9 вироків в Україні за держзраду у 2018 році

9 вироків за держзраду у 2018 році

У 2018 році за державну зраду за ст.111 Кримінального кодексу було засуджено 9 осіб, з яких двоє – жінки. Жоден вирок не був виправдувальним. Серед учасників і пособників «ДНР»/«ЛНР» куди популярніші статті про участь у терористичній організації, влаштуванні теракту, тощо.

Зрештою, для сепаратистів є стаття 110 КК – посягання на територіальну цілісність. У виданні «Судовий репортер»  у список включили лише ті вироки, де в ході судового розгляду не було перекваліфікації обвинувачення.

24 січня 2018 була засуджена екс-діловод служби главку Нацгвардії, завербована російським ГРУшником

Жінка уклала угоду про визнання винуватості і отримала 4 роки в’язниці без конфіскації майна. Це порівняно м’який вирок, коли стандартне покарання за цією статтею – 10-15 років позбавлення волі.

Антоніна Радіонова працювала діловодом у службі радіаційного, хімічного, біологічного захисту служби екологічної безпеки Головного управління Національної гвардії України.

Її син проживав у Росії, а дочка в окупованому Криму. На початку серпня 2016 року жінка тимчасово перебувала в місті Красногорськ Російської Федерації, де була була завербована співробітником 316 розвідувального центру ГРУ ГШ ЗС РФ. Вона зобов’язалась збирати і передавати інформацію військового характеру, у тому числі, таку, що становить державну таємницю.

ГРУшник учив жінку конспірації при збору і передачі інформації. У січні 2017 вони ще раз зустрілися в Москві, поблизу Покровського монастиря і ГРУшник провів з нею навчання з архівування зібраної інформації та надання паролів на архіви за допомогою книги «Молитвослов с канонами на каждый день седмицы и всякое прошение души». Збираючи інформацію, жінка також копіювала дані з ноутбука свого начальника, але за місцем роботи їй дали тільки позитивну характеристику.

6 лютого 2018 на 14 років позбавлення волі засуджений військовослужбовець Максим Одинцов за дезертирство і державну зраду у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту

Апеляційна скарга захисту залишена без задоволення. 17 грудня провадження у справі відкрив Верховний суд.

Чоловік перебував на посаді старшого повітряного стрільця – радиста вертолітного загону вертолітної ескадрильї військової частини А1100, яка дислокувалась в смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим. У березні 2014 військова частина була захоплена, як написано у вироку, невстановленими особами. Прапорщик Одинцов відмовився дислокуватися на материкову частину України і 20 березня 2014 підписав контракт на службу у Збройних силах Російської Федерації. 2 квітня 2014 він отримав паспорт громадянина Росії. 20.11.2016 року служба Одинцова перервалася, оскільки його затримала військова прокуратура біля пункту пропуску ВПС «Чонгар».

В суді чоловік вину не визнав і відмовився давати показання, посилаючись на ст.63 Конституції. Свідчення проти нього дали інші військові, які служили з ним в Криму. Речовими доказами також були вилучені при затриманні  1650 російських рублів, паспорт громадянина РФ. Також була роздруківка з газети «Риа Новости Крым», що уповноважена з прав людини РФ планує відвідати військовослужбовців в СІЗО на Україні. Крім того, у доповідній помічника командира військової частини йдеться про захоплення частини і наводиться список військовослужбовців, які звернулись з заявами до командування Чорноморського флоту РФ з проханням зарахувати їх в ряди збройних сил РФ.

8 лютого 2018 до 13 років позбавлення волі засуджений ще один військовий з Криму – Олександр Баранов

Він служив у тій самій військові частині, що і Одинцов і у березні 2014 перейшов на бік Росії, отримав паспорт сусідньої країни. Апеляційний суд залишив вирок без змін. Наразі скаргу подано до Верховного суду.

10 травня 2018 до 13 років позбавлення волі з позбавлення звання підполковника засуджений Валентин Масюков – заступник начальника відділення бойової та спеціальної підготовки військової частини 2240.

Апеляційний суд покарання без змін.

Текст вироку щодо Масюкова закритий. Але з іншого судового рішення у цій же справі вдалося з’ясувати подробиці.

6 вересня 2014 року під час повернення миротворчої місії ООН у м. Стамбул підполковник відокремився від основної групи та прибув до аеропорту «Домодєдово» м. Москва, де під час проходження митного контрою співробітник Прикордонної служби ФСБ РФ запропонував йому збирати і передавати інформацію щодо подій за участі українських військових в зоні Антитерористичної операції. З вересня 2014 по січень 2015 Масюков відсилав представнику Росії відомості, що становлять державну таємницю, а саме дані щодо керівного складу Нацгвардії, місць дислокації військових частин, чисельності особового складу та кількості озброєння.

З березня по травень 2015 року, перебуваючи у відрядженні в зоні АТО, у м. Краматорськ, через інтернет вийшов на зв’язок із співробітником ФСБ РФ та збирав і передавав за допомогою мобільного додатку «Telegram» інформацію щодо кількості озброєння та особового складу сил АТО, місця їх розташування, результати проведених обстрілів, наявні розвіддані.

13 травня 2015 заступник начальника відділу Департаменту контррозвідки СБУ відбирав у Масюкова пояснення щодо можливої співпраці зі спецслужбами іноземних держав. Бажаючи уникнути викриття і покарання, підполковник ударив працівника СБУ кульковою ручкою в область лівого ока, чим спричинив синець та забійну рану на голові, що відноситься до легких тілесних ушкоджень. Ударивши його, Масюков вистрибнути з вікна кабінету, але був затриманий працівниками правоохоронного органу.

30 липня 2018 Мехті Логунова визнали винним і засудили до 12 років в’язниці. Захисниками подано апеляцію

Справа слухалась закрито, текст вироку суду не оприлюднено. Згідно з обвинуваченням, 84-річний кандидат технічних наук збирав і передавав представникам Росії відомості щодо державного оборонного замовлення, яке виконувалось Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут». В ході спеціального слідчого експерименту з використанням імітаційних засобів працівник установи передав Логунову флешку з інформацією, що становила державну таємницю. Попередньо повідомлялося, що пенсіонер нібито керував групою з 18 осіб, але про  їх притягнення до відповідальності наразі нічого не відомо.

3 вересня 2018 до 4 років позбавлення волі за угодою про визнання винуватості засуджений Сергій Лазарєв

Чоловік працював  інженером у військовому представництві Міністерства оборони України № 615.  Сповідуючи ідеї проросійської спрямованості та «русского мира», очікуючи преференцій в оформленні пенсії на території Російської Федерації та грошової винагороди, він збирав та передавав відомості, що циркулювали в системі військового представництва Міноборони № 615 і були йому відомі в ході виконання службових обов’язків. В Лазарєва знайшли вид на проживання в Росії, оформлений у 2016 році.

9 жовтня 2018 до 7 років і 6 місяців в’язниці засуджений Олексій Масленніков. Вирок набув законної сили

Чоловік був негативно налаштований до чинної влади в Україні та держави в цілому, тому діючи умисно, ініціативно та з корисливих мотивів, в кінці березня 2018 встановив контакт та почав спілкуватися з представником ФСБ РФ. Він домовився про збір та передачу інформації про стратегічні об’єкти Рівненської області, проведення дестабілізуючих заходів шляхом вчинення підпалів та руйнувань адміністративних будівель і споруд державного значення у м. Вараш, Рівненської області. На виконання завдання робив фото та відеофіксацію планових заходів у м. Вараш, Рівненської області, що проводились за участю правоохоронних органів, дізнався механізм в’їзду та виїзду автотранспорту на територію ВП «Рівненська АЕС».

10 травня 2018 року Масленніков зустрівся з особою, яка називала себе представником ФСБ РФ і надав власноруч написане зобов’язання про конфіденційне співробітництво і отримав сумку з вибуховим пристроєм для замінування опори високовольтної лінії електропередач на ВП «Рівненська АЕС», мобільний телефон «Nокіа» та винагороду, в якості авансу, у розмірі 7 000 гривень. Того ж дня він вжив заходів щодо вибуху, здійснюючи телефонні дзвінки із мобільного телефону «Nокіа» на мобільний телефон марки «Nomi»,  що слугував детонатором вибухового пристрою.

В суді чоловік визнав вину повністю. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, в період вчинення злочину будь-якими психічними розладами чи хворобами  не страждав, міг усвідомлювати свої дії, керувати ними та передбачати їх наслідки. Суд врахував його щире каяття і сприяння слідчим в розкритті злочину. У 2013 році Масленніков вже був засуджений за розбій до 2,5 років позбавлення волі.

19 листопада 2019 до 12 років позбавлення волі засуджено колишнього депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим Василя Ганиша.

На вирок подано апеляцію.

Суд визнав доведеним, що Ганиш 11 квітня 2014 року брав участь у позачерговому засіданні незаконно створеного органу «Державна рада Республіки Крим», на якому було одноголосно прийнято так звану «Конституцию Республики Крым» як суб’єкта Російської Федерації.

Також суд визнав факт участі Василя Ганиша у виборах до Феодосійської міської ради так званої «Республіки Крим». Із сайту виборчої комісії видно, що 31 липня 2014 Ганиша зареєстрували як самовисуванця, але в подальшому він не набрав потрібної кількості голосів. Сам Ганиш пояснював, що балотувався, щоб «залишався той благоустрій, який існував у кримських татар, оскільки у травні вже почались масові переслідування. Крім того, комусь необхідно було дбати про український народ, який залишився на території Криму».

61-річний Василь Ганиш вину не визнав. За його словами, він займав проукраїнську позицію, допомагав кримськотатарському населенню, був проти входження Криму до складу Росії. Повідомив, що прокурори пропонували йому укласти угоду про визнання винуватості, але він відмовився. В парламенті АР Крим 6 скликання від був депутатом від Партії регіонів.

27 грудня 2018 жительку Хмельницького, яка передавала інформацію російському бойовику і готувала теракт, засудили до 6 років в’язниці

Надія Березюк адмініструвала групу в мережі «Одноклассники», де розміщувала інформацію з метою виправдання агресії РФ проти України, підтримки сепаратистських, терористичних формувань та рухів, які діють на території Луганської та Донецької областей України.

Також обвинувачена погодилась допомогти у теракті проти українських військовослужбовців. Із Кишинева (Модова) автобусом передали вибухівку в банці з-під кави, яку жінка мала передати виконавцям. План не було реалізовано, оскільки її затримали.

Джерело: «Судовий репортер» 

Читайте также: