Как самому забрать деньги из банка Надра и получить компенсацию за 2 года. Советы юриста

ВАТ КБ Надра своїми діями не тільки порушують чинне законодавство, а й завдають вкладникам збитків. Велика кількість вкладників довела незаконність дій НБУ та ВАТ КБ Надра в судах і добилася розірвання договорів, незважаючи на запроваджений мараторій.

Спочатку трохи лірики. Вона знадобиться для складання позовів.

ВАТ КБ Надра своїми діями не тільки порушують чинне законодавство, а й завдають вкладникам збитків. Велика кількість вкладників довела незаконність дій НБУ та ВАТ КБ Надра в судах і добилася розірвання договорів, незважаючи на запроваджений мараторій.

Відсутність в ВАТ КБ «Надра» законних підстав для відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду багатьма з обдурених вкладників доведено в судах. Разом з тим грошове забов’язання залишається в силі, оскільки саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не належить до передбачених законом підстав припинення зобов’язання, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, а тому не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання боргу з урахуванням сум передбачених ст.625 ЦК. (ВСУ Колегія суддів Судової Палати у цивільних справах.Ухвала від 12.03.2009р).

Згідно ст.1074 ЦК обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами на рахунку допускається тільки за рішенням суду. Відповідно до ст.59 закону України «про банки та банківську діяльність» арешт на майно (депозит) може бути накладений тільки судом. Ні договором ні жодним законом боржник свої дії не обгрунтовує, оскільки діючі закони такого права йому не надають. Вклад, зроблений згідно договору строкового банківського вкладу, є приватною власністю.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст.1060 ЦК — за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ст.629 ЦК — договір є обов’язковим для виконання сторонами. Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані(ст.22Конституції), Конституційні права не можуть бути обмежені (ст.64 Конституції). ВАТ КБ «Надра» без відповідної правової підстави заволодів нашими коштами, позбавивши нас права власності.

Відповідно до ст.319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.2ст.193 ГК кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ч.3 ст.5 ГК суб’єкти господарювання повинні здійснювати свою діяльність додержуючись вимог законодавства. Згідно ст.13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ст.387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ст.400 ЦК недобросовісний володілець зобов’язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов’язку заінтересована особа має право пред’явити позов про витребування цього майна.

Відповідно до ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Згідно ст.509 ЦК зобов’язанням є правовідношення, в якому боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, передати майно, надати послугу, сплатити гроші тощо…, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають на підставах, встановлених ст.11 ЦК, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 ЦК). Таким чином, з огляду на ч.1 ст.509 ЦК та зміст Договору, останній є зобов’язанням.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст.525 ЦК є недопустимою одностороння відмова від зобов’язання. Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК особа зобов’язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, а тому сума внеску разом з сумою нарахованих за користування ним відсотків може бути стягнута з Відповідача у судовому порядку відповідно до ч.1 ст.16 ЦК. Зобов’язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК).

Ці підстави зазначені у ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК, які не передбачають підставою припинення зобов’язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора. За відсутності інших підстав припинення зобов’язання, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК).

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання. Банк не виконав зобов’язання, гроші не повернув, відсотки не нараховує, тому зобов’язання чинне і ми від своїх вимог не відмовляємося. Відповідно до ст.610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З огляду на те, що ВАТ КБ «Надра» не повернув у визначені Договором строки суму внеску та не сплатив суму нарахованих за користування ним відсотків, то Відповідач порушив умови Договору, оскільки такий його обов’язок був договором передбачений.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками також є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Через дії ВАТ КБ «Надра» маємо упущену вигоду, оскільки розмістивши кошти в іншому банку за рік отримли б відсотки порядка 12% — 14%річних.

Тепер до практики.

Для того щоб довести це в суді достатньо зробити слідуюче:

1.
Відкрити в будь-якому стабільному банку депозит на мінімальну суму сроком на 1 місяць з правом пролонгації. Щоб можна було безпроблемно зняти гроші коли потрібно.

2.
Ініціювати переказ з поточного рахунку в Надрах на депозитний в іншому банку. Якщо Надра переведуть кошти – ми отримали те чого хотіли. І на цьому кінець.

3.
Якщо Надра ігнорує то маючи прострочену платіжку і довідку з банка одержувача про річну відсоткову ставку вимагаємо відшкодування упущеної вигоди. Тобто згідно ст.625 ЦК, з Відповідача має бути стягнуто суму рівну розміру процентів встановлених Договором (річних) від простроченої суми, з урахуванням встановленого індексу інфляції від суми боргу за весь час прострочення. Статтею 1070 ЦК України встановлено, що за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Отже боржник має сплатити відсотки за користування нашими коштами (упущена вигода). Оскільки стягнення відбувається в гривні, то слід просити суд стягнути з боржника суму рівну індексу інфляції за період прострочення.

4.
Крім того прострочена платіжка є підставою для стягнення пені. Відповідно до ст.1068, 1091 ЦК банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, що регулюється ст.2, 224, 225 ГК, ст.8,20,21,22,27,30,32 ЗУ «Про платіжні системи», Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків» (Постанова НБУ від 12.11.2003р.№492), Інструкцією про міжбанківський безготівковий переказ грошових коштів в Україні (Постанова НБУ від 16.08.2006р. №320).

Згідно зі ст.526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.1073 ЦК в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки.

Статтею 32.2 ЗУ «Про платіжні системи…» встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. З моменту ініцінування переказу варто почикати близько 90 діб. Тоді розмір пені за прострочений платіж рівний 9 % від суми.

5.
Оскільки ми є не тільки платником а і одержувачем, що передбачено ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ст. 1.24. переказ коштів (далі — переказ) — рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою, то маємо право стягувати пеню і як одержувач. Це передбачено в ЗУ про платіжні системи ст. 32.2.

« У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов’язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.»

6.
Вказані дії перевірені на практиці. Мною виграно суд по першому платіжному дорученню і відсуджено 9% від суми депозиту.

7.
Банк побачивши що мною подано четверту платіжку, а по першій вже подано позов повернув мені мій депозит.

Источник: BANKER

Читайте также: