ЗА ЧТО ПРОКУРАТУРА НЕ ОТВЕЧАЕТ И ЗА ЧТО ОНА ДОЛЖНА ОТВЕТИТЬ
Парламентская комиссия требует возбуждения уголовных дел против Потебенько и Баганца.
Помнится, летом прошлого года Генпрокуратура Украины устами замгенпрокурора Александра Баганца отказалась отвечать за тот беспредел, который творился вокруг таращанского тела. “Генпрокуратура не отвечает за хранение трупов в моргах, так как эти учреждения подчинены министерству здравоохранения” – заявил Баганец. Впрочем, Баганцу и егобывшему начальнику Потебенько есть за что оветить и без этого.
8 июня 2001 года на сайте Института массовой информации появилось сообщение, достойное цитирования по прошествии года.
«Генпрокуратура Украины считает необоснованными претензии матери журналиста Георгия Гонгадзе, Леси, относительно ответственности руководства Генпрокуратуры за то, что произошло с ее сыном. Об этом сказано в письме заместителя Генпрокурора Алексея Баганца к Лесе Гонгадзе. Мать журналиста обвиняет руководителей Генпрокуратуры в бездеятельности летом минувшего года – когда ее сын сообщал о том, что за ним следят.
Александр Баганец утверждает, что во время расследования умышленного убийства Георгия Гонгадзе точно установили, что когда пришло письмо журналиста, Генпрокурор Михаил Потебенько был в командировке. Один из заместителей генпрокурора переслал письма исполнителю – для проверки и тот не обнаружил никаких нарушений. Господин Баганец отрицает и свою вину в том, что труп журналиста плохо сохранился. “Генпрокуратура не отвечает за хранение трупов в моргах – так как эти учреждения подчинены министерству здравоохранения” – объяснил он. Кроме того, пишет господин Баганец, еще в январе Леся Гонгадзе письменно запретила передавать без ее разрешения трупп для погребения другим лицам, в том числе и жене Георгия – Мирославе».
Так кто же и в чем виноват: почему исполнитель, проверявший жалобу Гонгадзе не обнаружил нарушений? Какое отношение ко всему, что происходило с трупом имеет Минздрав? В конце-концов, кто понесет наказкание за «дело чести» всех правоохранительных органов Украины – дело Гонгадзе, которое очень похоже на то самое таращанское тело, доведенное стараниями доблестных расследователей до состояния полного разложения? Складывается впечатление, что есть не разложившийся труп, а сама украинская правоохранительная система, в которой никто ни за что не отвечает и творит все что угодно.
Исключительно для прокурора Ровенской области Александра Баганца, его бывшего начальника Михаила Потебенько, а также нынешнего Генпрокурора – фото таращанского тела, за которое Генпрокуратура «не отвечает».
Обсуждение проблемы идетенфикации таращанского тела здесь.
За что же отвечает Генпрокуратура, два года ищущая убийц Гонгадзе? Над этим ломали голову члены парламентской следственной комиссии по расследованию резонансных дел. По результатам заседания председатель комиссии Георгий Омельченко обратился к Генпрокурору Святославу Пискуну.
Генеральному прокурору України
Піскуну С.М.
Шановний Святославе Михайловичу!
10 грудня 2002 року відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії за Вашою участю та участю заступника Генерального прокурора України В.Шокіна.
Слідча Комісія заслухала Вашу інформацію та інформацію В.Шокіна про хід розслідування кримінальних справ про вбивства журналістів Г.Гонгадзе, І.Александрова та посягання на життя народного депутата О.Єльяшкевича і виконання ухвал Комісії від 2 вересня 2002 року.
Заслухавши Ваші інформації, відповіді на запитання членів Комісії, та обговоривши їх, Тимчасова слідча комісія констатує:
– Ви як Генеральний прокурор України і заступник Генерального прокурора України В.Шокін не вжили достатніх заходів для розкриття вбивств журналістів Г.Гонгадзе, І.Александрова та посягання на життя народного депутата О.Єльяшкевича, не встановили організаторів, підбурювачів, пособників і виконавців цих злочинів, не притягли їх до кримінальної відповідальності;
– є достатньо вагомі підстави вважати, що Ю.Вередюк не вчиняв вбивства журналіста І.Александрова, а докази у справі – сфальсифіковані. Взяти на себе вину за вчинення цього злочину Ю.Вередюка примусили (умовили) і, щоб він не розповів правди про це, – його вбили. Деякі свідки, яких примусили дати свідчення про те, що нібито Ю.Вередюк “вербував” їх для вбивства (побиття) журналіста І.Александрова на сьогодні – мертві;
– Ви до цього часу не дали правової оцінки діянням колишнього Генерального прокурора України, нині народного депутата М.Потебенька і колишнього заступника Генерального прокурора, нині прокурора Рівненської області О.Баганця, які надавали недостовірну інформацію громадськості і вищому законодавчому органу держави у справі про вбивства Г.Гонгадзе і І.Александрова та не забезпечили об’єктивного розслідування цих справ; навмисно не виконували законних вимог Тимчасової слідчої комісії, створювали штучні перешкоди у її діяльності; зловживали владою і службовим становищем, неналежним чином виконували свої службові обов’язки; навмисно порушували конституційні і процесуальні права Мирослави Гонгадзе (дружина Г.Гонгадзе), Олександри Гонгадзе (мати Г.Гонгадзе) та їх представників. Такі дії М.Потебенька і О.Баганця, на думку Слідчої комісії, мають ознаки злочинів, передбачених ст.351 (перешкоджання діяльності народного депутата або Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України), 364 (зловживання владою), 367 (службова недбалість) КК України;
– Ви не надаєте Слідчій комісії необхідну інформацію (без розголошення таємниці досудового слідства) для встановлення об’єктивної істини у зазначених справах;
– деякі Ваші заяви є некоректними, неетичними (наприклад, заява В.Шокіна про те, що “Г.Гонгадзе вийшов, упав, зламав собі голову – я жартую”) або недостатньо обґрунтованими і точними, що вводять в оману суспільство і збурюють громадськість;
– Ви порушуєте вимоги ст. 97, 98 КПК України (наприклад, направлені Вам заяви М.Мельниченка, О.Єльяшкевича та матеріали Слідчої комісії про злочини, вчинені посадовими особами, Ви, на порушення вимог зазначених статей КПК, долучили до матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактом вбивства Г.Гонгадзе);
– понад три місяці (з 4 вересня 2002 року) Ви не приймаєте процесуальне рішення, як це потрібно зробити згідно з вимогами ст.97 КПК України, про порушення кримінальної справи або винесення постанови про відмову в порушенні справи за матеріалами Слідчої комісії, які вказують, що в діях колишнього глави ДПА, нині першого віце-прем’єр-міністра і міністра фінансів України М.Азарова є ознаки злочинів, передбачених ст.161, 364, 365 КК України, а в діях колишнього голови Служби безпеки країни, нині народного депутата України Л.Деркача – ознаки злочинів, передбачених ст. 359, 364, 365 КК України.
Таку Вашу діяльність (а точніше бездіяльність) Тимчасова слідча комісія розцінює як неналежне виконання Вами своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіює шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян і державним інтересам.
За результатами розгляду Вашої та Вашого заступника В.Шокіна інформації Тимчасова слідча комісія ухвалила:
– визнати недостатньою роботу Генерального прокурора України С.Піскуна та заступника Генерального прокурора України В.Шокіна з організації розкриття вбивств журналістів Г.Гонгадзе, І.Александрова, замаху на життя народного депутата О.Єльяшкевича, встановлення організаторів, підбурювачів, пособників і виконавців цих злочинів та виконання ухвал Слідчої комісії від 2 вересня 2002 року;
– вимагати від Генерального прокурора України С.Піскуна вжити невідкладних заходів для розкриття вбивств журналістів Г.Гонгадзе, І.Александрова, встановлення організаторів, підбурювачів, пособників і виконавців цих злочинів та притягнення їх до кримінальної відповідальності; внести касаційне подання на незаконний вирок Печерського районного суду м. Києва від 26 квітня 2002 року, який безпідставно засудив В.Воробея за вчинення злочину (хуліганство) щодо народного депутата О.Єльяшкевича;
– вказати Генеральному прокурору України С.Піскуну та заступнику Генерального прокурора України В.Шокіну на неналежне виконання ними своїх службових обов’язків та порушення вимог КПК України при розгляді заяв і матеріалів про злочини, які направлені Слідчою комісією до Генеральної прокуратури;
– вимагати від Генерального прокурора України С.Піскуна та заступника Генерального прокурора України В.Шокіна невідкладного прийняття рішення згідно зі ст. 97, 98 КПК України по заявах і матеріалах Тимчасової слідчої комісії про злочини, які з 4 вересня 2002 року знаходяться в Генеральній прокуратурі України з ухвалами Слідчої комісії від 2 вересня 2002 року;
– вимагати від Генерального прокурора України С.Піскуна згідно з ст.97, 98 КПК України порушення кримінальної справи щодо колишнього Генерального прокурора України, нині народного депутата М.Потебенька і колишнього заступника Генерального прокурора, нині прокурора Рівненської області О.Баганця за
ознаками злочинів, передбачених ст.351 (перешкоджання діяльності народного депутата або Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України), 364 (зловживання владою), 367 (службова недбалість) КК України, проведення повного, всебічного, об’єктивного дослідження всіх обставин справи і притягнення їх до кримінальної відповідальності (матеріали щодо М.Потебенька і О.Баганця, які вказують на наявність в їхніх діях зазначених ознак злочинів, знаходяться в
Генеральній прокуратурі);
– звільнити прокурора Рівненської області О.Баганця з займаної посади і органів прокуратури;
– попередити Генерального прокурора України С.Піскуна про те, що у випадку невжиття ним достатніх заходів для розкриття вбивств журналістів Г.Гонгадзе, І.Александрова та посягання на життя народного депутата О.Єльяшкевича, не встановлення організаторів, підбурювачів, пособників і виконавців цих злочинів, не притягнення їх до кримінальної відповідальності та неналежне виконання С.Піскуном своїх службових обов’язків при розгляді депутатських запитів, звернень, ухвал Слідчої комісії про злочини, вчинені державними діячами та іншими посадовими особами, Тимчасова слідча комісія внесе на розгляд парламенту питання про висловлення недовіри Генеральному прокурору України С.Піскуну і домагатиметься прийняття відповідної постанови Верховної Ради України, що згідно з ч.25 ст.85 Конституції України має наслідком відставку з посади;
– надати повну, достовірну письмову інформацію про хід та результати розслідування кримінальних справ щодо вбивств журналістів Г.Гонгадзе і І.Александрова.
Про результати розгляду ухвали Тимчасової слідчої комісії від 10 грудня 2002 року та прийняті заходи прошу поінформувати Комісію.
З повагою
голова Тимчасової слідчої комісії Григорій Омельченко
