Що вони собі насудили: скільки та яким суддям українці платять пенсію

колаж УП

В середині червня cудді Одеського апеляційного суду Альбіна Кадегроб та Вадим Прибілов, які розглядали апеляційну скаргу Сергія Стерненка та Ярослава Демчука в справі про викрадення депутата Щербича подали у відставку. Вища рада правосуддя погодила звільнення.

І поки багато хто сприймав це як перемогу, варто пояснити, чому така відставка для багатьох суддів часто є насправді більш бажаною, аніж можливі наслідки за ухвалення тих чи інших рішень.  Річ у тім, пише «Українська правда«, що звільнення судді за дисциплінарні проступки означає для нього пенсію на загальних умовах, як для всіх громадян, і лише після досягнення пенсійного віку. Станом на 1 квітня 2021 року середній розмір пенсії в Україні склав 3700 гривень.

Своєю чергою, суддя, який працює на своїй посаді понад 20 років, має право добровільно звільнитися у відставку. Це є для нього почесним, оскільки за ним зберігається звання, виплачується вихідна допомога, а також щомісячне довічне утримання. Такі виплати здійснюються з державного бюджету. І вони почасти складають щонайменше разів у 20 більше, ніж середня пенсія.

Нещодавно Пенсійний фонд повідомив про чергове підняття пенсійних виплат. Найменшу середню надбавку у 67 грн отримали українські військові пенсіонери, що більше схоже на знущання. 

Ну а як ви думаєте, хто ж отримав найбільшу надбавку? 

Звісно ж саме колишні судді, адже їхнє довічне утримання зросло на 9,4 тис грн

Крім того, на такі виплати не поширюється обмеження максимальної пенсії у 17 690 грн, тому середній розмір щомісячного утримання суддів у відставці перевищує 77 тис грн

В Україні таких екссуддів понад 3,5 тис осіб. І ця кількість з кожним роком тільки зростатиме.

Нижче описані найяскравіші приклади суддів у відставці, які сьогодні отримують довічне утримання за наші з вами податки.

Віктор Волощук, екссуддя Олевського районного суду Житомирської області

У 2015 році суддя Волощук виїхав на зустрічну смугу та збив насмерть 21-річного мотоцикліста, який приїхав із Києва провідати хвору матір. За словами очевидців, суддя відмовився проходити тест на алкоголь, хоча мав явні ознаки сп’яніння. Пізніше Волощук взагалі втік з місця ДТП.

У лютому 2020 року суд визнав його винним та засудив до 4,5 років в’язниці. Але тут же звільнив від покарання по амністії. Підставою стало те, що злочин був вчинений з необережності, а суддя є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За 20 днів до вироку Вища рада правосуддя відправила його у відставку з пожиттєвим утриманням. У 2020 році Волощук отримав більше 300 тис. грн вихідної допомоги і 520 тис грн суддівської пенсії.

Юрій Грица, екссуддя Господарського суду Івано-Франківської області

У публікації проекту PROSUD вказано, що у серпні 2011 року цей Грица, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, збив на авто працівників «Івано-Франківськводоекотехпрому», які проводили ремонтні роботи. В результаті один з них помер в обласній лікарні, інший – отримав пожиттєву інвалідність.

Справа щодо ДТП багато років розглядалася в одному із райсудів Тернопільської області, аж поки її не відправили на дорозслідування.

У травні 2019 року Вища рада правосуддя підтримала заяву Грици про відставку, а наприкінці 2020 року він через суд «вибив» собі довічне утримання у 106 тис. грн на місяць.

Володимир Пономаренко, екссуддя Апеляційного суду Черкаської області

 

ФОТО: LIGA.NET

Два роки позбавлення волі. Саме стільки отримав суддя Пономаренко за вироком суду, який уже набрав законної сили. Цим вироком офіційно встановлено, що за 30 тисяч грн Пономаренко пообіцяв вплинути на суддів місцевого суду, аби ті не притягували до відповідальності водія, який керував напідпитку.

За кілька місяців до того як Пономаренка спіймали на хабарі він успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання. У 2019 році, будучи відстороненим від правосуддя, Пономаренко отримав 1,4 млн грн зарплати.

А вже після того, як його спіймали на хабарі, Вища рада правосуддя задовольнила його заяву про відставку, хоча могла абсолютно законно звільнити його за істотний дисциплінарний проступок.

Завдяки рішенню ВРП Пономаренко отримав майже 870 тис грн вихідної допомоги та ще по 100 тис грн щомісячної пенсії.

Анатолій Целух, екссуддя Малиновського районного суду м. Одеси

 

ФОТО: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

П’ять років в’язниці. Такий вирок колишній суддя Малиновського райсуду Одеси Анатолій Целух отримав за те, що вимагав та отримав хабар у розмірі 2,5 тисячі доларів США за прискорення судового розгляду і ухвалення потрібного рішення у житловому спорі щодо квартири.

Після відбуття покарання Целух ще три роки не матиме права працювати суддею та правоохоронцем.

У квітні 2019 року, вже після того, як суддя був спійманий на хабарі, Вища рада правосуддя відправила його у почесну відставку. Завдяки цьому рішенню у 2019 році Целух отримав майже 400 тис. грн зарплати та 470 тис. грн пенсії.

Неля Ластовка, ексголова Дніпровського районного суду міста Києва

Під час подій Революції Гідності Неля Ластовка особисто позбавила водійських прав трьох учасників автопробігу до Межигір’я 29 грудня 2013 року.

За словами активіста «Автомайдану» Романа Маселка у 2017 її мали звільнити, але через рік ВРП передумала. Потім було подання про її звільнення за грубе порушення законодавства, а також провал нею кваліфікаційного оцінювання.

Проте у квітні 2019 року Вища рада правосуддя відправила її у відставку. За вісім місяців 2019 року Ластовка отримала понад 460 тис грн пенсії. І це у 48 років.

Але цього їй виявилося замало і у жовтні 2020 року вона через Окружний адмінсуд Києва добилася для себе збільшення довічного утримання до понад 100 тис грн на місяць.

Олексій Буран, екссуддя Малиновського районного суду Одеси

У березні 2016 року детективи НАБУ викрили суддю Бурана на отриманні хабара. Він нібито обіцяв ухвалити «потрібне» рішення у цивільний справі про стягнення 1,5 млн грн боргу. У будинку судді в елітному селищі «Совіньйон» під Одесою було виявлено частину хабара.

Під час обшуку Буран чинив активний опір працівникам НАБУ, застосував травматичний пістолет на ураження, після чого скористався «суддівським імунітетом» та втік через вікно.

Обвинувальний акт щодо судді уже декілька років слухається у суді. Але якщо ви думаєте, що за таке у нас звільняють, то мусимо вас розчарувати. У 2019 році Вища рада правосуддя відправила Бурана у відставку.

Орієнтовний розмір його утримання з моменту підписання обвинувального акту і до відставки склав близько 1,6 млн грн. Тепер же екссуддя отримує довічне грошове утримання.

Володимир Хіміч, ексголова Дніпровського районного суду Києва

У 2014 році Хіміч на підставі сфальшованих документів притягнув до адміністративної відповідальності двох водіїв за нібито невиконання ними вимог про зупинку. Пізніше слідство встановило, що ці громадяни взагалі не брали участі в автопробігу до «Межигір’я» і навіть не мали водійських посвідчень.

На початку квітня 2021 року Офіс генпрокурора пред’явив йому підозру за перешкоджання мирним зібранням. На даний час суддя перебуває у почесній відставці, куди його ще у 2017 році відправила Вища рада правосуддя.

Олександр Струков, ексголова Октябрського районного суду Полтава

 

ФОТО: I1.POLTAVA.TO

Загальноукраїнську славу Струков здобув після того, як розпочав системне переслідування судді-викривачки Лариси Гольник. Вона стала для нього «особистим ворогом» після того, як викрила мера Полтави Олександра Мамая на спробі дати їй хабар.

А ще, незважаючи на законодавче обмеження щодо неможливості очолювати суд більше двох строків поспіль, цей суддя 13 років був незмінним головою суду.

Зовсім не дивно, що Струков за свою кар’єру ухвалив безліч сумнівних рішень, зокрема щодо водіїв напідпитку. Наприклад, він закрив справу щодо керівника місцевого управління Нацбанку, у крові якого було 2,07 проміле алкоголю. Суддя повірив поясненням чиновника про те, що він «гіпертонік, який лише після зупинки авто зробив кілька великих ковтків коньяку «Hennessy» з метою зняття стресу та розширення судин».

Прославився він також порушенням суддівської етики. На відео із нагрудних камер патрульних, які у 2016 році затримали суддю за неправильне паркування зафіксовано, як він принижував поліцейських і використовував нецензурну лайку, на кшталт «затримали, б***ь, не за х** собачий».

9 квітня 2020 року Вища рада правосуддя відправила суддю у відставку, хоча у порядку денному одного із наступних засідань Ради був розгляд скарги, на підставі якого суддю могли б звільнити з посади.

У 2020 році Струков отримав понад 500 тис грн зарплати, 960 тис грн вихідної допомоги та більше 930 тис грн пенсії.

Володимир Бабенко, ексголова Апеляційного суду Черкаської області

 

ФОТО: 18000

Суддя Бабенко прославився тим, що погрожував судді зі свого ж суду за те, що той відмовився незаконно виселити людину з гуртожитку. Бабенку не сподобалося, що суддя ухвалює рішення не в інтересах осіб, які йому «телефонують», адже такими рішеннями суддя висловлює неповагу до всього колективу суду.

Щодо висловлювань Бабенка навіть розпочали кримінальне провадження, але воно всіма силами гальмувалося. У 2019 році Вища рада правосуддя відправила Бабенка у почесну відставку із довічним утриманням.

В результаті такого рішення він уник потенційного звільнення за тиск на свого колегу та неетичні висловлювання на його адресу.

Іван Підгорний, екссуддя Ківерцівського районного суду Волинської області

Суддю Підгорного обвинувачують в ухваленні судових рішень за хабарі. За версією обвинувачення, хабарі бралися грошима, побутовою технікою, продуктами та навіть сіном для кролів.

Його засуджували двічі, до п’яти років умовно та до п’яти років з конфіскацією, але обидва вироки були скасовані. Останнім рішенням у цій справі вирок було скасовано «у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливості їх отримати».

За традицією Вища рада правосуддя відправила Підгорного у почесну відставку. За 2020 рік він отримав 840 тисяч грн зарплати та 819 тис грн пенсії.

Віктор Амарович, екссуддя Перечинського районного суду Закарпатської області

У 2014 році Амарович на автомобілі Mitsubishi Pajero виїхав на зустрічну смугу, де протаранив ВАЗ 2107, який вилетів в кювет, а далі зіткнувся ще з одним авто. Водій жигулі загинув на місці.

За даними місцевих ЗМІ, попередній аналіз підтвердив, що суддя перебував у стані алкогольного сп’яніння. Після ДТП Амарович від гріха подалі пішов на тривалий лікарняний, де окрім компенсації отримав ще й 12 тисяч гривень «матеріальної допомоги».

У березні 2016 року обвинувальний акт щодо судді було направлено до одного із місцевих судів Закарпатської області, проте справа слухається досі.

Це не завадило Вищій раді правосуддя наприкінці 2017 року відправити суддю у почесну відставку із довічним утриманням.

Ірина Саприкіна, екссуддя Верховного суду

Відповідно до висновку ГРД, суддя Саприкіна ухвалювала сумнівні рішення,порушувала право на доступ до правосуддя, а також принцип відкритості та гласності судового процесу. Крім цього Саприкіна підтримала свавільне рішення суду про обмеження права на мирні зібрання.

Незважаючи на такі серйозні претензії Вища рада правосуддя відправила її у відставку. У 2020 році Саприкіна отримала близько ️3 млн грн зарплати та ще 2,5 млн грн пенсії.

Віталій Фастовець, екссуддя Лисичанського суду Луганської області

Цей суддя відомий тим, що у десятках судових рішень називав території Луганської області «поки що контрольованими Україною», публікував у соціальних мережах дописи про критичне ставлення до Революції Гідності та неодноразово виправдовував осіб звинувачених у сепаратизмі.

Незважаючи на те, що всі ці факти були детально викладені у висновку Громадської ради доброчесності, Вища рада правосуддя відправила суддю у почесну відставку.

У 2020 році він отримав понад 170 тис грн зарплати, 500 тис грн вихідної допомоги та 400 тис грн суддівської пенсії.

Борис Плахтій, екссуддя Апеляційного суду Волинської області

 

ФОТО: ZAXID.NET

Борис Плахтій прославився тим, що у 1987 році як суддя підписав смертний вирок ветерану УПА Івану Гончаруку за сфабрикованою справою. У публікації Історичної правди детально описано те, як сім томів справи були грубо сфабриковані КДБ. Гончарука розстріляли у 1989 році, всього лише за два роки до проголошення незалежності України. Він був реабілітований посмертно лише у 2021 році.

Натомість сам Плахтій у 2006 році звільнився у відставку і почав отримувати довічне грошове утримання.

Йому цього виявилося замало і у березні 2020 року він звернувся до суду з вимогою перерахувати йому суму довічного утримання.

Суд став на сторону Плахтія, а Пенсійний фонд навіть не подав апеляцію.

Наразі Борис Плахтій отримує більше 200 тис грн щомісяця, а його донька у березні 2021 року стала новообраною членкинею Вищої ради правосуддя.

Наталія Булавіна, екссуддя Краснодонського міськрайонного суду Луганської області

 

Наталія Булавіна входить до списку «суддів» так званого «Верховного суду ЛНР» та є головою Ради суддів так званої «ЛНР». За даними СБУ вона також особисто брала участь у нарадах щодо створення кримінального та кримінального процесуального кодексів так званої «ЛНР».

У жовтні 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України внесла до Вищої ради правосуддя подання про її звільнення з посади за порушення присяги та за істотний дисциплінарний проступок.

Однак Вища рада правосуддя відмовила у звільненні судді, бо в матеріалах справи нібито не було доказів співпраці судді з так званою «ЛНР».

І вже за двадцять днів її відправили у почесну відставку.

Андрій Овсієнко, екссуддя Волинського апеляційного суду та ексголова ВРП

Чи не ключову роль у відставці вказаних вище суддів відігравала Вища рада правосуддя. Саме ВРП часто вирішувала, що робити із суддями: звільняти їх чи відправляти у почесну відставку.

Андрій Овсієнко чотири роки був членом ВРП та навіть очолював її з вересня 2019 року по березень 2021 року.

У своїх численних інтерв’ю він говорив, що найбільшою проблемою судової системи є кадровий голод, який знижує рівень доступу громадян до правосуддя.

Мабуть саме тому Овсієнко, після закінчення повноважень у ВРП, не повернувся до роботи судді, а у 42-річному віці втік у відставку і отримує близько 150 тис грн щомісячного довічного утримання.

І це при тому, що за чотири роки роботи у Вищій раді правосуддя він заробив більше 12 млн грн.

***

Довічне грошове утримання суддів є гарантією їх незалежності та запобіжником від суддівської корупції. Однак без судової реформи, перш за все якісного перезавантаження Вищої ради правосуддя, негідні судді і надалі отримуватимуть невиправдано високі суддівські пенсії.

Безперечно не всі 3,5 тисячі суддів у відставці є такими, однак ВРП, яка може звільняти недостойних служителів Феміди, навпаки забезпечує їм почесну відставку з космічними як для українських пенсій виплатами. І замість того, аби очищувати судову систему, українці отримують несправедливість та високооплачувану кругову поруку.

Вадим Валько, Центр протидії корупції

Читайте также: