10 диверсій за 10 днів в Росії. До чого тут контрнаступ України
У Росії почастішали вибухи на інфраструктурних об’єктах – за останні п’ять днів під удар потрапили чотири нафтобази, у тому числі в анексованому Криму, атакували також два потяги у Брянській області. А в середу Кремль заявив про спробу удару безпілотними апаратами по кремлівській резиденції їхнього фюрера.
У Росії видався насичений на диверсії тиждень. Два дні поспіль із рейок сходили потяги у Брянській області, у Московській знаходили дрони з вибухівкою, а Севастополь кілька разів атакували безпілотники. У виданні «Медіазона» зібрали понад 10 «пригод» за останні 10 днів, які сталися на території Росії, де не точаться бойові дії.
Атака безпілотників на окупований Севастополь
У ніч проти 24 квітня Севастополь атакували дрони. Про це повідомив голова окупаційної адміністрації міста Михайло Развожаєв. За словами чиновника, один надводний дрон знищили сили ППДО , другий вибухнув сам.
«Від вибухів знищених ворожих морських безпілотників повибивало шибки у чотирьох житлових будинках. Люди не постраждали», – написав Развожаєв.
Вранці 29 квітня у Севастополі спалахнула пожежа на сховищі палива.
«Горить резервуар з паливом у районі вулиці братів Манганарі у мікрорайоні Козача Бухта. За попередньою інформацією спалах стався через влучення БПЛА. На місці працюють усі необхідні спецслужби. Площа пожежі близько 1000 кв м, пожежі присвоєно 4-й клас», – повідомив голова окупаційної адміністрації Развожаєв.
Також він розповів, що сховище, ймовірно, атакували два безпілотники, тому що «у двох різних частинах сталося загоряння».
Ще одна атака дронами сталася у Севастополі 1 травня. За словами Развожаєва, один безпілотник збила ППО під час спроби підльоту до Севастопольської бухти, другий — над територією Криму.
5 дронів в Московській області
У Москві та Московській області за 23-24 квітня виявили п’ять безпілотних літальних апаратів «невідомого походження».
Вранці 24 квітня поряд з Ногінськом знайшли дрон UJ-22 Airborne . За даними Shot, на ньому було 17 кілограмів вибухівки. Пізніше за два кілометри виявили квадрокоптер, обладнаний камерою.
За 20 кілометрів від цього місця, у Павло-Посадському міському окрузі, як повідомляв Shot , знайшли безпілотник з розмахом крил у два метри, на якому були два парашути.
За даними Baza , вранці 23 квітня співробітники Московського нафтопереробного заводу в Капотні побачили квадрокоптер, що впав, з відеокамерою, поруч лежав перцевий балончик.
Увечері 24 квітня повідомлялося , що кілька рейсів із Внуково було затримано після надходження інформації про невідомого безпілотника. Прес-служба аеропорту оголосила , що транспортний вузол працює «у штатному режимі».
Обстріли Білгородської області
27 квітня обстріляли прикордонне село Щетинівка у Білгородській області, повідомив губернатор В’ячеслав Гладков. За версією чиновника, це зробили ЗСУ. Внаслідок обстрілу жінка отримала осколкове поранення, її доправили до лікарні.
Крім того, за словами Гладкова, внаслідок обстрілу було пошкоджено дах сільгосппідприємства та вибито вікна.
Обстріли Брянської області
У ніч на 30 квітня двічі обстріляли селище Суземка у Брянській області, повідомив губернатор Олександр Богомаз. За версією російської влади, селище обстріляли ЗСУ.
Внаслідок обстрілу селища, за словами Богомаза, загинули четверо людей, двоє поранені.
Підрив поїздів у Брянській області
1 травня у Брянській області через підрив залізничних колій з рейок зійшов локомотив вантажного поїзда, тепловоз якого перебуває в парку локомотивного депо Гомеля.
У поїзді була локомотивна бригада Гомеля, ніхто не постраждав. «На 136 кілометрі перегону Унеча — Рассуха за 50 метрів від вантажного поїзда №2528 формування Білоруської залізниці спрацював “невстановлений вибуховий пристрій”. Потяг прямував із Гомеля до Брянська, у його складі було 78 вагонів, з рейок зійшло вісім», — повідомила прес-служба Мінтрансу.
Наступного дня, увечері 2 травня на перегоні Сніжецька — Білі Береги у Брянській області через «незаконне втручання в роботу залізничного транспорту відбулося сходження локомотива та близько 20 вагонів вантажного поїзда», — повідомила Російська залізниця .
За інформацією РЖД, постраждалих немає, на ділянці демонтують пошкоджене залізничне полотно та готуються до укладання нового шляху.
Загорання нафтобази у Краснодарському краї
У ніч на 3 травня у кубанському селищі Хвиля на Таманському півострові спалахнув резервуар з паливом компанії «Таманнефтегаз». Про це повідомив губернатор Веніамін Кондратьєв.
ФОТО,EPA. Пожежу на нафтобазі в Тамані вдалося локалізувати лише цієї ночі
Площу пожежі оцінили у 1,2 тисячі квадратних метрів. Причини пожежі чиновники не назвали.
Атака безпілотників на Кремль
За твердженням російської влади, у ніч на 3 травня два українські безпілотники спробували атакувати кремлівську адміністрацію Путіна. Таке повідомлення було опубліковано на сайті Кремля.
Російська влада пишуть, що дрони вивели з ладу. Путін не постраждав, його робочий графік не змінився, додають у Кремлі.
— Російська сторона залишає за собою право вжити заходів у відповідь там і тоді, де і коли вважатиме за потрібне, — йдеться на сайті.
Прес-секретар Володимира Зеленського Сергій Никифоров розповів BBC , що Україна не має інформації про «так звані нічні атаки на Кремль».
У проросійських каналах з’явилися відео атаки, але їхня достовірність не підтверджена; джерела записів невідомі. Один із роликів з’явився в телеграм-каналі Zergulio , який веде російський провоєнний блогер Сергій Колясніков.
Що це означає?
Усі ці випадки російська влада пов’язує з діями українських диверсантів, Україна відповідальність на себе не бере. Все це відбувається на тлі очікуваного контрнаступу ЗСУ. Як слід розуміти ці події? В Бі-Бі-Сі намагались розібратись в серії цих інцидентів.
Ці інциденти за своєю природою сильно відрізняються один від одного, вони відбуваються на різних об’єктах – урядових центрах, залізницях, лініях електропередач (за повідомленнями ЗМІ, у Ленінградській області 1 травня одну опору підірвали, іншу замінували), аеродромах, нафтосховищах. Методи, які використовуються, теж різні – удари безпілотників, підпали, закладена вибухівка.
Об’єднує їх час і місце – здебільшого всі події відбуваються на територіях або прикордонних з Україною областей Росії, або в анексованому Криму. І відбуваються вони в той час, коли на фронті з обох боків чекають на початок наступу ЗСУ.
Представник командування “Південь” Наталія Гуменюк заявила, що як мінімум один із ударів – по нафтобазі у Севастополі – є елементом підготовки до наступу. ЗСУ, за її словами, таким чином намагаються порушити логістику російської армії, і цей удар покликаний змусити росіян розосередитись у пошуках безпечнішого місця, сказала вона.
Попри таку заяву, хто насправді стоїть за цими подіями, сказати важко. Раніше в повідомленнях про такі події фігурували групи, які не входили до складу ЗСУ – наприклад, удар по російському радару на аеродромі в Мачулищах влаштували, як заявили в Києві, білоруські партизани. Проте припущення, що ці події, об’єднані часом і місцем, можуть бути частиною спільного задуму і стосуватися війни в Україні і навіть майбутнього наступу, цілком припустимо.
Метою диверсій у такому разі справді могло стати порушення логістики та постачання, але також логічно припустити, що вони покликані змусити російську владу, включаючи спецслужби та збройні сили, їхнє керівництво та особовий склад відволікатися на дуже різноманітні загрози у різних місцях.
Такі удари можуть перевантажити систему безпеки, максимально ускладнити її оперативну роботу. І спроба нічного удару по Кремлю, якщо вона підтвердиться, цілком укладається у таку логіку.
Водночас військовий експерт Олександр Коваленко в розмові з ВВС Україна сумнівається в тому, що саме Україна стоїть за атакою на Кремль. На його думку, це вигідно більше групам впливу в Москві, щоб впливати на рішення Путіна чи громадську думку в країні.
“Я не бачу якогось великого профіту, щоб Україна робила таку атаку на Кремль. Більш ефективні атаки іншого порядку – на об’єкти військового призначення, а не якусь будівлю посеред Москви”.
Він підкреслює, що удари по нафтових базах – це удар по постачанню паливно-мастильними матеріалами всього російського угрупування в Україні та в анексованого Криму. Через це виникає дефіцит.
Водночас Коваленко підкреслив, що в 2021 році в Росії були десятки вибухів на об’єктах в сфері палива та енергетики, тому важко сказати, чи справді за всіма цими пожежами стоїть саме Україна.спротив
