Бої за Кінбурнський плацдарм. Продовження наступу на Півдні

Після звільнення Херсона Збройні сили не стали брати оперативної паузи, а відразу продовжили наступ. Командування націлилося на Кінбурнський півострів. Чому ця ділянка суходолу є важливою і як її можуть звільнити — розбиралося hromadske.

Операція на Кінбурні розвивається

Мережею розлетілися кілька відео з українськими бійцями, які на швидкісних човнах форсують Дніпро. Відеофрагменти відзняті в різні дні та проміжки доби: вночі, на світанку, вдень.

Так, на одному відео, яке опублікував один із бійців у своєму TikTok 15 листопада, видно, що разом із військовими на Лівобережжя перекидають і позашляховик.

Такі кадри свідчать про те, що ця операція — не поодинокий забіг на окуповану територію. Тож можна говорити про певне накопичення сил на півострові, вважає полковник запасу, член експертної ради ЦДАКР Іван Якубець.

Про перші успіхи наших військових на Лівобережжі розповів радник глави Офісу президента Олексій Арестович. За його словами, на Кінбурнській косі були знищені російська артилерія, а також сили радіоелектронної боротьби та десантники, які їх охороняли. Наступного дня, 15 жовтня, речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що операція на Кінбурні має розвиток.

І хоча представники влади поки не надають інформації щодо того, звільнений півострів чи ні, на картах, які публікує британське Міністерство оборони, значна його частина вже деокупована.

Кінбурнський плацдарм

Кінбурнський півострів має форму гачка у Дніпровсько-Бузькому лимані. Його довжина — близько 40 кілометрів, ширина варіюється від 4 до 12 кілометрів. Кінбурнська коса — це вузький зігнутий хвіст суходолу завдовжки приблизно 8 кілометрів у західному кінці півострова. Півострів плаский і піщаний, на ньому багато озер, солончаків та боліт. Частково його територія вкрита лісом.

Цінність півострова для росіян полягає у його географічному розташуванні. Це своєрідний плацдарм для ворожих атак. Ширина протоки між косою та північним берегом складає всього 4 км. Тому загарбники використовували суходіл як позиції для ударів з «Градів» по Очакову.

Крім того, росіяни можуть запускати з півострова свої БпЛА — як розвідувальні, так і дрони-камікадзе. А ще з нього можна контролювати сам лиман та гирло Південного Буга, тобто водний шлях до Херсонської та Миколаївської областей.

Важливо й те, що півострів є найзахіднішою точкою материка, якої росія досягла за час свого вторгнення в Україну. Дистанція між ним та Одесою становить лише 60 кілометрів.

«Це стратегічний пункт, з якого можна контролювати майже всю акваторію», — каже військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

Зайшли в тил ворога

Збройні сили України прагнуть завадити загарбникам використовувати півострів як вогневу базу.

«Аби ворог не мав впливу на інфраструктуру українських портів, які розміщені в зоні ураження навіть ствольної артилерії», — вважає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

росіяни, ймовірно, не були готові до такої десантної операції. Про це, зокрема, свідчить супутниковий знімок, який опублікував журналіст «Схем» Георгій Шабаєв. На зображені видно, як росіяни побудували свої фортифікаційні споруди на перешийку півострова. Бруствери направлені у бік Херсона.

Тобто окупанти очікували, що ЗСУ будуть рухатися по лівобережжю від обласного центра. Натомість українські армійці висадилися у ворожому тилу, на західній частині півострова.

«Коли йде наступ з тилу або з флангу — така фортеця стає менш ефективною. Через ландшафт тієї місцевості масштабні бойові дії там проводити неможливо. Тому вони погано підготувалися, і ЗСУ це зараз використовують», — розповідає полковник запасу, член експертної ради ЦДАКР Іван Якубець.

Наші військові на півострові розділені на мобільні групи та виконують завдання з коригування артилерійського вогню, каже полковник запасу ЗСУ Роман Світан. За його словами, цей край ідеальний для роботи диверсійно-розвідувальних груп. А самі росіяни погано орієнтуються на місцевості.

«Там усе видно як на долоні, тому, якщо є коригувальник, накрити будь-яку точку дуже легко. росіяни не встигають навіть нічого зрозуміти. Тому після того, як по ворожих позиціях відпрацює артилерія, їх можна брати у полон», — пояснює Світан.

Він додає, що коригувати артилеристів за допомогою безпілотників виходить далеко не завжди, оскільки противник використовує системи радіоелектронної боротьби, які виводять з ладу літальні апарати. А після Кінбурнського півострова українські розвідники можуть просуватися далі у тил ворога, зокрема на схід — до Голої Пристані та Олешків.

Водночас з’являються повідомлення про те, як наша артилерія продовжує насипати ворогу. 16 листопада в ОК «Південь» учергове повідомили про успішне виконання вогневих завдань на лівому березі Дніпра. Тоді українські захисники вбили 17 російських окупантів, знищили та пошкодили 15 одиниць автобронетехніки, дві самохідні артилерійські установки та розвідувальний безпілотний літальний апарат типу «Орлан-10».

«Підточити» оборону росіян

Експерти погоджуються, що закріпитися українським військам на півострові буде вкрай важко, адже він так само легко прострілюється і ворожою артилерією.

«Там ґрунтові води дуже високо, тому не можна глибоко окопатися. Перекинути туди важку артилерію, танки, бойові машини піхоти, або HIMARS — неможливо. У нас немає відповідних засобів і там місцевість негодяща», — пояснює полковник запасу, член експертної ради ЦДАКР Іван Якубець.

Тому масштабного наступу з цього напрямку очікувати не слід. Однак Якубець зазначає, що Збройні сили використовують півострів як плацдарм аби «підточувати» оборону й виснажувати сили армії рф.

Водночас у британській розвідці вважають, що росія не виключає нових українських проривів, тому ворог готує траншейні системи на межі з Кримом.

Автор:  Євгеній Шульгат; hromadske