Путін вирішив утилізувати на війні в Україні жінок-ув’язнених
У Росії тепер вербують на війну жінок-ув’язнених у колоніях. Про це виданню “Можемо пояснити” розповіла засновниця проекту “Русь, що сидить”, журналістка та правозахисниця Ольга Романова. За її словами, до останнього часу активне вербування жінок йшло на окупованих українських теренах.
Наприклад, у захопленому місті Сніжне на Донеччині з місцевої колонії було завербовано близько п’ятдесяти жінок. А ще сотню забрали із колоній на півдні Росії. Про вербування жінок-в’язнів пише і телеграм-канал SOTA, посилаючись на джерела серед родичів ув’язнених. Вони повідомляли, що близько тридцяти засуджених жінок із ІЧ-7 у селі Новоуглянки Липецької області було завербовано на війну, уклали контракт на два роки з Міністерством оборони Росії. За коментарем телеканал “Настоящее время” звернувся до Ольги Романової.
– Поки що незрозуміло, як це відбувається, бо ми зустрічали три випадки. Перший випадок – це було не вербування, це було просто відправлення на фронт жінок із колонії Сніжне на території так званої “ЛНР”. Як з окупованих територій йде відправка на фронт, сказати неможливо. Міністерства оборони РФ там не було, ПВК “Вагнер” там не було, але на фронті ми їх побачили, і їх відстежили ЗСУ.
Другий загін, який ми побачили, – це жінки, які працювали в сільському господарстві у відомій станиці Кущевська, це були засуджені жінки з жіночих таборів неподалік, а також досить далеко від Кущівки: там і тридцять п’ять кілометрів є, і таке інше. І ось близько ста жінок зникли, і ми їх відстежили вже на фронті. Про них розповідали полонені ув’язнені, що борються пліч-о-пліч з чоловіками, але це окремий підрозділ.
Жінки називають себе вовчицями, а також так називають їх і ув’язнені. І вони не кухарки, не фельдшерки, не санітарки, вони саме числяться як штурмовики. І ось стало відомо про вербування жінок із колонії у Липецькій області. Це складна жіноча колонія, там дуже поширена ВІЛ-інфекція.
– Я сьогодні бачила, SOTA писала, що там понад 90% мають позитивний ВІЛ-статус.
– Я сумніваюся у цих даних. Дев’яносто відсотків – це катастрофа, про таку катастрофу ми не чули. Але те, що там серйозна проблема саме з ВІЛ-інфекцією та туберкульозом. І необхідно сказати, що в жінок і чоловіків зовсім різна мотивація відправки на війну. Якщо у чоловіків гроші не на першому місці, а часто на останньому, на самому початку вербування для них найважливішим було здобуття свободи і взагалі вирватися на волю з в’язниці, зараз вийшла на перше місце така соціально-психологічна річ – відчуття потреби, що “я хоч комусь на цьому білому світі потрібний, хоч би на фронті”.
– У чоловіків?
– У чоловіків. Вони не зомбовані, вони не запропагандовані. У чоловіків у зонах, як і раніше, діють поняття, у них є ієрархія, і для них дуже важливо, щоб у чоловіка були заборонені речі, тобто мобільний телефон, інтернет. Вони знають, що насправді відбувається і на фронті, і у Росії. І вони ніяк не охмурені і не зачаровані, на відміну від жінок, які саме охмурені та зачаровані.
Вони не мають у зоні заборонених речей. Інтернет у жіночій колонії неможливий за жодних умов. І вони знають лише те, що їм кажуть по телевізору. І в них у всіх мотивація віддати своє життя за Батьківщину. Вони пишуть листи нам щодня у віршах, у піснях та куплетах, вони щодня надсилають листи і просять нас сприяти відправленню їх на фронт, щоб вони могли спокутувати свою провину і віддати своє життя.
– У вашу організацію вони пишуть?
– У тому числі й до нашої організації. Щодня ми отримуємо листи.
– Дивно. За вашими оцінками, скільки жінок, якщо це стане масовим явищем, у російських колоніях можуть завербувати?
– Зараз загалом у колоніях сидить 400 тисяч, 8% – це жінки, тобто близько 35 тисяч. Багато ти їх не забереш. Але мене вражає, що беруть чесом. Ось та сама колонія у Сніжному, п’ятдесят осіб звідти. Це просто набрали не наймолодших, не найспортивніших, не найзоріших – просто п’ятдесят жінок. Те саме – сотня з півдня Росії. І тридцять жінок із Липецької колонії – це теж цілком собі рандомно: гребуть усіх поспіль.
– А на статті звертають увагу?
– Ні звичайно. Важливо сказати, що закон, який був нещодавно прийнятий, про те, що через нетяжкі злочини жінок і чоловіків, тобто незалежно від гендера, можна забирати із СІЗО, не звинувачуючи, без суду і слідства, якщо не визнають провину. Тобто одразу ти підозрюєшся у скоєнні злочину або звинувачуєшся, наприклад, і тебе тут же можна забирати на війну, якщо ти згоден. Тобто можна виїхати із СІЗО. А це відбувається в Москві абсолютно точно, і навіть до ухвалення закону ми відзначали такі випадки. І жінки також.
– А позитивний ВІЛ-статус може стати на заваді відправленню на фронт?
– Досі не заважав. У ПВК “Вагнер” вони поділялися браслетами на руках: жовтий і червоний. Один – ВІЛ, а інший – туберкульоз. Там була половина, якщо не більше, з жовтими та червоними браслетами. Досі це нікому не заважало вербувати.
Автор: Ирина Ромалийская
Джерело: “Настоящее время“
Tweet
