Чи вдосталь в союзників України ще зброї для ЗСУ?
Чи має Захід ще зброю для України? Ці тривожні заголовки нині нерідко миготять навіть у європейській пресі. Якщо почитати ЗМІ, то може виникнути думка, що труна, труна, цвинтар близько.
Взагалі, у нас досить популярна помилка, що РФ підриває в коаліції західних країн бажання вести проксі-війну через втрати техніки та грошей, зазначає видання LB.ua.
Що через величезні втрати німецькі бюргери та польські фермери ось-ось кинуться в обійми Москви і почнуть знову купувати російський газ. Цей наратив шириться часто завдяки поребрику – там популярні історії про перемелювання найманців та бездонні засіки батьківщини. Хоча в нашій родині теж не без виродків.
Винищувачі МіГ-29 ВПС Польщі на базі тактичної авіації в Мальборку, Польща, 15 лютого 2023 р. Але математика, проклята буржуазна дівка, невблаганна. Скільки Захід втратив штурмових гелікоптерів в Україні (з кількох сотень машин на континенті)? Нуль.
Навіть афганські багатоцільові борти примудрилися пропустити через відновлювальні ремонти та відправити в Україну, але не залазили до скарбнички з ударниками. Скільки бойових літаків? З кількох тисяч покоління 4, 4+ і 5 у Європі? Дивися цифру вище. Скільки Альянс випустив ОТРК? Нуль.
Скільки “Storm Shadow”, SCALP, “Taurus” із кількох тисяч на озброєнні в Європі? Кілька десятків, тоді як замовлення для Франції на 400 штук ракет авіаційного базування виконували паралельно з британським на 800. Тобто європейці спроможні відновлювати запаси протягом їх вичерпання, в поточному режимі.
Німецькі ЗРК Patriot на чергуванні в аеропорту Вільнюса напередодні саміту НАТО, Литва, 8 липня 2023 року. Скільки батарей “Patriot” зняли з чергування на можливому театрі бойових дій проти Росії на користь Києва?
Одну німецьку. Це з угруповання 12 німецьких, 4 румунських, 2 польських, 4 шведських, 1 іспанської та 3 нідерландських батарей. Крім батарей Європейського командування ЗС США – плюс додаткових двох американських, відправлених на деплоймент у Польщі.
Як би не надірвалася перша десятка економік планети від такої важкої ноші. САУ – заплановано передати до 500 штук, втрачено кілька десятків. При тому що більшість втрат – це глибоке зберігання у вигляді “Паладинів” і східноєвропейських “Гвоздик”.
М270 – із понад 250 європейських, це без згаданого європейського командування США, аж 20 штук передали Києву. Із пруфами, до речі, знищено нуль.
Три батальйони сучасних танків нашкребли – “Abrams” ще передають. РФ уже тягне на лінію Т-55, а США обійшли заборону Сенату на експорт уранової броні передачею одного модернізованого батальйону. Кораблі, можливо, тонули в Альянсу – флагмани, ВДК, буксири – загальним тоннажем більше, ніж втратила будь-яка країна з часів Другої світової?
Може, падали гелікоптери радіоелектронної боротьби то тут, то там? Або літаку ДРЛС-розвідки на антену сідав дрон, а той літак потім утік на ремонт? Чи була засідка на авіагрупу НАТО, де вирізали три вертольоти і два літаки за лічені хвилини?
Ні? Дивно. Якось дивно, хлопці, ви виснажуєте Захід. Так він не вичерпається.
Так, коаліція пропилососила запаси Східної Європи, вигребла зі зберігання Т-72 і буксирувальну ствольну артилерію, під’їла запаси снарядів, “Стінгерів” і “Джавелінів”.
Залізла в запаси снарядів командувань США на інших ТВД – на Азіатському та Близькосхідному. Але поки що ознак виснаження не спостерігається. Данія віддала всі свої САУ “Caesar”, але це не тільки тому, що вона так любить Україну, що й спати не може, чи тому, що вигребла все до денця. Є й прозаїчніші причини.
Там нове шасі, з купою дитячих хвороб, чому б не випробувати його в Україні? І опціон на постачання прострочено на кілька років – якщо на Данію ніхто не напав за цей час, то, можливо, вже й не нападе зараз.
А тим більше французи доповідають про різке зростання виробництва – до восьми САУ “Caesar” щомісяця. Це лише французи. А є ще німці, поляки – усі розганяють виробництво для України. ЄС, думаю, випускає декілька десятків одиниць на місяць, до того ж отримуючи імпорт з Кореї.
Данці в результаті своє отримають – але в доведеному до ладу форматі, ще й з лейблом “Борці за молоду демократію”. Кожен має свій інтерес – іноді він збігається з нашим, а іноді ні.
Загалом країни Заходу поставили нам зброї та допомоги на колосальні суми – більше, ніж ми самі витратили на сектор безпеки з 1991 року. Але ці суми колосальні тільки для нас. Усі ці цифри порівняно з влитим в Ірак та Афганістан – пил на трасі. Та й проблема загалом не лише у грошах.
Росіяни мають гроші, щоб побудувати тисячі з голочки “Армат” і Т-90М – а виходить тільки штук 250 різномастих машин провести через модернізацію. Захід влив в Афганістан трильйон доларів, а вийшло лише накупити російських гелікоптерів і передати “Хамві”, а сотень “Abrams” і F-16 освоїти афганцям не вдалося.
Не буває у військовій справі “скопіювати” і “вставити”. Гелікоптери нам не передають не тому, що не хочуть поразки Росії чи хочуть “нескінченної війни”. Навіщо їм нескінченна війна? Щоб відбудовувати потім Дунайське пароплавство, термінали Рені та порти? Чи в нас уже з’явився особистий трильйон, який ми попросили на відновлення?
А не передають ударні гелікоптери тому, що аби він “розкрився”, необхідні наземні служби, команда лазерного наведення, яка триматиме на цілі маркер, передові авіанавідники, диспетчери, спеціалісти в штабах – і їх готуватимуть багато місяців, деякі професії – роками.
А зупиняти навалу потрібно було тут і зараз.
Літаки з NLAW і “Stinger” перед вторгненням сюди йшли не тому, що нас списали і готували до партизанщини, як у нас люблять казати, а тому що навіть на 105 мм гаубиці перепідготовка – декілька місяців.
Крім того, що ударний вертоліт коштує 20–60 млн доларів. І потім кілька десятків машин на фронті в 1000 кілометрів буквально розчиняються і, роблячи по кілька вильотів на добу, досягнуть того ж, чого досягли більш численні російські борти.
А коштуватиме це стільки, скільки кілька сотень танків, САУ та БМП зі зберігання, які реально тягнуть. Або 2,5 млн снарядів, без яких узагалі все завалиться. Пріоритети, які не хитрі плани.
Тож так, усе довго – навіть у розпал Ірано-іракської війни на “Міражі” пересідали багато місяців, а прорвати фронт завдяки їм не вдалося.Але це не означає, що Захід завтра надірветься, сточившись об тисячі вбитих російських танків.
Поки що єдина країна, яка злила своє майбутнє в унітаз, – це Росія. Вона втягнулася в безконечну війну, усе більше оточена батареями “Patriot”, протикорабельними ракетами у країнах Балтії і на Чорному морі, об’єднаними ВПС скандинавських країн, елементами ПРО, румунськими і українськими HIMARS.
А Захід ще не починав – обійшовся зброєю зі Східної Європи і запасами 80-х років.
Автор: Кирило Данильченко ака Ронін
