ЄС планують обмежити імпорт з Україні: деяким виробникам сільськогосппродукції доведеться закритися

Для України ринок ЄС є головним, а для ЄС – це мізерні обсяги.

Останніх кілька років ЄС виступає головним ринком для збуту цілої низки різних агропродовольчих продуктів з України, серед яких і ті, на які можуть бути введені квоти. Однак через страйки фермерів експорт з України вже скоротився. Про це пише agroreview.com.

Так, за оцінками Інституту аграрної економіки, поставки вітчизняної сільгосппродукції до ЄС в 2023 році досягли $12,6 млрд, що на 3,8% менше рекордного показника 2022 року у $13,1 млрд.

Частка ЄС в загальному експорті з України наступна:

• яєчні продукти — 91%;
• цукор і цукрові кондитерські вироби — 82%;
• яйця — 66%;
• м’ясо птиці — 41%.

Для України ринок ЄС є ключовим, однак українська продукція – це невелика частка в загальному європейському споживанні.  Так, частка української продукції м’яса птиці в ЄС становить 1,6%, а яєць — 0,8%. Фактично, український виробник не впливає на європейський ринок, зазначає виконавчий директор спілки “Союз птахівників України” (СПУ) Сергій Карпенко.

Плани ЄС

Європейська комісія 31 січня 2024 року опублікувала проект регламенту щодо продовження на рік торговельних преференцій для України. Організація планує не повертати квоти, які діяли до повномасштабної війни з РФ, а ввести механізм захисту від значних обсягів українського імпорту.

Сергій Карпенко пояснює, що в разі прийняття проекту постанови механізм “екстреного гальмування” буде мати наступний вигляд: якщо у період з 6 червня 2024 року по 31 грудня 2024 року кумулятивні обсяги імпорту яєць, м’яса свійської птиці чи цукру з початку 2024 року досягнуть відповідного середнього арифметичного обсягів імпорту у 2022 та 2023 роках,

Єврокомісія повинна протягом 21 дня:

• запровадити до 31 грудня 2024 року для відповідного продукту “довоєнну” тарифну квоту, яка діяла до моменту лібералізації торгівлі;
• запровадити з 1 січня 2025 року тарифну квоту, яка дорівнює п’яти дванадцятим цього середнього арифметичного значення, або відповідну тарифну квоту, яка діяла до моменту лібералізації торгівлі, виходячи із більшого за обсягом показника.

Таким чином, в 2024 році у України є шанс “відкотитися” в обсягах поставок до ЄС цих продуктів на рівень “довоєнних” квот, якщо за друге півріччя обсяги перевищать середні показники за 2022 і 2023 роки.

Однак станом на сьогодні ще достеменно невідомо, який саме обсяг продукції буде вважатись середнім значенням за 2022/2023 роки, підкреслює голова асоціації. Він залежить від бази обчислення, яку Єврокомісія використає для проведення розрахунків, тому зараз СПУ не може назвати точні обсяги квоти.

Збитки для цукровиків і птахівників

Запропоноване Єврокомісією рішення значно погіршує умови торгівлі, які діяли протягом 2022-2023 років, підкреслює Сергій Карпенко. Хоча проект регламенту ще розглядатиме Європарламент та Рада міністрів ЄС, сподіватися на покращення запропонованих Єврокомісією умов імпорту м’яса птиці і яєць, мабуть, не варто. Європейські аграрні асоціації і фермери, ймовірно, “протиснуть” це рішення шляхом страйків, перекриттям європейських шляхів і пунктів перетину кордону з Україною.

Введення квот матиме важливе значення для подальшого розвитку галузі птахівництва, торговельного балансу та макрофінансової стабільності України на найближчі роки.

“Завдяки, в тому числі, лібералізації торгівлі з країнами ЄС, Україні вдалося зберегти існуючі обсяги виробництва м’яса птиці і відновити виробництво яєць, яке суттєво скоротилося в 2022 році”, – зазначає Сергій Карпенко.

Ринок ЄС також важливий для України, оскільки він дав можливість компенсувати зниження внутрішнього споживання в Україні і експортувати надлишки продукції до  європейських країн, де кількість споживачів збільшилась за рахунок міграції українців.