З ІНТИМНОГО ЖИТТЯ СТОЛИЧНОЇ МІЛІЦІЇ

“Україна кримінальна” вже розповідала історію про те, як міліцейські начальники серед ночі шукали дівчат – за великою сексуальною потребою. В результаті ледь не зґвалтували порядну жінку, звіряче побили її кавалера. А що сталося потім ми розповімо сьогодні. А також розповімо деякі інтимні подробиці з життя столичної міліції. “УК” зазвичай не зазирає в ліжко будь-кому. Але у цьому випадку йдеться не про чиєсь приватне життя. Ми розповімо про інтимне життя цілої правоохоронної системи. Аби довідатися неафішовані подробиці цього життя, кореспондент “УК” зустрівся із працівниками сфери інтимного обслуговування. На завершення робочого дня зателефонував посередник і повідомив, що одна з “бригад” – три трудівниці сексуального фронту, які разом “розробляють” експлуатаційну ділянку на Проспекті Перемоги, погодилися поділитися досвідом спілкування з правоохоронними органами. На умовах повної анонімності, ясна річ. Зустріч повинна була відбутися прямо на робочому місці дам легкої поведінки на початку трудового дня, точніше – трудової ночі. Посередник назвав номер машини, біля якої будуть чергувати жриці кохання, та умовну фразу, по якій представниці першої найдавнішої професії мали впізнати журналіста – представника другої професії, як кажуть – не менш давньої.

Як і домовлялися, о дев”ятій вечора в умовленому місці вже стояла машина, біля якої, притоптуючи від холоду, кружляли три панянки в коротеньких шубах з наквацьованими фізіономіями. Бойове забарвлення не залишало жодних сумнівів щодо професії дівчаток. Познайомилися. Сіли в машину. Розговорилися про трудові будні київських жриць кохання.

Двадцятирічна Тетяна приїхала до Києва з Херсону, на життя не скаржиться:

Усі дівчата в центрі міста працюють самі по собі, сутенерів тут практично не має. Тобто, взагалі-то в Києві сутенери є, але в центрі вони не працюють, здебільшого – на окружній. До речі, одного сутенера з окружної недавно посадили, бо в нього були переважно малолітки. Уявляєш – їй 14 років, а вона вже хвора на сифіліс.

Взагалі-то багато, особливо біля готелю “Експрес”, але працюють не одночасно. Доки одна стоїть, інша вже поїхала з клієнтом, третя ще не повернулася й т.д. Всі дівчата приїжджі – з Херсона, Кременчука, Охтирки, Луганська, а місцевих практично немає. Може киянкам працювати не з руки, а може ще якась причина. Побоюються, що знайомі можуть побачити. Попадають сюди різними шляхами, як правило, коли одна повертається в провінцію, то передає своїм подружкам координати колежанок у Києві. Телефони водіїв передають, з якими співпрацюють. Деякі приїздять до Києва вчитися або працювати, але з річних причин опиняються на панелі, здебільшого у пошуках заробітку.

У білій шубці – Оля з Миколаєва. Їй 19 років, вона недавно перенесла важку операцію, лікарі ледь врятували їй життя. Але відлежалася – і знову до праці:

На проспекті Перемоги чергують, головним чином, менти з Прорізної, з Печерського райвідділу, а також з Шевченківського, що на вулиці Герцена. Їздять два “бобіки”, кожний з яких знімає по 20 грн. з дівчини за ніч. На Герцена ще є “бобіки”, на яких приїздять дільничні міліціонери, майже кожного вечора. Якщо дівчата не дають грошей, тоді їх “пакують” і везуть у райвідділ. Практично щовечора приїздить “Газель” або “бобік” з Лук”янівки – також знімають по десятці. ППС-ніки ще беруть по червонцю. Разом – шістдесят-сімдесят гривень за ніч з кожної.

Вночі по бульвару чи проспекту жінці взагалі пройти проблематично. Навіть якщо є документи, все однаково її заберуть у райвідділ. Влітку був тут такий випадок – забрали з Проспекту Перемоги дівчину з Херсона. Вона приїхала в Київ по справах, жила кілька днів у готелі. Поїзд до дому йшов рано вранці. Вона вирішили зекономити, виїхала з готелю ввечері, вирішивши погуляти нічним Києвом. Забрала її служба охорони й повезла в Печерський райвідділ. Причому, було очевидно, що вона не з наших, не з панелі, до того мала ж на руках квиток на поїзд. Ми як це побачили, говоримо своєму водію – поїдь у ментовку, забери людину, бо шкода – її ж там всім райвідділом відтрахають. І дійсно, коли водій приїхав, опери її хотіли вже по колу пустити.

До розмови знову підключається Тетяна.

Після дев”ятої вечора менти тільки те й роблять, що гасають по вулицях і рахують дівчат. Не дай Боже одна якась не заплатить – проблеми гарантовані. То не менти, а справжні бухгалтера. Їм би в податковій працювати. Якщо грошей не дорахувалися, то забирають дівчат у райвідділ. А в райвідділі що? – Он, у Печерському районі є один заступник начальника. Так що він робить. Привозять у райвідділ дівчат, яких “упакували” десь на вулиці. Перший раз він їх попереджає, щоби платили та більше не попадалися, а якщо другий раз там опинишся – він може наркотиками обсипати та відправити на експертизу. Я знаю чотирьох дівок, проти яких він нахабно сфабрикував кримінальні справи по наркотиках, хоча вони до наркоти жодного відношення не мали. Гадаю він це зробив аби інші своєчасно платили й побоювалися потрапити до райвідділу.

Є ще в Печерському райвідділі заступник начальника кримінального розшуку, майор, здається. Справжній упир. Так він вигадав – почав “пресувати” наших водіїв. Кожного вечора забирав водіїв до райвідділу та оформлював їм дрібне хуліганство за те, що – вдуматися тільки – водій, сидячи в салоні припаркованого автомобіля, матюкався. Мовляв, проїжджав міліцейський “бобік” і менти начебто почули, що водій на узбіччі в себе в машині матюкається. Витягують людину з машини та везуть у райвідділ. А в райвідділі той майор з кримінального розшуку каже – сто доларів на місяць. “Я, – каже, – нічого не боюся, ні внутрішньої безпеки, ні прокуратури”. Воділа нам говорить: “Хочете, дівчата, – платіть, а я не буду”. Ми за водія платити також відмовилися, тому довелося переїхати подалі.

Двоє дівчат виходять з машини виглядати клієнтів, а розповідь продовжує Надя, найстарша серед товарок. Їй 21 рік, вона приїхала до столиці з Кременчука, але додому повертатися не планує – каже, що прижилася в Києві.

З міліцією часто так буває – приїздять та забирають дівчат на “суботники” в райвідділ, тобто коли треба безплатно обслуговувати оперів. Буває, по саунах з собою возять. Звичайна ситуація, коли п”яний мент под”їжджає, “корочки” показав – сідай в машину та поїхали.

А стосовно ментів – їм яку зарплатню не плати, вони все однаково будуть приїздити та брати з дівчат гроші. Бо нічого іншого, як збирати “бабло”, вже не вміють. І тільки заради цього йдуть на службу в органи. Є, правда, нормальні хлопці – якщо бачать, що немає сьогодні заробітку, то й не наполягають, мовляв, завтра віддаси. А є рідкісні уроди… У райвідділі в них всієї роботи – або спати, або рахувати проституток по вулицях. І не приведи Господи дати їм на 20 гривень менше. Бо проблеми потім будуть у всіх, хто працює на цій ділянці – заберуть на райвідділ, ніч протримають, ще й гуртом відтрахають.

Нарешті попереду зупинилася міліцейська машина, що вже кілька разів проїздила повз нас. Дівчата швиденько скинулися по 20 гривень і водій попрямував до правоохоронців. За хвилину він повернувся й задоволено мугикнув: “Все нормально, дівчатка, працюємо далі”. На столицю насувалася чергова ніч.

>Володимир БОЙКО

від “УК”:

Випадок із нападом двох п”яних офіцерів на жінку, яка здалася їм повією, та побиття її кавалера, ми докладно описували. Про наслідки нашої публікації дещо розповіла вище одна з повій. Ми ж додамо інформацію з інших джерел.

По-перше, нижче ми наводимо заяву потерпілого Дениса Титаренка, побитого ментами, із якими той “не поділився” жінкою.

Хочете знати як відреагувало міліцейське керівництво на публікацію “УК” та на вищенаведену заяву? Читайте лист одного з наших читачів в погонах.

“Ну, вот, собственно, и все. Попытка хоть немного освободить управу от моральных уродов закончилась просто фантастически: приездом начальства и служебными подарками личному составу. Правда, накануне все здание дрожало от мата Крука (начальник Шевченковского РУ ГУ МВД в г.Киеве – “УК”) в адрес Чайки (начальник уголовного розыска ГУ МВД в г.Киеве – “УК”). Ни Мирошниченко (зампоопер – “УК”), ни Крук ничего не знали о выходке начрозыска. Тем не менее, Чайку “отмазали”. Повествуя об этом Чайке, руководство дополняло картину следующими фразами: “Чтобы тебя и твоего Гринцевича, вас, [лиц нетрадиционной ориентации], не сажали, Мирошниченко в ногах у прокурора валялся!”