Як в Одесі кафе і ресторани (не) карають за нічне життя у час карантину

В Одесі, як і по всій країні, правоохоронці «полюють» на порушників карантину серед закладів харчування, зокрема ресторанів, барів і кафе.

Йдеться про заборону дискотек, нічних клубів, ресторанів, кафе, барів, закусочних з організацією дозвілля, у тому числі, банкетів, майстер-класів, публічних подій, тощо. Роботу закладів громадського харчування заборонено після 24-ї та до 7 години ранку, крім адресної доставки замовлень та на винос. Під час періодичних локдаунів дозволено лише доставку і винос. Штраф – 17 тисяч гривень.

Але чимало барів і ресторанів знаходять можливість працювати навіть після складання протоколів і штрафів.

У березні цього року навіть залучали службу надзвичайних ситуацій, щоб відкрити двері одеського гастропабу Mash Taproom, власники якого забарикадувалися всередині разом із «взятими у полон» поліцейськими і відпочивальниками.

Як писали ЗМІ, патрульні прибули ввечері за зверненням мешканців сусіднього будинку, які скаржилися на гучну музику і недотримання правил карантину.

Коли двоє працівників поліції зайшли в кафе, то господар із сином нібито повалили їх на підлогу і зачинилися всередині. Зламавши двері болгаркою, поліцейські наділи наручники на неслухняних громадян і повезли їх у відділок.

Від початку пандемії правоохоронці вже щонайменше двічі намагалися притягнути до відповідальності представників цього закладу. Обидва рази невдало.

У 2020-му склали адмінпротокол на власника. Але суд визнав матеріали поліції не інформативними. Рапорт нібито не містив жодної інформації про порушення. Підставою для складання протоколу було те, що «МашТапРум» надавав послуги харчування на вуличній терасі. Це відбувалося шляхом видачі замовлень на терасу, де розташовані місця для відвідувачів у вигляді дерев`яних коробок (ящиків).

Але працівники поліції не встановили осіб, які сиділи на дерев’яних коробках, та з якою метою вони там перебували, адже будь-якого облаштованого місця для відвідувачів (лава, стільці та столи) на вулиці біля кафе «МашТапРум» не було. Невідомі особи, які сиділи на дерев`яних коробках, мали при собі виключно одноразовий посуд нез’ясованого походження та скляні пляшки, які жодним чином не вказували на зв’язок із кафе. У протоколі були пояснення двох громадянок із незрозумілим статусом, тому що офіційно ані свідків, ані понятих поліція не залучила. Імовірних відвідувачів пабу взагалі не опитували.

Фото роботи кафе не містили будь-якої ідентифікаційної інформації, тобто: дати, часу та місця зйомки, даних про технічний прилад на який зроблено фотофіксацію і т.п.

Такі світлини, як вважає суд, могли бути зроблені у будь-який час та за будь-яких обставин і навіть можуть бути роздруковані працівниками поліції із мережі інтернет.

Дільничний також не пояснив, на підставі чого вважав, що саме цей конкретний чоловік є власником кафе.

Вдруге у січні 2021-го протокол склали на продавця «МашТапРум». Жінка надавала послуги харчування у вечірній час – близько 22 год.54хв., порушуючи правила карантину в період локдауну.

Суд встановив невідповідність протоколу – обшук проводився у  «МашТапРум», але вказано адресу, за якою працює інший заклад; у протоколі є підпис понятого, присутність якого у протоколі не зазначена; немає підпису особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

На відео видно, що коли співробітники поліції прибули до кафе, то в ньому не було жодного відвідувача, а тільки працівники.

Зрештою, суд визнав, що продавець взагалі не може відповідати за порушення карантину, бо не є ані власником, ані адміністратором закладу.

Втретє, як уже говорилося вище, працівникам поліції довелося ламати двері пабу  болгаркою. Юридичну оцінку даний інцидент поки що не отримав.

«Судовий репортер» проаналізував постанови судів Одеси за березень і квітень цього року. Виявилося, левова частка адмінпротоколів на порушників карантину завершується нічим – вони надходять із доказами, які суд не може врахувати, або ж цих доказів не достатньо і провадження закривають.

Багато протоколів і мало штрафів

На адміністрацію ресторану «Золоте Руно», що на вулиці Корольова, 16, тільки за останні два місяці суд отримав 11 протоколів про порушення карантину. Але жодного разу оштрафувати не змогли, бо « матеріали… не містять вичерпних доказів» .

Так, 2 березня суд звільнив адміністраторку ресторану «Золоте Руно» від відповідальності за те, що 16 січня близько 22:50 заклад приймав відвідувачів. У цей час був так званий локдаун і закладам дозволяли працювати тільки на доставку і винос.

Суд  обмежився усним зауваженням. Вже 22 березня в Київському райсуді розглядали матеріали поліції на іншу адміністраторку «Золотого Руна» за те ж саме порушення карантину. 2 березня о 00:20 вона на вимогу патрульних відмовилася закривати ресторан. Суд визнав адміністраторку винною, але також звільнив від відповідальності.

Але, наприклад, 18 березня суд визнав невинуватою адміністраторку, бо патрульний не надав документа, що підтверджує, що жінка обіймає цю посаду.

Ще один протокол, складений на адміністратора «Золотого Руна» наприкінці грудня, суд розглядав 12 квітня. Провадження закрили через закінчення строків адміністративного стягнення (3 місяці). З цієї ж причини закрили ще два провадження за чергове порушення рестораном правил карантину. Матеріали складались наприкінці грудня і на початку січня.

Цікаво, що 2 квітня під час чергового складання адмінпротоколів на адміністрацію «Золотого Руна», працівники поліції допустили  помилку і не вели відеофіксацію. Хоча на перших рейдах у грудні минулого року про це не забували. Працівника ресторану прогнозовано визнали невинним, бо поліцейські не зібрали достатніх доказів: не додали пояснень свідків, відвідувачів ресторану, фото та відеоматеріалів.

За березень-квітень до суду також надійшло 8 протоколів за порушення карантину в клубі «Трумен», що на вулиці Пушкінській, 75. Хоча в анонсах заходів заклад підкреслює, що працює із дотриманням вимог МОЗ.

Тут поліції пощастило трохи більше. 11 березня Приморський райсуд оштрафував адміністратора «Трумена» на 17 тисяч гривень.

Справи по інших протоколах суд закривав. Поліцейські, наприклад, не долучали пояснення свідків, не встановлювали суб’єкта господарювання і намагалися притягнути до відповідальності найманого працівника.

Через ці ж недоліки закрили справу за іншим протоколом 3 березня. А 16 березня у Приморському суді справу закрили, бо копи не долучили до матеріалів пояснення свідків, хоча на цей раз був відеозапис. Також суддя вирішив, що адміністратор є найманим працівником і не може відповідати за порушення карантину закладом.

Розглядаючи ще один протокол на адміністратора «Трумена» 7 квітня, суддя оглянув надане копами відео і вирішив, що на ньому взагалі не вбачається факту скоєння правопорушення. При цьому суб’єкт господарювання також не встановлений.

13 квітня приблизно о 1 год. 30 хв. вкотре зафіксовано роботу клубу «Трумен» і більше 20 відвідувачів. Поліція склала протокол на адміністратора, але суд не зміг його розглянути і повернув на дооформлення. Суд вказав, що до протоколу не додано документів, які підтверджують, що особа працює в даному закладі і саме до її обов’язків входить визначати початок та припинення роботи під час карантину.

16 квітня під час розгляду чергового протоколу на адміністратора «Трумена» суд помітив, що на відео з боді-камер поліції зйомка має дату 12 година 2 січня 2018 року, проте в протоколі вказаний інший час – 1 година ночі 23 січня 2021-го. Інших доказів, що 23 січня цього року арт-клуб дійсно працював суд не отримав.

20 квітня правоохоронці знову зупинили нічний концерт у закладі і склали протокол на адміністратора.

Лазівки ресторанів, щоб уникнути штрафу

31 березня в Приморському районному суді Одеси розглянули матеріали з патрульної поліції, складені у січні на адміністраторку ресторану Mangal Meat House, що на Аркадіївській алеї, 1.

У судовому засіданні працівниця вину не визнала та пояснила, що під час складання протоколу не працювала у ресторані адміністратором, а була тільки стажером. Отже, не є суб`єктом правопорушення. Суд, дослідивши матеріали, справу закрив.

У протоколі не було жодних доказів, що жінка зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, що існує договір найму, наказ про прийняття на роботу, посадова інструкція, тощо. Крім того, відсутні докази, що стажерка приймала відвідувачів.

А під час розгляду справи щодо адміністратора бару «Стакан», суддя Приморського райсуду з’ясував, що поліцейські оформили протокол на відпочивальника. Чоловік був оформлений як ФОП, що господарює за іншою адресою, в той час як «Стаканом» займається інший підприємець. Чоловік пояснив, що просто відпочивав у барі, коли зайшли правоохоронці.

Схожа ситуація була з адміністратором «Дункан бару».  14 березня о 2:10 на вулиці.Ланжеронівська, 17/11 зафіксували роботу закладу після опівночі.

У судове засідання з’явився представник хлопця, який сказав, що той взагалі ніколи не працював у «Дункан Барі» адміністратором і це підтверджується відповіддю власника-ФОПа. Чоловік, за словами адвоката, є самостійним суб’єктом господарювання і має роботу в іншому місці.

Бармен клубу «Радіоактив» був найманим працівником у ФОП, а тому суд не визнав його суб’єктом господарювання.

14 квітня Приморський районний суд розглядав матеріали на адміністраторку  ресторану «Амстердам». Справу закрили, бо, як виявилося, на момент складання протоколу жінка не працювала офіційно, посадовою особою суб’єкта господарювання не була і не може притягуватись до адмінвідповідальності. Тільки з 9 квітня її офіційно прийняли на роботу офіціанткою, але до її обов’язків не входить закривати заклад і обмежувати його роботу.

Справу проти адміністратора закладу «Друзі та пиво» Приморський суд також закрив. Відповідно до посадової інструкції адміністратора, затвердженої керівником ПП,, закриття, відкриття, обмеження графіку та режиму роботи ресторану, обмеження часу приймання відвідувачів не входить до обов’язків адміністратора. А тому і правопорушення в його діях немає.

Кілька штрафів

Станом на дату публікації нам вдалося знайти 87 рішень щодо порушення карантину закладами харчування у нічний час. Із них штрафів менше десятка (ми нарахували сім, включно із працівником нічної сауни).

Так, оштрафували на 17 тисяч гривень клуб-караоке «Play Box» на площі Незалежності, 1, чию роботу зафіксували у ніч з 14 на 15 лютого, після Дня закоханих. Адміністратор дав з цього приводу цікаві пояснення. А саме, що вночі йому нібито подзвонив черговий і попросив дозволу впустити всередину жінку, яка просить допомогти схватися від її чоловіка. Жінку впустили. Тоді її чоловік почав стукати у двері закладу, ламав їх, приїхала поліція. Виявилося, що з жінкою, яка просила допомоги була група підтримки, яких також пустили до закладу.

Працівник поліції розповів, що вночі на спецлінію «102» надійшло повідомлення від чоловіка за фактом утримання людини проти волі всередині клубу. На виклик до «Play Box» прибуло кілька екіпажів патрульної поліції. Чоловік їм пояснив, що вони з дружиною відпочивали в закладі з друзями, він вийшов на вулицю і тепер його не пускають, двері не відчиняють, його дружина та речі залишились всередині. Працівники поліції тривалий час не могли потрапити в приміщення, їм не відкривали. Коли ж поліцейські зайшли, то побачили компанію з чотирьох чи п‘яти осіб, які пояснили, що справді відпочивали там.

Також не пощастило громадянину Туреччини, який є директором ресторану «Істамбул», що на Канатній дорозі,102. Написано, що ресторатор приймав відвідувачів у нічний час. Суду передано протокол і рапорт поліції, пояснення самого порушника і диск.Чоловік не протестував і отримав 17 тисяч гривень штрафу.

Але у деяких випадках зі штрафами поліція так само не мала свідків і доказів, що особа офіційно працювала в закладі чи є суб’єктом господарювання. В одному з рішень суддя навіть підкреслив, що правоохоронець і не повинен цього встановлювати під час складання протоколу.

11 березня Приморський райсуд оштрафував адміністратора вже згаданого клубу «Трумен» на 17 тисяч гривень.

15 березня суд оштрафували адміністраторку ПП «Марія» кафе-бару «Роза вітрів». Були досліджені матеріали, що, на думку судді, підтверджують провину адміністраторки: протокол та диск.

17 тисяч штрафу присудили банщику сауни «Рамзес», який о 2 годині 15 хвилин приймав відвідувачів.

Із таким же набором доказів двічі – 22 березня і 14 квітня – штрафували адміністраторку бару «Молодість».

Адвокат пояснювала, що жінка не має нести відповідальність, оскільки офіційно не є ані керівником, ані суб’єктом господарювання, і поліція не вказала свідків правопорушення.

Проте суду вистачило протоколу та диску з відео. Суддя вирішив, що поліцейський не зобов’язаний вимагати документи про офіційне працевлаштування особи. Жінку визнали винною і оштрафували на 17 тисяч гривень. Лише за третім разом суд погодився, що в матеріалах нема доказів, що жінка обіймає посаду адміністратора і не став її карати.

***

Аналізуючи ситуацію, не вдалося побачити єдиний підхід суддів в ухваленні подібних рішень. Так, в одних випадках відеозапису і протоколу суду замало, а в інших – достатньо. А правоохоронці деколи, маючи відео, до суду його не передавали, так само нехтуючи збиранням пояснень свідків.

Зі свого боку, суд іноді проявляв поблажливість і обмежувався усним зауваженням, а в інших випадках штрафував, як передбачено законом.

На практиці боротьба із порушниками карантину вкотре продемонструвала вибірковість у роботі поліції та суду.

Автор: Юлія Химерик; «Судовий репортер»