Про випадки торгівлі людьми під час війни: «Секс на виживання» і трудова експлуатація

Міжнародна організація з міграції (МОМ), яка працює під егідою ООН, провела дослідження серед українців, зокрема і переселенців. До організації на гарячу лінію по допомогу лише цього року звернулося 37 тисяч людей, серед яких більше половини – вимушені мігранти. Як свідчать проведені дослідження МОМ, найбільше постраждало людей від трудової експлуатації – 86% всіх випадків. 7% зазнали сексуальної експлуатації. Організація також допомогла близько трьом сотням українців, які потерпіли від торгівлі людьми. Найчастіше їх втягують в human trafficking, значиться в звіті, під час переміщення – на маршруті міграції.

МОМ розробила просвітницькі програми, аби не лише долати наслідки, а й запобігати злочинним діям, у які потрапляють українці у вразливому стані. Одних з таких є кампанія «Придивись».

Аби детальніше дізнатися про запобігання трагедіям і про те, в які ситуації потрапляють люди через спровоковані війною обставини, проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з Анною Чернявською, спеціалісткою Програми захисту представництва МОМ в Україні.

– Як працює ваша гаряча лінія з протидії торгівлі людьми?

– Гаряча лінія за підтримки МОМ 527 – це національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів. Ця гаряча лінія функціонує вже майже 20 років, з 2008 року. Вона є дуже класним інструментом для поширення інформації про те, як перетинати кордон, які документи потрібно, яку допомогу можна отримати в різних країнах призначення. Також у нас зараз дуже багато дзвінків саме про безпечну міграцію як всередині країни, як працевлаштуватися безпечно, що потрібно, на що звертати увагу, які тривожні дзвіночки можуть бути зі сторони роботодавця, на що звернути увагу.

Починаючи з 24 лютого 2022 року, у нас збільшилася кількість дзвінків практично вдвічі. Якщо в попередні роки у нас за рік було приблизно 20 тисяч дзвінків, то за статистикою 9-місячною цього року, 2023-го, у нас вже 37 575 дзвінків. Це звернення, які ми отримали від людей, які перебувають в Україні переважно, тому що саме в Україні всі дзвінки безкоштовні на гарячій лінії, ми їх оплачуємо.

Українці та іноземці, які перебувають за кордоном, можуть користуватися телеграм-чат-ботом. За кордоном, коли був безкоштовний роумінг, до нас теж були звернення українців, які виїхали, але в них не було тарифікації, було безкоштовно. Але якщо зараз більше це через телеграм-бот, і також у нас є веб-сайт гарячої лінії, де зібрана інформація про правила виїзду в різні країни, які найбільш популярні.

Щодо дзвінків і профілю абонентів, хто звертається на цю гарячу лінію, то 69% – це жінки, і, що цікаво, це більше 60% внутрішньо переміщені особи.

На цій лінії також багато людей дзвонять запитати про різні види допомоги, де звернутися тут в Україні, які є гуманітарні організації, як отримати різні послуги від інших організацій, тобто в них досить широкий профіль консультацій. Але, що цікаво і для нас, насправді, дуже важливо, це той функціонал, який ми додали з 2022 року так розширено – людина може звернутися по допомогу, якщо вона потрапила в ситуацію експлуатації.

Наприклад, людина побачила рекламу чи постер із номером 527 і вона розуміє, що той досвід, про який розповідають, він співвідносить з тим, що людина пережила, вона може зателефонувати на цю лінію і за згодою власною залишити номер телефону для подальшого зворотнього зв’язку саме вже соціальними працівниками представництва міжнародної організації з міграції.

У нас є окрема база даних, куди консультанти вносять такі звернення. Вони за згодою людини записують умовно коротеньку ситуацію, яка відбулася, контакти людини, і далі вже ці дані потрапляють безпосередньо в МОМ. І наші співробітники телефонують цій людині, уточнюють і надалі включають у програму допомоги. За дев’ять місяців цього року у нас було приблизно 30 таких звернень, коли людина була включена в програму.

– А от ви сказали, що близько 60% – це внутрішньо переміщені особи. Можете розповісти, з якими зазвичай питаннями вони звертаються?

– У нас є загалом, яка була тематика звернень за цей період. Це, як я вже сказала, більше загальна інформація про безпечний виїзд. Це може бути робота в різних організаціях, отримання соціальної допомоги, безвізовий перетин кордону.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, то дуже багато було звернень, куди виїхати, як виїхати, в нас просто гаряча лінія обривалася і було дуже багато запитань, з якими документами можна, чи можна з паспортом, чи можна з домашніми улюбленцями? Тобто профіль питань був надзвичайно широкий, і це був дуже класний допоміжний інструмент.

Був і є надалі, особливо для людей, які змушені покинути свій дім через війну, які змушені шукати прихистку, оскільки бувають такі зараз ситуації, коли не всі пропозиції безкоштовного розміщення, проживання чи харчування є безпечними. Інколи це можуть бути ризиковані пропозиції з подальшим втягненням в ситуації експлуатації.

– Ви говорили, що постраждалим від торгівлі людям після звернення на гарячу лінію надаєте допомогу. Можете розказати, яку саме допомогу, консультацію ви їм надаєте?

– Таких людей, які зазнали експлуатації, які потрапили в ситуацію торгівлі людьми, ми виявляємо не лише через гарячу лінію. Це лише дуже малесенька частка виявлених бенефіціарів, які є в нашій програмі.

Також у нас дуже багато як наших співробітників, так і партнерів проводять виїзні консультації, інформаційні сесії, розміщення зовнішньої реклами, ротації різних матеріалів, які ми розробляємо, відеоролики. І так люди можуть дізнатися про наших партнерів в регіонах і звернутися по допомогу.

Яку допомогу ми надаємо? Перш за все, це індивідуальна допомога, яка визначається відповідно до потреб особи. В нас є окремо навчені соціальні працівники кейс-менеджери, які проводять потенційним бенефіціаром скринінгове інтерв’ю і досліджують, які потреби є на цей момент в людини.

В нас є певна можливість гнучкості, якщо людині, наприклад, не потрібен зараз гігієнічний набір, тому що вона вже отримала його в інших гуманітарних організаціях, але людина до переміщення працювала майстром манікюру, але в неї немає інструментів, проте є навички, і ми можемо купити, наприклад, ці інструменти, щоб людина могла далі сама себе забезпечувати.

Це допомагає і морально себе краще відчувати, тому що ось це відчуття постійно бути залежним від різної допомоги негативно впливає на психологічний стан людини.

Якщо, наприклад, в людини є потреба закрити якісь базові потреби, або треба обстеження оплатити, чи допомогу з психологічною і юридичною підтримкою, то у нас абсолютно широкий спектр видів допомоги. Це може бути і допомога з тимчасовим житлом.

Якщо людина вже завтра буде на вулиці і треба оплатити місяць-два оренди, ми можемо це покрити. Зараз у нас ближче до зими багато запитів на дрова, на обігрівачі, на теплі ковдри, зимовий одяг. І складається план допомоги для кожного окремого бенефіціара. Не якийсь стандартизований набір, якщо людині не потрібна 10-та подушка в стандартному наборі, а їй потрібно щось інше. Ми можемо покрити саме ті потреби, які є в людини.

– Кампанія «Придивись» і статистичні дані, які ви поширюєте в межах цієї кампанії. Можете розказати більше про неї, звідки ця інформація?

– Це результати соціологічного дослідження, яке ми робили минулого року. З дослідницькою компанією InfoSapiens ми проводили загальне національне репрезентативне опитування населення про те, як змінилася ситуація у зв’язку з війною.

І в рамках цього дослідження ми отримали дані, що 85% українців безпосередньо або опосередковано постраждали від війни в Україні. Тут може бути: або безпосередньо людина втратила роботу чи дохід, погіршилося здоров’я ментально, або ж у когось з близького кола оточення. Ось цей відсоток вийшов таким чином.

І з тих факторів, які найбільше вплинули на українців і пов’язані з війною, це, перш за все, втрата доходу – понад 20 мільйонів, втрата роботи – це 16 мільйонів і 15 мільйонів – це погіршення психосоціального здоров’я.

І тут важливі ці всі три фактори тим, що вони прямо впливають на людину і на її здатність ухвалювати зважені рішення і бажання ризикувати, погодитися на якісь ризиковані пропозиції. Тому що коли надзвичайно погіршується економічна ситуація в родині, немає коштів на покриття базових потреб, на ті речі, які людина могла дозволити собі раніше, то людина готова погоджуватися.

Навіть якщо вона розуміє, що це ризиковано, тому тут ми багато працюємо над тим, щоб підвищувати обізнаність населення. Але ось ця вразливість не завжди залежить від обізнаності.

Тобто ми можемо багато розповідати, як не потрапити, не віддавати свій паспорт, але якщо в людини, наприклад, родич, який дуже сильно захворів, то, по-перше, погіршується і психологічний стан, через ситуацію стресу – можливість практично мислити, і людина готова ризикувати, вона готова зробити все, щоб цю ситуацію вирішити.

В рамках цього дослідження ми отримали дані, що кожен другий серед респондентів готовий прийняти принаймні одну ризиковану пропозицію. Ці пропозиції стосуються як працевлаштування, так і надання допомоги.

І якщо говорити в контексті внутрішньо переміщених осіб, то 39% респондентів готові працювати в обмін на безкоштовне проживання або харчування, що є сильним ризиком потраплянням в ситуацію експлуатації.

Наприклад, у нас були такі історії, коли пропонували спочатку безкоштовне проживання для переселенців, все безкоштовно, але без формально завірених цих умов, і це все на «чесному слові».

Згодом починається: «а давайте ви нам це допоможете», начебто, здається, в рамках прийнятих, «ну ми ж разом проживаємо, все окей». Але потім ця межа може дуже легко стертися, і, наприклад, людину змушують працювати, обробляти величезний город чи працювати в сільському господарстві тощо.

У нас навіть були ситуації, коли забирали в людини (начебто на зберігання, бо це більш безпечно) паспорт. І це була така маніпуляція, щоб людина віддала свої документи і далі могли на цю людину оформити виплати ВПО і отримувати ці кошти.

У нас був чоловік молодий, який переміщена особа, і він начебто мав безкоштовне проживання. Його, окрім того, що експлуатували, замість нього ще й отримували його виплати. І він потрапив в таку ситуацію дуже серйозної експлуатації і дуже складно звідти вибирався. І такі випадки дедалі частіше бувають.

Також можуть бути ситуації, наприклад, що стосуються пропозицій ризикованих безкоштовного проживань і харчування. Наприклад, спочатку начебто все безкоштовно, а згодом такі були ризики серед жінок, коли змушують до сексуальних послуг: «немає грошей платити за те, що ти тут живеш, то, будь ласка, розплатися собою, своїм тілом».

І такі історії у нас теж були, на превеликий жаль, коли людину примусово втягували в таку ситуацію – «секс на виживання», так ми в себе внутрішньо це називаємо.

– Я так розумію, що зараз внутрішні переселенці є в величезній зоні ризику, з огляду на погіршення ситуації, втрати роботи, втрати житла. Тобто для них високий ризик потрапити в таку ситуацію. А загалом є якісь групи людей, які найбільше ризикують потрапити в таку ситуацію?

– Загалом я не можу сказати, що є єдиний портрет постраждалої особи, тому що в нас за профілем виявлених постраждалих від торгівлі людьми, від експлуатацій, як чоловіки, так і жінки потрапляють. Вони абсолютно різного віку. Рівень освіти також не є визначальним чи соціальний статус.

Якщо дивитися на профіль тих бенефіціарів, яким ми надали допомогу в цьому році, то з них лише 24% – це внутрішньо переміщені особи.

Населення загалом в Україні здатне потрапити в таку ситуацію – всі без винятку, тому що ми ніколи не знаємо, що буде завтра, й економічна ситуація загалом всюди погіршилася, і ось ці фактори, вони посилилися.

Але якщо говорити саме про ризикованість серед внутрішньо переміщених осіб, тут є додатковий фактор впливу, оскільки коли людина виривається з її звичного місця перебування, з оточення, то рівень уразливості значно зростає.

І можливість впливу, і здатність впливати, маніпулювати людиною, шантажувати її, теж дуже сильно посилюється. І якщо говорити про те, що роблять трафікери, як вони втягують, дуже важливим елементом є момент переміщення особи.

Чому саме такі випадки, коли саме є переміщення з точки А в точку В? Це може бути всередині країни, це може бути між різними країнами. Тому що посилюється вразливість людини. Коли людина в своєму середовищі, є кола близьких, є кола друзів, людині морально спокійніше і легше.

А коли якась людина переїхала, дуже багато було ситуацій, коли люди багато годин добиралися, були під обстрілами, вони були на тимчасово окупованих територіях – і далі вони надзвичайно перебувають в стані стресу і їм дуже складно відразу оцінити, наскільки це ситуація ризикована чи ні, чи це безпечно.

І коли, наприклад, не літають ракети над головою, то це вже здається, що тут безпечно. І ось ця ілюзія безпеки може також зіграти негативно, оскільки людина може вважати: «А, паспорт, та це вже не так страшно, як все те, що було зі мною до цього». Тому ризики посилюються.

– Які типи торгівлі людьми найпоширеніші в Україні?

– В нашій програмі ми розділяємо бенефіціарів та ті кейси, які в нас є, на випадки торгівлі людьми, коли є повністю відповідність до міжнародного законодавства саме Палермського протоколу, і є всі елементи торгівлі людьми. Оскільки це дуже серйозний злочин, це організована злочинна група, і є певна своя специфіка – це дія, спосіб, мета, коли всі ці три компоненти поєднані, простежуються в історії, яка трапилася з людиною.

Є випадки експлуатації. Тобто у нас є такі дві категорії основні. Тому що не всі випадки експлуатації ми можемо назвати випадками торгівлі людьми, оскільки може не бути там переміщення і всіх дій, які мають бути за законодавством, але людина постраждала, вона потребує допомоги. І це якраз ось випадки експлуатації, це більше ті приклади, які я вам розповідала про секс на виживання, про експлуатацію всередині країни, коли обіцялося одне і відразу воно все змінилося.

Таких випадків саме експлуатації у 2023 році ми виявили 493, це була примусова праця без ознак торгівлі людьми. Якщо говорити про саме випадки торгівлі людьми, які були виявлені в цьому році, то це 296 постраждалих особи, і з них 86% – це трудова експлуатація.

Це форма експлуатації, яка переважає серед профілю бенефіціарів, які є в нашій програмі. Також з цих 296 постраждалих 7% – це була сексуальна експлуатація.

Зараз у нас в Україні у зв’язку з війною є також нова форма експлуатації. Це примусове втягнення у збройний конфлікт. Такі випадки теж у нас були. Це щось нове для України. У нас з 2014 року було кілька таких випадків, але зараз їх стає більше.

Що я маю на увазі? Наприклад, коли на тимчасово окупованій території військові навіть не пропонують, а саме змушують і шантажують під примусом людину до різних видів робіт проти її волі. Коли це, наприклад, рити окопи, чи інші роботи, коли людина робить це тільки тому, що вона боїться тимчасових окупантів, і їй складно відмовити – її змушують це під примусом робити. Це така форма торгівлі людьми.

– Ви згадали про окуповані території. У вас є якийсь доступ до окупованих територій? Звертаються люди з окупованих територій? Чи це якісь історії про людей, які вже виїхали?

– Які вже виїхали. На превеликий жаль, ми не маємо ні виконавчих партнерів, ні працівників саме на окупованих територіях у зв’язку з певними ризиками діяльності і безпекою людей – як бенефіціарів, так і працівників, тому що тут може бути з обох боків ризики.

Може і людина, яка звернулася по допомогу, наразитися на небезпеку, якщо вона отримає якісь блага, а там щось не сподобається. Тому тут є така політика, що ми працюємо на деокупованих територіях, на тих територіях, які підконтрольні уряду України. І ми працюємо з тими людьми, які вже виїхали. Якщо людина сама виїхала, вона має право звернутися по допомогу.

Ми працюємо через дві модальності. В нас є мережа громадських організацій партнерських, які мають контракти з МОМ і є нашими виконавчими партнерами. Вони надають допомогу в 19 областях України. До повномасштабного вторгнення в нас були покриті всі 24 області. Також у нас є дев’ять команд МОМ наших співробітників, які перебувають в різних регіонах України і так само надають допомогу постраждалим.

Людина може звернутися як на гарячу лінію 527, зареєструвати звернення або ж звернутися безпосередньо до виконавчих партнерів або до команд МОМ і попросити про допомогу, і далі вже соціальний працівник буде оцінювати і проводити інтерв’ю.

– Чи можна в умовах повномасштабної війни, військових дій, зменшити ризики щодо торгівлі людьми? Чи все, що можна робити – це допомагати постраждалим?

– Насправді, допомога – це лише одна частина роботи. І для того, щоб було менше людей, які потребують допомоги, де ми вже працюємо з наслідками, ми дуже багато працюємо над профілактикою та превентивним напрямом діяльності.

І гаряча лінія – це теж компонент превентивної діяльності, тому що люди, коли шукають роботу, можуть себе убезпечити, дотримуючись основних таких правил безпеки. Навіть таке просте правило – нікому не віддавати свій паспорт – може дуже часто допомогти людині.

Також, наприклад, правило, яке дуже часто люди не чули, не знають – кодова фраза. Ми рекомендуємо перед тим, як кудись їхати чи шукати роботу, домовитися з рідними про кодове слово або фрази, які допоможуть сказати, маякнути, що «я в небезпеці, допоможіть мені, будь ласка».

Копії документів потрібно з собою мати як на файлообміннику, так і паперові. Чи постійно підтримувати контакт, дзвонити: «от я переїхав», максимально детальну інформацію про місце роботи – все залишити, коли їдеш кудись, своїм рідним близьким, щоб хоча б знали, де шукати, як знайти, що за роботодавець.

Максимально детальна інформація теж: який вид робіт, де це все прописано, що за договір. Консультуватися навіть з юристом, якщо це, наприклад, працевлаштування, що це за вид договору. Тому що буває таке, що посередник чи роботодавець може казати: «Так, це трудовий контракт», але по-факту це – договір на інформаційні послуги, і він не має жодних зобов’язань зі сторони роботодавця про надання роботи, про умови праці і так далі.

Тобто такі правила начебто прості, але в потоці стресу і гонитви за кращим життям воно може забутися, десь стертися. Саме тому ми дуже багато працюємо з проведенням з основними вразливими групами населення інформаційних заходів, де ми розповідаємо про ці правила, про гарячу лінію, як не потрапити.

І також ми запустили інформаційну кампанію «Придивись» в цьому році, яка якраз направлена на те, щоб люди придивилися до тих пропозицій, які їм надходять. І ми розуміємо, що ми не можемо сказати людям: «Нікуди не їдьте, сидіть вдома, не виходьте, бо там загрози, там торгівля людьми, експлуатація, все». Люди все одно будуть їхати, тому що є потреба, є незакриті потреби, які потребують й економічної допомоги тощо. І саме тому ми кажемо людям: придивіться, чи це не ілюзія, те, що вам пропонують, уважно подивіться, і навчаємо людей критичного мислення.

Окрім цього, з першого грудня ми запускаємо онлайн-гру для дорослих, яка буде симуляційним квестом, де можна програти різні життєві ситуації ризиковані і ухвалити рішення. І в залежності від твоїх рішень змінюється реальність, в якій ти перебуваєш і той сценарій, по якому ти йдеш.

Ця онлайн-гра стане класним інструментом саме для дорослого населення, як шукати безпечну роботу, як релокуватися безпечно. Там є різні сценарії: як і навчання за кордоном, так і переміщення всередині країни, і для переселенців теж окремі такі сценарні лінії, коли ти змушений шукати прихистку через війну.

– Чи є якийсь топ ознак, що людина потрапила в експлуатацію або торгівлю людьми? Якісь три-п’ять червоні прапорці, які кажуть: «привіт, це воно»?

– Такі тривожні сигнали можуть бути як на етапі, коли ще людина шукає роботу і проходить співбесіду, домовляється. Коли кажуть: «Ми все розкажемо на місці по приїзду, ми зараз деталей не знаємо, де точно ви будете, що робити, там різні види робіт».

Навіть на етапі оголошень про роботу можна вже відстежити якісь ненадійні пропозиції, коли кажуть: «нам підходять без кваліфікації будь-якого» чи «тільки молоді дівчата», чи що «взагалі все покриваємо». Це дуже такі оманливі пропозиції, які можуть стати ілюзією і можуть далі призвести до ситуації експлуатації. Це тривожні дзвіночки, на це важливо звертати увагу.

Коли роботодавець, наприклад, не може представити документи своєї фірми, ліцензію показати, що вони посередники. Чи, наприклад, якщо пропонується безкоштовне для внутрішньо переміщених осіб проживання, але не говориться точна адреса, немає чітких умов, треба щось за це платити чи якісь роботи. Або кажуть: «Там розрахуємося, на місці розберемося». Це дуже тривожно і ризиковано.

Якщо говорити про ситуацію уже по приїзду на місце роботи, то може бути дуже тривожним дзвінок – це пропозиція віддати свій паспорт. Таку пропозицію може зробити тільки прикордонник на етапі перетину кордону.

Якщо роботодавець каже віддати свій паспорт на тимчасове зберігання чи для реєстрації, для оформлення документів – це дуже тривожний дзвінок, тому що він не має права це робити. Свої документи потрібно тримати при собі. Для цього можна мати з собою копії і на місці роботи дати копії документів, а оригінали тримати весь час при собі.

Коли просять віддати роботодавцю, вилучають мобільний телефон, засоби зв’язку. Це теж дуже тривожно. Коли кажуть про те, що «ми домовлялись вісім годин, але попрацюй 12». Тому що є певний чіткий, визначений графік робіт, який або записаний в контракті.

Коли не та робота, на яку людина погоджувалася. Умовно, мало бути робота на виробництві, а по переїзду кажуть: «Давайте ви зараз будете займатися ескортом» чи «В нас зараз немає цих вакансій, попрацюйте в барі» чи ще щось.

Змінюється практично зразу та пропозиція, яка надавалася до цього – це дуже тривожно. І коли не дають чітке розуміння того, де ти перебуваєш, якщо тебе везуть в невідомому напрямку, і ти не знаєш адресу або закрита територія.

Можуть бути маніпуляції, що це – режимний об’єкт, що туди всім не можна, або не можна телефони, не можна спілкуватися. Ось ці такі заборони з самого початку вже можуть бути сигналом, що «тікай звідси, тут щось не так».

Автор: Марія Горбань

Джерело: Радіо Свобода

---

«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Tweet