Як херсонський партизан звільнився з полону росіян: «Що задумав, те і спрацювало»

Житель Херсонської області Олег Єрмолаєв не просто партизанив в окупації на користь України, а ще й пережив полон та зміг з нього вибратися. Народжений у Сибіру учасник АТО на позивний «Мамай» і вже колишній полонений поділився своєю історією із документаторами громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, яка працює на базі Черкаського правозахисного центру в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». 

Підготовка до вторгнення РФ

Олег Єрмолаєв до початку повномасштабного вторгнення Росії жив у Херсонській області. АТОвець мешкав з дружиною у селі Корсунка, на лівому березі Дніпра. Мав свій бізнес – піцерію у сусідньому населеному пункті Львове, що розсташований на правому березі.

Олег Єрмолаєв у 2018 році. Джерело: Олег Єрмолаєв / Facebook

60-річний Олег до російського вторгнення був готовий, адже він – колишній військовий, керівник обласної організації Правого сектора. Але, як виявилося, підготовка області до оборони була, м’яко кажучи, не надто потужною.

«Та який х*р готовий? Центр Херсона, у схронах СБУ лише два автомати, один РПГ. І все», – згадує Олег слова свого знайомого 24 лютого 2022 року.

Єрмолаєв залишився на Херсонщині. Згуртувався з іншими чоловіками. Уже разом організували спостереження і коригування вогню артилерії, зокрема і РСЗВ HIMARS.

Львове – не Львів, але не всі росіяни про це знають

Росіяни шукали Олега за місцем проживання, у Корсунці. А він в той час перебував у власній піцерії, у селі Львове. Ця назва спантеличила нетамтешніх і стала однією з причин порятунку Єрмолаєва від затримання. Окупанти подумали, що він переїхав у місто західної України.

«Я особистість досить відома в РФ, моє прізвище зазначене на російському сайті, який є аналогом українського Миротворця. Мене шукали. Але сусіди сказали, що я у Львові. І шукати перестали», – пояснює Єрмолаєв.

Як розповів Олег, росіяни затримали щонайменше 26 цивільних, колишніх учасників АТО, у Львовому.

– Поки спецслужби не заїжджали в ці окуповані села, у мене було залізне алібі: “Я сибиряк, куда вы приехали?”. Я вільно спілкуюся російською, мене не чіпали. І ніхто із звичайних військових РФ і подумати не міг. А тоді вже ФСБ вирахувала.

26 вересня 2022 року, після семи місяців в окупації, Єрмолаєва затримали. Він тоді жив там, де мав би вести бізнес – у власній піцерії. Туди приїхали на БТР 15 недомих йому людей, зайшли у приміщення троє в масках. Один з них йому сказав: «Ай, Олежка, как долго я тебя искал!»

Полон. Утримання у таврійській катівні

Відвезли його, як міг зрозуміти, у Таврійськ, в Управління Північно-Кримського каналу: «Там була організована їхня катівня. Людей тримали в гаражах. Приміщення були набиті полоненими, коли мене привезли».

Окупанти ще не провели жодного допиту, але вже почали катувати Олега.

– Завели на територію в шапці, яка була натягнута на обличчя і зв’язана скотчем, щоб я нічого не бачив. Спочатку імітували повішення. Невідомий тримав мене за плече, одягнув на шию петлю, піджав її. Почекав-почекав, а реакції ніякої. Петлю зняв і закинув в приміщення, – згадує Олег.

Будівля Управління Північно-Кримського каналу. Джерело: upkk.davr.gov.ua

Єрмолаєва за півтора місяці полону тримали у трьох різних приміщеннях. Одне з них було підвальним і мало площу 2.5 кв. м. А утримували у ньому аж п’ятьох людей.

У туалет водили один раз на день, в інший час чоловіки випорожнялися у пляшки, жінки – у бутлі. Електрика була не всюди, а з денним світлом ситуація склалася ще гірше: кімнати не мали вікон або ж їх затулили.

Полонених годували, але цієї їжі вистачало хіба що на підтримку життя бранців:

– Іноді їжу не давали або насипали одну чи дві тарілки каші на всіх. Але годували тим, що і солдатів, – якимось борщем або гречкою. Тільки без чаю, без нічого. Давали воду – півтори літри на день на одного. Мені доводилося економити: відливав потрошку, щоб можна було випрати білизну і шкарпетки, помитися.

Таке утримання уже можна назвати тортурами, але окупанти не зупинялися на тому, щоб завдати фізичного болю полоненим. На катуваннях спеціалізувалися слідчі ФСБ. Їх застосовували і до інших незаконно утримуваних. «Там чути», – пояснює Єрмолаєв.

– Коли приходили ФСБшники, всіх виводили по одному. Прив’язували дроти до пальців рук. Один ФСБшник бив струмом, інший – по голові, третій – лупив по нирках. Пізніше з однієї руки знімали дроти і клали їх в зуби. І це ж тривало не один день, а десь три тижні, – розповідає колишній полонений.

Звільнення з полону

Попереду був ще один допит. «Я вже був готовий, що мене знову будуть лупити», – розповів він, але кати проанонсували зустріч з «реально вежливым человеком», від розмови з яким залежала у той час його доля.

«У мене була заготовлена легенда і програма, як діяти. Те, що я задумав, те і спрацювало», – пояснює Єрмолаєв.

І з посмішкою Олег додає, що разом з тим створив великі проблеми місцевим колаборантам:

«Я подав так: ті, хто перейшов на кацапську сторону, вони всі співробітники, агенти СБУ».

3 листопада 2022 року його звільнили з полону, за три дні він потрапив у Львове.

Життя на деокупованих територіях

11 листопада Сили оборони України деокупували правобережжя Херсонської області. Втім повітряні атаки не просто не припинилися, а стали потужнішіми, розповідає херсонець:

– Львове розтрощили просто так. І гатили часто-густо. Загиблих і поранених цивільних – море. Військових – жодного. Щойно росіяни відійшли з правого берега, прилетіло три ракети з комплексів С-300 по піцерії. У їхніх новинах показали, що вони розбили склад з технікою, з особовим складом і боєприпасами.

Уже у червні цього року один з херсонських активістів написав про партизанський спротив Олега в Facebook. А через три дні після публікації допису піцерію на правому березі Дніпра – місці, яке використовували росіяни під час окупації, – розстріляли з танка країни-агресора.

І розмародерений росіянами дім, і знищений армією РФ бізнес родині Єрмолаєвих довелося покинути – з Хресонської області вони виїхали. Тепер Олег слідкує за своїм домом на лівому березі Дніпра завдяки дронам українських військових:

«Дивлюся відео: рота ударних безпілотників Птахи Мадяра по Корсунці «шмалять». Гарно».

Позиція УГСПЛ

Голова Черкаського правозахисного центру і член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Тарас Щербатюк пояснює, що заборона катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження є основоположним принципом Міжнародного гуманітарного права та відтворюється у спільній статті 3 чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року.

“Дії, які вчиняли представники ФСБ, є воєнним злочином та будуть каратися, відповідно до норм міжнародного права”, – заявив Щербатюк.

Представники Росії вчинили протиправні дії щодо Єрмолаєва і порушили такі норми:

– Міжнародним гуманітарним правом забороняється піддавати тортурам чи біологічним дослідам поранених або хворих з особового складу збройних сил (hors de combat) (ст. 12 ЖК I);

– Не можуть бути застосовані будь-які фізичні чи моральні тортури та будь-яка інша форма примусу до військовополонених для одержання від них будь-яких відомостей (ст. 17 ЖК III). Щодо військовополонених заборонено будь-які колективні покарання за індивідуальні діяння, тілесні покарання, тримання в приміщеннях без денного світла та взагалі будь-які види тортур або прояви жорстокості (ст. 87 ЖК III);

– Забороняється застосування тортур щодо цивільного населення, яке знаходиться під владою держави сторони конфлікту (ст. 32 ЖК IV).

Джерело: helsinki.org.ua