Слово о полку «косарів». Чому «косять» від армії і що за це буває

Щоб "відкосити" від армії, призовники готові на все – купувати собі медичні довідки, фіктивно одружуватися, ба навіть отримувати строк позбавлення волі (переважно умовний) за ухиляння від призову, як це передбачено Кримінальним кодексом. Попри те, що термін строкової служби в Збройних силах України зменшено всього до 12 місяців, навіть цей короткий час хлопці призовного (18-25 років) віку не бажають витрачати намарне. Чому вони це роблять? 

В обласному центрі Прикарпаття впродовж уже кількох призовів поспіль ухиляється від служби в армії аж 971 призовник. За армійськими мірками – цілий полк. Міський військовий комісар, підполковник Ігор Сорокопуд назвав таку кількість "косарів" кричущою для такого міста, як Івано-Франківськ.

Чому вони це роблять?

За словами військового комісара Івано-Франківська, із 2 359 хлопців 1985-92 років народження, які підлягають весняному призову, на медкомісію до міського військкомату з’явився лише 341 юнак. Однією з причин низької явки підполковник Ігор Сорокопуд вважає недостатньо активну роботу з оповіщення призовників, яку мають виконувати ЖЕО та сільські ради на території міста. Мовляв, тільки сорок відсотків повісток було вручено адресатам.

"Я хочу, щоб усі відповідальні за призов працівники ЖЕО та сільрад з’явилися у військкомат і надали інформацію по кожному призовнику, який не отримав повістки: чому не вручили, де він перебуває тощо", – заявив підполковник Сорокопуд на апаратній нараді у міськвиконкомі.

Міський голова Віктор Анушкевичус закликав активніше розсилати повістки, щоб не допустити зриву призову. Мовляв, можливо, дехто з призовників не знає, що армія в нас іще не професійна, і їм потрібно нагадати, що час іти на строкову службу.

Мер, мабуть, пожартував. Звичайно, кожен молодий чоловік, який будує свої плани на майбутнє, досягнувши призовного віку, пильно стежить за всіма змінами, які стосуються умов проходження строкової служби. Або за нього це роблять батьки, які більше переймаються долею своїх чад. Очевидно, полк франківських "косарів" породжений зовсім не відсутністю інформації про призов, а, радше, зміною у ставленні до армії сучасних молодих людей.

Армія, яка в радянський час вважалася школою життя для справжніх чоловіків, тепер набула репутації відстійника для невдах, які не зуміли правильно влаштуватися у житті. Справжню науку виживання у теперішньому світі чимало молодих парубків воліють проходити не маршируючи у солдатських чоботах на плацу, а під час кожного призову до війська – уникаючи бомбардувань повістками з військкомату, здійснюючи маневри до лікарів, оволодіваючи хитрощами маскування від міліції. Навколишня реальність навчила молодих людей, що підприємливість та комунікабельність, зв’язки, гроші та нахабність в сучасному суспільстві важать більше, ніж виховані в армії самодисципліна і схильність до порядку.

Сучасна молодь мислить прагматично. Що дає армія? Почуття виконаного обов’язку, усвідомлення того, що таке військова служба, військову спеціальність (яка, ймовірно, більше ніколи і ніде не знадобиться), можливість продовжити військову службу або служити в МВС і т. п. А втратити можна значно більше – можливість у найближчі роки отримати освіту, набути досвід роботи, встановити ділові зв’язки, банально заробити грошей. Зваживши всі ці аргументи, багато призовників просто вирішують, що служити в армії їм не вигідно. І починають шукати обхідні шляхи.

Як "відкосити"?

"Коли мені прийшла перша повістка, у мене в місті вже був свій невеликий, але цілком легальний бізнес, – розповідав репортерові "ГК" 20-річний івано-франківець Сашко. – Зрозуміло, що йти до армії мені тоді зовсім не хотілося. Довелося вдаватися до різних хитрощів".

Досвідчені призовники стверджують, що найпростіший спосіб не потрапити до армії – тупо ігнорувати повістки, якими викликають до військкомату. Власне цим на початку й займався Сашко. Остерігаючись вручення повістки, усі рекомендовані листи, які надходили на його ім’я, на пошту ходив перевіряти брат. "Головне правило – ніде не залишати свого підпису, – розповідав "косар". – Ні на пошті, ні, боронь Боже, у військкоматі. Якщо у них немає підтвердження про вручення повістки, то кримінальна відповідальність за ухилення від призову не загрожує".

На час призову рідні Сашка у телефонних та особистих розмовах з представниками військкомату та навіть працівниками міліції (їх залучають для примусового приводу) завчено повторювали, що призовника немає вдома – він виїхав до Києва на навчання, до Москви на заробітки чи просто кудись вийшов. Одного разу "косар" сам віч-на-віч зіштовхнувся з людьми у погонах на сходовій клітці і змушений був вдавати із себе свого брата (на щастя, схожі). При цьому Сашкові ще й вдалося завести розмову-дискусію з міліціонерами про те, чому вони поступили до школи міліції, а не пішли служити до війська.

"Тепер на якийсь час я маю легальну відстрочку від служби у війську – недавно одружився, дружина вагітна, – розповідав Сашко. – Що робитиму далі, побачу. Можливо, поновлю навчання у вузі".

Власне, чимало призовників для уникнення солдатської муштри до 25 років "кантуються" у різних навчальних закладах: спочатку в технікумі, потім в інституті чи університеті. Кажуть, нині десятки вузів процвітають завдяки тому, що надають можливість студентам пересидіти призовне лихо. Радикальнішим способом вважається одружитися і народити дитину. Або ж піти на фіктивне одруження з жінкою, яка має малих дітей.

Ще один варіант – отримати найнижчий духовний сан в одній із зареєстрованих в Україні релігійних конфесій. При цьому варто пам’ятати, що "косити" просто під релігійного – невигідно, можна загриміти аж на півтора роки альтернативної служби. А от якщо прийти у військкомат у підряснику та з відповідною довідкою від настоятеля церкви, то такому призовникові не пропонуватимуть відбути жодної військової повинності. Духовна особа, за законом, може відмовитися від армійської служби.

Звичайно, зі священиками в таких питаннях домовитися буває складно. Значно простіше – з лікарями. Причому, щоб "відкосити", не обов’язково вигадувати собі якусь страшну недугу і шукати знайомого лікаря. Часом навіть на медкомісії військкомату знайдеться якась добра душа, яка за скромний гонорар ввійде у становище, і викривлення хребта чи слабкий зір призовника стануть непереборною перешкодою для марширування на плацу. Доведеться, звичайно, на якийсь час лягати на обстеження в лікарню, витрачатися на подарунки, але все врешті-решт закінчиться тим, що вояк буде визнаний комісією непридатним для несення служби та й все.

"Коли я закінчив навчання в університеті, мені прийшла повістка в армію, – розповідав Мирослав, який успішно "відкосив" від армії декілька років тому. – Спершу мене рятувала робота вчителем у сільській школі – педагогічних працівників до війська не беруть. Але коли для повної ставки забракло годин, з військкомату почали турбувати все настійливіше. Говорили, що в армії потрібні толкові люди, з вищою освітою".

Мирославу довелося піти по "медичній лінії". Добрий лікар зглянувся над парубком і за незначну плату (в межах 20 доларів!) провів прискіпливий медичний огляд.

Як відомо, абсолютно здорових (особливо, в наш час) людей не буває. Натомість є 90 статей медичного наказу, за якими не беруть до війська. Найчастіше у призовників, які дуже не хочуть до війська, виявляють сколіоз, виразки, плоскостопість, остеохондрози, хронічні недуги. До армії не потрапляють також ті, хто мав черепно-мозкові травми. Але симулювати струс мозку або щось подібне не варто, щоб не наврочити. До того ж може статися так, що на певну роботу чи посаду не візьмуть саме через ці вигадані травми.

Що за це буде?

«Згідно з нормами Закону ми не можемо притягнути призовника до серйозної відповідальності, – зізнався міський військовий комісар Ігор Скоропуд. – Якщо призовник не з’являється для проходження комісії вперше – це адміністративна відповідальність, що тягне за собою штраф у розмірі від 17 до 51 гривні. І тільки коли призовник все ж пройшов комісію, але не з’явився на відправку в армію, то наступає кримінальна відповідальність, за законом – до трьох років позбавлення волі".

Як повідомив керівник прес-служби Західного оперативного командування, підполковник Тарас Грень, минулого року на Івано-Франківщині 11 призовників, які ухилялися від служби в армії, були покарані відповідно до Кримінального кодексу. Всі вони отримали умовне покарання, хоча декому довелося посидіти в СІЗО чи КПЗ.

Найчастіше притягнуті до кримінальної відповідальності "косарі" відбуваються умовним покаранням у вигляді позбавлення волі на рік із встановленням іспитового терміну. І треба зауважити, що після такого вироку засуджених до війська вже не беруть.

У цьому, до речі, полягає, іще один, так званий кримінальний, спосіб "відкосити" від армії. Пересторогою щодо його застосування часом стає те, що з тавром засудженого (навіть умовно, за «легкою» статтею) згодом можуть виникнути проблеми при працевлаштуванні. Однак досвід нашої країни в цьому не надто переконує. Принаймні, Президентом таки можна стати, хоч і за другим разом.

До теми

У Верховній Раді зареєстровано законопроект про скасування призову до армії та строкової військової служби. Законопроект передбачає, що призов на військову службу громадян може проводитися лише в особливий період, який наступає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або з моменту введення воєнного стану в Україні.

Відповідно до документа, в особливий період призову на військову службу підлягають насамперед придатні для цього за станом здоров’я громадяни, яким до дня від’їзду у військові частини виповнилося 18 років, і особи старшого віку, які не досягли граничного віку перебування в запасі (від 35 до 65 років). У разі призову громадян на військову службу в особливий період вони повинні будуть проходити призовні комісії, після чого будуть направлятися у військові частини. При цьому законопроект урегульовує питання щодо загальних умов прийняття на військову службу за контрактом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його головним завданням є реформування Збройних сил шляхом їх переведення на контрактну основу, підвищення рівня боєздатності держави. Нагадаємо, раніше начальник Генштабу Збройних сил України Іван Свида заявляв про завдання повністю перевести українську армію на контрактну основу до 2015 року.

Богдан Скаврон, ГК