Як російські загарбники вбивають один одного та мирних мешканців на окупованих територіях
В окупованих регіонах російські військові регулярно вбивають і калічать своїх товаришів по службі і мирних жителів, що потрапили під руку. За розрахунками журналістів «Нової-Європа», лише за неповний 2023 рік до судів надійшло 190 справ про насильницькі злочини, скоєні військовими на території Луганської та Донецької «народних республік», Херсонської та Запорізької областей. Більше 70% із них — вбивства. Насправді таких випадків може бути значно більше.
Видання «Нова газета Європа» описує фабулу кримінальних справ, як вона викладена у вироках гарнізонних судів. Вони могли невірно встановити факти, злочини могли неправильно кваліфікувати, підсудні могли перебувати під тиском тощо. Проте тексти вироків та судова статистика — це важливі свідчення про сам факт масових злочинів на окупованих територіях.
Як російські загарбники вбивають один одного
Вночі 17 жовтня 2022 року контрактник Артем Терехов вирішив піти в самоволку з частини неподалік окупованого Луганська. Він узяв автомат і пішов ловити попутку. Через якийсь час із темряви виринула бежева “шістка” Жигулі. Водій — і сам бойовик «ЛНР» — їхав додому до дружини, зупинився і погодився підвезти Артема.
Терехов сів на переднє сидіння. Машина рушила у бік Луганська, але через якийсь час водій повернув з основної дороги, зупинився, заглушив двигун та спробував вийти. Терехов злякався, вискочив із авто і через передні пасажирські двері випустив у водія чергу.
Після цього Артем Терехов витяг з машини тіло, взяв ключі і сів на місце водія сам. Він проїхав ще кілька сіл, кілометрів з п’ять, залишив автомобіль і пішов пішки. У лісі в районі селища Родакове Терехов натрапив на пункт тимчасової дислокації окупантів. Його затримали. Як виявилося, він розстріляв у водія “Жигулів” весь магазин із 25 набоїв автомата АК-74М. Сам Артем був п’яний, так написано у вироку у кримінальній справі. У червні 2023-го йому дали 8,5 років суворого режиму.
Це одне з десятків чи навіть сотень убивств, які скоюють російські загарбники на захоплених територіях — в окупованих Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях України. Жертвами стають інші окупанти та мирні жителі. Іноді зовсім випадкові.
ЗВІДКИ ЦЕ ВІДОМО
Журналісти видання описують фабулу кримінальних справ так, як її викладено у вироках гарнізонних судів. Тим часом в умовах війни та через специфіку роботи російських держорганів (військової поліції, військової прокуратури), а також через відсутність незалежних та чесних судів у Росії ми не можемо повністю довіряти змісту вироків. Суд міг невірно встановити факти, злочини могли неправильно кваліфікувати, підсудні могли перебувати під тиском, до тюремних термінів могли взагалі засудити невинних.
Тим не менш, вони вважають тексти вироків та судову статистику важливим свідченням про сам факт масових злочинів на окупованих територіях. Навіть якщо обставини, наприклад, вбивства, встановлені невірно, сам факт насильницької смерті людини складно поставити під сумнів.
Російські військовослужбовці у Луганській області, 25 жовтня 2023 року. Фото: Станіслав Красильников / Sputnik / Imago Images / SNA / Scanpix / LETA
За підрахунками, лише у січні — жовтні 2023 року до судів надійшло щонайменше 135 справ про вбивства, скоєні російськими військовими на окупованих територіях. Виходить, військові вбивають своїх прицільно або з необережності кожні два-три дні. Це мінімальна оцінка, оскільки Херсонський та Запорізький окупаційні гарнізонні суди поки що не публікують дані.
І це значно більше вбивств, ніж роблять ветерани в усіх регіонах Росії разом узятих. Раніше “Нова-Європа” досліджувала, як учасники війни продовжують творити насильство, повернувшись додому. І як судді пом’якшують їм покарання та призначають штрафи там, де звичайних росіян відправляють до в’язниці.
Ось тільки якщо в Росії з початку вторгнення щонайменше 192 колишні та діючі учасники «СВО» звинувачувалися в насильницьких злочинах проти життя і здоров’я, то до судів на окупованих територіях така кількість справ надійшла за неповний 2023 рік. Це справи про вбивства, заподіяння смерті через необережність, побиття.
Крім того, ненавмисне «заподіяння смерті» часто ховається за статтею «Порушення правил поводження зі зброєю» (ст. 349 КК РФ). У 2023 році кількість доступних нам справ за цією статтею зросла у чотирьох окупованих регіонах більше ніж у десять разів — до 32 випадків.
Справи про злочини чинних військових у Росії розглядають гарнізонні військові суди. Причому згідно із законом злочини розслідуються за місцем їх скоєння. Тобто вироки щодо злочинів, скоєних на окупованих територіях, мають ухвалювати Донецький, Луганський, Херсонський та Запорізький окупаційні військові суди незалежно від того, з якого регіону приїхав військовий.
Росія окупувала чотири регіони 30 вересня 2022 року. Але на створення на окупованих територіях судів, що працюють за російськими кодексами, був потрібен час. Тому з 21 грудня 2022 року Верховний суд РФ ухвалив розглядати частину справ із «нових регіонів» у російських гарнізонних військових судах. Справи з «ЛНР» розглядалися в Новочеркаську, злочини, скоєні в «ДНР» та Запорізькій області — у Ростові-на-Дону, а справи з Херсонської області — у Севастополі.
Крім того, під час приєднання до «ЛНР» та «ДНР» вже існували свої військові суди. Вони також продовжували свою роботу. Інформація про роботу військового суду «ДНР» доступна з 2019 року до листопада 2023 року, військового суду «ЛНР» — з 2022 року до вересня 2023 року.
До 21 вересня 2023 року російські гарнізонні суди на захоплених територіях було створено. Тому суди у Новочеркаську, Ростові-на-Дону та Севастополі з початку жовтня перестали приймати до розгляду справи з окупованих територій.
Виходить, що в січні — вересні 2023 року гарнізонні суди Новочеркаська, Ростова-на-Дону та Севастополя одночасно розглядали справи з підсудних військових частин плюс справи з «нових регіонів». Завданням журналістів було оцінити, яка частка цих справ припадає саме на окуповані області. Для цього вони порахували середню кількість справ, які надходили до них за четвертий квартал 2023 року і січень — травень 2024 року, коли суди вже розглядали лише «свої» справи, і нормували дані за три перші квартали 2023 року на цей показник. Такий метод часто застосовується для оцінок, підтвердив експерт у сфері правозастосування.
У своїх розрахунках враховували дані про надходження кримінальних справ до військових судів «ДНР» та «ЛНР» за весь період часу, а також — до гарнізонних судів у Новочеркаську, Ростові-на-Дону та Севастополі за три перші квартали 2023 року. У журналістів немає даних щодо розгляду кримінальних справ у судах Херсонської та Запорізької областей. Крім того, немає даних про надходження справ до Луганського та Донецького гарнізонних судів наприкінці 2023 року.
Для підрахунку кількості вбивств (включаючи випадки, коли смерть настала з необережності), вони підсумовували злочини за статтями 105, 108, 111, частина 4, КК РФ.
Сварка у окопі
Справа Артема Терехова виділяється у переліку вироків неординарною історією. Як правило, фабула справ про вбивства набагато прозаїчніша. Військовослужбовець Максим Мошкін посварився з товаришем по службі через оплату лазні та купівлі продуктів і двічі пірнув його ножем. Окупант Сергій Шурков не хотів повертати борг 570 тисяч карбованців і тричі вистрілив у голову свого кредитора-співробітника.
Як і в мирному житті, вбивствами часто обертаються побутові конфлікти, сварки через алкоголь, невдалі жарти. Тільки на війні у сторін завжди під рукою зброя.
Конфлікти, що закінчуються смертю, трапляються у тому числі на передовій, прямо в бліндажах та наметах. Тоді у військових висока спокуса списати вбивство на бойові втрати. І не відомо, як часто такий план виявляється успішним.
У квітні 2022 року мобілізований Руслан Висоцький та загиблий А. (у судовому рішенні його дані приховані) посварилися. А. вистрілив із автомата Висоцькому в ногу. Їх розняли. За чотири години командир знову зібрав сторони для виховної бесіди. У ході «примирення» А. назвав Висоцького «обличчям нетрадиційної сексуальної орієнтації», у відповідь Руслан вихопив пістолет Макарова і вистрілив товаришу по службі в голову. Товариш загинув миттєво. Висоцький запропонував сховати труп або повідомити, що той загинув під час бойових дій. Проте товариші по службі все ж таки звернулися до військової поліції.
У 83% вироків у справах про вбивства, тексти яких опубліковані, міститься згадка про алкоголь. Безпосередньо самі підсудні були п’яними у 76% випадків. Ця частка вища, ніж середньоросійський рівень. У середньому 2023 року у Росії 67% вбивств робили п’яні. На передовій солдати та офіцери вживають алкоголь масово, писала «Верстка». І за це їх майже не карають, якщо справа не доходить до тяжкого злочину.
Солдати російської армії в окопі, Луганська область, 5 жовтня 2023 року. Фото: Станіслав Красильников / Sputnik / Imago Images / SNA / Scanpix / LETA
Більше того, у частини підсудних судові експерти виявляють алкоголізм, наркотичну залежність або психічні та поведінкові розлади, наприклад посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Такі експертні висновки фігурують у 10% від усіх справ, тексти яких ми досліджували. Незважаючи на це, військових із психічними розладами визнають осудними та судять. Найчастіше — за заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю чи вбивство.
— Наскільки у стані ПТСР людина відповідає за свої діяння? Його лікувати треба, а не карати. Можливо, примусово. Але на це в РФ усім начхати. Особливо на окупованих територіях, – каже адвокат Сергій Голубок.
Втім, справа не завжди доходить до вбивств. Часто окупанти, намагаючись «провчити» чи налякати товаришів по службі, стріляють по ногах і руках, чи використовують ніж.
У січні 2023 року поряд із містом Щастя Луганської області п’яний російський офіцер Володимир Поляков з’явився на командний пункт свого батальйону. По радіозв’язку він викликав у бліндаж свого підлеглого. Напередодні той, намагаючись познайомитися з жінкою у міському кафе, розповів їй про розміщення, чисельність та завдання свого батальйону. Начальник вирішив провчити підлеглого і «з метою залякування» вистрілив йому в праву ногу, а коли солдат упав, ударив його двічі рукояткою пістолета по голові. Дії Полякова кваліфікували як перевищення посадових повноважень. Суд призначив йому умовне покарання: три роки та три місяці.
Усього нарахували 27 справ про заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю на окупованих територіях (без урахування побиття, яке закінчилося загибеллю жертви). Це більше справ, ніж 2022 року розглядали військові суди по всій Росії.
За справами за статтями «Насильницькі дії стосовно начальника» та «Перевищення посадових повноважень» також часто ховаються бійки та нанесення каліцтв. Сумарно нарахували за цими статтями ще 36 справ.
Рикошетом по цивільним
Близько дев’ятої вечора біля магазину «Успіх» у селі під Старобільськом Луганської області зупинився «Урал». З кузова вистрибнули окупанти та пішли за напоями. У цей момент один із мирних жителів, які стояли біля магазину, нібито почав ображати рашистів.
Закупившись, окупанти поринули назад у вантажівку. Проте мобілізований Олександр Єфремов «вирішив налякати» селянина і висунув ствол автомата АК-74М із кузова. Коли “Урал” рушив з місця, Єфремов “мимоволі натиснув на курок”. Куля влучила тому у груди. Місцевий мешканець помер.
Російські солдати накривають автомобіль “Урал” камуфляжною сіткою, 16 травня 2024 року. Фото: Євген Біятов / Sputnik / Imago Images / SNA / Scanpix / LETA
Жертвами злочинів військових стають випадкові місцеві жителі, орендодавці квартир, коханки, товариші по чарці. Проте російські та навіть регіональні медіа рідко повідомляють про вироки військових судів. У тих небагатьох повідомленнях, які вдалося знайти, йдеться не про вбивства мирних жителів, а про зрадників, які планували диверсії чи передавали інформацію ЗСУ. Можливо, локальні медіа мовчать, бо інформація про злочини російських військових суперечить офіційному наративу, за яким мешканців «ЛДНР» вбивають «нацисти» із ЗСУ.
Частина злочинів щодо місцевих жителів потенційно може бути визнана воєнними злочинами.
— З одного боку, окупаційна адміністрація вважає місцеве населення переважно громадянами РФ. З іншого — можна говорити про злочини проти місцевого населення на окупованій території як скоєні проти іншої сторони конфлікту, тобто теоретично кваліфікувати їх як військові. Але цим має займатися не російський, а найкраще Міжнародний кримінальний суд, – пояснює Сергій Голубок.
2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна з Україною, кількість кримінальних справ і у військовому суді «ДНР», і у Південному військовому окрузі Росії зменшилася. Однією з причин є повільна робота машини правосуддя. На те, щоб відкрити кримінальну справу, розслідувати її, направити її до суду, потрібен час. Багато злочинів, що розглядаються в 2023 році, були скоєні в 2022 році.
Крім того, 2022 року співробітникам правоохоронної системи «ЛДНР» було не до розслідувань. Спочатку велике вторгнення Росії та мобілізація, до яких ніхто не був готовий. Потім реформування всіх структур за російським зразком. Чотири області України були частково анексовані Росією у вересні 2022 року. 5 жовтня 2022 року розпочався перехід на російські закони та регламенти роботи, що супроводжувалося повним хаосом, оскільки всі кадри від слідчих до суддів підлягали переатестації, каже журналіст «Спектру» Дмитро Дурнєв. Цю переатестацію пройшли не всі. Частину структур, як-от Генпрокуратура ДНР, розформували.
Водночас із настанням гарячої фази війни за деякі злочини на окупованих територіях почали судити рідше навіть у порівнянні з неповними даними 2022 року. Вони опубліковані лише у двох із чотирьох регіонів — Луганській та Донецькій «народних республіках». Кількість злочинів, пов’язаних із зберіганням та збутом наркотиків, знижується. Хоча з прибуттям на фронт мобілізованих споживачів канабісу, мефедрону та «солі» побільшало . Знижується кількість економічних злочинів. Це шахрайство, розтрата, крадіжки. Майже не змінилася кількість пограбувань та розбійних нападів. У 2023 році їхня кількість досягла 38 випадків.
Судячи зі статистики, військові слідчі та суди зайняті пошуком і покаранням тих, хто втік з фронту. Ці справи переважно розглядають над прифронтових «нових регіонах», а областях Росії, де дезертири були спіймані. Тільки в судах, які ми вивчили, кількість справ про самоволкам у 2023 році зросла у 12 разів. Загалом до російських військових судів за минулий рік надійшло понад п’ять тисяч справ про втечі з частини.
Автор: Соня Рихтер
Джерело: «Новой газеты Европа»
