З початку року було щонайменше три гучні скандали, пов’язані із можливим хабарництвом серед народних обранців різних рівнів від “Слуги народу”. В тому, що представників чинної влади викривають на корупції, немає нічого дивного, і тут навіть є свої плюси. Наприклад, це означає, що недоторканих немає і відповідальність рано чи пізно чекатиме на кожного, хто бере чи дає хабарі.
Більше того, навіть президент свого часу казав, що жодних винятків для “своїх” при розгляді корупційних справ не буде і якщо “людина взяла хоч якийсь хабар, хоч гривню, то повинна сидіти. Мені все одно, яка це партія – “Слуга Народу” чи інша партія”. Але з іншої сторони, динаміка затримань “слуг” говорить про те, що проблема є системною і хабарників у владі насправді чимало. Чого лише варті десятки заяв до Національного антикорупційного бюро України стосовно ймовірного отримання народними депутатами зарплат “у конвертах”. Загалом же за останні два роки корупційних історій, пов’язаних із провладними депутатами та чиновниками, було стільки, що частина уже починає забуватися. Саме тому не зайвим буде зафіксувати та пригадати найгучніші з них. ВАДИМ ВАЛЬКО, член Автомайдану, юрист Центру протидії корупції зробив це у своїй колонці у виданні Українська правда
“Плюшки” нардепа Юрченка
На початку вересня 2020 року детективи НАБУ повідомили про викриття нардепа від “Слуги народу” Олександра Юрченка, який нібито вимагав 13 тисяч доларів за внесення потрібних правок до законопроєкту.
На записах розмов фігуранти завуальовано називають неправомірну вигоду “плюшками” та “кусочком большого пирога” і в деталях описують “законотворчу” роботу парламенту:
“Откуда законопроекти беруться? Депутати пишуть?! Забудь… Говорят, надо закон о лоббизме, чтоб мы платили налоги, чтоб все к нам ходили. Потом, как прочитал, что они придумали в закон о лоббизме: “Ну вас на х**”. Я лучше приду и скажу: “Пацаны, надо вот эта правочка и по пятерочке. Сколько вас? Десять человек? Пятьдесят! Я говорю семьдесят. Двадцать себе и по пятерочке вам. Да? Да! Все”.
Спершу підозра для нардепа блокувалася Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою, яка відмовлялася її підписувати. Але після суспільного розголосу та викриття у маніпуляціях, вона змушена була змінити свою позицію.
До речі, у матеріалах справи йшлося також про 200 тисяч доларів, які нібито вимагали для підкупу депутатів-членів профільного комітету, однак викрити інших учасників схеми не вдалося, бо інформацію про розслідування “злили”. Станом на зараз справа за обвинуваченням Юрченка уже в суді і в ній розпочате дослідження доказів.
Порятунок Татарова
У грудні 2020 року НАБУ та САП повідомили про підозру заступнику керівника Офісу Президента Олегу Татарову.
Слідство володіло беззаперечними доказами ймовірної причетності Татарова до передачі хабаря у вигляді паркомісця. Майно нібито передавалося за підробку висновків експертизи, яка стосувалася махінацій при закупівлі квартир для Нацгвардії.
Але за допомогою Генпрокурорки Венедіктової, її заступника Симоненка, прокурора ОГП Грицана, СБУ, ДБР, Печерського, Шевченківського та інших судів справу “успішно” поховали.
Ну і очевидно, що це не могло робитися без особистої згоди Володимира Зеленського. Адже як інакше пояснити той факт, що у його Офісі досі працює чиновник, який з великою долею ймовірності був свого часу причетний до передачі хабаря.
150 тисяч бонусів від нардепа Трухіна
На початку лютого видання “Українська правда” опублікувало розслідування щодо обставин ДТП за участю народного депутата зі “Слуги народу” Олександра Трухіна.
На оприлюдненому відео з нагрудних камер патрульних, які прибули на місце пригоди, нардеп пропонує поліцейському 150 тисяч у якості бонусу: “Я на всякий случай сгружу вам 150. Оставьте себе просто как бонус”.
На зауваження патрульного про те, що усі слова нардепа фіксує відеокамера, Трухін відповів: “150 вот — это конфет, шоколадок, б***ь, печенек, всего, б***ь”.
На ранок після розслідування нардепа виключили з партії, а генпрокурор Венедіктова зареєструвала кримінальне провадження і визначила підслідність за НАБУ. Мова йде про можливе надання народним депутатом неправомірної вигоди службовій особі правоохоронного органу.
За словами головної редакторки видання “Українська правда” Севгіль Мусаєвої, Олександра Трухіна покривали. Зокрема, керівник МВС Денис Монастирський бачив відео з місця ДТП із нардепом за кілька днів після події, але поліція чомусь не передала це відео як доказ у Державне бюро розслідувань.
Півмільйона “тугриків” нардепа Кузьміних
Наприкінці січня детективи НАБУ спільно зі слідчими ДБР викрили нардепа Сергія Кузьміних із партії “Слуга народу” на можливому отриманні 558 тис грн хабаря.
На оприлюдненому відео розмов нардепа із представницею приватної компаній йдеться про “30% відкатів” за забезпечення перемог у тендерах на поставку медобладнання у лікарні Житомирської області.
На відео також зафіксовано те, як напередодні передачі грошей у Кузьміних запитують, в якій валюті йому зручніше їх отримати, на що нардеп відповідає: “Хоть тугриками, мне все равно”.
“Авгієві стайні” депутата Київради Трубіцина
9 лютого 2022 року НАБУ затримало депутата Київської міської ради від “Слуги народу” Владислава Трубіцина на хабарі у 1,26 млн грн.
За версією детективів, депутат та п’ять його пособників, серед яких директор комунального підприємства та два його зами, організували схему перемоги приватних компаній у тендерах на розміщення точок сезонної торгівлі у різних районах Києва.
Голова політичної партії “Слуга народу” одразу скликала позачергову конференцію київської міської організації для розгляду інциденту і прийняття відповідних рішень по депутату.
Владислав Трубіцин у Київраді обіймає посаду голови постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.
У своєму минулорічному інтерв’ю він говорив, що взявся вичистити “авгієві стайні” стихійної торгівлі Києва:
“У столиці є проблема зі стихійною торгівлею, з “сірим” бізнесом, так би мовити. Багато років на це закривали очі. Я ж вирішив, що ці “авгієві стайні” треба розгрібати. До того ж, не найкраща ситуація і з проведенням ярмарків у Києві. Саме тому і було вирішено призначити одне комунальне підприємство організатором проведення сезонних ярмарків”.
Блокування справи нардепа Халімона
Наприкінці вересня 2020 року журналісти програми “Схеми” оприлюднили матеріал під назвою “Берегиня недоторканних?”, в якому йшлося про те, як Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заблокувала розслідування проти депутата від “Слуги народу” Павла Халімона.
Робилося це попри аудіозаписи, на яких нардеп разом із своєю довіреною особою нібито пропонували екснардепу та агробарону із Чернігвщини Олегу Дмитренку вирішення проблем з органами правопорядку та сприяння у веденні бізнесу в обмін на 40 мільйонів гривень і подальшу співпрацю: “30 зараз і 10 після збирання кукурудзи, а потім 50/50, якщо хочеш далі працювати”.
У відповіді журналістам, яку пізніше надали в НАБУ, йшлося про те, що “вивчення зазначених аудіозаписів підтвердило вказані у заяві обставини вимагання неправомірної вигоди у сумі 40 мільйонів гривень народним депутатом України”, але “відмова генпрокурора внести відомості за цим фактом до ЄРДР унеможливила здобуття у законний спосіб доказів протиправної діяльності народного депутата України”.
1,8 млн грн для голови Кіровоградської ОДА
Влітку 2020 року силовики затримали голову Кіровоградської ОДА Андрія Балоня.
За версією обвинувачення, Балонь із помічником запропонували керівнику обласної Держпродспоживслужби надати їм 1,8 млн грн в обмін на сприяння в роботі та відмову від ініціювання звільнення. Наразі ця справа слухається в суді.
До речі, у листопаді 2019 року представляти Андрія Балоня на посаді голови ОДА приїздив перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Трофімов, а сам Балонь тоді говорив, що продовжуватиме розпочаті президентом і урядом реформи, аби Кіровоградська область отримала нове життя.
А в липні 2021 року, вже за рік після затримання, обвинуваченого екскерівника Кіровоградської ОДА помітили серед учасників з’їзду Всеукраїнської асоціації громад, де також був присутній керівник партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко.
170 тисяч доларів за посередництва помічника нардепа
У 2020 році в Міжнародний день боротьби з корупцією НАБУ та СБУ затримали в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Юрія Климка та його посередника Олексія Ковальова.
За даними обвинувачення, вони запропонували голові Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру 170 тисяч доларів за сприяння у дерибані державних земель і були затримані під час передачі чергового траншу в розмірі 25 тисяч доларів.
Пізніше стало відомо, що посередником виявився помічник народного депутата від “Слуги народу” Олексія Жмеренецького з Хмельниччини.
За даними ЗМІ, Ковальов за часів Януковича був радником ексголови Держгеокадастру та нібито володіє компаніями, які надають послуги цьому держоргану.
2,6 млн грн для голови ОТГ з Київщини
У травні 2021 року прокуратура повідомила про викриття на шахрайстві голови Димерської об’єднаної територіальної громади з Київщини Володимира Підкурганного, який діяв у співучасті із депутатом райради та посередником.
За даними прокуратури, гроші нібито вимагали за допомогу із виділенням земельної ділянки та зміну її цільового призначення для промислового виробництва.
У “Слузі Народу”, від якої Підкурганний йшов на виборах, одразу заявили, що той має піти у відставку, а керівник обласного осередку Андрій Мотовиловець зазначив, що вони не можуть на сто відсотків виявити доброчесність кожного кандидата, бо йдеться не про минулі події, а про наміри на майбутнє.
Крім того, він нагадав, що за добір кандидатів у Київській області відповідав Олександр Дубінський, який (не без допомоги Центру протидії корупції) потрапив під санкції США.
40 тисяч доларів депутату за нереалізацію погроз
У квітні 2021 року СБУ затримала на ймовірному вимаганні 40 тисяч доларів депутата Бориспільської райради від “Слуги народу” Юрія Будюка. Він нібито погрожував позбавити нотаріуса Олену Сазонову свідоцтва і посприяти виключенню її з Єдиного реєстру нотаріусів через штучні звинувачення у недоброчесності.
СБУ вказує, що гроші депутату передавали через пункт обміну валют, а в подальшому він нібито планував перевести їх у криптовалюту, щоб замести сліди.
Зараз ця справа розглядається у Солом’янському районному суді Києва.
Найцікавішим є те, що на сайті райради Будюк досі числиться у списках політичної партії “Слуга народу”.
10% відкату для голови ОТГ
У листопаді 2020 року СБУ повідомила про викритя голови однієї з об’єднаних територіальних громад у Закарпатській області. За даними слідства, чиновник вимагав 10% відкату від переможця тендеру на проведення ремонту місцевих доріг.
На сторінці Офісу Президента у телеграмі одразу з’явилося повідомлення про те, що затриманим є голова Воловецької ОТГ Михайло Попелич, обраний від “Слуги народу”. У Зеленського заявили, що “чекають на справедливі вироки для всіх, хто звик жити хабарями, а часи, коли належність до партії влади була індульгенцією від переслідувань за корупцію та інші злочини, точно залишились у минулому“.
Мільйонний хабар у Харківській облраді
У серпні 2021 року детективи повідомили про підозру голові Харківської обласної ради Артуру Товмасяну, який на той час представляв місцеву фракцію “Слуги народу”.
За версією слідства він разом зі своїм тодішнім заступником Андрієм Малишем (представник ОПЗЖ) та посередником-адвокатом вимагали понад мільйон гривень від директора комунального підприємства, щоб той залишився на посаді.
Пізніше Товмасян пішов у відставку з посади голови облради і його виключили із фракції.
На початку цього року Вищий антикорупційний суд продовжив строк досудового розслідування до 22 травня, оскільки слідчі у справі ще не отримали висновків низки експертиз.
***
Кадрова політика ніколи не була сильною стороною “Слуги народу”.
Постійні скандали тому яскраве підтвердження, а описані вище випадки лише вказують на те, що у команди Зеленського є великі проблеми із дотриманням одного із головних пунктів передвиборчої програми: “знищення системної корупції”. Скоріше навпаки, її системність навіть трохи зростає.
Більше того, окремі представники влади постійно ставлять палки в колеса антикорупційних органів. Як приклад, можна навести багатомісячне блокування конкурсу на керівника САП та спроби знести конкурс на директора НАБУ ще на його старті.
Якщо Зеленський дійсно хоче боротися із корупцією, то в Офісі Президента не має бути таких людей, як Татаров, а всі конкурси повинні бути негайно розблоковані. Поки цього не станеться, про ніяку віру в щирість намірів команди Зеленського боротися з корупцією не може бути й мови.
Автор: ВАДИМ ВАЛЬКО, член Автомайдану, юрист Центру протидії корупції; Українська правда