І найсумніше, що кожна з цих корупційних схем по-своєму «унікальна». А враховуючи авторитетність та публічність посади народного обранця, така «креативність» дуже негативно впливає на репутацію України, яка намагається стати частиною Європейського Союзу.
Одна з найвинахідливіших таких корупційних історій – справа «слуги народу» Андрія Одарченка. Як стверджує слідство, він спробував підкупити тодішнього голову Держагентства з відновлення – і не абияк, а біткоїнами! Про першу корупційну справу з криптою розповідає видання “Главком“.
Одарченко, університет, відновлення, біткоїни. Де тут логіка?
Одіозний нардеп Одарченко
Андрій Одарченко, чинний нардеп, у жовтні 2021 року очолив Вчену раду Державного біотехнологічного університету, а згодом його обрали ректором цього вишу. Оскільки поєднувати депутатство та ректорство не можна, його контракт в університеті було призупинено.
Часи змінилися, Росія розпочала повномасштабне вторгнення – харківські будівлі університету отримали значні пошкодження та потребували відновлення. Тут, за версією правоохоронців, в Одарченка й народилася ідея звернутися «по допомогу» до тодішнього голови Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма.
Народний депутат запропонував посадовцю $50 тис. хабаря у біткоїнах в обмін на те, що з Фонду ліквідації виділять кошти на ремонт університету. Мустафа Найєм повідомив про це в НАБУ та став викривачем. Пізніше Одарченко перерахував йому 0,39 біткоїна — приблизно $10 тис. за тодішнім курсом. НАБУ стверджує, що це перший в історії антикорупційних органів задокументований хабар, який надали у вигляді криптовалюти.
З’являється логічне запитання, в чому ж сенс заносити кошти за виділення коштів? І відповідь ми знайшли вже під час судового засідання: Одарченко хотів заволодіти до 20% від виділеної суми на відбудову. Сам нардеп спростував, що бажав заробити на цих коштах, оскільки це міжнародні гроші. Також він стверджував, що у розмовах з Найємом жартував, а все це в результаті «цинічна підстава».
«Я в Харьков не верю, Мустафа». Як розмови вивели Одарченка на чисту воду
Під час обрання запобіжного заходу прокурорка САП зачитала записи низки цікавих розмов, частину з яких відтворили на засіданні. Виявилося, що за буцімто благими намірами Одарченка відновити університет насправді стоїть чимало зовсім інших планів і переконань. Ось декілька найяскравіших його цитат:
- «Я в Харьков не верю, Мустафа. Две ядерные триады Россия и США имеют, о чем мы говорим, ну это смех… Уже Иран и Китай оружие доставляют, ну все, на фронте месиво», – такою думкою про перспективи української перемоги поділився з Найємом Одарченко. До речі, в Раду нардеп обрався саме від одного з виборчих округів міста Харкова.
- «Я люблю крипту. Ты что, никогда не пользовался криптой? …Я кладу в обменку у товарища – и выдают в любом месте, хоть во Львове! У меня обменки в Харькове, в Киеве есть, это мои проблемы. Я туда завез, это мои люди. Ты говоришь: выдайте мне вот там где-то, ну хоть в Испании! И все исчезло, даже не здесь!» – так захоплено Одарченко розповідав Найєму про свій інтерес у криптовалюті. А про яких «своїх людей» ідеться – достеменно не відомо.
- «Та п***й на нее, на эту Конституцию! Ее растоптали давно, ты что, не знаешь?» – такими словами народний обранець описав своє ставлення до Основного Закону України.
- «Главное, чтоб меня везде двигали. Я не знаю, буду депутатом или нет, но я себе отстрою университет». Ось як звучала опіка Одарченка за університет, або ж за власну кар’єру після закінчення каденції народного депутата. Хоча, за його ж словами, Харків не мав вистояти під навалою російської армії.
Як Одарченко відмовлявся від адвокатів
Андрій Одарченко
У квітні 2024 року САП скерувала обвинувальний акт щодо Одарченка до Вищого антикорсуду. На судових засіданнях захищати нардепа взялись двоє адвокатів – Олександр Корюкін та Ігор Липявка.
Одного разу обидва не прийшли на підготовче засідання та попросили його відкласти, бо, мовляв, зайняті та мають інші, більш важливі справи.
Було й таке, що до суду прийшов лише один з захисників, Ігор Липявка. Тоді він подав клопотання про повернення обвинувального акту, проте суд залишив його без розгляду, оскільки воно повністю збігалося з попереднім, раніше відхиленим клопотанням. Далі Липявка попросив закрити провадження, але не зміг сформулювати вимоги до кінця. Тож суд залишив без розгляду і це клопотання, а також зробив чимало зауважень адвокату через суперечки з судом.
Після цього Липявка попросив 10 хв технічної перерви, щоб підготувати заяву про відвід колегії суддів. Але перерва минула, а адвокат до судової зали не повернувся, тож у суді вирішили, що той втік та почали обговорювати потенційне притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Щоправда, згодом Липявка все ж повернувся до зали, але Одарченку такий захист, напевно, не сподобався, тому наступного засідання він від нього відмовився.
22 липня 2024 року Одарченко взагалі повідомив, що розірвав договори про надання правової допомоги з усіма захисниками, та попросив суд відкласти засідання на місяць. На думку прокурора, такі дії екснардепа є способом затягування розгляду справи. Суд усе-таки відклав засідання, щоправда, лише на тиждень, а Одарченко повернувся з новим захисником, тож суду не довелося залучати безоплатного захисника.
Що загрожує нардепу?
Одарченко вийшов із СІЗО майже одразу після того, як його взяли під варту – за нього внесли 15 млн грн застави. Якщо суд винесе обвинувальний вирок, то народному обранцю, уже виключеному з партії «Слуга народу», загрожує до 10 років позбавлення волі за злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України. А от Мустафа Найєм не підлягатиме кримінальній відповідальності, бо сам повідомив про злочин ще до отримання першого траншу хабаря, та сприяв викриттю Одарченка.
18 червня 2024 року колегія суддів у складі Віктора Ногачевського, Віталія Крикливого та Маркіяна Галабали призначила справу Одарченка до розгляду по суті. Це означає, що надалі в суді будуть з’ясовувати всі обставини справи та досліджувати докази. Враховуючи невелику кількість томів доказів, можемо сподіватись на відносно швидкий розгляд справи, якщо не виникне інших непереборних обставин.
Джерело: Главком