За чим та за ким полюють спецслужби у соцмережах

Фотографії милих звіряток, жарти-примовки і безліч пропозицій працевлаштування – з усім цим “скарбом” спецслужби різних країн обживаються у соцмережах. Та що ховається за показовою дружністю і відкритістю?

Шанс справити перше враження дається лише один раз. Це стосується не лише світу віртуальних знайомств, але й спецслужб, які останнім часом теж конкурують за увагу аудиторії у соцмережах – Twitter, Instagram, Youtube та Facebook, пише DW.

“Привіт із центру” – цією грою слів прикрасила своє перше повідомлення в Instagram Німецька служби зовнішньої розвідки BND, яка кілька років тому перебралася до нової-штаб квартири у центрі Берліна; “Hello World” – цим добре відомим привітанням програмістів у 2016 році розпочали свою присутність у соцмережах британська служба радіоелектронної розвідки GCHQ.

Деякі служби демонструють, що почуття гумору не чуже й у їхньому суворому середовищі. Наприклад, німецьке Федеральне відомство із захисту конституції (BfV) у 2018 році розпочало свою “кар’єру” у соцмережах публікацією карикатури. А у американському ЦРУ в своєму першому “твіті” у 2014 році, у притаманній їм манері, написали, що “не підтверджують і не спростовують, що йдеться про перший “твіт” від ЦРУ”.

Тож, що стоїть за цим наступом спецслужб у соціальних мережах? “Наша головна мета – позиціонувати BND як цікавого та сучасного роботодавця та “достукатися” до молодих талантів”, – так описує у відповіді на запит DW цілі своєї діяльності в соціальних мережах Німецька служба зовнішньої розвідки. З цією метою, власне, там “прописалися” в Instagram та YouTube, а на весні 2021 року стартувала й масштабна кампанія в Twitter для просування вакансій серед хакерів.

Гендерна рівність та різноманіття

ЦРУ також розвертається до публіки обличчям. Розвідники із американського Ленглі у Twitter та Instagram завели профіль “Люди з ЦРУ”, де знайомлять зі співробітниками і співробітницями, які досі залишалися для широкого загалу в тіні.

Гендерний баланс та різноманітність, на яких робиться акцент, часом призводить до гострих дискусій серед користувачів. І не тільки серед них: колишній керівник ЦРУ і державний секретар США за президента Дональда Трампа Майк Помпео обрушився з критикою на відомство після публікації у соцмережах інформації про співробітника з латиноамериканським корінням і небінарною сексуальною ідентичністю. “Ми не можемо собі дозволити ризикувати нашою національною безпекою заради задоволення якоїсь ліберальної woke-ідеології”, – написав він у Twitter.

У тому ж ключі висловився і сенатор-республіканець Тед Круз із Техасу: “Якби ви були китайським комуністом, іранським муллою або Кім Чен Ином – вас би таке настрашило?”.

Без політики?

Подібні дискусії важко собі уявити на сторінках німецької BND у соціальних мережах. З одного боку, дискусія про гендер та різноманіття, якою зайняті британські та американські спецслужби, поки що не дійшла до штаб-квартири BND. З іншого боку – це свідоме рішення, як пояснює керівник BND Бруно Каль (Bruno Kahl). Він зазначає: “У нас не буде політичних дискусій в Instagram. Наш профіль орієнтований суто на набір нових кадрів”.

Інші ж намагаються завоювати симпатії аудиторії усіма можливими способами. Наприклад, Секретна служба, яка відповідає за охорону президента США, у мережі Twitter мило нагадує про День домашніх улюбленців. Але є і цілком серйозні публікації. На п’яту річницю ліквідації Усами Бен Ладена у 2016 році (“Операція Спис Нептуна”) ЦРУ розмістило дані про повний перебіг таємної операції у Пакистані.

Секретна служба США привітала у Twitter з Національним днем домашніх тварин

Натомість від німецької BND такого годі очікувати. “Спецслужба не може розголошувати інформацію про операції, знання та методи”. Тож той, хто сподівався більше дізнатися про недавні вражаючі операції німецьких агентів, буде розчарований. Але фанатів спецслужб можуть зацікавити історії, які регулярно публікує у своєму Twitter головний історик BND Бодо Гехельгаммер (Bodo Hechelhammer).

Іміджевий фактор

Та все ж, на сторінках спецслужб завжди є чим зайнятися. Наприклад, розв’язати складну головоломку. За словами дослідника британських спецслужб, професора Кембриджського університету Крістофера Ендрю, спецслужби зараз взяли на озброєння методи набору персоналу, якими користуються великі технологічні компанії. Зазвичай, той, хто успішно вирішує завдання-головоломку, отримує запрошення на персональну співбесіду.

Та наскільки успішний такий підхід? Однозначної відповіді поки що немає. Даніела Ріхтерова з лондонського Університету Брунеля у розмові з DW посилається на приклад словацької спецслужби SIS. Лише за рік своєї присутності у соцмережах у 2020 році кількість поданих резюме на працевлаштування там зросла на 77 відсотків.

Вочевидь упізнаваність бренду теж відіграє роль. Наприклад, на канали ФБР підписано 3,3 мільйона користувачів, ЦРУ – 3,2 мільйона. Водночас німецьке Відомство із захисту конституції може похвалитися лише приблизно 30-ма тисячами підписників на свої канали у соцмережах.

Присутність спецслужб у соцмережах не завжди викликає захоплення і живий інтерес. У деяких мережевих форумах ІТ-експертів до такої активності служб безпеки ставляться з недовірою і антипатією, а дехто навіть закидає BND “партизанський маркетинг” з метою відбілювання іміджу.

Хай там як, очевидно, що спецслужби у світі, які постять фото домашніх тварин, гуморески й привітання із Днем закоханих поки що перебувають лише на етапі пошуків своєї ніші у соцмережах.

Автор: Кристофер Неринґ; DW