Що таке страхування «автоцивілки»? (частина 3)

При настанні страхового випадку страховик – відповідно до лімітів відповідальності страховика – відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Як проводиться оцінка заподіяної шкоди? Оцінка проводиться відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженна наказом Міністерством юстиції України та Фонда Державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092. На основних засадах оцінки шкоди зупинимось пізніше.

Потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну. Потерпілому (фізичній особі) відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (при заподіянні шкоди життю, здоров’ю потерпілому або притиправною поведінкою проти його).

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону ( 5% від 51000 грн. становить 2550 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (при знищенні, пошкодженні майна та приниженні честі, ділової репутації), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов’язана:

– з лікуванням потерпілого;

– з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

– із стійкою втратою працездатності потерпілим;

– із смертю потерпілого.



Розглянемо порядок відшкодування такої шкоди більш детальніше.

Відшкодування шкоди, пов’язаної з лікуванням потерпілого

У зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Витрати, пов’язані з лікуванням потерпілого в іноземних державах, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено із страховиком чи МТСБУ.

Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

В разі лікування потерпілого в ДТП необхідно зберегати всі платіжні документи (квитанціі, чеки та інше), які підтверджують понесені витрати на лікування. Також медичний заклад повинен підтвердити призначення ліків потерпілому та його лікування. Всі ці документи необхідно надавати до страхової компанії або МТСБУ.

Шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

У зв’язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я час втрати працездатності.

Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

– для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) – неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

– для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, – неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;

– для непрацюючої повнолітньої особи – допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чиним законодавством.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів ( 1 рік), то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Відшкодування шкоди, пов’язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим.

У зв’язку із стійкою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов’язкового виду страхування. Страхове відшкодування за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності, виплачується не рідше одного разу на місяць до відновлення працездатності потерпілого. За умовами договору або за поданням потерпілого до страховика та за погодженням із страховиком страхове відшкодування може бути виплачене у вигляді одноразової компенсації.

Якщо потерпілий, який навчається на денному (очному) відділенні закладу освіти, в результаті стійкої втрати працездатності не має можливості продовжувати навчання на денному (очному) відділенні, страховиком чи МТСБУ оплачується його навчання на заочному відділенні акредитованого закладу освіти України.

Якщо потерпілий, у якого настала стійка втрата працездатності, має можливість освоїти одночасно нову професію з метою отримання доходів від праці, яка сумісна з його теперішнім станом здоров’я, страховиком чи МТСБУ оплачується його професійна освіта, що відповідає освіті того ступеня, яка була у потерпілої особи на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв’язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Шкода, пов’язана із смертю потерпілого.

Право на отримання відшкодування за шкоду, пов’язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

У зв’язку із смертю годувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування мають:

– діти (в тому числі усиновлені) – до досягнення ними повноліття;

– непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки – до відновлення ними працездатності, а також працездатна вдова (вдовець), якщо у сім’ї є діти віком до восьми років;

– інші члени сім’ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.

Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

У зв’язку із смертю годувальника відшкодовується частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 р. № 1776.

Частина неотриманих доходів померлого годувальника, яка за його життя належала б кожному утриманцю, визначається із середньомісячного доходу померлого, який включає виплати, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, пенсії, державну соціальну допомогу та щомісячні виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, за останній календарний рік (за відрахуванням частки, яка припадала на померлого і працездатних осіб, та суми пенсій, виплачених утриманцям внаслідок втрати годувальника) шляхом ділення частини неотриманих доходів померлого годувальника, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Виплата страхового відшкодування проводиться на підставі заяви (заяв) осіб, що мають право на його одержання.

До заяви (заяв) додається довідка про скоєння дорожньо-транспортної пригоди, копії свідоцтва про смерть годувальника, документів, що підтверджують витрати на поховання, та інших документів, які стосуються дорожньо-транспортної пригоди, засвідчені в установленому порядку.

За умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або за письмовою заявою (заявами) осіб, які мають право на страхове відшкодування, і за погодженням із страховиком страхове відшкодування може виплачуватися одноразово або регулярно, послідовно (щомісяця, щокварталу, щороку).

У разі коли страхове відшкодування виплачується регулярно, послідовно, страховик видає кожному його одержувачу копію страхового акта, засвідчену підписом відповідальної особи, що скріплений печаткою страховика.

Страхове відшкодування виплачується страховиком протягом одного місяця після одержання ним документів від особи, яка має право на його одержання.

Якщо питання про страхове відшкодування вирішується в судовому порядку, його виплата проводиться у строк та в обсязі, визначені рішенням суду.

Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати ( квитанції, чеки та інше).

За умовами договору або за поданням одержувачів страхового відшкодування та за погодженням із страховиком таке відшкодування може бути виплачено у вигляді одноразової компенсації.

Шкода, заподіяна майну.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, – це шкода, пов’язана:

– з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

– з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

– з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

– з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

– з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров’я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

– з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Шкода, пов’язана з пошкодженням транспортного засобу.

У зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з:

1.відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

Вартість відновлювального ремонту складається з:

– вартістю запасних частин, які підлягають заміні

– вартості робіт

– вартості матеріалів.

В разі проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з заміною пошкоджених складових (запасних частин), то вартість складових (запасних частин) розраховується з урахуванням іх зносу.

Наприклад: при ДТП було розбито лобове скло на автомобілі , термін експлуатації якого складало 5 років. При ремонті автомобіля проводится заміна лобового скла. Вартість нового лобового скла складає (наприклад) 100 грн. Відшкодування буде сплачено у урахуванням зносу ( 5 років) – 70 грн. (наприклад). Чим більше термін експлуатації автомобіля , тим більше нараховується знос на заміняеми при ремонті запасні частини. При розрахунку розміру шкоди вартість робіт та вартість матеріалів незалежить від терміну екслуатації автомобіля.

2.евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Шкода, пов’язана з фізичним знищенням транспортного засобу.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт:

– є технічно неможливим чи

– економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Наприклад: ринкова вартість транспортного засобу до ДТП складала 10000 грн., а вартість його відновлювального ремонту після ДТП складає 12000 грн.

Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. У такому випадку проводиться ринкова оцінка віртості транспортного зособу до ДТП, та вартість залишків (залишкова вартість) транспортного засобу після ДТП, відшкодуванню підлягає різниця між ними.

Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Шкода, пов’язана з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням.

Шкода, пов’язана з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням, – це різниця між вартістю відповідного об’єкта до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Ігор Грушка, генеральний директор Асистантскої компанії „Реверс”

You may also like...