Чому армія путіна воює переважно мотлохом перетворючись у ще більший мотлох

Наш викладач розвідки в універі казав: “Нікому не вірте, хлопці, на війні брешуть всі!”. “Дід” був начальником розвідки 40-ї армії в Афганістані, тому ми вірили сказаному старим генералом. І я задумався, можливо, десь у лісах Нечорнозем’я РФ таки захована ще одна армія, вся така модна й сучасна, суцільно з професіоналів? І якось мені недобре стало.

Був у нас в ЛАУ начальник кафедри розвідки, полковник комплекції борця греко-римського стилю, з важким поглядом з-під брів. Він якось окремо тримався від решти училищного офіцерства навіть у присутності генерала, начальника ЛАУ, був відсторонено зверхній.

У нас він нічого не викладав, але час від часу заходив до аудиторій, тоді нам всім (хто не спав, звісно) ставало незатишно, наче в наметі на полігоні буржуйка згасла. І було в нас багато занять, коли ми по кілька годин обраховували дані “засічок” та малювали на міліметрівці великомасштабний планшет, наносячи цілі, аналізуючи виниклу картину.

Воєнні ж що вигадали? Зробили логаріфмічну лінійку вагою з півкіло, скрутили її колом і обізвали СТМ (“счислитель”, а по-нашому – обчислювач топогеодезичний механічний), люта річ, важка, холодна і ніфіга незрозуміла. Я ці заняття не любив. Нудно. Нединамічно.

Начальником штабу дивізіону я став через 5 років після випуску, фактично з отриманням капітанських погонів. І тут мені відкрилася істина: кафедра артрозвідки ЛАУ навчила мене ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІЙ РОБОТІ. Як із розкиданих пазлів скласти картинку поля бою.

Потім я прочитав “Акваріум” Віктора Суворова і зрозумів, що не треба мати купу грифованих документів, щоб зрозуміти ворожі наміри, побачити те, що від тебе противник приховує. Далі були дві академії, диплом на цю тему, коротше – розвиток. Ще років за 15 з’явився Христо Грозєв з Billingkat і модний термін OSINT (open sources intelligence, розвідка відкритих джерел). Ось і вирішив я покопатися в усьому цьому. Відштовхнувся від так званої «Мапи ЦРУ», котра 15.01 цього року показувала присутність біля наших кордонів 40 БТГр:

Північ, напрям дій – Київ:

Орловсько-Воронезький ОН: 12 БТГр, зокрема для нарощування зусиль з території Білорусі – 2 БТГр 2-ї мсд; у резерві – 3 БТГр (76, 98 та 106 вдд); у м. Клинці – 2 БТГр 144-ї мсд; в оперативному резерві – 5 БТГр в м. Єльня.

Північний Схід, напрям дій – Харків: у Воронезькій обл. – 8 БТГр 4-ї тд та 3-ї мсд.

Схід, напрям дій – Мелітополь: Донецький ОН, ДНР/ЛНР та Ростовська обл. – 15 БТГр: сепари – 6 БТГр, 3 БТГр від 150-ї та 20-ї мсд; резерв – м. Темрюк 1 БТГр 810-ї обрмп.

Південь, напрям дій – Мелітополь: Кримський ОН: 12 БТГр від 22-ї АК; для нарощування зусиль – 6 БТГр: від 58-ї та 49-ї армій.

У складі угруповання вторгнення могло бути: до 40 БТГр (танкових – 16, мотострілецьких – 24), що мають 736 танків, 1152 БМП, 864 САУ та РСЗВ та 33,6 тис. солдатів та офіцерів.

У подальшому угруповання було нарощено до 53 БТГр (19 танкових та 34 мотострілецьких), котрі мали у своєму складі 929 танків, 1588 БМП, 1158 САУ та РСЗВ та 45,4 тис. солдатів та офіцерів.

Далі аналітик препарує ці цифри як студент-медик – жабу.

Виходить таке:

Сухопутні війська ЗС РФ мають чисельність 280000 та організовані в 10 дивізій, 118 бригад та 4 воєнні бази. Матимемо на увазі 73 бригади, котрі не ведуть бій, тобто не ходять в атаку (ракетні, зв’язку, РХБЗ, РЕБ, зрбр, розвідувальні, інженерні, МТЗ та воєнної поліції), кулеметно-артилерійську дивізію та дивізію на Курильських островах, котрі точно не приїдуть сюди. На всі 73+2 та тих, хто має боронити запорєбрік в інших місцях, припаде десь 60%, тобто нам лишається щось із 100–110 тисяч бійців. Відкинемо 4 академії, 8 військових вишів, 4 військові бази за кордоном, штаби та установи тилу, то лишиться тисяч 65кщо70. Раз 45 тисяч уже в нас, залишається близько 20–25. Зауважимо, що все це шапіто укомплектовано персоналом відсотків на 80.

По озброєнню: забезпеченість має бути відсотків 75–80, з них справного – 80–90, з усього цього новітніх зразків (по Шойгу) – 70%. Загалом спроможні їздити і стріляти одночасно 60–70%, з них новітніх зразків – 40–50%. На наших теренах присутні від наявного у РФ десь до половини танкопарку, парку ББМ, десь так само по САУ та РСЗВ.

Сухій залишок такий: у противник ще є 15–20 тисяч бійців, 400–450 танків, щось із 1300 ББМ. Утім знову ж таки є одне АЛЕ: в Україні ВЖЕ присутні ВСІ дивізії СВ ЗС РФ, більшість зазнала втрат, а деякі сформовані ними БТГр розгромлені до стану неможливого відновлення боєздатності. СВ ЗС РФ ще спроможні генерувати нові сили, але вони будуть не кращі за своєю навченістю та боєздатністю.

Що може з цього приводу пояснити Пенсіонінформбюро?

– не розслаблятися, боротьба триває;

– найбільш боєздатні сили противника або перестали існувати, або приведені в небоєздатний стан;

– БМД, що сьогодні догорають у Бучі і під Гостомелем, – оперативний резерв північного угруповання ворога (98-ї вдд, котру ми ще 2014-го били під Луганським аеропортом, зокрема львівський десант у рукопашних двобоях, та 106-ї вдд), тобто йде така п’янка, коли останній огірок ворогом вже порізано.

З приємного:

– невимовно потішила піхота кошового отамана Сірка, котра обнулила мегасуперпуперелітну Кантемирівську дивізію; вітаю комбрига із Зіркою Героя України – цілком заслужене визнання;

– нормально так під Черніговом та під Києвом від наших оборонців отримала і не меш елітна Таманська дивізія, що розкидала людей і техніку між нашими фортецями аж на 150 км.

З неприємного: важка обстановка на півдні

За старими методичками можуть у Херсоні створити черговий ХНР (особисто сподіваюся, що буде створено Хєр_На_Рило). Передумови до цього створюються. Мелькнула інфа про підвезення через Крим кримінальників з подальшим їхнім випусканням “на вільні хліба” в напрямку на Миколаїв та Одесу, тобто створюватиметься осередок кримінальної нестабільності. Дуже розраховую на пильність українців та майстерність ТрО і сил безпеки.

МОРАЛЬ:

Іншої армії з іншими контрактниками в РФ немає, ми перемололи до половини всього боєздатного (Пентагон каже, що в операцію вкинуто 90% наявних сил і засобів створеного минулого року угруповання, а формування іншого не спостерігається; врахуємо тут же, що те, що було на Далекому Сході, в Забайкаллі і за Уралом, вже тут, а решта там – склади і бази, а їх ще треба розгорнути).

Напружимось ще трохи, агресор виснажений, 2–3 доби – і час гнати ворога якнайдалі.

Автор: Віктор Кевлюк; Defense Express

Прошу не вважати мої цифри і висновки істиною в останній інстанції, це я так, щось намагаюся пояснити собі у присутності друзів.