Зуби бегемота стають “новою слоновою кісткою” для браконьєрів
Через заборону на торгівлю слоновою кісткою браконьєри переключились на ікла бегемотів, попереджають зоозахисники.
Як відомо, зуби бегемота (особливо потужні ікла самців) цінують як матеріал не менше за слонову кістку. Це приваблює браконьєрів і загрожує популяції цих дивовижних тварин, передає Бі-Бі-Сі.
Коли у червні минулого року Британія оголосила про майже повну заборону торгівлі слоновою кісткою, благодійна організація із захисту тварин Born Free вивчила ситуацію на трьох найбільших онлайн-ринках.
“Ми виявили зростання торгівлі іклами гіпопотама у Великій Британії протягом місяця після запровадження майже повної заборони на продаж слонової кістки”, – каже Френкі Осуч, авторка звіту, опублікованого Born Free у вересні.
Це “тривожний сигнал, адже популяція бегемотів у дикій природі під загрозою”. Як і слонова кістка, зуби й бивні бегемотів часто використовують для декоративного різьблення, але вони – дешевші й дістати їх – легше.
Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), не забороняє продаж частин тіла гіпопотамів, хоча для міжнародних продажів потрібен дозвіл на експорт.
Підраховано, що з 1975-го по 2017 рік легальний продаж ікол бегемота склав 770 тисяч кг. Але є ще й нелегальна торгівля.
Згідно зі звітом Європейської комісії, у 2020 році зуби бегемотів були серед частин тіла ссавців, які правоохоронці найчастіше вилучали в ЄС.
“Зараз почастішали випадки виявлення собаками-шукачами зубів бегемота в різних аеропортах Африки, але це не означає, що всіх контрабандистів і браконьєрів затримали. Можливо, лише половину”, – каже Філіп Муруті, віцепрезидент Африканського фонду дикої природи в Найробі.
Дослідження Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) 2016 року показало, що світова популяція бегемота звичайного становить від 115 тисяч до 130 тисяч особин, що на 30% менше, ніж у 1994 році.
14 листопада в Панамі відбулася конференція країн-учасниць CITES, де десять країн виступили з пропозицією взяти бегемота під посилений захист. Десять країн Західної та Центральної Африки звернулись до Брюсселя з проханням включити бегемота до Додатка 1 Конвенції – в одну компанію з індійським левом, леопардом, ягуаром, індійським слоном і всіма видами носорогів.
Але цю пропозицію не підтримали країни ЄС та країни Східної й Південної Африки, які заявили, що популяція бегемотів залишається на здоровому рівні.
Джоанна Свабе, директорка зі зв’язків з громадськістю у Humane Society International, каже, що з 2016 року чисельності бегемотів приділяли недостатньо уваги.
“Наукових досліджень фактичної популяції бегемотів у країнах їхнього ареалу було дуже мало, – пояснює вона. – Водночас країни ареалу знають, що відбувається з їхніми бегемотами на їхній території, тому їх не можна ігнорувати”.
Крім того, бегемоти мають низьку народжуваність. Самки бегемота народжують одне дитинча раз на два роки, а сама вагітність триває вісім місяців. За несприятливих природних умов вони розмножуються ще рідше. Тому скорочення популяції може мати довгострокові наслідки.
Зоозахисники б’ють на сполох: гіпопотамів вже повністю знищили в Алжирі, Єгипті, Еритреї, Ліберії та Мавританії. Загалом у світі залишилося, за різними оцінками, 115-130 тисяч цих гігантів, при цьому за останні десять років їхня кількість скоротилася на 30-50% в залежності від місця проживання.
