НЕЛЕГІТИМНИЙ ЧЛЕН АНДРЕЙЦЕВ (В ПАКЕТІ З МЕДВЕДЧУКОМ ТА КІВАЛОВИМ). ОНОВЛЕНО

Як з”ясувалося, декан юрфаку Київського держуніверситету Андрєйцев, який нині вимагає у суді від керівника “України кримінальної” спростувати неспростовне, встиг додати до членства у низці всіляких комітетів і комісій ще одне. 26 жовтня Андрєйцев со товарищі став членом Вищої Ради юстиції (після чого будь-якому судді буде надто нелегко не задовольнити позов Андрєйцева). Одна біда: він набув цього членства протизаконно. Принаймні, це слідує з тексту запиту народних депутатів Хмари та Стретовича, який ми наводимо нижче.

Лише одна цитата: …призначення В. Медведчука, С. Ківалова, В. Андрейцева членами Вищої ради юстиції відбулося з грубим порушенням встановленого законом порядку. Отже, вони не наділені у законному порядку повноваженнями членів Вищої ради юстиції, а тому не можуть скласти присягу члена Вищої ради юстиції і здійснювати повноваження членів цього органу. До речі, судовий позов декана Андрєйцева проти керівника “УК” Єльцова супроводжено листом “юридичної громадськості”, під яким серед інших, стоять підписи нардепів Грача, Удовенка, Зварича, та інших достойників. Ці пани серед іншого, підписалися під таким: “Прогресивна юридична громадськість України відкрито заявляє про свою суцільну підтримку ідей та реформ академіка В.І.Андрєйцева та активно висловлює свій протест проти подібних методів морального приниження людини, втручання в її життя, зазіхання на честь, гідність і ділову репутацію. Ми звертаємося до правоохоронних органів України з проханням дати належну юридичну оцінку та кваліфікацію подібним діянням та готові надати всебічну підтримку у встановленні справедливості та відновленні прав цієї людини, порушених прав, честі і гідності науковця”.

Цікаво, а чи підтвердять підписанти цього листа, складеного цілком в дусі 37-го року (після того, що проголосили Стретович та Хмара у своєму запиті по Андрєйцеву “в пакеті” з Медведчуком та Ківаловим) “суцільну підтримку ідей та реформ академіка В.І.Андрєйцева”, цієї “принципової людини кристальної чистоти”? І чи впевнені “підписанти”, що факт отримання хабаря академіком Андрєйцевим не мав місця? Звідки взагалі така впевненість: вони що – в кабінеті Андрєйцева в той момент всі разом знаходились?.

Втім, позов пана Андрєйцева до суду стимулював наші дослідницькі дії й “УК” відкриваються все нові деталі того, що і як відбулося. А головне – причини того, як взагалі став можливим візит міліціонерів до кабінету декана. Але, про це якось наступного разу. А зараз читаємо текст депутатського запиту нардепів Стретовича й Хмари.

Запит проголошений на сесії Верховної Ради України

5 листопада 2003 р.

Голові Верховної Ради України

В.М. Литвину

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правової політики

В.В. Онопенку

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань науки і освіти

С.М. Ніколаєнку

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

Про незаконне призначення членами Вищої ради юстиції В. Медведчука, С. Ківалова та В. Андрейцева (призначення їх неповноважним суб”єктом) та вжиття заходів по недопущенню складення ними присяги члена Вищої ради юстиції з метою запобігання формування нелегітимного складу цього конституційного органу

Частиною другою статті 131 Конституції України визначено суб”єктів формування такого конституційного органу як Вища рада юстиції. Одним з таких суб”єктів є з”їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, який призначає трьох членів Вищої ради юстиції.

Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з”їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ встановлено ст. 12 Закону України “Про Вищу раду юстиції”. Цією ж статтею визначено й порядок організації та проведення з”їзду представників вищих навчальних закладів та наукових установ з вирішення зазначеного питання. Так, згідно з частинами 2 та 3 ст. 12 зазначеного Закону, делегати на з”їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва та Севастополя) конференціях працівників цих закладів та установ. Від вищих навчальних юридичних закладів, факультетів та установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з”їзд п”ять делегатів.

Відповідно до ст. 17 Закону “Про Вищу раду юстиції”, член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, але не пізніше двох місяців з дня призначення, складає на засіданні Верховної Ради України присягу визначеного цією статтею змісту. Складення присяги означає набуття повноважень члена Вищої ради юстиції.

За повідомленням засобів масової інформації 23 жовтня 2003 р. в м. Одесі відбувся Всеукраїнський з”їзд юристів–освітян та науковців, який призначив членами Вищої ради юстиції голову адміністрації Президента України В. Медведчука, народного депутата України С. Ківалова та декана юридичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка В. Андрейцева.

З”їзд юристів–освітян та науковців, який прийняв рішення про призначення членами Вищої ради юстиції В. Медведчука, С. Ківалова та В. Андрейцева, організовувався і проводився на підставі наказу в.о. міністра освіти і науки України В. Журавського від 17 вересня 2003 р. № 628 “Про проведення Всеукраїнського з”їзду юристів–освітян та науковців “Концептуальні засади науково–методичного забезпечення вищої юридичної освіти”. Цим наказом, зокрема:

1) передбачалося здійснення організаційних заходів з проведення з”їзду юристів–освітян та науковців “Концептуальні засади науково–методичного забезпечення вищої юридичної освіти”;

2) обласні управління освіти і науки зобов”язувалися не пізніше 10 жовтня 2003 р. провести конференції представників вищих юридичних навчальних закладів III–IV рівнів акредитації та наукових установ юридичного профілю з метою обрання від кожної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя по п”ять делегатів для участі у роботі цього з”їзду;

3) базовим навчальним закладом з проведення з”їзду було визначено Одеську національну юридичну академію.

Наявні документи та інформація щодо організації, порядку формування та проведення зазначеного з”їзду з висунення та призначення ним членів Вищої ради юстиції дають підстави для висновку про незаконний характер способу формування Вищої ради юстиції за квотою працівників вищих юридичних закладів та науковців–юристів.

1. Викликає сумнів правомірність проведення зазначених з”їзду та конференцій за наказом Міністерства освіти та науки України. По–перше, у такий спосіб здійснюється адміністративне втручання в здійснення вузами та науковими закладами самоврядних функцій. По–друге, у даному випадку юрисдикція Міністерства освіти та науки України має обмежений характер – вона поширюється лише на вузи, які входять в систему цього міністерства. Стосовно інших юридичних вузів та наукових закладів зазначений наказ не має нормативно–правового характеру. Отже, за рамками з”їзду він з самого початку залишив велику кількість юридичних вузів та наукових установ, позбавивши їх представництва на з”їзді, на який за законом вони мали право делегувати своїх представників.

2. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 17 вересня 2003 р. № 628 проведення з”їзду юристів–освітян та науковців передбачалося не з питань виборів членів Вищої ради юстиції, а з питань науково–методичного забезпечення вищої юридичної освіти. У наказі жодним словом не сказано про вибори членів Вищої ради юстиції (п.1 наказу).

Делегати з”їзду висувалися для участі у з”їзді для вирішення зазначених питань освіти, а не виборів членів Вищої ради юстиції (п. 3 наказу). Тобто, ті заклади юридичної освіти і науки, які направили своїх представників для участі у цьому з”їзді, не делегували їм повноважень щодо виборів членів Вищої ради юстиції. У цих закладах не обговорювалися питання виборів членів Вищої ради юстиції та висунення конкретних кандидатур на ці посади. Отже, зазначений з”їзд не був уповноважений юридичними вищими навчальними закладами та науковими установами на обрання членів Вищої ради юстиції.

3. Юридична громадськість (у тому числі працівники вищих юридичних навчальних закладів та установ юридичного профілю) не була заздалегідь поінформована про вибори членів Вищої ради юстиції за квотою вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ. Більше того, для переважної частини юридичної громадськості несподіванкою став сам факт проведення зазначеного з”їзду. А про те, що з”їзд буде обирати членів Вищої ради юстиції, самим делегатам з”їзду стало відомо у день його проведення. Попередньо порядок денний з”їзду з питанням про вибори членів Вищої ради юстиції на місця не направлявся.

Це свідчить про те, що організаційна діяльність щодо розгляду зазначеним зібранням питання про вибори членів Вищої ради юстиції, здійснювалася келійно (не виключено, що передусім тими, кого в результаті проведення зазначеного заходу було призначено членами Вищої ради юстиції), утаємничено як від широкої юридичної громадськості, так і від його делегатів, яких фактично використали так би мовити “в темну”. Йдеться про застосування певною свого роду підпільної процедури призначення членів конституційного органу, на який покладається обов”язок формування суддівського корпусу України.

Хоча порядок організації та проведення зазначеного з”їзду, враження з цього приводу його учасників дають підстави для висловлення думки про те, що основною метою цього заходу було саме призначення нових членів Вищої ради юстиції. Усі інші питання, які розглядало це зібрання, мали послужити своєрідною ширмою для вирішення питання про призначення потрібних членів Вищої ради юстиції.

4. Згідно з ст. 131 Конституції України та ст. 12 Закону “Про Вищу раду юстиції”, суб”єктом формування Вищої ради юстиції трьома її членами є “з”їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ”. Отже, йдеться про представників всіх юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Водночас, до участі у Всеукраїнському з”їзді юристів–освітян та науковців, який проходив 23 жовтня 2003 р. в м. Одесі, не були залучені більшість юридичних вузів.

Так, не брали участі у висуненні делегатів на цей з”їзд юридичні державні вузи системи МВС, а також вузи інших відомств. За повідомленням ЗМІ, єдиним представником відомчих вузів був ректор Дніпропетровської академії внутрішніх справ. Не залучалися до цього процесу юридичні приватні вузи та вузи з іншою, крім державної, формою власності. Наказом Міністерства освіти і науки від 17 вересня 2003 р. № 628 (п. 3) незаконно були позбавлені можливості висунення делегатів на конференції та з”їзд з питання про обрання членів Вищої ради юстиції юридичні також вузи І–ІІ рівнів акредитації.

Тобто, зазначений захід, позначений у згаданому наказі Міністерства освіти і науки України як Всеукраїнський з”їзд юристів–освітян та науковців, не мав належного для здійснення призначення членів Вищої ради юстиції представництва. Фактично, це було зібрання представників деяких юридичних навчальних закладів та деяких наукових установ юридичного профілю, які за свої складом не могли представляти інтереси всіх вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ і приймати від їх імені відповідні рішенні. В частині призначення членів Вищої ради юстиції рішення такого зібрання є незаконним – воно суперечить ст. 131 Конституції України та ст. 12 Закону “Про Вищу раду юстиції”. Фактично йдеться про неправомірне привласнення таким зібранням повноважень зовсім іншого органу, уповноваженого на призначення членів Вищої ради юстиції – з”їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

5. За наявною інформацією, більшість делегатів зазначеного з”їзду не були легітимно обраними для участі в роботі з”їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ для виборів членів Вищої ради юстиції. У більшості юридичних вузів не проводились конференції по обранню делегатів на обласні та міські конференції, а останні, на відміну від попереднього призначення членів Вищої ради юстиції від юридичної освіти та науки, також не проводилися. Отже, такі представники щонайбільше могли представляти лише окремі вузи, а не всі вищі юридичні навчальні заклади Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.

За повідомленнями з окремих вузів, в період підготовки з”їзду їх відвідували “емісари” від організаційного комітету з”їзду та базового вузу з його проведення з метою забезпечення направлення на з”їзд такого складу представників, які б сприяли прийняттю необхідних рішень. За результатами таких поїздок нібито складалися протоколи про проведення відповідних конференцій по висуненню делегатів на з”їзд.

За таких обставин, вся процедура по організації та проведенню зазначеного з”їзду була лише за формою наближена до передбаченого законом порядку призначення членів Вищої ради юстиції з”їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, а за своїм змістом не відповідала цьому порядку. Йдеться про створення видимості законності призначення членів Вищої ради юстиції, насправді ж – таке призначення, якщо виходити з наведеного, є незаконним.

З викладеного можна зробити висновок про те, що зібрання представників деяких юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ під назвою Всеукраїнський з”їзд юристів–освітян та науковців, яке відбулося 23 жовтня 2003 р. в м. Одесі, не можна визнати належним суб”єктом формування Вищої ради юстиції. Зазначене зібрання не мало передбаченого ст. 131 Конституції України представництва, його учасники були визначені з порушенням ст. 12 Закону “Про Вищу раду юстиції”, отже воно не було повноважним на прийняття рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.