Справа про хабарництво столичного поліцейського розвалилася у суді

Суд виправдав старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції № 4 Дніпровського управління ГУНП у місті Києві від звинувачень у шахрайстві і підбуренні до передачі хабара.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 27 липня.

Восени 2017-го чоловік заявив у поліцію, що інший громадянин викрав його автомобіль. Було розпочато кримінальне провадження.

За матеріалами справи, одного дня близько 8 ранку поліцейський прийшов за місцем проживанн матері імовірного підозрюваного. Він показав жінці фото її сина і пояснив, що той має великі проблеми, адже він і його товариш викрали автомобіль на іноземній реєстрації. Але є можливість не приягувати його притягнення до відповідальності.

Згодом вже у відділку поліції оперуповноважений сказав жінці, що потрібно передати 2000 доларів і тоді її сина лише допитають як свідка і підозру не предʼявлятимуть.

Під час наступної зустрічі, відбравши показання чоловіка, поліцейський, за версією обвинувачення, одержав від його матері 700 доларів. Решту грошей нібито мали передати  пізніше, але співробітник поліції почав уникати спілкування і цього так і не сталося.

Пізніше Дніпровське управління поліції повідомило, що на період вищезгаданих подій цей їх працівник перебував у щорічній черговій оплачуваній відпустці. Крім того, його не уповноважили на проведення будь-яких слідчих у рамках того кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений не визнав себе винним. Він показав, що їх відділ виявив

багато епізодів незаконного заволодіння атвомобілями з іноземними номерами, більше 20 випадків, але слідчі  не вносили в  ЄРДР ці дані, оскільки не було власників цих машин. Однак, усі злочини мали один «почерк»: на авто встановлювали навігатор, продавали, а ввечері їхали з другим комплектом ключів та  забирали цей автомобіль. Він  встановив двох причетних осіб, були зібрані докази, у тому числі і відеозаписи. Прокурор ознайомлювався із зібраними матеріалами та дав вказівку когось з хлопців опитати. Один із них на той час переховувася за кордоном, а інший  перебував в Україні.

З метою опитування фігуанта він із дільничним приїхав за місцем його проживання.  Двері квартири відчинила матір, яка повідомила, що сина немає. Він  залишив їй свій номер мобільного  телефону та просив передати синові, щоб він зʼявився для надання пояснень. Через декілька днів жінка  сама приїхала до нього, він її опитав щодо місця перебування сина та знову розʼяснив, що повинен опитати саме його.  Приблизно через тиждень жінка з сином приїхали до райвідділу відділу і просили їх прийняти. На той час він  офіційно  перебував у відпустці, однак, погодився приїхати. У присутності матері він відібрав пояснення  у  хлопця. Той  повідомив, що  не причетний до злочинів, але надав пояснення щодо обставин вчинення цих злочинів  своїм товаришем. Після цього мати хлопця одразу почала йому пропонувати гроші, щоб сина не притягали  до кримінальної відповідальності. Вона дістала конверт і начебто намагалася його «всунути» та говорила, що завтра ще привезе.

Обвинувачений заявив, що грошей від жінки він не отримував і в кабінеті вона їх не залишала, бо він одразу її випроводив. Він нікого не викликав та не фіксував цю подію, оскільки не поставився до цього серйозно та пожалів цю жінку.  Після цієї зустрічі він більше ніколи з заявницею та її сином не зустрічався. Але жінка  почала телефонувати та писати  його начальнику. Під час розшукових дій було  встановлено, що хлопці, які вважалися причетними до крадіжки авто,  нібито працюювали під прикриттям СБУ, але обвинувачений не може це довести.

У слідчого кримінальне провадження щодо заволодіння машинами вилучили. Хоча не було дозволу слідчого судді на вилучення матеріалів кримінального провадження. У подальшому з клопотанням про накладення арешту на тимчасове вилучене майно не зверталися, матеріали кримінального провадження не повернули і де вони перебувають на даний час невідомо.

Мати хлопця розповіла в суді, що після передачі частини хабара поліцейський більше не брав трубку і уникав спілкування. Після цього вона начебто стала писати і дзвонити його начальнику. Вдома в начальника сектору карного розшуку вилучили його мобільний телефон, на якому видно, що ця жінка йому дзвонила і писала. Крім того, обвинувачений у переписці з начальником зʼясовував чи можна помʼякшити кваліфікцію хлопцю, з чиєю матірʼю він «базарить по телеграм».

Під час досудового розслідування жінка повідомляла, що коли зі звʼязку зник поліцейський, то вона телефонувала і переписувалася з  його начальником. Саме від  останнього нібито  надходили повідомлення про необхідність передати решту грошей і що до неї додому приїде інша особа. Жінка не погоджувалася і вимагала, щоб за грошима приїхав саме обвинувачений.  Але в судовому засіданні громадянка не підтримала ці показання, кажучи, що не знала начальника обвинуваченого, не телефонувала йому, не переписувалася, а називала його прізвище за проханням працівників СБУ, яких він цікавив. І взагалі вона сказала суду, що на цей час, коли їй відомо дуже багато інформації по цій справі, вона дуже шкодує, що піддалася на провокаційні умовляння товариша сина та звернутися до правоохоронних органів. Ніяких претензій матеріального та морального характеру вона до працівника поліції не має.

Як доказ прокурор надав суду заяву від імені цієї жінки без зазначення дати, адресовану заступнику начальника ГУСБ України в м. Києві та Київській області. Авторка просила вжити заходів до спірвобітника поліції, який сказав, що за непритягненння до кримінальної відповідальності її сина треба заплатити 2000 доларів. На аркуші є штамп «Приймальня ГУ СБУ у м. Києві та Київській області».

Але в судовому засіданні жінка наполягала, що з заявами до органів СБУ не зверталася, у приміщенні СБУ та його приймальні ніколи не була. Про ці події вона розповідала лише у приватній зустрічі особі, як вона вважає, прокурору у приміщенні прокуратури міста Києва, про зустріч з яким домовилися їх знайомі.

Суд вирішив, що громадянка справді заяви у приймальні СБУ не подавала, обставини викладені у заяві різняться із показаннями, які вона надавала у судовому засіданні. Натомість вона у приватному порядку за порадою знайомих ходила до прокуратури, з ким спілкувалася не знає, документи підписувала, не читаючи, не знає про кримінальну відповідальність за ці дії.

У судовому засіданні жінка давала суперечливі покази про кількість зустрічей із обвинуваченим, про кількість допитів її сина, про надання грошей та ін.

Жінка говорила, що заяву про визнання її потерпілою не писала і потерпілою себе не вважає, ніякі протоколи не підписувала. Гроші їй дав знайомий працівник СБУ в складеному стані, кількість вона не знала. При цьому вона була з відеокамерою, яку в дію привів у подальшому працівник СБУ. Документів про відео контроль вона не підписувала, ніякого протоколу за результатами слідчої дії не складали.

Такі показання своєї матері підтвердив син,  додавши, що на ньому під час зустрічі з поліцейським також були технічні засоби, які йому надавали без оформлення документів.

Фактично відсутні обʼєктивні докази того, що заявниця отримувала гроші від працівників СБУ, після закінчення слідчої дії, її ніхто не питав, де знаходяться гроші, які начебто їй були ввірені, в обвинуваченого ці кошти не вилучені. На цей час невідоме місцезнаходження цих коштів.

Суд вважає, що докази не вказують на вчинення обвинуваченим будь-яких дій, що підпадали б під ознаки підбурювання, зокрема: умовляння, підкуп, погрози, примус або іншим чином схилення до надання неправомірної вигоди.

Крім того, прийняття заяви про визнання громадянки потерпілою в цьому кримінальному провадженні, вручення обвинувального акту з реєстром, виготовлення супровідного листа, направлення до суду та отримання кримінального провадження судом, відбулося поза межами строків досудового розслідування, що також є істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Поліцейського виправдали  у звʼязку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.