Кадровий суддівський голод

Президент Володимир Зеленський призначив 114 суддів до місцевих судів на початку травня цього року. Зокрема, до адміністративних — 11 суддів, до господарських — 10, до загальних — 93. Наразі вони ще не почали виконувати обов’язки. Тим часом президент планує підписати ще кілька указів про призначення суддів. 

Хто новопризначені судді, чи втамують вони кадровий голод судової системи, і чому у парламенті хотіли посилити повноваження президента щодо призначення суддів, — у cтатті видання «Ґрати».

Судді-п’ятирічки

24 суддів із тих, кого призначив президент Зеленський, були ті, в яких закінчився пʼятирічний термін повноважень. Вони пройшли оцінювання, проведене нинішнім складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Йдеться про суддів, що почали працювати до 2016 року. Тоді за законом суддів призначали спочатку на пʼятирічний термін, а після того вони могли безстроково його продовжити — за рішенням Верховної Ради. Судова реформа президента Петра Порошенка прибрала норму про пʼять років та позбавила парламенту права робити призначення, аргументуючи це необхідністю застерегти суддів від політичного впливу.

На сьогодні ще близько 800 таких суддів досі не мають повноважень здійснювати правосуддя.

Щоб перепризначити суддів, у кого закінчувався термін повноважень, Вища кваліфікаційна комісія суддів проводила їх попереднє кваліфікаційне оцінювання. Зважаючи на те, що після приходу до влади Володимира Зеленського у середині жовтня 2019 року Верховна Рада припинила повноваження цілого складу ВККС. Новий її склад запрацював лише на початку червня 2023-го.

Суддя без повноважень працює: має приходити в суд, як і інші судді, утім, не може розглядати справи. Це впливало і на навантаження інших суддів.

За даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів станом на 20 травня 2024 року, місцеві суди заповнені на дві третини (нестача складає майже 1,5 тисячі із 5 тисяч посад), а апеляційної інстанції — наполовину (701 посада вакантна, при загальній кількості посад у 1357). У вищих спецсудах (це Вищий антикорупційний суд та його палата, а також Вищий суд з питань інтелектуальної власності, що досі не запрацював) не вистачає 55 суддів, а у Верховному суді — 39 суддів.

«На сьогоднішній день залишаються не закритими від 22% до 61% посад суддів в залежності від спеціалізації і інстанційності. Деякі суди не здійснюють правосуддя внаслідок відсутності суддів. Це впливає як на доступ громадян і бізнесу до правосуддя, так і на навантаження суддів, як наслідок — відображається на строках розгляду справ. Зрозуміло, що одразу після підписання Указів проблему не буде вирішено остаточно, адже оголошені конкурси будуть тривати до 2025 року, але це однозначно вже «світло у кінці тунелю», — написала на своїй сторінці у фейсбук заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра після призначення суддів.

Органи, що забезпечують роботу судової системи. Інфографіка — Вікторія Матола, Стас Юрченко, Ґрати

«Старі» конкурсанти та резервісти

На початку квітня 2017 року ВККС оголосила добір на посаду суддів місцевих судів. З 4128 кандидатів відбірковий етап пройшли 700. З них 370 —  юристи, що не мали досвіду роботи у судовій системі помічником судді.

Згодом кандидати проходили перевірку морально-психологічних якостей у формі тестування та співбесіди з психологом та спеціальну перевірку, дев’ять місяців навчалися в Національній школі суддів України, а також складали кваліфікаційний іспит у формі письмового анонімного тестування на знання законодавства та анонімного письмового практичного завдання з написання судового рішення за спеціалізацією місцевого суду: загального, адміністративного або господарського.

До припинення своїх повноважень у листопаді 2022 року ВККС не встигла сформувати фінальний рейтинг цих кандидатів, оскільки ще не перевірили їхні практичні роботи.

У вересні 2023-го вже новий склад ВККС оголосив конкурс на понад пів тисячі вакантних посад у місцеві суди. До участі в ньому допустили кандидатів із 2017 року. 20 із тих, хто пройшов співбесіди і був рекомендований тоді, призначив президент Зеленський на початку травня цього року.

За словами члена ВККС Віталія Гацелюка, є кілька причин тривалого призначення суддів.

«По-перше, навіть в ідеальній ситуації відбір на посаду судді не може бути занадто швидким a priori. По-друге, інтенсифікація процесів судової реформи після Революції Гідності вимагала перебудови всієї системи органів правосуддя відповідно до суспільного запиту на справедливість, інструментом чого стали нові практики застосування стандартів доброчесності до кандидатів на посади у публічному секторі, зокрема на посади суддів. І тут багато вже запущених конкурсів уповільнилися на фоні структурної перебудови та кадрового оновлення органів суддівського врядування. По-третє, модель добору суддів першої інстанції ще донедавна передбачала громіздкий процес із багатьма етапами», — сказав він в коментарі «Ґратам», додавши, що саме тому парламент за ініціативи і ВККС, і ГРД у грудні 2023 року спростив процедуру добору до місцевих судів.

На думку Гацелюка, нинішній склад ВККС максимально використав ресурс кандидатів на посади суддів, які брали участь в конкурсах кілька років тому, але ці процедури тоді не завершилися.

«Для цього ми не лише оголосили конкурс у вересні 2023 року, але і знайшли інструменти забезпечити оновлення даних про кандидатів (це було гіперважливо з огляду, зокрема, на воєнний стан), провели у грудні максимально прозорий конкурс, коли кандидати один за одним відповідно до рейтингу могли обирати будь-яку із відкритих вакансій, і після того провели практично всю зиму та весну у співбесідах із кандидатами у прямому ефірі, що було передбачено новим законом», — зауважив Гацелюк.

Ще 15 призначених Зеленським суддів склали кандидати, зараховані ВККС до резерву суддів до місцевих судів у 2019 році, та 55 кандидатів, зарахованих до резерву у 2023 році.

Розподіл на «кошики»

У судовій системі та громадському секторі позитивно сприйняли призначення суддів.

«В умовах кадрового голоду ухвалення Президентом України таких рішень є надзвичайно важливим для забезпечення права громадян на доступ до суду», — йдеться, зокрема, в заяві Верховного Суду.

Голова Ради суддів Богдан Моніч у коментарі «Ґратам» зазначив, що ці призначення зможуть покращити кадрову ситуацію в судовій системі, якщо в невеликий проміжок часу відбудеться приведення нових суддів до присяги. Він також очікує призначення й інших суддів, подання щодо яких ВРП подала президенту.

Член ВРП Олександр Сасевич, у свою чергу, уточнив, що підпису глави держави очікують подання про призначення 64 суддів, подані нинішнім складом ВРП, та 49 — попереднім складом. Троє з останнього списку суддів уже рекомендовані на звільнення нинішнім складом ВРП, тож подання про їх призначення будуть відкликані.

Наприкінці квітня під час одного із круглих столів щодо призначення суддів Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента з питань, у тому числі судової системи, розповіла, що всі подання про призначення суддів розділила на два «кошики».

«Перший кошик — це судді, які були відібрані новим складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя починаючи з 2023 року. Другий кошик — це подання, які надійшли до оновлення складу ВККС та ВРП. Ті подання, що запропоновані новим складом ВККС та ВРП, я буду намагатися якомога швидше «запустити» для підписання президентом указів про призначення», — пояснила Мудра.

У коментарі «Ґратам» заступниця керівника Офісу президента з питань уточнила, що наразі незрозуміло, що буде з поданнями щодо призначення суддів попереднім складом ВРП.

«На даний момент в Офісі Президента перебуває близько 50 подань на призначення суддів, направлених попереднім складом ВРП. Водночас маємо вже кілька суддів, які були направлені на призначення суддями як попереднім, так й новим складом ВРП. Крім того, до нас почали надходити заяви від кандидатів, які просять повернути їм подання ВРП про призначення їх суддями. Однак, враховуючи що направлення таких подань компетенція Вищої ради правосуддя, то логічно, що й відкликання також має здійснюватися ними. Відповідно, поки ми не маємо остаточної цифри кількості кандидатів, які залишаться в результаті нового конкурсного відбору, передчасно говорити про долю подань від попереднього складу ВРП», — зауважила вона.

За словами Мудрої, приведення суддів до присяги відбудеться після підписання ще кількох указів про призначення.

Статуетка богині Феміди в Печерському райсуді Києва. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Повноваження президента

Паралельно із призначенням суддів у Верховній Раді активізувався процес розгляду законопроєкту №9439, що передбачав посилення повноважень президента щодо призначення суддів. Раніше глава держави мав такі повноваження, та у 2016 році парламент вніс зміни у законодавство і наділив його церемоніальною функцією: він зобов’язаний лише підписати подані Вищою радою правосуддя подання.

Вищезгаданий законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді ще рік тому. Згідно з текстом проєкту закону, впродовж воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування президент може повернути подання про призначення судді на посаду до ВРП для повторного розгляду у разі отримання від Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України інформації, яка свідчить про вчинення майбутньому суддєю дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам. У такому випадку ВРП повторно розглядає питання внесення главі держави подання про призначення цієї особи на посаду судді.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради у висновку на законопроєкт зазначило, що надання президенту такого права (хоча й тимчасового) «може тлумачитися як втручання в процедуру призначення суддів та розцінюватися як порушення принципів незалежності суддів та судової влади в цілому».

«Крім того, сам факт отримання СБУ та НАБУ інформації про вчинення кандидатом на посаду судді протиправних дій, які підпадають під ознаки того чи іншого кримінального правопорушення, не може вважатись достатньою підставою для прийняття президентом рішення, яким особі фактично відмовляється у призначенні її на посаду судді, оскільки наявність згаданої вище «інформації» не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні якогось протиправного діяння», — йдеться у висновку науково-експертного управління апарату парламенту.

Венеціанська комісія наполягала на тому, що роль президента у призначенні суддів повинна бути «церемоніальною».

У своєму висновку до на той момент проєкту закону, що передбачав зменшення повноважень глави держави щодо призначення суддів, у вересні 2015 року комісія зазначила, що «… Президент України все ще відіграє церемоніальну роль: він призначає кандидатів, поданих Вищою радою правосуддя, пропозиції якої будуть обов’язковими для Президента. Закон повинен буде регламентувати можливі затримки чи «глухі кути» у призначенні суддів Президентом України».

Вища рада правосуддя у своєму висновку на цей законопроєкт (*ВРП надає висновки на всі законопроєкти, які стосуються судової реформи) зазначила, що глава держави бере участь у формуванні складу суддівського корпусу, відповідно до конституційних прав, ймовірно, маючи на увазі, що наділення його повноваженнями повертати клопотання про призначення суддів буде порушенням Конституції. Глава держави, згідно з Основним законом, має повноваження лише призначити суддів за поданням ВРП.

Водночас ВРП не заперечила щодо можливості наділення її повноваженнями повторно розглядати питання щодо внесення президентові подання про призначення суддів, якщо він отримав інформацію від СБУ і НАБУ про те, що така особа вчинила дії, які можуть загрожувати нацбезпеці, що також передбачено проєктом закону.

«Хочу звернути увагу на структуру цієї норми — вона має диспозитивний характер, і надає право Президенту, а не обов’язок, повертати подання про призначення суддів у разі отримання такої інформації. І ми не кажемо, що цей механізм ідеально виписаний авторами в законопроєкті й буде застосовуватися Президентом саме в такому вигляді. Крім того, я впевнена, що в разі прийняття в першому читанні до другого читання проєкт видозміниться», — зазначила Ірина Мудра, коментуючи «Ґратам» таку ініціативу.

У підсумку Верховна Рада відхилила цей законопроєкт під час засідання 23 травня.

Автор: Вікторія Матола

Джерело: Ґрати