Найбільші шахраї історії

Найбільший шахрай в історії капіталізму – американець Бернард Медофф – засуджений до 150 років позбавлення волі. Медофф далеко не перший шахрай таких масштабів – історія «фінансових пірамід» налічує вже сто років. 

Під час судового засідання у Нью-Йорку Медофф вибачився перед обманутими вкладниками. Однак це йому не допомогло. У своєму вироку суд пристав на вимогу прокуратури, яка вимагала 150 років тюрми. Адвокати, посилаючись на похилий вік підсудного домагалися більш м’якого покарання.

Бернард Медофф перед оголошенням судового вироку.

71-річний Медофф протягом багатьох років вибудовував свою «фінансову піраміду» насамперед за рахунок нью-йоркських багатіїв та голлівудських зірок. Але серед клієнтів шахрая були навіть банки, інвестиційні фонди та благодійні організації. Загальний обсяг афери – декілька десятків мільярдів доларів.

Піраміда Медоффа «завалилася» у грудні 2008 року, у розпал фінансової кризи. Схема багато років працювала за принципом «снігової кулі» – попри збиткові операції на біржі та відчуження багатомільйонних сум на особисті потреби засновника, вкладники безперебійно отримували високі прибутки. Це було можливо рівно доти, доки з’являлися все нові і нові вкладники-мільйонери. Медофф ніколи не проводив рекламних кампаній у ЗМІ – він залучав інвесторів методом «усної пропаганди» у колах багатіїв. Вкладати гроші у структури «зіркового фінансиста», як називали Медоффа наївні клієнти, вважалося модним серед представників нью-йоркського істеблішменту.

Столітня історія «пірамід»

Чарльз Понзі.

Медофф – не винахідник «шахрайського велосипеду». Історія багатомільйонних махінацій і «мильних бульбашок» налічує майже ціле століття. Першим майстром «фінансових пірамід», які донині залишаються найуспішнішим способом збагачення шахраїв, вважається Чарльз Понзі (1882-1949).

В англомовному світі «піраміди» досі називають «схемами понзі» (Ponzi scheme). Потенційним вкладникам він обіцяв, що торгівля міжнародними цінними паперами приносить прибуток до 400 відсотків. Подвоїти вкладені гроші Понзі обіцяв за 90 днів. Йому вдалося обдурити близько 40 тисяч людей на суму у майже десять мільйонів доларів. Вкладникам вдалося повернути лише трохи більше половини своїх грошей.

Жонглер

Бернард Корнфельд.

Бернард Корнфельд (1927-1995), прізвисько «жонглер», увів у шахрайську практику торгівлю інвестиційними сертифікатами. Вклавши кількасот доларів, 1955 року заснував «інвестиційний фонд». Перші роки він працював з американцями, які жили і працювали в Європі.

Це дозволяло уміло уникати оподаткування – як в Європі, так і в США. Корнфельд пішов далі – 1960 року він зареєстрував у Панамі акціонерне товариство Investors Overseas Services. 25 тисяч агентів по всьому світі продавали інвестиційні сертифікати 18 фондів, які входили у структуру IOS.

За десять років обсяг внесків сягнув 2,5 мільярдів доларів. Коли на фондових біржах настав тривалий період падіння, піраміда завалилася. Більше половини грошей зникли через офшорні фонди. 1979 швейцарський суд виправдав Корнфельда. Кримінальну справу було відкрито за позовом 300 співробітників IOS, які звинувачували «шефа» у примусі купувати цінні папери компанії.

МММ або «Куплю жене сапоги!»

Сергій Мавроді.

Сергій Мавроді – засновник сумнозвісної компанії «МММ» – першої масштабної «фінансової піраміди» на пострадянському просторі. На початку 90-их років минулого століття обдурив, за різними даними, від 10 до 15 мільйонів вкладників. Мавроді продавав вкладникам «білети МММ» різного номіналу – ніде не зареєстровані «цінні папери», які ніколи не були в обігу. Курс «білетів» двічі на тиждень встановлював особисто Мавроді.

Номінальна вартість «білетів МММ» зростала приблизно вдвічі на місяць. Вже перебуваючи у слідчому ізоляторі, будучи підозрюваним в ухилянні від сплати податків, 1994 був обраний депутатом російської Думи. Вже за рік рішенням парламенту був позбавлений мандату на підставі того, що не відвідав жодного засідання Думи. З 1997 перебував у міжнародному розшуку.

2003 року Мавроді заарештували у Москві. Кримінальні справи проти нього налічували 650 томів. До розгляду по суті справи за звинуваченням у шахрайстві дійшло лише 2006 року. Незабаром після оголошення вироку (чотири роки позбавлення волі) – навесні 2007 року вийшов на волю, оскільки на той момент відбув весь термін ув’язнення у слідчому ізоляторі.

Мавроді заплатив державі штраф у десять тисяч рублів (близько 300 євро). Загальна сума шахрайських прибутків Мавроді невідома. Однак лише сума компенсацій, яких через суд досі домагається невелика група обдурених вкладників «МММ», сягає 300 мільйонів рублів (за курсом на момент подання позовів – 9 мільйонів євро).

«Королева»

Дамара Бертґес.

«Фінансові піраміди» бували і в Німеччині. Німецький аналог «МММ» називався «European Kings Club». Винахідлива Дамара Бертґес називала себе президентом цього об’єднання, яке ніколи навіть не мало бізнес-моделі.

Легковірні вкладники у період з 1991 по 1994 рік довірили Дамарі Бертґес два мільярди німецьких марок. Вона обіцяла людям «зламати безмежну владу капіталу», мовляв, «не несіть гроші у ненажерливі банки».

До бізнес-структури «королеви» входили до 80 підставних фірм. Жодної підприємницької діяльності не велося. Жертвами афери стали 80 тисяч вкладників, в тому числі 40 тисяч – у Німеччині, по 20 тисяч – в Австрії і Швейцарії. 1996 року Дамару Бертґес було засуджено до семи років позбавлення волі.

Біржовий наркотик

Жером Керв´єль.

Молодий біржовий брокер Жером Керв´єль мріяв стати зіркою у рідному банку. 32-річний співробітник відділу цінних паперів французького банку Société Générale мав репутацію відлюдькуватого комп’ютерного генія. Жером Керв´єль не дарма засиджувався на роботі допізна: він достеменно вивчив систему контролю за банківськими операціями на біржах.

Це дозволило йому багато місяців самовільно здійснювати надзвичайно ризиковані операції. Обсяги операції, які Керв´єль здійснював без відома начальства, подекуди сягав 50 мільярдів євро.

Коли його «казино» на початку 2008 року було викрито, збитки банку сягнули майже п’яти мільярдів євро. «Ми ледь зі стільців не попадали», – зізнався один з представників профспілок, дізнавшись від керівництва банку про аферу Керв´єля.

Рольф Венкель, Євген Тейзе, Deutsche Welle