Агітатори Путіна: грабіжники, терористи та шахраї стають обличчами Z-пропаганди

Агітатори Путіна: грабіжники, терористи та шахраї стають обличчами Z-пропаганди

Військова агресія Росії проти України почала в цій країні кувати патріотичні кадри нового типу. Раніше судимі росіяни після участі в бойових діях у лавах кадирівського підрозділу «Ахмат» відкривають власні благодійні проєкти для підтримки агресії, навчають школярів героїзму і закликають позбавляти майна співгромадян, що залишили країну. Але вважають за краще не розповідати про своє минуле, пише видання «Верстка».

Грабував банк у масці Гая Фокса

35-річний Спартак Мишкін із чуваського села Яльчики – випускник юридичного факультету Чебоксарського кооперативного інституту. Чоловік займався бізнесом — торгував одягом та лісоматеріалами разом із матір’ю — і, судячи з його соцмереж, вів непублічний спосіб життя. У ВКонтакті зрідка висловлювався переважно на спортивні теми.

У його житті все змінилося 12 квітня 2022 року, коли Мишкін підписав контракт на військову службу і серед добровольців із Чечні вирушив на війну, писав чуваський портал «Про Місто». Там він  брав участь у штурмі Маріуполя та «Азовсталі». Через півтора тижні отримав поранення і потрапив до шпиталю. За його словами, він повернеться на війну, «як тільки запрацює рука» і зможе стріляти з автомата.

Спартак Мишкін (крайній праворуч) в Україні. Фото: сторінка героя ВК

Але через 5 місяців після поранення він, здається, знайшов своє нове покликання – патріотична діяльність. Після вересня 2022 року Мишкін почав регулярно та активно публікувати пости на патріотичні теми та відвідувати публічні заходи. Він зустрічається з родичами загиблих військових і  обіцяє за них помститися, відвідує поранених бійців у шпиталях, збирає гуманітарну допомогу для поранених  на карту своєї матеріпроводжає на фронт мобілізованих, займається вихованням, зустрічаючись зі  школярами та  студентами  зустрічається з депутатами стає героєм сюжетів «Дума ТБ», відкриває спортивні заходи разом із міністром спорту Чувашії, та  дає інтерв’ю «Радіо Чувашія».

Спартак Мишкін зустрічається з депутатом Держдуми від Чувашії Анатолієм Аксаковим. Фото: сторінка ВК

Мишкін вважає за краще розповідати на публічних заходах про героїв-патріотів, але замовчує про своє недавнє кримінальне минуле. Усього три роки тому, у січні 2020 року, Спартак Мишкін здійснив розбійний наліт на банк у Чебоксарах. Чоловік у масці британського революціонера Гая Фокса увійшов до офісу «Совкомбанку», де раніше працювала його дружина, і, спрямовуючи на думку співробітниць схожий на пістолет предмет, зажадав видати йому гроші.

Спартак Мишкін грабує банк у масці Гая Фокса. Фото: МВС Чуваської Республіки

Проте співробітниці офісу відмовилися видати йому ключі, і він утік. Поліцейські порушили кримінальну справу за ч.2 статті 162 КК РФ «Розбій» із застосуванням зброї та через місяць затримали та заарештували Мишкіна — чоловікові загрожувала до 10 років в’язниці. Московський районний суд Чебоксар спочатку розглядав його справу за ч.4 ст. 162 – розбій, скоєний в особливо великому розмірі із застосуванням зброї. 

Сам Мишкін провину повністю визнав і покаявся, але відмовився від надання свідчень. Оскільки знайти та вилучити зброю не вдалося, як і довести, що обвинувачений вимагав у співробітниці банку кілька мільйонів рублів, прокурор пом’якшив звинувачення на ч.1 ст.162 та у підсумку у січні 2021 року засудив Спартака Мишкіна до 1 року 6 місяців колонії загального режиму. Судячи з цього терміну та часу арешту (лютий 2020-го), він вийшов на волю незадовго до того, як влаштувався добровольцем до кадировського загону.

З бойовиків – у добровольці та патріоти

47-річний Рамзан Халітов у квітні 2022 року очолив взвод добровольців спецназу «Ахмат» із Чечні, які вирушили до участі в бойових діях в Україні. Там чоловік отримав поранення та повернувся до Росії.

Рамзан Халітов перед відправкою до України у квітні 2022 року. Скріншот ІА Грозний

«Учасник патріотичних рухів Росії» та організатор проєкту добровольчої діяльності «Своїх не кидаємо» — так тепер репрезентують Рамзана Халітова адміністратори Фонду патріотичної освіти громадян «Відродження». Ця організація з’явилася у Казані у червні 2022 року. Також, за  даними фонду «Відродження», Халітов головує у загальноросійському громадському русі «Союз ветеранів СВО», який допомагає, зокрема, «мирним жителям, які постраждали від військових дій». Тепер він пропонує жертвувати гроші пораненим військовослужбовцям РФ, бере участь у патріотичних форумах і поряд із депутатом Держдуми Федоровим виступає як ведучий на rutube-каналі «Голос Вітчизни», пропагуючи любов до Росії та вірність національному лідеру.

За три роки до того, як вирушити на війну в Україну, майбутній «патріот» Халітов був судимий як учасник іншої війни  — у Сирії, де бився проти військ Росії та Башара Асада у збройному формуванні, яке РФ визнала терористичним.

Як повідомляється у вироку суду, Рамзан Халітов вирушив до Сирії, щоб повернути додому свого молодшого брата Хасана Халітова. Там Рамзан Халітов вступив у загін під керівництвом Руслана Ажієва.

Ажиєв брав участь у другій чеченській кампанії і командував Центральним фронтом армії Ічкерії. У 2013—2017 роках на стороні сирійської опозиції брав участь у громадянській війні в Сирії проти урядових військ Башара Асада, які підтримувала Росія. Був одним із лідерів чеченських моджахедів у Сирії та співзасновником джамаату «Аджнад аль-Кавказ», що складається з вихідців із російського Північного Кавказу.

“Аджнад аль-Кавказ”, як писало інформагенство “Чеченінфо”, діяло на території провінції Ідліб на північному заході Сирії. За повідомленням Кавказ. Реалії», підрозділ «Аджнад аль-Кавказ» визнали в Росії терористичним, хоча в єдиному переліку ФСБ РФ її  немає . У 2021 році ВКС РФ  завдали авіаудару по табору цього угрупування в Ідлібі.

У жовтні 2022 року Руслан Ажієв також пішов на українську війну — він  очолив чеченських добровольців, які беруть участь у конфлікті на боці України.

А доля його соратника Рамзана Халітова склалася інакше. Він кілька днів брав участь у штурмових діях у Сирії, отримав тяжке поранення та у березні 2014-го повернувся до Чечні.

У травні 2019 року Шатойський районний суд Чечні засудив Халітова до 2 років умовно та року обмеження волі за ч.2 ст. 208 КК РФ за участь у збройному формуванні на території іншої держави «з метою, що суперечить інтересам Російської Федерації». При цьому єдиною санкцією за цією статтею є позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Ймовірно, Халітов пішов на правочин із правосуддям: він погодився зі звинуваченням, розкаявся і попросив розглянути справу без проведення судового розгляду.

2021-го у нього був ще один акт каяття — публічного, за гріхи брата. Його молодший брат Хасан Халітов став опозиційним чеченським блогером, який критикував кадировську владу. Ті відповіли традиційним для нинішньої Чечні образом: Рамзана Халітова викрали з дому у Чечні. А пізніше він  опублікував відеозвернення та  засудив свого брата Хасана за критику керівництва Чечні.

Влада республіки вибачилася: у 2022-му Рамзан Халітов не тільки був прийнятий до кадировських загонів добровольців, але навіть отримав посаду командира взводу. А тепер він навчає любові до батьківщини своїх земляків.

Автошахрай, який хотів стати зімбабвійцем

45-річний Віктор Паньков з Ачинська зрідка публікував на своїй сторінці ВКонтакті пости на тему спорту та єдиноборств. Але в березні 2022 року він публічно звернувся до президента Росії і  попросив прийняти закон, який дозволяє брати участь у бойових діях громадянам, які не служили. Причиною звернення була відмова працівників військкомату відправити Панькова на спецоперацію.

Проте чоловіка прийняли до лав добровольців спецназу «Ахмат», і 4 травня він  вирушив на війну  в Україну. Через кілька тижнів Паньков отримав поранення і невдовзі повернувся до Ачинська, пообіцявши повернутися на фронт після реабілітації.

Віктор Паньков на спецоперації. Фото сторінка героя ВК

З цього моменту у своїх соцмережах він  почав активно пропагувати «спецоперацію» та  брати участь у автопробігах на її підтримку. Після оголошення мобілізації Паньков знову публічно звернувся до президента Росії і попросив ухвалити нові закони проти росіян, які поїхали після 21 вересня, — оголосити їх «ворогами народу» та «зрадниками» і конфіскувати у них все майно на користь держави. Крім цього, попросив «зрадників», які залишилися в Росії, посилати на 15 років на Колиму.

Віктор Паньков (у центрі) виступає на автопробігу на підтримку армії в Ачинську. Скріншот відео «Громадський рух Ачинськ»

Патріот Віктор Паньков був засуджений п’ять разів. Влітку 2002 року його засудили за ч.2 ст.158, ч.2 ст.159, ч.1 ст.167, ч.1 та ч.3 ст.327 за крадіжку, шахрайство, значне знищення чужого майна та підробку документів на термін 7 років 4 місяці. Восени 2002 року за ч.2 та ч.3 ст.159 його знову засудили за шахрайство та за сукупністю його термін становив 8 років та 8 місяців. Восени 2003 року його засудили ще за кілька епізодів шахрайства за ч.2 ст.159 та сукупний термін збільшився до 8 років 11 місяців. Але в лютому 2007 року він звільнився за УДВ. А у лютому 2010 року за образу судді за ч.2 ст.297 отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі.

Але свій найсерйозніший термін Віктор Паньков отримав у березні 2012 року – Ачинський міський суд Красноярського краю засудив його за ч.1, ч.2, ч.3 та ч.4 статті 159 КК РФ  до 14 років та 10 місяців колонії суворого режиму за  111 шахрайських злочинів. Після цієї справи він став відомим у рідному Красноярському краї як Вітя Бумер. Чоловік займався продажем авто у своєму автосалоні «Бумер» — він брав у власників авто на комісію, але після реалізації виплачував власникам лише частину грошей. Крім цього він брав у позику і не повертав великі суми грошей, а також викрадав гроші, виплачені йому під зобов’язання будівництва будинків. Коли його заарештували, Паньков своєї провини не визнав. Перебуваючи під арештом, він  намагався отримати громадянство республіки Зімбабве, щоб уникнути відповідальності за скоєні у Росії злочини, писало інформагентство «Захід24».

Але незважаючи на 14-річний термін, невдовзі Паньков звільнився за УДВ — у березні 2016 року про це розповіли користувачі паблику «Підслухано в Ачинську».

Автор: Рим Сайфутдінов; «Верстка»

 

You may also like...