ЗА ЩО ЗНЯЛИ МІНІСТРА ЕКОЛОГІЇ. ВЕРСІЯ «ГЕОЛОГІЧНА»

Ні-ні, нинішній міністр, Сергій Поляков поки що сидить у своєму кріслі. Мова йде про його попередника, Василя Шевчука.

Він був звільнений рік тому, незважаючи на вельми успішне проведення 4-ї Всеєвропейської конференції міністрів охорони довкілля (чого варте лише саме підписання Карпатської конвенції, яке вперше в історії дало Україні шанс розмістити у себе секретаріат міжнародної конвенції з усіма піарівськими та фінансовими вигодами цього факту). Шевчук пробув на посаді рекордно короткий термін — шість місяців, але ніякою поблажки це йому не дало.Долю міністра начебто вирішили члени Ради національної безпеки і оборони України на своєму спеціальному засіданні. Тодішній секретар РНБО Євген Марчук пояснив журналістам, що на Раді йшла дуже гостра і довготривала розмова щодо підвищення ефективності надрокористування:

«Україна сьогодні втрачає колосальний ресурс в результаті того, що сьогодні немає єдиного органу чи структури, урядової чи якоїсь іншої в державі, яка б вела цю проблему — надра і надрокористування. Втрати надзвичайно великі, зловживання колосальні, суми вимірюються мільярдами. Наприклад, нещодавно деякі керівники почали дуже агресивно виступати у мас-медіа проти підвищення рентної плати за користування надрами і видобування енергоносіїв — нафти і газу. Хоча, як виявилося, що для того, щоб показати нібито важке своє життя і лякаючи парламент і суспільство, що коли буде піднята рентна плата, то вони загинуть, — виявилося, що це зовсім не так. Для розрахунків видавалися найслабкіші, наймалопродуктивніші свердловини чи родовища, коли поруч на цих же підприємствах були інші надприбуткові родовища, які в декілька разів перевищували прибутки тих, які виставляли за основу розрахунків. Наприклад, 3 мільйони кубів газу за добу на одній свердловині — про неї і декілька ще таких же ніде не говориться, а разом з тим для розрахунків подаються дійсно важкі показники для підприємств, якщо б це у всій галузі були такі родовища і такої ефективності свердловини. (Стенограма брифінгу від 08.06.2003).

Шевчуку ставилося в провину грубе порушенням діючого законодавства при видачі ліцензій деяким комерційним структурам. Суть цих порушень полягала в тому, що не дивлячись на невиконання ліцензійних умов цими підприємствами, не дивлячись на необхідність проведення гласної і конкурсної технології видачі ліцензій, цього всього не було зроблено. Марчук не став вдаватися в деталі — кому і яких ліцензій, хто незаконно видобував корисні копалини і на що іще закривали очі підлеглі Шевчука.

А ми — станемо. Бо маємо на руках документ, у якому ці деталі чітко окреслені. З шести написаних канцеляритом, але тим не менш, захопливих сторінок, поки що ознайомимось саме з «геологічною» його частиною.

«ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

01011, Київ, вул. Різницька, 13/15

___________________________________

№ 04/5-50 вих-03 від 16. 05. 03

Міністру екології та природних ресурсів України Шевчуку В. Я.

ПОДАННЯ

про усунення порушень антикорупційного законодавства в системі Міністерства екології та природних ресурсів України

….замість встановленого місячного терміну на розгляд матеріалів та видачу ліцензій на геологічне вивчення надр з наступною дослідно-промисловою розробкою їх вирішення у переважній більшості випадків значно перевищує визначений законом строк і становить від чотирьох до п’яти місяців. Причому наявні у справах матеріали не свідчать про тривале листування з претендентами, витребовування додаткових матеріалів тощо. Навпаки, зібрані документи говорять про досить поверховий підхід та хронічну тяганину при вирішенні цих питань.

Так, 11 лютого 2002 року до Міністерства екології та природних ресурсів надійшло клопотання від Генерального директора ТОВ «Промислове підприємство Українські технології» про надання ліцензії на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Кришівсько-лісової площі (розміщена частково на територіях Сумської та Полтавської областей). Разом з тим, ліцензія видана лише 27 червня 2002 року, тобто через чотири місяці після звернення.

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «Атол» звернулося за ліцензією на геологічне вивчення надр та дослідно-промислову розробку 20 вересня 2001 року, однак отримало її лише 24 січня 2002 року.

Такі випадки набули значного поширення.

Водночас всупереч встановленому порядку у відповідних підрозділах Мінекоресурсів (Державна геологічна служба — Гурський С. Д.) при вирішенні питань про надання ліцензій не витребовуються необхідні відомості про основні техніко-економічні показники підприємницької діяльності претендентів (за останні 2 роки), інформація про досвід роботи в галузі використання надр, технічні і фінансові можливості для виконання робіт і таке ін.

Вивчення наявних у зазначеному відомстві матеріалів засвідчило, що більшість комерційних структур, які зверталися за наданням ліцензій, є товариствами з обмеженою відповідальністю, статутні фонди (за незначнім винятком) яких не перевищують 11 — 12 тис. грн. Перелік дозволених їм видів діяльності включає безліч напрямків від готельного бізнесу до художньо-оформлювальних робіт. За таких обставин надані ними пропозиції щодо багатомільйонних інвестицій на відповідні ділянки розвідки, заходи по охороні надр та навколишнього природного середовища явно не можуть бути виконані через відсутність у них як технічних можливостей, так і власних коштів.

Проведений у ході перевірки аналіз, а також пояснення начальника управління Держгеоконтролю Набоки М. І. свідчать, що більшість ліцензійних користувачів нафтогазоносними надрами не виконує укладені угоди про умови їх використання, чим порушують вимоги чинного законодавства в даній галузі.

Не виконуються і надані міністерству та підпорядкованим йому органам повноваження щодо здійснення державного геологічного контролю за виконанням підприємствами вимог ведення робіт з геологічного вивчення надр. Кожна четверта комерційна структура, яка отримала ліцензію на користування надрами, не перевірялася упродовж року на предмет виконання взятих на себе зобов’язань, в той час як згідно діючого законодавства перевірки повинні проводитися не пізніше ніж через півроку після надання ліцензії.

Непоодинокими залишаються факти експлуатації родовищ взагалі без ліцензії. Так, з лютого по липень минулого року свердловина № 10 по видобутку газу на Юріївському родовищі (Харківська область) експлуатувалася комерційною структурою ЗАТ «Дім G» без спеціального дозволу і ліцензії (за такі дії ст. 202 КК України встановлено кримінальну відповідальність).

Як наслідок, через бездіяльність підвідомчих міністерству органів ведеться неконтрольована державою хижацька експлуатація природних ресурсів з одночасним спричиненням значних матеріальних збитків.

За останні 5 років Міністерством екології і природних ресурсів видано 84 ліцензії комерційним структурам на розвідку та дослідно-промислову розробку покладів нафти, газу і конденсату, які після завершення комплексу робіт повинні були зареєструвати розвідані ними запаси у відповідних державних органах. Однак, за даними державної геологічної служби, лише шість ліцензіатів зареєстрували мізерну частку розвіданих ними вуглеводнів.

Значного поширення набули факти так званої сумісної діяльності, коли на розвіданих (за бюджетні кошти) родовищах вуглеводнів допускаються для їх видобування комерційні структури. Причому відсоток «сумісного» видобування, як правило, у комерційних структур є значно вищим (до 75 %), аніж у держави.

Цікаво, чим викликана така тяганина з видачею ліцензій? Чи не вимаганням «позолотити ручку»? І чи не тією самою позолотою були прикриті очі тих інспекторів Мінекології, які мали припинити незаконний видобуток корисних копалин? Документ відповіді не дає.

Чи достатньо непорядку в одній, хоч і такій фінансово привабливій, царині, як ліцензування розвідки та видобутку корисних копалин, щоб зняти з роботи міністра, який, нагадаю, прослужив лише півроку? Мабуть, таки ні. Скоріше за усе, з Шевчука зробили цапа-відбувайла і за ці гріхи, і за інші, про які мова піде в наступній нашій публікації.

Читайте незабаром » За що зняли Міністра екології. Версія «тендерна».

Володимир Борейко

Читайте также: