Здача Півдня, агентурна розробка і компромат на Зеленського. Репортаж з зали суду з процесу по справі держзради екскерівника ГУ СБУ в АР Крим

Шевченківський районний суд міста Києва почав розглядати по суті справу за обвинуваченням колишньго керівника Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим Олега Кулініча. Йому інкримінується низка злочинів, серед яких державна зрада, участь у злочинній організації, залишення місця військової служби і незаконне заволодіння зброєю,  зазначає видання «Судовий репортер»

Кулініч не визнає звинувачення за всіма пунктами. Свою справу він вважає вдалою операцією спецслужб РФ, що спрямована не тільки проти нього, а й на дискредитацію вищого керівництва Україна, включно з президентом Володимиром Зеленським.

У коло спілкування нинішнього глави держави Кулініч нібито потрапив ще у 2019 році, коли долучився до участі у його виборчій кампанії. Керівником виборчого штабу був Іван Баканов — майбутній глава СБУ.У жовтні 2020-го Кулініча, який вже мав досвід роботи в такому  відомстві, призначили головою ГУ СБУ в АР Крим із постійною дислокацією у місті Херсон. У перші дні повномасштабного вторгнення президент звільнив Кулініча з посади.

16 липня Кулініча затримали, а наступного дня президент усунув із посади Баканова і оголосив кадрову ревізію в СБУ, звільнивши і перепризначивши ще кількох керівників обласних управлінь. Причиною президент назвав велику кількість кримінальних справ про держзраду і колабораціонізм щодо співробітників Служби.

“Політичний офіс” в Москві

За версією слідства, Кулініч за невстановлених обставин ввійшов до складу злочинної організації, створеної начальником 9-го («українського») управління Департаменту оперативної інформації 5-ої Служби федеральної служби безпеки РФ Ігорєм Чумаковим. Співучасниками її також були  співробітник 1-го відділу 9-го управління Департаменту оперативної інформації 5-ої служби Федеральної служби безпеки РФ Алєксандр Чуліндін, кадровий співробітник Департаменту оперативної інформації 5-ої служби Федеральної служби безпеки РФ Маріна Тєрєнтьєва, яка діяла під прикриттям позаштатного фотокореспондента інформаційного агентства «ІТАР-ТАСС», колишній заступник секретаря РНБО України Володимир Сівкович та інші поки невстановлені особи з представників російської влади та громадян України.

Колишній замсекретаря РНБО Сівкович, як написано у підозрі,  не зміг реалізувати себе на держслужбі в Україні та в політичній діяльності і діяв, «відчуваючи неповноцінність, меншовартість», розраховуючи повернутися до української політики під патронатом РФ і так самоствердитись, маючи також ідейні мотиви.

Під керівництвом фсбшника Чумакова, Сівкович організував у Москві так званий “політичний офіс”, працівники якого нібито займалися суспільно-політичною діяльністю, а насправді залучали осіб, які мали розвідувальні можливості на території України.

Сівкович начебто виконував роль вербувальника і у 2017-2022 роках зустрічався з громадянами України в Москві та за межами РФ і підбурював їх до державної зради в формі шпигунства до допомоги в підривній діяльності. Наприклад,, для допомоги ФСБ РФ він нібито залучив політтехнолога Олега Надошу, колишнього народного депутата від Партії регіонів (2007-2012 рр.).

Кулініч, як написано в обвинувальному акті, поділяв «переконання щодо верховенства російської православної церкви над українською, ідеали російської великодержавності, прищеплені йому під час навчання та становлення у Вищій школі КДБ СРСР».

В злочинній організації він вважався відповідальним за перекриття органів СБУ як службова особа такого  правоохоронного органу, безпосередньо збирав інформацію з метою передачі в РФ, погоджуючи свої дії з Сівковичем, звітуючи перед ним та передаючи йому такі відомості.

За даними правоохоронців Сівкович і Кулініч неодноразово бачилися за кордоном:

• 5-6 серпня 2017-го — Стамбул, Туреччина;
• 4-8 лютого 2018-го — Франкфурт-на-Майні, ФРН;
• 4-7 березня, 15-17 квітня 2018-го — Відень, Австрія;
• 29 квітня – 6 травня 2018-го — Анталія, Туреччина;
• 7-10 серпня 2018-го — Відень, Австрія;
• 29 вересня – 1 жовтня 2018-го  — Відень, Австрія;
• 7-9 березня, 2019-го — Відень, Австрія;
• 29 квітня – 5 травня 2019-го — Тель-Авів, Ізраїль;
• 30-31 травня 2019-го — Відень, Австрія;
• 14-19 червня 2019-го — Анталія, Туреччина;
• 6-10 жовтня 2019-го — Рим, Італія;
• 28 грудня 2019-го — 4 січня 2020-го — Туреччина.

У січні 2020-го учасники злочинної організації з метою конспірації вирішили припинити особисті зустрічі у звʼязку з просуванням Кулініча на керівні посади в СБУ. У травні того ж року Кулініч звернувся із заявою до голови СБУ і просив розглянути його кандидатуру на військову службу.

За матеріалами справи, передавати інформацію Сівковичу Кулініч почав щонайменше із початку червня 2019-го, коли не працював в СБУ.

• 2 червня 2019-го у телефонній розмові розповів Сівковичу про зустріч президента Зеленського із Олександром Бєляєвим, на якій обговорювалась неефективність у діяльності окремих осіб із числа керівників СБУ і Державної прикордонної служби. При. Цьому Кулініч і Сівкович погодилися, що керівників СБУ недоцільно змінювати, бо це призведе до втрати контролю над відомством.
• 26.10.2019 передав Сівковичу інформацію, яку зібрав, спілкуючись із особами з керівного складу СБУ, а саме про діяльність про президента і процеси, що відбуваються у керівництві СБУ.
• 08.01.2020 Кулініч розповів про завдання, які він відпрацьовує за завданням керівництва, про плани створення аналітичних груп і нового підрозділу в управлінні внутрішньої безпеки. Також Кулініч нібито висловився про доцільність призначення Наумова заступником голови СБУ, щоб узяти під контроль це відомство.
• Сівковичу допоідалося про виконаний план із призначення начальником Управління по роботі з особовим складом СБУ Фараджева І.Є. та вирішення через останнього призначення нового керівника Національної академії СБУ. Кулініч повідомив, що нібито через Фараджева можна впливати на голову СБУ в інтересах злочинної організації. Крім того, в СБУ тоді був призначений деяки «Євген», з яким Кулініч підтримував довірчі стосунки.

За версією обвинувачення, Кулініч сковував контррозвідувальну діяльність ГУ СБУ в АР Крим. Для цього він замінив керівників, системно переміщував працівників на посади, на яких вони не мають досвіду. Начебто психологічно тиснув і принижував підлеглих у присутності колективу, щодня влаштовував для керівників підрозділів кількагодинні наради, запровадив ненормований робочий день, зменшив зарплати і не виплачував премії.

Є дані, що Кулініч перешкоджав контррозвідувальній роботі у справах «Гоблін» та «Скіф» і намагався переключити увагу співробітників із справи, в якій фігурують колишні працівники СБУ Гутор і Сидорович, на інші теми.

Протягом 2021 року Кулініч нібито сприяв звільненому в запас співробітнику СБУ Андрію Гутору в державній зраді на користь ФСБ РФ. А саме не підписував підлеглим документи для оперативно-технічних заходів по справі «Гоблін».

При цьому інформація про можливе звільнення Кулініча з посади начальника ГУ СБУ в АР Крим станом на липень 2021-го становила першочерговий інтерес для 5-ї служби ФСБ РФ і про це Гутор доповідав ворогу за допомогою спеціальної електронної скриньки і шифрування повідомлень.

Зрадницькі погляди Кулініча нібито тривалий час формувалися у тому числі під впливом предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату Онуфрія та народного депутата ІІІ-ІХ скликань Андрія Деркача. При обшуку в Кулініча виявили багато спільних фото з Деркачем і Онуфрієм.

У червні 2021-го Кулініч організував відвідування священниками УПЦ МП будівлі ГУ СБУ в АР Крим, які освячували кабінети та інші режимні приміщення. І водночас Кулініч забороняв підлеглим перевіряти інформацію про можливі злочинні дії представників Московсього патріархату, проводити оперативно-розшукові і контрррозвідувальні заходи щодо такої категорії осіб.

Наступник Баканова на посаді в СБУ Василь Малюк у квітні 2023-го, звітуючи про завершення слідства у справі Кулініча, говорив про «агентурно-технічне проникнення до лав ФСБ». Але насправді ніяких оперативно-розшукових заходів не проводилося. Розмови Сівковича з Кулінічем правоохоронці нібито відновили з видалених записів  на флешці, яку за місяць до затримання Кулініча, 20 червня 2022 року, знайшли при обшуку в будинку в Києві по вулиці Передова,5 на третьому поверсі у квартирі, в якій ніхто не проживав.

У  ДБР  визнають, що ці розмови з Кулінічем записував на свій айфон сам Сівкович. Потім ці файли він передавав співробітнику ФСБ РФ, який складав стенограми для учасників злочинної організації. Залишається тільки дивуватися, як потім флешка із записами Сівковича для ФСБ опинилась у київській квартирі і була знайдена українськими правоохоронцями.

Але не менш цікаво і те, що в автомобілі Lexus, яким користувався після передислокації до Києва Кулініч, знайшли жорсткий диск, на якому було 7 файлів, що повністю ідентичні тим, які знайдені на вулиці Передова, 5.

Агентурна розробка і компромат на Зеленського

«Я в житті жодного контакту зі співробітниками ФСБ РФ не мав і не маю», — каже Кулініч.

Водночас він пояснює, що зона відповідальності Кримської СБУ поширювалась за лінію фронту, на тимчасово окуповані території і територія держави-агресора. Тобто він був зобовʼязаний працювати по державі-агресору.

— Кулініч займався розробкою агентурної мережі на території окупованого Криму. До його обовʼязків входило налагодження контактів зі службовими і посадовими особами на території РФ і Криму. Обвинувачення співставно з тим, що він робив. Людина виконувала свої посадові обовʼязки належно… Але це зараз розглядається під тим кутом, що він здійснював державну зраду, — пояснює адвокат Андрій Наход.

Зрештою, якби Кулініч був зрадником, то не було б кращої нагоди, аніж сприяти російським військам 25-26 лютого 2022-го. Але в ці дні він, навпаки, захищав урядовий квартал у Києві.

Захисник каже, що записи Кулінічу не страшні. Частина з них начебто не ідентифікується без пристрою для запису і первинного носія. Захист буде клопотати про додаткову комп’ютерно-технічну експертизу флешки. Крім того, доказ сам по собі має сумнівне походження.

Кулініч зауважує, що інформація на флешці стосується не тільки його,  й  президента Зеленського, його дружини, глави Офісу президента Андрія Єрмака, Сергія Шефіра — помічника президента, прем’єр-міністра Шмигаля, Оксани Маркарової, яка є послом у США, ексголови СБУ Баканова та ін.

«Установлен контакт с С (радник голови СБУ Баканова, фінансовий партнер Зеленського — Бєляєв Олександр Валентинович, який за дорученням президента виконував ті чи інші доручення, був активним учасником виборчої кампанії Зеленського), который является доверенным и очень близким к президенту Украины. На минувшей неделе 2 июня 2019 года на даче президента по его инициативе состоялся разговор с С, где Зеленский сообщил, что у него прошли встречи с рядом влиятельных фигур украинской политики о канале связи между ними, наработок присоединения к России.

Президент считает, что необходимость в таком канале давно назрела. Однако он никому не советует встречаться и доверять, и предлагает С. возглавить этот процесс. В качестве первого шага С. поручено взять под контроль главу партии «Слуга народа» Разумкова, партийную организацию, а також попросил президент Беляева проверить на предмет лояльности всех кандидатов на должности в правительстве Украины. В том числе начальника пограничных войск «ДНР».

Зеленский также дал поручение Беляеву оказать всю необходимую помощь и привлечь к выполнению поставленных задач главу СБУ Баканова. Президент Украины не скрывал и другой своей цели — он хотел бы воспользоваться опытом Беляева как крупного предпринимателя, оказать ему полное содействие в превращении в своего олигарха.

Зеленский заверил Беляева, что готов провести все необходимые назначения на ключевые должности по его… с тем, чтобы это содействовало налаживанию закритого канала общения с руководством Российской Федерации. В качестве первой задачи Беляеву президент поставил поиск путей освобождения из плена украинских моряков. С учетом вышеизложенного полагаю целесообразным оперативным путем провести встречу Беляева с представителем высшего российского руководства Шойгу, на котором обсудить возможность влияния России на руководство «ЛДНР» с целью прекращения боевых действий, разведения войск, налаживания закрытых переговоров, о продвижении на ключевые должности наших людей, таких как СБУ, Нацгвардия, погранвойска, а также на должность представителя по урегулированию отношений с непризнанными республиками», — оголосив Кулініч зміст довідки з цієї флешки, яку, імовірно, склав співробітник ФСБ РФ для свого керівництва.

У файлах йдеться про можливість встановлення закритих переговорів із РФ і те, що президент Зеленський готовий змінити склад уряду: поміняти міністрів оборони і МВС, голову СБУ і генпрокурора, провести дострокові вибори, ставиться питання про припинення вогню. «Закрытую договорную часть будет вести бывший вице-премьер министр Украины, который находится в Москве, — Сивкович», — зацитував Кулініч.

Тобто у 2019 році українська сторона сама делегувала функції Сівковичу вести перемовини з РФ. І Кулініч учасником цих перемовин не був.

Кулініч стверджує, що за кордон їздив не для спілкування з Сіковичем, а зустрічався із представниками міжнародного праовосуддя, американськими прокурорами і суддями. З останніми спілкувався і Сівкович. Більше того, як каже Кулініч, Сівкович фінансував лобістську компанію Signal Group Consulting, яка у 2019 році надавала послуги тоді кандидату в президенти Володимиру Зеленському (у «Слузі народу» від американських лобістів відхерстилися — ред.).

“Здача Півдня” і “втеча” до Києва

Окремо в обвинувачення йдеться про поведінку голови Кримського главку СБУ напередодні і в перші дні повномасштабного вторгнення РФ. Вважається, що своїми діями він суттєво знизив обороноздатність України.

Кулініча звинувачують у тому, що він приховав інформацію про концентрацію значної кількості російських військових в окупованому Криму на межі з Херсонщиною і запланований напад на материкову частину України.

За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Кулініч дав вказівку підлеглим направляти будь-яку інформацію в центральне управління тільки за його підписом і заборонив це робити за підписами заступників.

О 15-16 годині 23 лютого Кулініч наказав провести аеророзвідку над окупованим Кримом із використанням безпілотного літального апарату «Лелека-100», наголосивши, що її треба завершити до 4.00 24 лютого.

23 лютого близько 20.00   т.в.о. заступника начальника 1 управління ГУ СБУ в АР Крим Андрій Лемешов доповів Кулінічу, що в районі Армянська перебуває колона військової техніки РФ. У месенджері «Element» він надіслав відео, з якого видно 80 одиниць техніки: вантажівки з артилерійськими гарматами, тентовані військові вантажівки, БТР, танки, броньовані автомобілі.

Це ж відео з коментарем «За Армянськом в сторону Каланчака» Лемешов надіслав у чат «Штаб», що використовувався керівництвом ГУ СБУ в АР Крим для оперативного обміну інформацією. Кулініч поставив повідомлення під сумнів і сказав Лемешеву перевірити ці дані. Після 22 години Лемешев інформував, що відомості підтверджуються. Однак і після цього Кулініч не дав вказівки підлеглим інформувати центральне управління. Близько 23 години він сказав своєму заступнику йти додому, хоча знав, що під його керівництвом працює аеророзвідка над Кримом.

У ніч на 24 лютого в чаті «Штаб» підлеглі Кулініча неодноразово розміщували повідомлення про близькість військ РФ, доповідали і особисто Кулінічу. Співробітник ГУ СБУ в АР Крим підготував шифроване повідомлення, яке слід було надіслати в центральне управління, але Кулініч його не підписав.

Сьогодні Кулініч і його захисники кажуть, що насправді керівництво країни знало про плани росіяни заздалегідь. А проти нього свідчать сбушники, які покинули службу і ховалися і пиячили в гуртожитках на Вінниччині.

Приблизно за місяць до повномасштабного вторгнення центральне управління СБУ поставило Кулінічу завдання розробити план передислокації особового складу і зброї на випадок загострення ситуації на межі з Кримом..

3 лютого 2022-го з’явився план евакуації ГУ СБУ в АР Крим до міста Покров Дніпропетровської області.

Тепер Кулініча звинувачують у невиконанні цього плану.

22 лютого 2022-го центральне управління дало Кулінічу вказівку про евакуацію резервних груп. Але той цього не зробив. Коли напад Росії став реальністю, 24 лютого близько 6 ранку в дворі адмінбудівлі Кулініч сказав співробітникам, що з Херсона треба виїздити, але не уточнив куди.

Близько 8 години ранку, спілкуючись із керівником ГУ СБУ в Херсонській області Сергієм Криворучком Кулініч сказав, що кримській СБУ нібито нема куди евакуюватися. Криворучко запропонував їхати до запасного командного пункту херсонської СБУ в селі Бериславського району.

Близько 10-11 години 24 лютого особовий склад ГУ СБУ в АР Крим на машинах покинув Херсон, їдучи в колоні слідом за автомобілем Кулініча. По дорозі Кулініч змінив маршрут і вирішив їхати до міста Снігурівка Миколаївської області. Пізніше, будучи за 10 км від Миколаєва, Кулініч наказав прямувати до Кропивницького. Колона прибула того дня ввечері і в дворі місцевої СБУ відбулася нарада, на якій Кулініч сказав, що треба їхати до Києві, що вони і зробили, виїхавши проти ночі.

Наступного дня в обідній час, дізнавшись про загрозу оточення Києва, Кулініч розпорядився, щоб особовий склад евакуювався до міста Бар Вінницької області. Сам він залишався у Києві до 2 березня.

Із обвинувального акту вбачається, що Кулініч мав би поїхати в Покров Дніпропетровської області. Мовляв, місто було за 100 кілометрів від російської армії і не обстрілювалося. Крім того, були заплановані якісь спільні оборонні заходи з Дніпропетровською СБУ і виїзд до Києва ці плани зірвав.

Сам Кулініч стверджує, що діяв за наказом голови Служби безпеки України Баканова. Його адвокати подають суду відповіді військових, що Кримську СБУ не планувалося залучати до яких-небудь заходів. Аналогічні пояснення щодо виїзду до Києва дає і колишній голова Харківської СБУ Роман Дудін, якого також судять за державну зраду.

Евакуюючись, Кримська СБУ вивезла артилерійське озброєння. 25 лютого близько 14 години  біля підвалу приміщенні головного управління на вулиці Панаса Мирного. Кулініч наказав начальнику складу видати зброю і боєприпаси чотирьом незнайомцям, які були поряд із ним і якими він вочевидь підтримував дружні стосунки. Їм було видано 12 автоматів, 24 гранати, два пістолети Макарова і 11 ящиків патронів.

При цьому Кулініч говорив: «Берите сколько надо вам». Самі ж чоловіки поводилися нахабно, спілкувалися російською, імен своїх не називали і документів не показували. За вказівкою Кулініча видача зброї і боєприпасів цим особам документально не фіксувалася. Отримане незнайомці завантажили у свій автомобіль і розпорядилися усім на власний розсуд.

Кулініч каже, що в тих складних умовах був наказ видавати зброю  і він розпорядився видати її тим, хто мав бойовий досвід і ці люди потім були відмобілізовані і перебували в складі підрозділу Департаменту контррозвідки СБУ. Він запевняє, що зброя не зникла і використовувалась за призначенням.

Крім того, сам він після звільнення з посади керівника Кримської СБУ не здав ручний кулемет із патронами. Кулініч каже, що кулемет носив законно  і зброя, знайдена за його місцем проживання, також уся зареєстрована.

* * *

18 жовтня суд визначився із порядком розгляду справи. Спочатку будуть досліджувати письмові докази, потім допитають свідків — їх тільки зі сторони обвинувачення понад 60 і більшість із них працівники СБУ, в тому числі ексголова СБУ Баканов. Останнім допитають обвинуваченого.

Сторона захисту ще має фіналізувати свій список свідків. Кулініч сказав, що хотів би допитати ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова, коли того в Сербії звільнять з-під варти.

У справі 42 томи, з яких мають гриф «таємно». Захисники  ж досі не оформили допуску до держтаємниці.

Адвокат Дмитро Паламарчук сказав, що  клієнт заперечував щодо його ознайомлення із матеріалами, які містять державну таємницю. І на сьогодні Паламарчук і Кулініч з цими матеріалами не знайомились. Адвокат Наход вступив у справу на стадії передачі її до суду.

Судді повідомили, що коли адвокати Кулініча не вирішать це питання, то для дослідження певних доказів буде призначений захисник із Центру безоплатної правової допомоги з доступом до держтаємниці.

Автор: Ірина Салій

Джерело:   «Судовий репортер»