«Комунікаційна шизофренія» російської пропаганди в Одесі

Російська пропаганда намагається психологічно вплинути на одеситів, нав’язуючи думки, що за всіма буквально стежать військові комісари. Для цього анонімні проросійські телеграм-канали масово публікують повідомлення, де саме нібито роздають повістки. Причому називають їх досить іронічно – “папірець в один кінець”, “квиток на концерт Кобзона”, а групи військових, які це роблять, називають “назгулами”, “чортами” або “листоношами смерті”. Щоденно зустрічається 5–10 схожих за форматом дописів.

Усі ці повідомлення йдуть упереміш з фотографіями “мирної” Одеси, природи, “котиками”, навіть у дні найбільших потрясінь через обстріли регіону та інших міст країни з численними жертвами.

За нещодавнім повідомленням Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, два телеграм-канали, які називають себе “одеськими”, мають причетність до спецслужб Росії – це “Типичная Одесса” та “Одесский фраер”. Найгучнішими кейсами поширення дезінформації і фейків, за підсумками цього огляду медіапростору Одещини, відзначилися саме ці два телеграм-канали. Наприклад, на телеграм-каналі “Типичная Одесса” поширювався фейк російської пропаганди про те, що нібито заступник представника генсека ООН Фархан Хак заявив про засудження обстрілів Україною цивільної інфраструктури в Новій Каховці. Цей фейк нещодавно спростували українські фактчекери зі StopFake.

Насправді Фархан Хак відмовився коментувати вибухи в Новій Каховці. Щобільше, він не говорив про те, що ЗСУ нібито обстрілюють “громадянську інфраструктуру” в тимчасово окупованому російськими військами місті. Ця недостовірна заява належала першому заступнику постпреда Росії при ООН Дмитру Полянському.

Телеграм-канал “Одесский фраер” також опублікував інформацію, яка явно містила перебільшення реальних даних, заявляючи про “величезний обіг наркотиків в Україні”. До того ж у публікації про рішення Печерського суду Києва щодо передання активів чотирьох одеських готелів, які перебували у власності росіян, “Одесский фраер” припускається судження, яке подає як факт, називаючи сам суд “кишеньковим”, а його рішення “віджимом бізнесу”.

В іншій публікації “Типичная Одесса” стверджує, що нібито Захід “наближатиме якнайшвидше мир в Україні, хай і ціною територіальних поступок Києва (“доктрина Шольца”)”. Це твердження є основною тезою Кремля, який намагається переконати українців у беззмістовності подальшого спротиву Росії, а західні країни – у тому, що Україна сама не хоче миру і створює цим клопіт для всього світу.

Також російська пропаганда намагається применшити результативність дій ЗСУ. Одна з найуспішніших липневих операцій українських військових на Одещині – звільнення острова Зміїний від окупантів. Тоді частину російських військових і ворожу техніку розбили на острові, частину – в морі. От тільки російське Міноборони й пропагандисти вирішили повідомити, що Росія нібито добровільно вивела свої війська з острова, бо ті начебто виконали всі завдання та назвали це “жестом доброї волі“.

У відповідь українське Оперативне командування “Південь” опублікувало відео операції, на якому підтверджена велика кількість ударів по Зміїному. За різними оцінками, вартість втраченої російськими техніки на Зміїному оцінюється в 915 мільйонів доларів.

Після завдання ракетного удару по промислових складах в Одесі 16 липня російська пропаганда почала писати про враження “військових цілей”, “об’єктів ЗСУ” та “удари по оборонних об’єктах” в Одесі. Прокремлівські інформаційні ресурси намагалися переконати свою аудиторію в тому, що на складі в Одесі містилися боєприпаси. Зокрема, російські видання Pravda.ru, РИА ФАН, Русская весна повідомили, що “ЗС РФ вдарили крилатими ракетами Х-101 по складах ЗСУ в Одесі”. Прокремлівські телеграм-канали також просувають версію про те, що на одеських складах нібито були паливно-мастильні матеріали або техніка для ЗСУ. Але склади, які вразила російська крилата ракета Х-101 в Одесі 16 липня, не були військовим об’єктом. Характер пожежі, швидкість її ліквідації і відсутність супутніх вибухів свідчать про те, що в цьому місці не було зброї і боєприпасів. Відео та фотодокази опублікували місцеві ЗМІ вже за три години після обстрілу, що відповідає умовам меморандуму між військовими та журналістами, за яким обстріляні цивільні об’єкти можна фільмувати через три години після бомбування. У разі якби це були військові об’єкти, то можливість відвідати їх була б лише через 12 годин.

Також російська пропаганда намагається тиснути на громадян через вигадані одномоментні значні втрати українських військових після своїх обстрілів. Так, 21 липня російське міноборони заявило про буцімто 600 загиблих українських солдатів після ракетних бомбувань області, які відбулися тоді ж, 16 липня. Проте жодних доказів не надало. Якщо така ситуація трапилася, то містяни одразу розпускали б плітки про цю трагедію. Як це відбувалося на початку війни, коли сховати значні втрати після підступних нічних обстрілів військових казарм було неможливо. Також у разі заявленої чисельності загиблих мала б бути й значна чисельність поранених, що теж було б важко приховати, з огляду на те що місцевий шпиталь розташований у кордонах міста.

Ще одним цікавим кейсом стало поширення дезінформації про нібито закриття консульства США в Одесі. Але проблема в тому, що останнє американське представництво в регіоні закрилося ще в 1918 році. В історичному матеріалі видання “Думська” можна прочитати, що “вже в другій чверті ХІХ століття на іншому березі Атлантики серйозно зацікавились Одесою: наше місто стало конкурентом американських портів. Тоді стратегічною сировиною було зерно. 1830 року в Одесі заснували консульство США, яке проіснувало аж до 1918-го, коли його закрили у зв’язку з Громадянською війною. Американські дипломати сиділи навпроти Оперного театру, в будинку №6 на провулку Чайковського”.

Скріни новин про цей фейк у російських медіа та телеграмі

Можливий демонтаж “Пам’ятника засновникам міста” на Катерининській площі в Одесі – одна з найобговорюваніших тем місцевого інфопростору. Кілька петицій щодо цього на сайті Президента України набрали необхідні 25 тисяч голосів. Українці жартома пропонують замінити пам’ятник Катерині ІІ на пам’ятник американському порноактору Біллі Герінгтону (до того ж відповідна петиція теж набрала необхідну кількість голосів).

Головний аргумент противників демонтажу пам’ятника – “заснування Катериною ІІ Одеси”. Одночасно з цим у місцевих проросійських телеграм-каналах почали підкреслювати “імперське минуле” Одеси. Наприклад, публікують фото часів Російської імперії, актуалізуючи тезу “Одеса – російське місто”.

“Комунікаційну шизофренію” продемонстрували російські офіційні органи після ракетного обстрілу Одеського порту 23 липня, наступного дня після підписаних “зернових домовленостей”. Як виявили фактчекери проєкту “Стоп фейк”, на російських сайтах новин, а також у проросійських блогах активно поширювалась інформація про те, що нібито ЗСУ навмисно завдали ударів по порту в Одесі, оскільки підписані угоди щодо зерна є невигідними для України: “Цей договір дозволяє Україні вивозити зерно, але не дозволяє військовим кораблям НАТО заходити до Чорного моря“. Отже, Україна, вчинивши напад на Одесу, нібито зробила відчайдушну спробу дискредитації Росії. Деякі користувачі взагалі заявили, що ЗСУ вдарили по порту з раніше переданої США установки HIMARS.

Російське державне агентство ТАРС увечері 23 липня поширило інформацію про те, що нібито очільник міноборони Туреччини заявив, що Росія не має стосунку до обстрілу Одеси. Пропагандисти посилаються на повідомлення на офіційній сторінці у Twitter Хулусі Акара. Проте вже 24 липня представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що ракети “Калібр” знищили об’єкт військової інфраструктури одеського порту – український військовий катер. Через добу в міноборони Росії також повідомили, що “в морському порту Одеси на території судноремонтного заводу високоточними ракетами знищено український військовий корабель і склад ракет Harpoon”.

Зазначимо, що на публічних відео не видно детонації та значного вибуху, а пожежу в порту досить швидко загасили співробітники ДСНС. Опубліковане відео робочого з порту із задимленням якогось об’єкта, який він називає “катер гідрографії”, не дає змоги ідентифікувати правдивість його висновків через попіл та пожежу. В оперативному командуванні “Південь” повідомили, що якесь займання відбувалось у насосній станції на території порту.

Також російське міноборони постійно повідомляє про базування українських військових у лікарнях, школах та стадіонах регіону. Так, наприкінці липня там сповістили про перебування солдатів на території спортивної секції в місті Білгород-Дністровський. Через цей допис мер міста вирушив туди й у прямому ефірі показав, що територія пуста, зазначивши, що цього дня батьки дітей на заняття не пустили.

Скріни з телеграм-каналу російського міноборони та допису мера Білгорода-Дністровського у фейсбуці

Російська пропаганда розглядає Одещину як свій цільовий регіон, внаслідок чого постійно встановлюються нові випадки інформаційних маніпуляцій та вкидів. Однак зазначимо, що російська пропаганда досить локалізована та ізольована і поширюється лише на залежних від Росії медійних ресурсах або анонімних групах у соціальних мережах та месенджерах, хоча й загальна кількість підписників у них становить майже 100 тисяч читачів.

Автор: Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області; Інститут масової інформації