Яка вода тече з-під крану в Києві. Чому її не варто пити?

яка вода тече з-під крану в столиці

П‘ятдесят дев’ять відсотків українців стурбовані станом питної води в країні. Такі дані оприлюднило соціологічне агентство КМІС. Останнім часом експерти говорять про погіршення якості води у Дніпрі, з якого п’є воду третина киян.

У виданні «Хмарочос» з’ясовували, чи дійсно це так, і яка вода тече з-під крану в столиці.

Скільки води п’ють кияни

Щодня кияни використовують близько 700 тисяч кубометрів води. Майже 70% – береться з Десни, решта – з Дніпра та з артезіанських джерел.

«Визначити, яка конкретно вода тече в кожному будинку складно. Взята з трьох джерел, вона змішується і тоді йде до житлових будинків», – пояснює головний технолог Дніпровської водопровідної станції Любов Авраменко.

За даними «Київводоканалу», схема централізованого водопостачання Києва складається з 74 водопровідних насосних станцій, 363 артезіанських свердловин та понад чотирьох тисяч кілометрів водопровідних мереж. До системи також входять дві станції водоочищення – Дніпровська і Деснянська.

«Після того, як ми очистили воду, подаємо її в систему водопровідних мереж, якими займається відповідний департамент», – пояснює Любов Авраменко.

З радянських часів схема очистки води майже не змінилась.

Вона працює на Дніпровській очисній станції з 1981 року. За цей час схема очистки води у Києві майже не змінилась. Як пояснює головний технолог, система повністю збереглась з радянських часів.

«Найгірша вода у Києві була в 1986 році, після аварії на Чорнобильській АЕС. Тоді ми працювали майже цілодобово, озонували всю воду, щоб вона була безпечною для жителів міста», – згадує головний технолог.

Як очищують воду в Києві

Як і 30 років тому, підприємство бере воду з Дніпра. Територія водозабору огороджена та охороняється. Тут заборонена будь-яка діяльність людини: не можна купатись, прати речі, а найголовніше – скидати сюди стоки.

«Це все робиться з метою зменшення антропогенного впливу на воду», – пояснює головний технолог.

Перш, ніж потрапити до киян, вода проходить чотири основні етапи очищення: знезараження, відстоювання, фільтрацію та озонування.

Фото: unsplash.com

Фото: unsplash.com

«Для знезараження води ми подаємо хлор, а також обробляємо її коагулянтами та флокулянтами. Скільки всього додавати ми визначаємо за результатами щоденного аналізу води. Це залежить від її якості та від пори року. При цьому реагенти на станції повинні бути завжди – без них ми не маємо права працювати», – пояснює Любов Авраменко.

Після обробки вода надходить у відстійники, де відбувається процес осаду забруднень. Фінальна очистка здійснюється у спеціальних басейнах з півтора метровим шаром кварцового піску. Просочуючись крізь нього, вже чиста вода по дренажній системі тече вниз у спеціальні ємності.

«Цей процес дуже повільний – вода рухається крізь пісок по міліметрах. На цьому етапі на фільтрах залишається те, що не випало в осад у відстійниках», – пояснює Любов Авраменко.

Після фільтрування на Дніпровській станції здійснюють озонування води для покращення запаху та органолептичного стану води.

«Зараз ми не робимо озонування – вода у Дніпрі в хорошому стані. Після фільтрації ми відразу подаємо воду у міський водогін», – говорить головний технолог,  набираючи воду у спеціальну посудину для аналізу.

Аналізи води на станції беруть щогодини.

За даними «Водоканалу», щодоби відбирається та аналізується близько 1 000 проб води.

Якість питної води у Києві контролюють три виробничі лабораторії «Водоканалу» й головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві.

Як регулюється питання якості води

У 2010 році Генеральна Асамблея ООН чітко визнала право людини на воду і санітарію. За даними ООН, у світі 5,2 мільярди людей мають доступ до безпечної і недорогої питної води. При цьому два мільярди були позбавлені такої можливості.

На глобальному рівні питаннями якості води займається Всесвітня організація охорони здоров’я. Вона визначає, якими є бактеріологічні і хімічні критерії якості.

В Україні з 2010 року якість питної води визначається нормами ДСанПіН. Цей документ замінив застарілий радянський ГОСТ. У ньому визначено 90 бактеріологічних та фізико-хімічних показників, за якими встановлюється якість води.

«Цей документ писався вже у 2010 році, тому норми в ньому максимально наближені до директив ЄС», – пояснює фахівець з питань питної води екологічної організації «МАМА-86» Ганна Цвєткова.

Фото: unsplash.com

Фото: unsplash.com

З цим погоджуються і в «Київводоканалі». «Наші норми доволі жорстко регулюють якість питної води. Вимоги значно вищі, ніж це дозволяє ВООЗ», – пояснює Любов Авраменко.

Яку воду п’ють кияни. Експеримент

Хоча в «Київводоканалі» запевняють, що питна вода у столиці абсолютно безпечна і підходить для пиття, «Хмарочос» вирішив перевірити це, провівши власне дослідження.

Для цього журналісти взяли два зразки води – один набрали на Дніпровській очисній станції відразу після процесу фільтрації, другий – з-під крану в житловому будинку на вулиці Дмитрівській.

Для об’єктивності експерименту воду здали на експертизу в незалежну сертифіковану лабораторію «Субос», яка має найновіше обладнання для здійснення аналізу води. Журналісти хотіли порівняти якість води з водоочисної станції та з-під крану, а також встановити, наскільки вона відповідає ДСанПіН та директивам якості води ЄС.

«Хмарочос» перевірив воду за 13 фізико-хімічними показниками, за якими якість води аналізують у «Київводоканалі».

По багатьох з них (вміст алюмінію, нітритів, водневий показник, кількість аміаку) вода відповідає не лише вимогам ДСанПіН, а й ЄС.

На думку віце-президента Асоціації водоканалів Ольги Бабій, вода з крана у Києві досить високої якості. На її думку, у воді виявлено зависокий вміст хлору (0,67 мг/л при нормі 1,2 мг/л) та заліза (0,07 мг/л при нормі 0,2 мг/л).

«Надмір хлору, можливо, означає, що технологи «Водоканалу» перестраховуються, щоб в кінцевих точках не було бактеріальних перевищень. Також зависокий і показник заліза – в поверхневих водах нашого регіону він не зустрічається в таких високих концентраціях», – пояснює вона.

Що  не так з водою у Києві?

Попри це, вода у Києві все одно не така, як у країнах ЄС. Виною цьому є її висока жорсткість. За результатами дослідження «Хмарочоса», водопровідна вода з Дмитрівської майже в 4,5 рази жорсткіша за показники ЄС – при нормі 1,2 ммоль/літр в країнах Європи у водопровідної води у Києві цей показник складає 5,2 ммоль/літр.

Жорсткість зумовлена надлишком солей кальцію та магнію, гідрокарбонатів, сульфатів і заліза. Якщо постійно пити таку воду, є ризик утворення піску, а потім і каміння в нирках та жовчному міхурі. Солі кальцію і магнію порушують всмоктування жирів внаслідок їхнього омилення й утворення в кишечнику нерозчинних кальцієво-магнієвих мил. Вода з високою жорсткістю сприяє розвитку дерматиту, проблем із суглобами та захворювань серцево-судинної системи.

Фото: unsplash.com

Фото: unsplash.com

«Особливо небезпечна жорстка вода для людей, які мають проблеми з нирками. Це можна вирішити завдяки фільтрам, які пом’якшують воду. Втім, у Києві вода ще не найжорсткіша. Значно гірша ситуація на півдні України, зокрема, в Одеській області», – розповідає Ганна Цвєткова.

Друга важлива проблема, пов’язана з якістю води у столиці, це стан трубопроводів та водопровідних систем. Більшості з них вже виповнилось понад півсотні років.

«Ще у 2012 році ми говорили міській владі, що труби у столиці зношені на 60-80%, однак нас тоді так ніхто і не послухав. За винятком поодиноких випадків, стан водогону з того часу не прокращав», – пояснює Ганна Цвєткова.

З нею погоджуються у «Водоканалі». «Заміна труб коштує дуже дорого, тому ми робимо ремонт, коли маємо можливість. Нині відбувається капітальний ремонт резервуару чистої води з заміною запірної арматури. Однак хотілося б зробити набагато більше», – пояснює Любов Авраменко.

Що робити?

Ще в 2005 році в Україні був прийнятий закон про «Про Загальнодержавну програму “Питна вода України на 2006-2020 роки”». Її головним завданням було покращити забезпечення населення України якісною питною водою в межах науково обґрунтованих нормативів.Але за 14 років існування документу майже нічого не було зроблено, відмічає Ганна Цвєткова.

«Питання питної води належить до політичних. Це стратегічне завдання, яке можна вирішити лише на загальнонаціональному рівні», – стверджує експертка.

А поки що експерти рекомендують киянам користуватись фільтрами для покращення якості води.

Джерело: «Хмарочос»

Читайте также: