Що вони собі насудили: суддя Одеського апеляційного суду Степан Домусчі

Судді, які виносили неправосудні рішення у період Євромайдану та забороняли мирні зібрання не поспішають покидати свої крісла. На жаль, той темп який набрала Вища кваліфікаційна комісія у контексті допуску суперечливих кандидатур дає підстави стверджувати, що не всім «суддям Майдану» доведеться змінювати професію.

Знайомтесь, суддя Одеського апеляційного адміністративного суду – Степан Дмитрович Домусчі.

Після закінчення юридичного факультету Степан Дмитрович довгий час працював на різних посадах у Київській районній раді міста Одеси. Його суддівська кар’єра розпочалась  11 листопада 2003 року, коли указом Президента України №1286/2003 він був призначений строком на п’ять років на посаду судді Київського районного суду міста Одеси. Згодом указом наступного Президента від 19 вересня 2008 року Степана Домусчі перепризначають у інше відомство на посаду судді Одеського апеляційного адміністративного суду в межах п’ятирічного строку.

Якщо до 2008 року Степан Домусчі розглядав цивільні справи, справи про адміністративні правопорушення, справи адміністративної юрисдикції та справи обрання запобіжного заходу для осіб, що підозрюються у скоєнні злочину. То з 2008 року по нині він розглядає справи виключно адміністративної юрисдикції.

У 2009 році Степан Дмитрович був обраний  Верховного радою безстроково на посаду судді Одеського апеляційного адміністративного суду

Степан Домусчі приймав участь у конкурсі до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, оголошеного комісією 07 листопада 2016 року. Але у нове відомство потрапити не зміг. Однією із причин було рішення колегії під його головуванням про заборону мирних зібрань у підтримку угоди про асоціації між Україною та ЄС. Невдовзі Степан Дмитрович буде співбесіду в межах первинного кваліфікаційного  оцінювання від результатів якої залежатиме чи збереже він за собою посаду.

Під час конкурсу до Верховного суду Степан Домусчі отримав негативний висновокГромадської ради доброчесності. Зокрема він у своїй декларації доброчесності підтвердив, що ним не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в України».   Але на думку ГРД це не відповідає дійсності з огляду на наступне:

Відповідно до даних реєстру судових рішень, 23 грудня 2013 року під головування судді Домусчі Степана Дмитровича колегія розглядала апеляційну скаргу однієї з політичних сил на постанову Одеського окружного адмінсуду по справі про обмеження у реалізації права на мирні зібрання. Фактично Домусчі з колегами залишили скаргу без задоволення та легалізували заборону мирних зібрань у період з 25 листопада по 31 грудня 2013 року на центральних вулицях Одеси та біля державних установ. Слід відмітити, що ухвалення суддею такого рішення є порушенням професійної етики.

Зважаючи на це, Громадська рада доброчесності вважає, що кандидат повідомив неправдиві відомості у декларації. А отже суддя підлягає перевірці відповідно до закону, що могло б тягнути за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності, а у разі виявлення порушень присяги – звільнення.

Також були також виявлені факти, які можуть свідчити про недостовірність відомостей зазначених у майнових деклараціях Степана Домусчі. Зокрема, у електронних деклараціях за 2015 та 2016 роки вказано, що суддя у 2008 році набув право керування автомобілем mitsubishi outlander. Однак у паперових деклараціях за 2013 та 2014 роки про це чомусь не згадується.

Також у анкеті кандидата на посаду судді Верховного суду йдеться про наявність фінансового зобов’язання, тобто договору позики з фізичною особою від 2008 року. У паперових деклараціях у відповідному розділі інформація про правочин відсутня. Але при заповненні електронних декларацій Степан Домусчі раптово згадує про договір та декларує зобов’язання.

Ми також проаналізували наявні у публічному доступі декларації Степана Дмитровича Домусчі за 2013, 2014, 2015, 2016, та 2017 роки. За вказаний період суддя живе лише на одну заробітну плату, що в сумі за п’ять років склала 1 504 117 гривень. Скромніші заробітки виявились у дружини Моїсєєвої Ірини Георгіївни – 261 836 гривень. Однак були ще доходи у сина Моїсєєва Дениса Андрійовича, який з недавніх пір перестав світитися у суддівській декларації. У 2016-го він працював у ДП Морський торгівельний порт «Чорноморськ» і отримав 113 625 гривень, потім перейшов у «Южний», як свідчить його декларація. Додатково відмітимо, що ані банківських, ані готівкових коштів родина не декларує.

Дружина Ірина Моїсєєва, з недавніх пір пенсіонер, має у власності земельну ділянку на 1000 кв. м. та дві квартири в Одесі. Одну з них ділить разом з сином Денисом. При цьому сам суддя за всю свою суддівську діяльність не нажив нерухомого майна, звісно якщо вірити його декларації.

Квартира на 80 кв. м., яка належить обом членам родини, була набута у власність у 2011 році на підставі свідоцтва виданого Одеською міськрадою. Зазначимо, що це може бути приватизоване комунальне житло.

Також у дружини Степана Дмитровича є об’єкт незавершеного будівництва у котеджному містечку неподалік Одеси. Ми навідалися туди аби оцінити помешкання. Виникають сумніви у спроможності Ірини Моїсєєвої звести його за власні кошти, бо, як ми вже згадували, за п’ять років її задекларований дохід склав трохи більше чверті мільйона гривень.

Щодо рухомого майна, то згідно декларації Ірина Георгіївна має у власності BMW 320i 2008 року випуску. Ринкова вартість подібної моделі приблизно дорівнює п’ятирічному прибутку дружини судді. Тож як їй вдалося придбати авто та почати недешеве будівництво можна лише робити припущення.

Суддя Степан Дмитрович Домусчі у власності автомобілів немає. Однак у 2008 році він обзавівся правом керування транспортним засобом Mitsubishi Otlander 2008 року випуску. Нагадуємо, у паперовій декларації відомості про наявність такого права відсутні, що може свідчити про недостовірність викладеної там інформації. Власниця автомобіля Махновська Марія Леонтіївна, ймовірно є тещою судді. До того як вийти на пенсію жінка працювала в державному підприємстві «Південний біотехнологічний центр в рослинництві», яке було підпорядковане Національній академії Аграрних наук України і навряд мала високу заробітну плату.

Суддя Одеського апеляційного адмінсуду Степан Домусчі проходитиме етап співбесід з Вищою кваліфікаційною комісією суддів під час якого буде визначена його подальша суддівська кар’єра.

Розслідування «PROSUD»