2007 рік побив рекорд насильницької смертності серед журналістів у світі

Рік 2007 забрав життя як найменш 110 журналістів, котрі виконували свої професійні обов‘язки в 27 країнах світу, і це більш ніж будь коли раніше, таки висновок зробила женевська журналістська організація «Кампанія емблеми преси» (CEP) на своєї прес-конференції. Про це повідомляє AFP. Цей рік став найбільш смертоносним для преси, адже у 2006-ому загинуло 96 журналістів (на 14% більш, ніж за попередній рік), і в 2005-ому – 68 журналістів (на 60% менше смертності ніж в 2007 році). Дві треті журналістів знайшли свою смерть в зонах військових дій – Ірак, Шрі-Ланка, Афганістан, Демократичній республіці Конго (колишньому Заїрі). П‘ятий рік поспіль Ірак – країна, що представляє найбільш небезпеки для журналістів, тут загинуло 50 журналістів. Для порівняння СЕР навів цифри загиблих журналістів в 2006 році – 48 осіб, і з початку втручання англо-американських сил на територію Іраку в березні 2003 року загалом, як найменш, 250 журналістів втратили життя. «Ніколи ще конфлікт не спричиняв такої масової бойні серед ЗМІ», – висловив свій жаль генеральний секретар CEP Блез Лампан.

Друге місце посідає Сомалі, де в умовах громадянської війни та міжкланових конфліктів загинуло вісім журналістів цього року, тоді як у 2006-ому – один журналіст. Третє місце посідає Шрі-Ланка, де також триває громадянська війна – 7 журналістів втратили життя. Погіршився стан у Пакистані, де п‘ятеро робітників преси загинуло, четверо журналістів загинуло в Афганістані, і на Філіппінах. Троє загинуло в Гаїті, стільки ж було позбавлено життя в Колумбії та в Мексиці. Далі йдуть Непал – 2 загиблих журналістів – та Демократична республіка Конго (також 2 загиблих), Еритреї (2 загиблих), Індія (2 загиблих) та Гватемала (2 загиблих).

Один журналіст помер насильницькою смертю в Узбекистані, Сполучених Штатах, Росії, Гондурасі, Сальвадорі, Бірмі, Парагваї, секторі Газа, Зімбабве, Перу, Бразилії, Гані та Туреччині.

«Підвищення кількості жертв серед журналістів є прямо пов‘язано з серйозними військовими конфліктами, котрі тривають і котрі позначені порушенням людських прав у широкому масштабі», – зазначив Блез Лампан. Серед журналістів, котрі пали жертвою за свої думки, або через те, що стали свідками подій, оприлюднення котрих певні діючи особи при владі, бізнесі, тощо не бажали: Грант Дінк (Туреччина, 19 січня), Едвард Чікомбо (Зімбабве, 1 квітня), Франсуа Лятур (Гаїті, 23 травня), Серж Маеш (з Радіо Окапі в ДРК, 13 червня), Кенджі Нагай (японський репортер, котрого вбили в Рангуні, М‘янма, 27 вересня).

З метою підвисити рівень безпеки журналістів, РЕС починає світову кампанію для розробки міжнародної Конвенції для захисту журналістів в зонах військових дій, громадських безпорядків та інших ситуацій. Йдеться про інструмент для покращення місцевих законодавств, включаючи питання зарплати журналістів, страхування та права на житло.

РЕС поєднує 35 асоціацій та профспілок в сотні країн, штаб-квартира організації знаходиться в Женеві (Швейцарія).

За матеріалами РЕС та AFP,

Переклад Анни Огняник, ІМІ