Аукціон шахрайств або як дурять нашого брата
Ще Остап Бендер знав понад сто способів порівняно «чесного» відбирання грошей у громадян. Проте послідовники великого комбінатора на досягненому не зупинилися. Удосконалили старі, вигадали нові способи та методи видурювання чужого майна. І байдуже, що діяння ці кримінальні, і за їх вчинення загрожує, згідно Кримінального кодексу України, позбавлення волі. Ті, хто став на шлях злочинний, йдуть у своїх лихих намірах до кінця, а інші, потрапляючи на гачок шахраїв, розплачуються за це власними грошима чи іншим майном.
«Мені ворожка ворожила…»
Наслідки такого ворожіння довелося розплутувати міліціонерам, бо за пророцтва невідома жінка вициганила всі сімейні заощадження, ще й золоті вироби прихопила, аби зняти з родини пороби та прокляття.
Чимало потерпілих від шахраїв приходять до правоохоронців з подібними історіями. Найчастіше це бувають жінки та діти.
До співробітників Тернопільського міськвідділу внутрішніх справ звернулися матір з неповнолітньою донькою. 12-річна дівчина розповіла, що дорогою зі школи додому вона зустріла невідому жінку з дитиною. Дівчинка була її віку і з ходу стала розповідати про добру тітку, котра вміє ворожити та передбачати майбутнє. Школярка не встигла ні заперечити, ні погодитися, як за справу взялася невідома жінка. Перша фраза вразила ученицю своїм фаталізмом: «Твоя мати скоро помре». Дальші події дитина згадує, мов у мареві. Сказали принести гроші і золоті вироби, з нею до квартири піднялася дівчинка, що була з тіткою, ворожка забрала «прокляті» цінності і пішла з їх допомогою рятувати від смерті маму, сказала, що за півгодини повернеться.
Матір й справді ледь не вхопив сердечний приступ, коли, прийшовши з роботи, вона дізналася про «геройський вчинок» дитини, котра врятувала її від смерті ціною всіх збережень та золотих прикрас. Щоправда, тоді дитина й сама збагнула, що тітка-ворожка її надурила, адже через півгодини так і не повернулася.
На превеликий жаль, подібних історій трапляється дуже багато. Але, що найгірше, знайти добродійок-ворожок майже неможливо, як і нереально повернути втрачені гроші та цінності. Кримінальна практика свідчить, до подібного роду шахрайств вдаються злочинці-гастролери. Приїдуть, зроблять свою брудну справу і шукай вітру в полі.
Щоб уникнути подібних ситуацій, давайте ретельно проаналізуємо сценарій шахрайського дійства, аби у випадку, коли «вистава» втягала у свої рольові ігри нас, ми могли вчасно вийти з неї без втрат.
Насамперед треба навчитися говорити собі «стоп!», у ситуаціях, коли невідома особа «шпигує» нас фразами, що легко діють на психіку. Розмови у жодному випадку заводити не варто і спробувати відволікти свою увагу на щось інше.
Варто пам’ятати, шахраї – неабиякі психологи. Вони майже безпомилково вгадують, хто здатний повірити їм. На їхній гачок попаде той, хто йде, нікуди не кваплячись, і про щось журиться. Згідно статистики, левова частка жертв – жінки та діти.
Багато дурисвітів володіють гіпнозом і використовують всі прийоми навіювання. Тому не дайте можливості лиходіям захопити вашу увагу: не дивіться їм у вічі, не простягайте руку для ворожби, та й взагалі намагайтеся уникати зустрічі з ними, не пускайте на поріг будинку. Якщо трапилося так , що розмова між вами і невідомою особою зав’язалася і вам пропонують послуги ясновидіння, ворожби, краще швидко знайдіть відмовку, мовляв дуже поспішаю, аби не втрапити у пастку шахраїв.
Мало не кожного дня до правоохоронних органів звертаються зі своїми бідами люди, які стали жертвами шахраїв. У так званій "групі ризику" на першому місці знаходяться особи похилого віку та підлітки, яких до міліції приводять батьки. Громадяни через свою доброту й довірливість потрапляють на гачок злочинців і втрачають, якщо не останні заощадження, то цінні речі.
На жаль, число потерпілих від злочинних дій шахраїв зростає. І це серйозна проблема. Людям похилого віку слід бути обачнішими і не довіряти незнайомцям. А батькам варто розповісти своїм дітям про ту небезпеку, яка чатує на них на вулицях села чи міста.
Безкоштовний сир лише…
Так-так, в мишоловці. Але ж чимало громадян вірять, що "надурняк і оцет солодкий". Тому й не меншає на Тернопілля ще одного різновиду шахрайств, коли дурисвіти, вдаючи з себе різного роду благодійників, ходять по чужих домівках і видурюють гроші. Частіше за все злочинці називаються працівниками соціальних служб. Їхніми жертвами переважно стають літні люди, які необачно впускають до своїх помешкань незнайомців.
"Соціальні працівники" (як правило, вони "працюють" удвох), приміром, повідомляють, що в державі у зв’язку з приходом до влади нового керівництва починається обмін грошей старого взірця на нову валюту. Вони буцімто складають списки пенсіонерів, які мають бажання обміняти гроші, й обов’язково зазначають, яку саме суму. Коли старенькі приносять шахраям свої назбирані чи не по копійці заощадження, ті, відволікаючи їхню увагу, забирають гроші і хутко зникають. Шахрайські дії часто кояться і під виглядом збору коштів на лікування хворого або якихось акцій.
До старенької тернополянки у двері подзвонили дві незнайомі жінки. Охайні, привітні, вони відрекомендувалися працівниками соціального захисту і потішили пенсіонерку новиною – мають для неї грошову допомогу. От тільки прикрість, пенсіонерці треба дати, п’ятдесят гривень, а в них купюри тільки по п’ятсот. Чи не поміняла б їм дрібними старенька, якщо її ласка.
Бабуся, окрилена такою увагою, швиденько подалася до кімнати вийняти зі сховку свої кровні, аби розміняти, а «благодійниці» вже на кухні розкладали якісь папери. Декілька хвилин і справу зроблено – пенсіонерка тішилася п’ятдесятьма гривнями, а дурисвітки винесли з помешкання вісім тисяч.
Шахраї завжди дуже чемні, вміють викликати почуття жалю або миттєво увійти в довіру. Якщо ви вдома самі, за жодних обставин не починайте розмови з незнайомцями, які просять у вас гроші, і обов’язково відразу зателефонуйте до родичів чи сусідів. Проте, найкращим варіантом у такій ситуації буде звернутися до правоохоронців. Міліція приїде й усе з’ясує. В жодному випадку не пускайте «благодійників» до помешкання, але якщо незнайомці вже переступили поріг вашої оселі, намагайтеся не випускати їх з виду, не приставайте на їхні пропозиції, навіть на найспокусливіші, тим паче, не показуйте, де зберігаєте заощадження.
Хай не спокусить вас чуже…
Найбільше дивує те, що, незважаючи на неодноразові публікації, застереження у засобах масової інформації на тему шахрайств, кількість злочинів зростає. Прикро, що громадяни не хочуть вчитися на чужих помилках, тож доводиться на своїх.
Ще один класичний спосіб видурити чужі гроші – операція під назвою «загублений гаманець». Аферисти, здебільшого, обирають жертвами людей похилого віку, пенсіонерів, котрих вишукують поблизу банківських установ чи пунктів обміну валюти.
Сценарій махінації доволі простий. На вулиці випадковий перехожий запитує, чи, бува, не ви щойно загубили гаманець. Ваше портмоне на місці, а в чужому – чимало готівки, яку незнайомець пропонує поділити. Погоджуючись, людина одразу потрапляє на гачок аферистів. Невідомо звідки з’являється власник гаманця і вимагає повернути готівку. При цьому зазначає, що добре знає, які саме купюри були у гаманці, вимагає переглянути й ваші гроші. Саме так шахраї отримують шанс залізти до кишені. Під час перерахунку готівки аферист, звичайно, знайде можливість, як непомітно забрати частину ваших кровних, або підсунути так звану «ляльку» – фальшиві купюри. А жертва шахраїв, намагаючись якнайшвидше виплутатись із неприємної ситуації, навіть не намагається перерахувати гроші чи придивитися до фальшивих.
На грошову «ляльку» повівся й 73-річний пенсіонер з обласного центру. Щоправда, з чоловіком трапилася трохи інша історія. Йому не гаманець підсунули, а зіграли на людських почуттях. Чоловіка на вулиці перестріли троє іноземців і стали розповідати про нещастя, яке спіткало їх на дорозі. Мовляв, їхали подорожувати, але потрапили в дорожню пригоду. Розказували, що водій дуже сильно постраждав, йому потрібна термінова платна операція, а мають лише долари, які не можуть обміняти, бо купюри помічені банком і їх треба повернути. Обіцяли, що родичі через дві години надішлють переказ, й іноземці обов’язково повернуть позичене, ще й з відсотками. Аби остаточно переконати пенсіонера, зловмисники запропонували залишити йому ті помічені, з їхніх слів, двадцять тисяч доларів. Приголомшений таким розвитком подій, пенсіонер ніяк не відважувався пристати на умови іноземців. У хід пішли жіночі сльози. І тут чоловік не витерпів – згодився. Виніс з хати останні збереження – п’ять тисяч гривень, які вже декілька років відкладав, аби купити холодильник. Натомість взяв барсетку з двадцятьма тисячами доларів і став очікувати, що іноземці ось-ось повернуться забрати валюту, а йому віддадуть позичене. Та щойно сріблястий «Фольксваген» з пасажирами від’їхав, як пенсіонера наче осяйнуло заглянути до барсетки з грошима. Шок, який довелося пережити старенькому тернополянинові, серце й молодої людини не витерпить: свої кровні дідусь обміняв на купу паперу.
Тож застерігаємо краян: сумнівайтеся у тому, що вам розповідають невідомі. Обмінюйте гривню на валюту тільки у банківських установах. Коли вам розповідають, що у лікарні хтось помирає, сталася дорожня пригода або інша біда і просить терміново обміняти валюту за вигідним курсом, не спокушайтеся.
Найкраща порада – не мати справу з пройдисвітами! Але коли це вже трапилося, терміново звертайтеся за допомогою до працівників міліції, щоб ті могли гарячими слідами затримати злочинців.
ВЗГ УМВС України в Тернопільській області
