Чи достатньо повноважень Міжнародного кримінального суду для засудження російських военних злочинців?
Міністри юстиції зустрілися на Лондонському саміті високого рівня з метою збільшення фінансової та технічної підтримки роботи Міжнародного кримінального суду (МКС) в Україні через кілька днів після того, як палата попереднього провадження [Суду] видала ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна.
17 березня Путіна та уповноважену при президенті Росії з прав дитини Марію Львову-Бєлову звинуватили у воєнному злочині — незаконній депортації сотень українських неповнолітніх.
Юрій Бєлоусов, керівник департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Генеральної прокуратури України у коментарі IWPR назвав це знаковим моментом на шляху до міжнародного правосуддя для України, додавши: «На мою думку, ми ще навіть не усвідомлюємо наслідків цього рішення. Вони повною мірою проявляться лише згодом, і це лише перший крок».
Тим не менш, експерти зазначають, що те, що чекає на суд в Україні, — це завдання абсолютно нового, монументального масштабу, а МКС вже перебуває у вразливому становищі.
«Ще до війни [Росії] проти України ефективність моделі МКС все більше піддавалася сумніву», — сказав IWPR Олександр Водянніков, юрист, який консультує Комісію з правової реформи України. «З моменту початку роботи в липні 2002 року він завершив розслідування і виніс рішення лише щодо чотирьох осіб… Якщо розслідування не завершиться висуненням обвинувачення вищому керівництву країни-агресора або якщо таке обвинувачення буде висунуто, але обвинувачених не вдасться затримати, легітимності МКС і загалом його майбутньому може бути завдано непоправної шкоди».
Бєлоусов визнав, що хоча ймовірність того, що Путін і Львова-Бєлова будуть затримані і постануть перед судом, невелика, цей крок має надзвичайно серйозні політичні наслідки.
«Тепер політичні лідери інших країн 100 разів подумають, чи продовжувати прямі контакти з цими людьми [і] взаємодію між державами на економічному та політичному рівнях», — сказав він. «Вони розумітимуть, що співпрацюють з політичним злочинцем. Адже всі розуміють, що МКС ніколи не оголосить людину в розшукк, якби не мав для цього достатньо вагомих доказів».
Ефективність роботи суду залежатиме від синергії між національними слідчими органами України та державами, що надають підтримку, а також від необхідного збільшення бази ресурсів, що є в розпорядженні головного прокурора. Наразі цього недостатньо для того, щоб відповідати географічним, суб’єктивним та об’єктивним масштабам воєнних злочинів, що скоєні в Україні.
З травня 2022 року Україна розглядає і засуджує деяких російських військових у своїх національних судах за злочини, скоєні під час вторгнення. Ордери МКС видані через рік після того, як його головний прокурор Карім Хан розпочав перше розслідування, 2 березня 2022 року, на запит 43 країн, які є державами-учасницями суду.
Юрисдикція МКС залишається ключовим викликом. Почастішали заклики до створення спеціального трибуналу щодо російської агресії проти України, щоб заповнити вакуум у міжнародному кримінальному правосудді та доповнити [компетенцію] МКС, оскільки наразі він не може розслідувати злочин агресії, коли йдеться про Україну.
Київ послідовно виступає за створення такого ad-hoc механізму: оскільки Україна не підписала Римський статут, договір, який заклав основу для створення суду, вона не підпадає під його юрисдикцію, якщо злочин агресії скоєно її громадянами або на її території. Росія його також не ратифікувала. Проте Україна з 2015 року двічі скористалася своїм правом визнати юрисдикцію суду щодо ймовірних злочинів, скоєних на її території, відповідно до статті 12(3) Статуту.
«Злочин агресії в Римському статуті має обмежену юрисдикцію», – прокоментувала для IWPR
Надія Волкова, директор Української правової консультативної групи. «Я розумію, що [конференція] пов’язана з розмовами щодо створення трибуналу щодо агресії, тому що прокурор МКС висловився проти цього».
У [минулому] грудні Хан розкритикував плани щодо створення трибуналу, заявивши, що потрібні не нові інституції, а підтримка існуючих, таких як МКС.
Водянников стверджував, що можливим рішенням може бути або внесення змін до статуту суду, і таким чином розширення його юрисдикції, щоб зробити злочин агресії універсальним, або створення спеціального трибуналу за зразком Нюрнберзького та Токійського трибуналів.
«Обидва варіанти є чутливими для МКС», – продовжив він. «Перший варіант може наштовхнутися на опір деяких держав-членів, що сповільнить процес [внесення змін до статуту], розтягнувши його на роки. Це негативно вплине на сприйняття легітимності суду. Другий – підкреслить недоліки моделі юрисдикції МКС, викликаючи запитання щодо самого його існування».
Юрист вірить, що учасники лондонської конференції усвідомлювали дилему, «але ці делікатні питання, ймовірно, залишаться за кадром».
Це остання з низки дискусій на високому рівні, присвячених механізмам правосуддя, необхідних для забезпечення відповідальності, і Волкова стверджує, що прийняті рішення також вимагатимуть від Києва дій.
«Якщо за результатами конференції країни-члени МКС підтримають [подальшу] підтримку суду в майбутньому, його зміцнення та розвиток, тоді для України буде важливо ратифікувати Римський статут і стати повноправним членом МКС. Це має бути принциповою позицією для України», – прокоментувала юристка для IWPR, додавши, що в іншому випадку будь-яка заява на підтримку МКС «не буде звучати щиро, оскільки ми ще не ратифікували статут. Очевидно, що на політичному рівні немає волі».
Є й процедурні моменти: Україна не матиме жодних прав, крім обміну матеріалами справ, доступу до місць злочинів та спілкування з органами влади.
Країна не матиме жодного впливу на прийняття будь-яких рішень, включаючи призначення суддів, відбір тих, хто розглядатиме його справи, або бюджет суду.
Лондонська конференція має велике значення для України, оскільки аналітики очікують, що ресурсна база Хана буде значно збільшена, як у фінансовому, так і в людському вимірі, включаючи надання досвідченого персоналу, відрядженого країнами-членами для підтримки його роботи.
Уряди Великої Британії та Нідерландів, які організували конференцію, підтримали зусилля МКС щодо України, надавши фінансові внески та спеціалізований персонал, включаючи слідчих, прокурорів та експертно-криміналістичні групи.
Також очікується посилення програм підтримки національних слідчих органів і судів для ефективного розслідування та переслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних під час агресії проти України, а також для захисту потерпілих і свідків.
Бєлоусов зазначив, що ордери на арешт Путіна і Львової-Бєлової стали результатом інтенсивної співпраці між різними відомствами, включаючи Генеральну прокуратуру України, поліцію і службу безпеки.
З правової точки зору, продовжив він, оголошення в розшук дає підстави для пошуку і арешту активів Путіна і Львової-Бєлової в країнах, які ратифікували Римський статут. Він каже, що рішення МКС також вплине на людей з найближчого оточення Путіна, даючи зрозуміти, що їм також можуть бути висунуті звинувачення.
«В країні виникнуть серйозні сумніви, і це сприятиме тому, що все більше людей з оточення Путіна будуть готові співпрацювати з міжнародними та українськими правоохоронними органами», – підсумував Бєлоусов.
Автор: Марія Булейко
Джерело: IWPR
Цю публікацію підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).
Tweet
