Податківці проти «конвертів»: цифри «не пляшуть»

Податківці проти «конвертів»: цифри «не пляшуть»

Або податкова непрацездатна, або вона з усього має свій зиск. Тобто корумпована від рядових працівників до керівництва.

Майже кожен українець, прогулюючись своїм містом, помічав рекламні щити, як ви гадаєте з чим? — з податковою, єдиний державний орган який користується послугами реклами. Мало того, податківці зняли ще мультфільм про себе. Споглядаючи таке, постає питання звідки в них гроші на подібні речі? Адже всім відомо що реклама — задоволення не з дешевих, а тим паче така, що і на вулиці, і в транспорті, і навіть по телевізору — таку рекламу важко не помітити і не запам’ятати. Навряд гроші на рекламу податківці брали зі своїх кишень, скоріше за все, — з бюджету країни, тобто з кишень звичайних платників податків.

Я особисто, коли сплачую податки, хоча б сподіваюся на те, що мої гроші держава буде використовувати для задоволення моїх інтересів, а не чиїхось чужих. Становиться цікаво що ж саме вони рекламують? Відповідь дуже проста — обов’язковість сплати податків! Боже, невже наша податкова не може обійтися без реклами для заохочування громадян до чесної сплати податків? Виходить що в них немає виходу, тобто система настільки недосконала, що ніхто за власним бажанням не має наміру віддавати гроші, зароблені тяжкою працею. Ви спитаєте, чому? Бо немає тієї аргументації, яка б кричала, що сплачуючи податки, ми піднімаємо економіку нашої країни, забезпечуємо собі та своїм дітям майбутнє та покращуємо наше теперішнє життя. Проте є інформація, яка навпаки засвідчує, що від сплати податків легко уникнути та нічого не втратити.

Як щодо тієї роботи, яку податківці насправді роблять. Переглядаючи декілька статей на їхньому офіційному (http://sts.gov.ua), можна, навіть не будучи фахівцем, помітити їхні помилки, я б сказав, навіть злочинну недбалість, у власних діях.

7 серпня 2012 року податківці викладають статтю під назвою «У 2012 році податківцями припинено діяльність 65 „конвертаційних центрів“» (http://sts.gov.ua/media-tsentr/novini/63331.html). В цій статті розповідалось, що «конверти» — це чи не найболюча проблема в Україні, осередок тіньової економіки, саме через них завжди не вистачає грошей в бюджеті. Податківці виставляють себе героями, вони ж закрили аж цілих 65 конвертаційних центрів. Викрили майже 2,8 тис. підприємств, які користувалися послугами «конвертів», проте лише відносно 1,6 тис. ініційовано перевірки, за результатами яких порушено, уявіть собі, тільки 140 кримінальних справ. До бюджету мало надійти 562 млн. гривень, а фактично надійшло лише 132млн. Виникають питання: яким чином 1,2 тис. підприємств «відмазились» від перевірок? Невже перевірки 1,6 тис. підприємств були настільки недбалі, що виявилося серед них лише 140 порушників? Що завадило податківцям стягнути ще 430 млн. гривень? Відповідей ніхто не каже, а ті, хто знають — мовчать, бо мають певний зиск з такої системи.

Дивимось далі. 6 вересня 2012 року на сайті податкової знову з’являється стаття про «конверти» (http://sts.gov.ua/media-tsentr/novini/68699.html), через місяць після попередньої. На цей раз вони ліквідували вже 69 «конвертаційних центрів». І це викликає нерозуміння: яким чином податкова до серпня викривала в середньому по 9 центрів щомісяця, а тут знизила свій показник до 4-х? Проте як кількість підприємств, які користувались послугами «конвертів», зросла від 2,8 тис. до 7,5 тис., так і сума, яка мала б бути сплаченою до бюджету, зросла до 1 млрд. гривень, але з цієї суми сплачено лише третину. Куди ділися дві третини мільярду гривень — невідомо.

Ось іще одне питання: яким чином з 65 «конвертів» було зафіксовано 2,8 тис. підприємств-порушників, а з 4-х — цілих 4,7 тис.? Заморожено на рахунках цих фірм та арештовано майна на загальну суму лише 70.5 млн. гривень. Сума наче і велика, але ніяк не схожа на 1млрд., навіть на його третину!

Далі іще цікавіше. В статті говориться про те, що нещодавно на Полтавщині ліквідовано «конверт-центр», яким, до речі, виявилась філія банку, а от якого — невідомо. Тобто податківці вважають непотрібним повідомити громадян про подібні банки для уникнення подальших випадків порушення закону. Також є інформація, що через цю філію 17 підприємств «прогнали» 92 млн. гривень. Давайте порахуємо: 92÷17≈5,4 млн. гривень в середньому на одне підприємство, і це тільки на Полтавщині в одній філії. Цікаво: якщо ці 5,4 млн. помножити на ті самі 7,5 тис. підприємств, то отримаємо 40,5 млрд. гривень — це в 5 разів більше тієї суми, яку податківці визначили в статті як кошти, проведені через фіктивні фірми. Або на Полтавщині мешкають найзаможніші та самі злісні неплатники податків, або вони просто попали на роль цапа відбувайла, а інші, з яких і повинні були стягнути 32,8 млрд., тихенько «відмазились».

Давайте визначимось з підсумками. Податкова не працює нормально, так, як повинна була б. Мало того, вона намагається робити вигляд, що працює, але настільки невдало, що будь-хто помітить такий фальш. Навіщо нам державний орган, який, по суті діла, не може нормально виконувати свої обов’язки, не приносить користі громадянам України, а навіть навпаки — використовує їхні кошти в своїх цілях. Такий орган потрібно або терміново реформувати, або ліквідувати, адже його функції можуть і повинні виконувати інші служби, такі як СБУ та МВС.

Особисто мною в КМУ, Мінфін та ДПА ще в січні 2012 року було повідомлено про СПД — фізичну особу Михайлова В.М., яка при обсягах дозволеного обороту в 500 тис. гривень заявляла про орієнтовні обороти до 20 млн. грн.. Ви думаєте, ці недоплачені 2-3 млн. податків сплачено? Ні! Хоча мене, я так розумію, саме за це повідомлення тричі перевірили. А за моїм повідомленням і досі не виконано відповідних дій, не дивлячись на завіряння пана Клименко про відповідні завдання ДПА Києва та Херсонської області. А подібних повідомлень — не десять, і не сто; їх набагато більше, що свідчить про бездіяльність та зацікавленість податківців в «нерухомості» цих повідомлень. Що слугує цьому причиною?

Тут є декілька варіантів: або податкова непрацездатна, або вона з усього має свій зиск. Тобто корумпована від рядових працівників до керівництва.

Ігор Годецький, адвокат, президент «Ліги захисту прав людини»;

Павло Тимошенко, Академія адвокатури України, практикант «Ліги захисту прав людини»

You may also like...