Шахрайство з кредитами

Ми всі звикли, що США асоціюються з країною, де люди майже все життя живуть «у кредит». З розвитком ринкової економіки Україна також впевнено набирає обертів щодо збільшення обсягів видачі кредитів. Тобто, відкрилася нова «золота жила» для шахраїв, за рахунок якої можна збагачуватися. Одразу з’явилося безліч різноманітних схем для незаконного отримання кредитів. Що й говорити, українці – народ талановитий. Тому розглянемо деякі найпоширеніші способи втілення ідей українських «талантів» у життя. 

І. Шахрайство громадян, які беруть споживчі кредити

Досить популярними останнім часом стала видача споживчих кредитів, тобто грошей для купівлі таких товарів як пральні машини, холодильники, телевізори, тощо. Щоб отримати цей товар, необхідно сплатити магазинові 10—30% його вартості, всі інші кошти зобов’язаний сплатити банк, а заставою є товар, взятий в кредит. В більшості банків для здійснення цієї операції необхідно надати паспорт з реєстрацією в тій місцевості, де міститься банк, який кредитує, та довідку про доходи з постійного місця роботи за останні півроку, щоб дохід перевищував удвічі суму щомісячних платежів. Тому обман банку шахраями здійснюється за допомогою:

1. Використання підробленого паспорту

Чужий паспорт можна купити у кишенькових злодіїв, чи самому викрасти. Якщо вік, стать підходять, то вклеюють в паспорт свою фотографію та прямують до банку. Встановити власника паспорта дуже легко, але досить часто працівники служби безпеки банку халатно відносяться до виконання своїх обов’язків щодо ретельної перевірки наданих документів, тому злодії без перешкод беруть кредит, залишаючись не наказаними.

2. Залучення підставної особи

Шахрай, будучи, наприклад, директором певної невідомої невеликої фірми, знаходить легковірну особу, яка перебуває в скрутному матеріальному становищі, але має паспорт і постійну прописку. Переконує її взяти кредит на своє ім’я, обіцяючи їй або взяти в майбутньому на роботу, або просто заплатити незначну суму грошей. При цьому директор виписує фіктивну довідку про стабільні доходи. Досить часто для таких махінацій використовують п’яниць.

3. Фальшива довідка про доходи

В багатьох банках для отримання кредиту крім паспорта необхідна ще й довідка про доходи. В нашій країні виготовити її зовсім не складно, оскільки існують тисячі приватних підприємств, які під час реєстрації одержали круглу печатку в дозвільній системі МВС. Є багато способів як отримати таку печатку для виготовлення фальшивої довідки: печатку можна вкрасти, обміняти, можна також підкупити секретарку, яка поставить печатку на чистих аркушах паперу, куди шахраї легко накладуть потрібний для довідки текст.

Зазвичай, на бланках довідок про доходи замість телефону підприємства, де вони нібито працюють, друкують квартирні телефони своїх друзів і знайомих, які з ними в змові і які потім вводять в оману перевіряльників щодо справжності довідки. Відповідно до інструкції банку, працівник служби безпеки зобов’язаний, не обмежуючись телефонною розмовою, особисто виїхати на місце роботи і мешкання клієнта, старанно вияснивши там усі питання. Але, на жаль, цього правила дотримуються не всі і не завжди, інакше не були б такими значними збитки банків від шахраїв.

ІІ. Шахрайство працівників банку

Банківські працівники нерідко порушують закон. Оскільки вони мають пільги для кредитування, то часто беруть в кредит необґрунтовано велику суму грошей, розподіляючи її між неіснуючими працівниками банку. Як наслідок, шахраї або зникають з грошима, а іноді перепозичають гроші іншим клієнтам під більші відсотки.

Крім того, трапляються випадки, коли самі працівники банку допомагають оформити кредит сумнівному клієнту за умови, що отримають, наприклад, 30 відсотків від майбутнього неповерненого кредиту.

Існують зловживання також і з боку керівництва банку. В одному із судів міста Дніпропетровська розглядалася цікава справа. Керівник філії банку вступив в змову з директором підприємства, яке вже деякий час не працювало. За їх попередньою домовленістю директор підприємства надавав начальнику банка копію паспортів, ідентифікаційні коди, які купував у нотаріуса, та довідки про доходи на кожну особу, попередньо фіктивно зачисливши цих осіб на роботу.

Далі, начальник банку давав розпорядження своїм підлеглим для відкриття кредиту на осіб, які жодного разу навіть не з’являлися в банку. Гроші з каси отримував безпосередньо начальник банку (близько 10 000 гривень з особи), які ділив 50 на 50 між директором підприємства. «Союзники» встигли оформити понад п’ятдесят таких кредитів. Підлеглі працівники банку діяли всупереч інструкції, побоюючись звільнення.

Досить часто недобросовісні керівники банків самі створюють декілька фіктивних підприємств, на які оформляють «липові» кредити. Згодом гроші перераховуються на рахунки шахраїв, які зникають разом із «липовими» підприємствами.

ІІІ. Небезпека кредитних спілок

Як відомо, кредит можна отримати не лише в банку, але і в кредитній спілці. В Україні діє близько 700 кредитних спілок за принципом чорної каси. В оголошеннях обіцяють надати кредит за декілька годин. Насправді, коли особа приходить до спілки, їй спочатку пропонують сплатити обов’язковий вступний внесок, десь 2-3 тисячі гривень, та підписати договір на п’ять-сім сторінок тексту дрібним шрифтом, який, як правило, ніхто не читає.

Після підписання договору майбутньому позичальнику надають квитанцію для сплати вступного внеску, але після перерахування цих коштів йому виписують наступне платіжне доручення для погашення щомісячних платежів за кредитом, який йому ще не видали. Згодом «клієнт» постійно отримує подібні платіжні доручення.

Далі до відома учасників кредитної спілки доводять той факт, що між ними проводиться конкурс, переможцем якого буде той, хто перерахує найбільше грошей на рахунок спілки. З усіх учасників кредит отримують не більше 10 чоловік, а всі інші просто сплачують гроші. Провівши декілька таких конкурсів, фірма може зникнути, а, звернувшись за адресою, вказаною в платіжках, ви швидше за все не знайдете вулицю або будинок з відповідним номером.

Інколи все ж вдається порушити кримінальні справи і позбавити кредитну спілку ліцензії. Але шахраї отримують нові ліцензії, оформлені на підставних людей, продовжуючи працювати за накатаною схемою. Буває, люди і зовсім не беруть кредитів, проте, їм доводиться платити «по боргах».

Двосторонній процес: банки чи кредитні спілки намагаються обманути клієнтів і навпаки, використовуючи при цьому різноманітні шахрайські схеми. Мабуть, нам українцям, з нашим менталітетом важко уявити: як це, коли живеш і не боїшся, що тебе обдурять, та як це, коли немає бажання обдурити інших.

Безрукава Олена, JUSTUS

Читайте также: