Зуби бегемота стають “новою слоновою кісткою” для браконьєрів

Через заборону на торгівлю слоновою кісткою браконьєри переключились на ікла бегемотів, попереджають зоозахисники.

A hippo bares its teeth, while swimming with a young hippo in Maasai Mara National Park, Kenya

Як відомо, зуби бегемота (особливо потужні ікла самців) цінують як матеріал не менше за слонову кістку. Це приваблює браконьєрів і загрожує популяції цих дивовижних тварин, передає Бі-Бі-Сі.

Коли у червні минулого року Британія оголосила про майже повну заборону торгівлі слоновою кісткою, благодійна організація із захисту тварин Born Free вивчила ситуацію на трьох найбільших онлайн-ринках.

“Ми виявили зростання торгівлі іклами гіпопотама у Великій Британії протягом місяця після запровадження майже повної заборони на продаж слонової кістки”, – каже Френкі Осуч, авторка звіту, опублікованого Born Free у вересні.

Це “тривожний сигнал, адже популяція бегемотів у дикій природі під загрозою”. Як і слонова кістка, зуби й бивні бегемотів часто використовують для декоративного різьблення, але вони – дешевші й дістати їх – легше.

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), не забороняє продаж частин тіла гіпопотамів, хоча для міжнародних продажів потрібен дозвіл на експорт.

Підраховано, що з 1975-го по 2017 рік легальний продаж ікол бегемота склав 770 тисяч кг. Але є ще й нелегальна торгівля.

Згідно зі звітом Європейської комісії, у 2020 році зуби бегемотів були серед частин тіла ссавців, які правоохоронці найчастіше вилучали в ЄС.

“Зараз почастішали випадки виявлення собаками-шукачами зубів бегемота в різних аеропортах Африки, але це не означає, що всіх контрабандистів і браконьєрів затримали. Можливо, лише половину”, – каже Філіп Муруті, віцепрезидент Африканського фонду дикої природи в Найробі.

Дослідження Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) 2016 року показало, що світова популяція бегемота звичайного становить від 115 тисяч до 130 тисяч особин, що на 30% менше, ніж у 1994 році.

14 листопада в Панамі відбулася конференція країн-учасниць CITES, де десять країн виступили з пропозицією взяти бегемота під посилений захист. Десять країн Західної та Центральної Африки звернулись до Брюсселя з проханням включити бегемота до Додатка 1 Конвенції – в одну компанію з індійським левом, леопардом, ягуаром, індійським слоном і всіма видами носорогів.

Але цю пропозицію не підтримали країни ЄС та країни Східної й Південної Африки, які заявили, що популяція бегемотів залишається на здоровому рівні.

Джоанна Свабе, директорка зі зв’язків з громадськістю у Humane Society International, каже, що з 2016 року чисельності бегемотів приділяли недостатньо уваги.

“Наукових досліджень фактичної популяції бегемотів у країнах їхнього ареалу було дуже мало, – пояснює вона. – Водночас країни ареалу знають, що відбувається з їхніми бегемотами на їхній території, тому їх не можна ігнорувати”.

Крім того, бегемоти мають низьку народжуваність. Самки бегемота народжують одне дитинча раз на два роки, а сама вагітність триває вісім місяців. За несприятливих природних умов вони розмножуються ще рідше. Тому скорочення популяції може мати довгострокові наслідки.

Зоозахисники б’ють на сполох: гіпопотамів вже повністю знищили в Алжирі, Єгипті, Еритреї, Ліберії та Мавританії. Загалом у світі залишилося, за різними оцінками, 115-130 тисяч цих гігантів, при цьому за останні десять років їхня кількість скоротилася на 30-50% в залежності від місця проживання.

You may also like...