляки ті снаряди і міни хоч колись. Машини часу не існує. Але з огляду на масштаб історії – навіть не хочу перевіряти. Бо гроші у «АОЗ» забирають з вже запланованих(!) і опрацьованих(!!) проектів. І вимогою поляків є 100% передплати не тільки по тому, що вони нібито можуть привезти відразу. Але і по тому, що тільки будуть робити на чужих заводах у 2025 році. З тими, з якими ще треба буде домовлятись.

Ще раз. 100% авансу не вимагали навіть укроборонпромівські виробники мін, які зрештою зробили шо попало. Там хоч 75% грошей забрали тільки. Та й знаходяться в Україні. Тобто тут ми хоча б знайдемо кінці. А з поляків що? Багато Умєров забрав з резніковських постачальників прострочки? Не хоче поділитись цією дуже інтірєсною цифірькою?
Я чому кажу тут саме про Умєрова, бо саме старий департамент Міноборони продовжує вести старі контракти приблизно на 400 млрд грн. Їх не віддали ніякому «АОЗу».

Отже підіб’єм бабки: заради виводу 23 мільярдів гривень на сумнівних поляків Умєров попросив забрати гроші з власної «Агенції оборонних закупівель», створеної саме для відсікання сумнівних постачальників.

І на це очевидно є згода Офісу президента. Бо повірити в те, що Шмигаль просто погодився з “горизонтальною” афєру Умєрова-Дейнеко розміром аж в 23 мільярди гривень – я не зможу ніколи. У нас влада зараз влаштована так, що це Кабмін виконує вказівки Банкової. А не очолює виконавчу владу країни.