Поліція нагадує: приниження та образи — це теж насильство!
Чи здаються ці фрази знайомими – “Ти нічого не вартий/варта”, “Хто ще захоче бути з тобою?”, “Без мене ти ніхто”?
Це не “емоції” і не “жарт”, це – психологічне насильство.
Слова — невидима зброя. Постійні приниження та критика:
руйнують упевненість у собі, викликають страх висловлювати власну думку, ізолюють від друзів, родини та світу.Чому це важливо розпізнати
Іноді насильство починається не з очевидних дій, а з “дрібних” слів. Кривдник може:
• маскувати образи під жартами: “Ну, я ж не серйозно, це просто смішно!”
• звинувачувати: “Ти сам/сама провокуєш мене такими словами.”
• виправдовувати свої дії: “Я тільки хотів/хотіла тебе вберегти, ось чому я кажу таке.”
Але важливо пам’ятати: якщо слова партнера викликають біль, сором або страх, це — насильство.
Що робити, якщо тобі знайомі такі фрази
Зрозумій, що це не твоя провина.Кривдник часто намагається перекласти відповідальність на постраждалу особу. Це вибір кривдника — принижувати й ображати.
Не мовчи.Відкрийся друзям, родичам чи людям, яким ти довіряєш. Перший крок до розв’язання проблеми — знайти підтримку.
Звертайся по допомогу:• 102/112 — виклик поліції у разі небезпеки,
• 15-47 — національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству,
• 116-123 — національна “гаряча лінія” із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.
