Як шахраї запустили у Фейсбук дезінформаційну кампанію «Грошові виплати для українців»
«Кожному жителю від 9800 грн» або «Компенсацію отримає кожен українець!» — така дезінформаційна кампанія віддавна гуляє просторами фейсбуку у форматі рекламних повідомлень. Якщо коротко, це шахрайська кампанія — і зовсім не нова. Подібні меседжі вже не раз поширювали раніше, проте цього разу шахраї вдалися до маніпулювання темою війни, зазначають у Центры стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Відстеження таких рекламних повідомлень від 1 травня до 31 липня вказує на досить велику тривалість кампанії, а максимальний пік її припав на липень. До того ж аналіз фейсбук-сторінок, на яких запускали таку рекламу, вказує на залученість їх до спільної мережі. Частина мережі вже заблокована, але багато зі сторінок все ще активні.
Такі рекламні повідомлення опубліковані в різний час, із різних сторінок та начебто від різних імен (Володимир Зеленський, Міністерство соціальної політики тощо), проте всі з одним посилом — «грошові виплати для українців». Тільки справжня мета шахраїв — не дати комусь гроші, а привласнити собі чужі.
Порівнюючи дві інфографіки, бачимо: пік активності поширення повідомлень про «грошові виплати українцям» на цих сторінках збігається з піком створення нових фейсбук-сторінок, із яких і були запущені самі реклами.
Майже всі сторінки були створені в червні та липні 2022 року, а на самих сторінках — жодного контенту, окрім оновлень світлин профілю. Ще три сторінки, на яких була виявлена реклама «грошових виплат для українців», створені у 2014-му, 2017-му та 2018-му, проте активність цих сторінок надто низька. Для прикладу, сторінка 2017 року має усього два дописи, а сторінка 2018-го — хоч і шість, але передостання публікація датована 26 червня 2019 року і наступна (та остання) вже 16 травня як зміна основної світлини профілю. На сторінці 2014 року відзначається різка зміна тематики. Дані про ще десять сторінок відсутні, бо вони вже видалені з фейсбука.
Та ж сама історія з кількістю підписників на цих сторінках, що коливається здебільшого від нуля до 30, і лише кілька мають до 350 підписників.
Одноманітність назв цих сторінок також наштовхує на думку про залучення до однієї мережі. Наприклад, кількість сторінок із назвою «Фонд допомоги України» — 6, а «Фонд Добра» — 3, і всі вони поширювали схожу рекламу на тему «грошових виплат для українців». Назви сторінок одноманітні — їх відрізняють дрібниці, наприклад, мала чи велика літера, наявність чи відсутність одного слова у назві.
Загальне охоплення реклами за цей час — понад три мільйони користувачів, проте не кожен міг їх бачити у своїй стрічці новин, але це вже питання алгоритмів і таргетування реклами.
Що не так із самою рекламою?
Реклами були запущені у двох форматах — відеоматеріали та світлини — і мають кілька варіантів оформлення й текстового супроводу.
Перегляд цих рекламних відеороликів дає привід засумніватися у правдивості викладеної в них інформації: технічно вони виконані незграбно. Наприклад, кадри з начебто промовою Володимира Зеленського невміло порізані, а склейки дуже різко обриваються після кожної фрази або навіть слова.
Текст повідомлень містить відсилки до «статті 357» та «постанови 28/9329к» (та ще кілька числових варіацій). Такі примітки мають надавати ілюзорної «офіційності» та начебто «достовірності» інформації. Та насправді вони не мають нічого спільного з реальним життям, бо «постанови 28/9329к», на яку посилаються автори повідомлень, взагалі не існує, а «стаття 357» не має жодного уточнення, якого саме закону.
А ще насторожувати має інформація, яку просять надати в цій рекламній кампанії. За посиланням, які надають шахраї, потрібно вказати прізвище, ім’я та останні шість цифр банківської картки. Пам’ятайте: номер картки, CVV-код чи PIN-код — це особисті дані, які не можна нікому повідомляти!
Як шахраї змушують повірити у «правдивість» рекламного повідомлення?
Шахрайство з «грошовими виплатами українцям» має щонайменше дві складові для ефективної маніпуляції — емоційність та актуальність (вчасність) повідомлення. Їхнє основне завдання —викликати відчуття довіри до повідомлення.
Емоційність. Повідомлення на зразок «Увага! Тільки 7% знають про це», «Термінова новина», «Термінова перевірка карток для виплат» вимагають швидкої реакції та дій.
Війна вже сама собою є досить емоційним явищем. Навички критичного мислення на тлі психологічного напруження та паніки слабшають. І саме на цьому й ґрунтується ефективність цієї дезінформаційної кампанії.
Актуальність і вчасність повідомлення. Під час війни інформація поширюється в рази динамічніше, а можливостей відфільтрувати правдиве повідомлення від неправдивого меншає. Тож довіра до таких меседжів базується й на актуальності теми. Коли держава справді виплачує гроші переселенцям, а ЄС підтримує біженців, на тлі потоку правдивих повідомлень стає важче побачити ті, що намагаються вами маніпулювати.
Як не потрапити на гачок шахраїв?
- Перевіряйте, чи є це повідомлення в офіційних джерелах. Наприклад, якщо таке повідомлення поширюється від імені Міністерства соціальної політики, але дізналися ви про це не з їхньої офіційної сторінки, варто зайти на сайт і перевірити.
- Перевіряйте і самі джерела, з яких отримали інформацію. Перегляньте профіль сторінки, якщо йдеться про фейсбук. Якщо на сторінці немає контенту, низька активність (особливо якщо сторінка була створена давно) або кілька разів змінювалася основна світлина чи назва, що тематично надто суперечать одне одному, це має викликати підозру.
- Остерігайтеся емоційних закликів. Особливо у випадках, що стосуються заяв начебто офіційних органів. Офіційні повідомлення зазвичай стримані і спокійні.
- З обережністю ставтеся до повідомлень, що просять вас надати особисту інформацію. Номер картки, CVV-код, чи PIN-код — це особисті дані, які не можна нікому повідомляти.
- Не переходьте за посиланнями із підозрілих повідомлень та не залишайте жодну особисту інформацію через будь-які форми (анкетування, опитування тощо).
Джерело: MEDIASAPIENS
