Вибори мера Києва: технологія програшу Тимошенко?

БЮТ: «розкрутити» Турчинова практично з нуля неможливо. Блок Віталія Кличка: боксера «танцює» оточення. НУНС: вершник без голови. Блок Катеринчука: по стопах зрадницького ГАКа. Заздалегідь програшна гра опонентів Л.Черновецького. Чи міг Олександр Омельченко уявити, що на виборах у Києві він буде займати нішу маргінальних сил, а для фінансового забезпечення кампанії доведеться кликати на допомогу власного сина? Чи міг уявити Юрій Луценко, що настане момент, коли треба реалізовувати своє ж до хрипоти заюзане гасло «не обіцяю, а гарантую Києву нову владу» – але ці мерські вибори пройдуть повз нього?

Чи міг уявити Олександр Турчинов, що йому доведеться замислюватися над питанням – Тимошенко справді хоче його позбутися чи у Юлії Володимирівни просто загострення відчуття віри у власну унікальність? Чи міг уявити Черновецький, що його спочатку усунуть з посади, але не посадять в тюрму, а на перевиборах він матиме найвищі шанси посадити своїх опонентів – у калюжу?

Дострокові вибори в Києві спантеличили багатьох політиків, які готувалися штурмувати головний кабінет у столиці. Але стає дедалі більш очевидно, що кампанія у Києві є репетицією президентських виборів. Найкращі політтехнологічні сили кинуті на це дійство, яке вдало зайняло паузу політичного міжсезоння.

…Місце дії – київська конференція БЮТ. Відстоявши гімн, Олександр Турчинов мовчки сів на своє місце ліворуч від Юлії Тимошенко і відключився від оточуючого світу. Він похмуро розглядав папери на столі. За колонкою прізвищ стояли інтереси груп впливу: десь правки рукою Губського, поруч – чорнила Семиноги.

В якийсь момент він помітив, як Тимошенко піднімає мандат – у залі йшов розгляд якогось питання. Оглянувшись, Турчинов не знайшов свого папірця і мовчки проігнорував голосування.

У цей день від нього вже нічого не залежало – там в темряві залу сиділи сотні делегатів, які найближчі півтора місяці жадібно очікуватимуть від нього дива.

Можливо, Турчинова мучила думка, яка трохи пізніше вирветься з вуст одного з делегатів: «Вибори мера Києва покажуть, чи справді Бог безоглядно любить Юлію Тимошенко – чи її нарешті попустить».

БЮТ: а ось і Губський!

Олександр Турчинов розглядався претендентом на місце мера Києва ще влітку минулого року, коли в розпал парламентських кампанії штаб БЮТ прогнозував кроки на майбутнє.

Серед іншого соратники Юлії Тимошенко готувалися до перевиборів мера Києва, і вже тоді проговорювалося прізвище Турчинова як кандидата на цю посаду.

Однак з часом тема повалення Черновецького відійшла на другий план. І за ці дев’ять місяців БЮТ нічого не зробив для PR-позиціонування Турчинова у столиці.

Нинішній намір Тимошенко висунути Турчинова в мери викликав тихий протест навіть у деяких найближчих соратників прем’єра, які не поділяють оптимізму шефа. На їхню думку, розкрутити Турчинова практично з нуля неможливо, а рейтинг Тимошенко не вдасться перевісити як погони тому, кому вона забажає.

За дослідженнями центру Разумкова, мерський Турчинова в Києві складає 4,7%. Соціологія, проведена на замовлення Партії регіонів, зафіксувала цей показник взагалі на рівні 2,3%.

Водночас Тимошенко, оцінюючи в інтерв’ю Українській правді показники Турчинова, не коливаючись, заявила: «Рейтинг Олександра Валентиновича у Києві такий же, як у нашої команди».

Відомо, що для Тимошенко пропонували інший варіант – погодитися підтримати Кличка, зробити з ним спільний список, висунути на посаду секретаря Київради Миколу Томенка. «Але Юля була категорично проти Кличка. Настільки радикально налаштованою «проти» ми її бачили тільки в справі РосУкрЕнерго», — переповідають джерела.

Зараз кампанію БЮТ по виборам у Києві веде Богдан Губський. Саме до його офісу переїхав передвиборчий штаб. Формально ж його очолює сам Турчинов.

Для Губського вибори в Києві стануть шансом довести Тимошенко свою ефективність і незамінність, в якій вона почала сумніватися під впливом компрометуючих даних на цього депутата.

Також Київ важливий для Губського, щоб розширити зону свого впливу – зараз він разом зі своїм другом Сергієм Осикою контролює Київську область, де БЮТ має більшість у обласній раді. І час від часу прізвища Губського і Осики спливають у пресі разом з епітетами «найбільші латифундисти Київської області».

Дострокові вибори в Києві позначилися втратою впливу з боку Анатолія Семиноги – керівника міської організації БЮТ.

Вибори в столиці стануть випробуванням для самої Тимошенко. Якщо вона зможе створити диво, і Турчинов переможе, це буде ще один сигнал елітам країни, хто є фаворитом на майбутніх президентських виборах. Якщо ж Тимошенко програє, це буде приголомшливим ударом по її честолюбству, покликаний поставити на місце її амбіції.

Зараз на вибори в Києві націлено всі зусилля БЮТ. Зокрема, депутатів Верховної Ради було розподілено як кураторів райштабів по Києву. Щонайменше шість з десяти районів забрали люди з команди Губського.

Очікується, що в кампанію включиться і сама Тимошенко.

На питання, як вона агітуватиме мешканців столиці за Турчинова, Тимошенко розповіла: «Я не думаю, що ми дамо киянам якусь додаткову інформацію. Вони прекрасно знають і мене, і Турчинова, і всю нашу команду. Наша вчинок простий – ми запропонували киянам найкраще, що було у нашої команди».

У четвер БЮТ зняв інтригу навколо свого списку. Всупереч очікуванням, там не опинилося прізвища Сергія Тігіпка. «Він займається бізнесом і має певні домовленості, які не допускають його участь у політичних подіях», — пояснила Українській правді Тимошенко.

Серед нових імен в БЮТ фігурує прізвище Олександра Зінченка. Очевидно, докори сумління замучили Тимошенко. У 2005 вона мала завдячувати своєму прем’єрству саме Зінченку, який після інавгурації Ющенка переконав президента не висувати Порошенка на главу уряду. І саме Зінченко провів легендарну прес-конференцію, яка, за задумом, мала закінчитися вигнанням Порошенка – але під уламками «корупційного скандалу» постраждали тоді всі.

Зараз у складі блоку Тимошенко до Київради 80% списку склали представники партії «Батьківщина», по 10% отримали Українська соціал-демократична партія та «Реформи і порядок».

Принципи формування виборчого списку БЮТ ніхто громадськості не пояснив. Наприклад, чому там опинилися менеджери Віталія Гайдука і Таріела Васадзе? Або що там робить син Івана Куровського – людини, яка стояла біля витоків найскандальнішої забудови останніх місяців, на території Жовтневої лікарні.

Є в списку БЮТ і керівник столичного БТІ Василь Сенчук. Що таке бюро технічної інвентаризації та які існують тарифи на вирішення питань в цьому відомстві, добре знають кияни, які наприклад, намагалися перепланувати квартиру.

Особливо дотепно виглядає той факт, що під номером 22 до Київради балотується Інна Новак. Це – дружина… заступника глави секретаріату президента Олександра Чалого, якого пов’язують тісні стосунки з Гайдуком – нинішнім фаворитом Тимошенко. Фірмові заяви Тимошенко, що вона не допустить включення в список «кума-брата-свата», на цьому фоні перетворюються просто на фарс.

Блок Віталія Кличка: хто «танцює» боксера?

Віталій Кличко є другим фаворитом виборів, хоча останнім часом намітилася тенденція на користь Леоніда Черновецького. За даними центру Разумкова, Кличка підтримує 31%, тоді як чинного мера – 38%. Враховуючи велику кількість конкурентів на електоральному полі Кличка, ці перегони можуть закінчитися для нього поразкою – якщо не буде запроваджено правило двотурових виборів мера.

Віталій Кличко на нинішньому етапі спирається на київських бізнесменів Дмитра Андрієвського і Льва Парцхаладзе. Вони започаткували тісну співпрацю з боксером, ще коли дострокових виборів не було навіть не горизонті.

Андрієвський, якого пов’язують з концерном «Київпідземшляхбуд», має великі об’єкти у столиці. Парцхаладзе є одним з найбільших гравців ринку девелопменту в Києві.

Публічно на підтримку Кличка виступив глава секретаріату президента Віктор Балога. Передбачити реакцію Тимошенко було нескладно, тому дехто прочитав позицію Банкової як спробу запустити чорну кішку в стосунки боксера з прем’єркою.

Безрезультатними були переговори і щодо об’єднання зусиль Віталія Кличка та блоку НУНС. Боксер прагнув лідерства у спільному передвиборчому списку та хотів впливати на «якість майбутніх депутатів». Крім того, Кличко начебто хотів поставити своє прізвище в назві блоку поруч з прізвищем міністра внутрішніх справ.

«Він хотів зробити блок Луценка-Кличка. А я, що, клоун? Давайте завтра зробимо блок Луценка-Пупкіна у Харкові, Луценка-Гулькіна у Луганську. В Кличка просто грають амбіції», — поділився з «Українською правдою» Юрій Луценко.

Втім, деякі джерела стверджують, що всі переговорні вимоги з боку боксера були формальними і з самого початку диктувалися не ним самим, а його оточенням.

На думку джерел, команда, яка веде Віталія Кличка на вибори, скоріш боїться програти війну за вплив на боксера, ніж самі вибори. Штабу не вигідно пускати в список більш потужну політичну силу.

Свою версію в розмові з «Українською правдою» висловив начальник штабу Кличка Дмитро Андріївський: «Коли ми складали список, нам було важливо, щоб останньою інстанцією для наших депутатів був Віталій. Щоб вони не бігали телефонувати якомусь дядьку перед тим, як голосувати».

Неможливість співпраці між НУНС і Кличком зумовлена також конфліктом між Андрієвським і Миколою Мартиненком — керівником київського осередку «Нашої України». Позаминулого року Мартиненко побачив у особі Андрієвського конкурента, тоді Андрієвський програв боротьбу за міську організацію «Нашої України», залишив її ряди і переорієнтувався на Кличка

НУНС: вершник без голови

Блок «Наша Україна – Народна самооборона» на київських виборах складається лише з двох учасників. Перший – це власне київська організація «Нашої України» на чолі з екс-«любим другом» Миколою Мартиненком. Другий учасник – це партія «Вперед, Україно», яка перебуває в оперативному управлінні Юрія Луценка.

Крім того, на формування списку впливали президент Віктор Ющенко і лідер «Нашої України» В’ячеслав Кириленко.

Цікаво, що на офіційному сайті «Народної самооборони» оприлюднені лише перші 20 прізвищ передвиборчого списку НУНС, звідки можна зробити висновок, що максимальна планка блоку складає 16-17% підтримки киян. І навіть така оцінка вважається надто оптимістичною. Центр Разумкова, до керівних органів якого входить Мартиненко, дає спадкоємцям Майдану 11,7%.

Ці київські вибори позначилися зменшенням впливу Кирила Кулікова – вихідця з російської бізнес-групи «лужніковських», який свого часу створив під мерську кампанію Луценка громадський рух «Я – киянин» та підтримував газету «Грані +».

Великою мірою блок НУНС на столичних виборах – це продукт колишніх бізнес-компаньйонів: Мартиненка і Давида Жванії, який став начальником штабу.

У списку багато людей, пов’язаних з ними. Наприклад, Валерій Ясюк, який в 1990-х встиг побувати у керівництві фірм і Жванії («Бринкфорд») і Мартиненка («Торговий дім»). Зараз він записаний як директор департаменту Міноборони.

Іде в Київраду за списком НУНС багаторічна помічниця Мартиненка Олена Ледовських. Серед людей Луценка в списку – його прес-секретар Інна Кисіль (10 місце), начальник київської міліції Анатолій Ярема (5 місце). На 8-їй позиції – Андрій Богдан, юрист Луценка, який свого часу був пов’язаний з заступником глави секретаріату президента Ігорем Пукшиним.

За наполяганням Банкової балотується Ольга Богомолець, яка свого часу допомагала Ющенку як лікар. Забудовників столиці у списку представляють Микола Толмачів (компанія «Т.М.М.») і Петро Шилюк («Київміськбуд»).

Колись всюдисущий Олександр Третьяков зміг включити до списку на критичне 17 місце свого друга дитинства Володимира Каретка (екс-керівник «Надра України»). При тому, що медіа-холдинг Третьякова системно включився в «розкрутку» молодого соратника Черновецького Олеся Довгого.

На 19 позиції НУНС іде Віктор Капустін, голова правління «Укрексімбанку», якого підтримав лідер «Нашої України» В’ячеслав Кириленко.

За словами джерел, переговори з Тимошенко вів Юрій Луценко і Давид Жванія, але закінчилися вони нічим. НУНС пропонував єдиний список з БЮТ – за даними дослідження центру Разумкова, спільний рейтинг цих двох сил дорівнює 31%.

«Нашоукраїнці» претендувала на третину місць у загальному списку, однак в БЮТ такі пропозиції сприйняли як несерйозні та неадекватні.

Відмовившись від висунення свого кандидата в градоначальники, НУНС повторює помилку Тимошенко зразка 2006 року. І зрештою, пропустивши цю мерську кампанію, НУНС буде в більш програшній позиції – і на переговорах зараз, й у післявиборчий період.

Блок Катеринчука: дивлюся на білборд як в дзеркало

Ці вибори стали нагодою для Миколи Катеринчука здійснити свою мрію – почати самостійну політичну гру.

Катеринчук залучив до своєї виборчої кампанії політтехнолога Сергія Гайдая – який на попередніх виборах підтримував Громадський актив Києва.

Тоді ГАК ішов за підтримки олігархів другого ешелону — Василя Хмельницького та Андрія Іванова. Зараз факт співпраці Катеринчука і Гайдая наводять як аргумент, що нашоукраїнського юриста підтримують ті ж бізнесмени.

Водночас інші джерела стверджують, що Катеринчук не домовився з Хмельницьким-Івановим та знайшов підтримку в команди Черновецького.

На цих виборах Катеринчук забирає електорат Віталія Кличка. На думку самого Катеринчука, четверо з п’яти осіб, які проголосують за нього, могли би підтримати Кличка.

За оцінками центру Разумкова, Катеринчук має 5%, а соцдослідження, проведене Партією регіонів, оцінює його потенціал в 4,6%.

У будь-якому разі, про недоотримані через Катеринчука проценти Кличко з жалем згадуватиме на фініші виборчої кампанії.

За даними джерел, Катеринчук проводив переговори з Кличком, де запропонував створити єдиний блок. В плату за зняття своєї кандидатури Катеринчук хотів поставити семеро людей в прохідну частину списку.

Натомість Кличко не погодився, вважаючи, що підтримувати його повинні без додаткових умов. У свою чергу, Катеринчук таку логіку не сприймає. Політика – не благодійний фонд, кожен бореться за себе. І участь у виборах мера – це додаткова площадка для агітації за іменний блок в Київраду.

За словами очевидців, розмова Кличка і Катеринчука звелася до взаємних звинувачень в пошуках того, хто створить більше передумов для перемоги Черновецького: «Через тебе, Микола, «космос» і далі буде мером», — сказав Кличко. «Не через мене, а через тебе», — відповів йому Катеринчук.

Катеринчук заявив, що не відкличе свою кандидатуру, а потаємна мрія юриста – що Тимошенко, переконавшись у безперспективності Турчинова, зніме кандидатуру свого заступника на його користь.

Партія регіонів: вагання на фінішній прямій

У перші дні після оголошення дострокових виборів в Партії регіонів називались дві кандидатури на посаду мера Києва.

Один з них – голова київської організації регіоналів Василь Горбаль, однак всередині партії його звинувачували в неспроможності наростити рейтинг Януковича і занадто м’якій позиції до опонентів.

Невдовзі кандидатура Горбаля відпала. За інформацією джерел «Української правди», Янукович особисто запропонував стати обличчям Партії регіонів заступнику чинного мера Віталію Журавському.

Журавський майже дав «добро», але в останній момент йому надійшла ще одна цікава пропозиція – очолити передвиборчий штаб Леоніда Черновецького. Об’єктивно оцінюючи свої можливості, заступник мера погодився на це. За неперевіреною інформацією, за вірність Журавському в разі перемоги Черновецького пообіцяли гідну посаду.

Не спокусивши Журавського, керівники Партії регіонів довго вагались, чи пропонувати балотувати в мери радниці Черновецького Олександрі Кужель.

Зрештою, в четвер пізно ввечері регіонали ухвалили рішення… все таки повернутись до прізвища Горбаля. «Кужель була дуже непоганою кандидатурою, але її неможливо розкрутити за той час, що у нас залишився», — пояснив один з представників Партії регіонів.

За інформацією джерел «Української правди», остаточний варіант першої п’ятірки Партії регіонів виглядає так: Василь Горбаль (одночасно і кандидат в мери), Дмитро Табачник, Інна Богословська, настоятель Києво-Печерської Лаври отець Павел та керівник театру російської драми Михайло Резнікович.

«Ми розуміємо, що не виграємо вибори, і шукали когось, хто красиво і гідно їх програє. І при цьому зможе на виборах в Київраду принести хоча б той же відсоток, який ми набрали у столиці на парламентських виборах», — розповів співрозмовник з числа керівників Партії регіонів.

Розуміючи, що шансів у Києві в них немає, регіональна верхівка зіштовхнулася з незвичним завданням – пошуком охочих вступити в заздалегідь програшну гру.

(друкується із скороченнями)

Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, УКРАИНСКАЯ ПРАВДА

Читайте также: