МВФ розбрату. Чи стають країни біднішими через співпрацю з МВФ?

Чи сповільнює співпраця з МВФ економічне зростання країни? Як Фонд змінює економіку? Чому МВФ не надає кошти безповоротно?

VoxCheck дає відповіді на ці та інші запитання українських політиків

«Это ж эксперимент. Над нами МВФ делает эксперимент». Так олігарх Ігор Коломойський пояснює, чому з України емігрують люди, а ті, хто залишається, отримують мізерні зарплати. Втім, подібні висловлювання звучать не лише від Коломойського. Діяльність Міжнародного валютного фонду в Україні залишається однією з найбільш дискусійних тем серед українських політиків та журналістів. Водночас змістовна дискусія часто підміняється штампами та міфами, які викривляють уявлення про організацію та характер її взаємодії з Україною.

З початку 2018 року VoxCheck перевірив 42 твердження українських політиків про МВФ. Лише в 14 випадках їхні слова відповідали дійсності. У цьому матеріалі ми розкладаємо по поличках інформацію про МВФ та спростовуємо головні міфи про його діяльність в Україні.

Що таке МВФ?

МВФ надає фінансову допомогу країнам, які переживають кризу та макроекономічну нестабільність – стрімке знецінення національної валюти, відплив капіталу, нездатність виконувати свої зобов’язання перед кредиторами, зрештою економічний спад. Кредити МВФ надаються для стабілізації економіки на умовах проведення структурних реформ.

Засади організації були визначені 1944 року на Бреттон-вудській конференції, а запрацювала вона 1945 року після підписання відповідної угоди між країнами-засновниками.

Простіше кажучи: коли країна-член МВФ зіштовхується з кризою і потребує додаткових коштів на її подолання, вона підписує угоду з МВФ, у якій зобов’язується проводити реформи й за це отримувати кошти. МВФ надає позики, щоб допомогти подолати кризу і не допустити її поширення на інші країни. Тобто основна мета МВФ – це недопущення поширення економічної кризи. Тоді як питаннями розвитку економік окремих країн займається Світовий банк, який був створений одночасно з МВФ.

Членами МВФ, які беруть участь у його роботі та роблять внески до нього, є 189 країн-членів ООН, в тому числі Україна. Колишніми членами є Куба і Тайвань. Не входять до МВФ Північна Корея, Андорра, Ліхтенштейн, Монако, Науру, Південний Судан, Ватикан та невизнані держави.

Звідки у МВФ гроші?

Бюджет Фонду формується із внесків країн-членів відповідно до їхніх квот та кредитів від інших країн та організацій. Квоти країн-членів залежать від розміру їхніх економік і вираховуються за чотирма показниками: ВВП (50% квоти), відкритість (30%), стабільність (15%), резерви (5%). Країни також мають право голосу у Фонді залежно від своїх внесків та право позичати гроші в рамках квоти в разі виникнення проблем.

Резерви МВФ обліковуються у так званих спеціальних правах запозичення (SDR), з яких формується міжнародний резервний актив, який згодом використовується для кредитування країн-учасниць Фонду. Станом на 2016 рік розмір цього активу складав 204 млрд SDR або еквівалент $285 млрд. За потреби SDR обмінюються на вільно конвертовані валюти, до яких відносяться долар, євро, єна, фунт, а з 2016 року – юань.

Усі кредити видаються і обраховуються в SDR, але через те, що більшість не знає курсу SDR до інших валют, у новинах переважно повідомляють обсяг кредиту в одній із основних світових валют, наприклад, у доларах США чи євро.

Україна також має свою квоту – близько 2 млрд SDR, що становить 0,42% від обсягу коштів МВФ. Це дає Україні 21 583 голоси в організації, або 0,43% від усіх голосів.

Які процентні ставки у МВФ за кредитами?

Поширена думка, що в МВФ надто високі ставки за кредитами й можна знайти дешевший спосіб залучення коштів урядом. Серед тих, хто так вважає, і політик Вадим Рабінович.

Порівнювати ставки за кредитами МВФ досить важко, оскільки МВФ не поширює цієї інформації. Але в будь-якому разі кредити МВФ є одними з найдешевших. Для України, наприклад, середня ставка за кредитами МВФ становить близько 3%. Для порівняння: ставка за останнім випуском євробондів (березень 2019 року) – 9,75%. До того ж, якщо країна зіштовхнулася з кризою, це знижує її шанси отримати запозичення на міжнародних фінансових ринках та підвищує ціну таких запозичень.

Як МВФ формує умови кредитування?

Меморандум про співробітництво між урядами країн та МВФ складається у формі пропозицій уряду щодо того, як досягти макроекономічної стабільності та збалансованої фінансової системи. Ці умови узгоджуються в процесі переговорів уряду та центрального банку країни з представниками МВФ. Якщо уряд не виконує умови, записані в меморандумі, фінансування країни «ставиться на паузу». Однак МВФ не може припинити програму з країною. Це може зробити лише уряд – явно чи неявно (українські уряди робили це неявно, просто припиняючи виконувати умови меморандумів).

Умови, які супроводжують кредити МВФ, викликають запеклі дискусії серед вітчизняних політиків та економістів.

Наприклад, лідер Радикальної партії Олег Ляшко відзначав такі негативні моменти співпраці з МВФ:

• МВФ надає кредити, а не безповоротну допомогу;
• Транші МВФ йдуть на погашення державного боргу, поповнення золотовалютних резервів та у деяких випадках – на фінансування дефіциту державного бюджету;

МВФ справді надає не безповоротну допомогу, а кредити. Статут організації визначає три цілі кредитів:

• погашення боргу,
• поповнення резервів центрального банку,
• фінансування дефіциту бюджету.

МВФ – це «швидка допомога», коли макроекономічна стабільність у країні під загрозою, й відповідно вона не може залучити кошти деінде (або може, але набагато дорожче). Якби МВФ надавав безповоротну допомогу, кошти фонду вичерпалися б дуже швидко. Оскільки платники податків країн, які не потребують допомоги МВФ, не були б готові платити за неправильну політику урядів країн, які такої допомоги потребують.

Іноді в бік МВФ лунає і відверта неправда. Як, наприклад, від Вадима Рабіновича. Нібито МВФ під виглядом реформ змушує вирубати ліс, скасувати пенсії та підвищити тарифи:

Всі умови угод між МВФ та Україною можна дізнатися з меморандумів, які публікуються у відкритому доступі. Наприклад щодо лісів, то цеЄС, а не МВФ, наполягає на скасуванні мораторію на експорт деревини, оскільки таке обмеження торгівлі суперечить Угоді про Асоціацію. До того ж, вимагається не вирубувати ліси, а замінити мораторій на експорт інструментом, який не буде порушувати торговельні домовленості і викривлювати ринкові механізми (наприклад, забороною вирубки лісу).

Щодо пенсій, то головна вимога МВФ – вести зважену бюджетну політику, необхідну для стабільності гривні та економіки в цілому. МВФ ніколи не вимагав скасувати пенсії.

Також МВФ рекомендував не «підвищити» тарифи, а зрівняти тарифи для домогосподарств та промисловості, щоб створити можливості для появи повноцінного ринку енергоносіїв. Так, з травня 2019 тарифи на газ для домогосподарств було знижено, оскільки знизилися ціни на світовому ринку та відповідно ціни для промислових споживачів в Україні.

Умови, закладені до меморандумів МВФ, сприяють макроекономічній стабільності та мають на меті полегшити для країни виплату отриманих від Фонду кредитів. Інколи уряди чи окремі міністри записують до Меморандумів ті реформи, які мають низьку підтримку політичного класу – щоб мати додатковий важіль для їхнього втілення. У випадку України це такі реформи як створення антикорупційного суду, прозора приватизація, криміналізація незаконного збагачення політиків та посадовців та ін.

Виконання вимог МВФ і отримання траншів за програмою слугує орієнтиром для інших міжнародних кредиторів, а також для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, що ситуація в країні залишається стабільною, а уряд успішно втілює затверджені реформи. Натомість «випадіння» з програми МВФ є негативним сигналом для інших кредиторів та інвесторів.

Чи стають країни біднішими через співпрацю з МВФ?

МВФ надає фінансову допомогу країнам безвідносно до їх багатства чи бідності тоді, коли вони зіштовхнулися чи ризикують зіштовхнутися з серйозними економічними проблемами, що можуть перекинутись на інші країни.

Вплив участі країни у програмах МВФ на її економічний розвиток економісти вивчають досить давно. Існують різні оцінки цього впливу. Наприклад, Barro&Lee (2005) пишуть, що участь у програмах МВФ знижує темпи економічного зростання, тому країни повинні «взяти на себе зобов’язання не брати участі у програмах МВФ» (вочевидь, такі  зобов’язання передбачають економічну політику, яка дозволяє уникнути значних криз, коли допомога МВФ стає необхідною).

Інші автори вивчають це питання детальніше й роблять висновки, що участь у програмах МВФ позитивно впливає на економічне зростання лише тоді, коли країна виконує умови програми та підвищує якість своїх інституцій. Інші дослідження знаходять окремі позитивні ефекти участі у програмах МВФ: зниження імовірності валютної кризи, приплив приватного капіталу (якщо країна уникає дефолту), накопичення валютних резервів та меншу чутливість країни до економічних шоків.

МВФ веде постійний діалог із країнами-членами та визначає, які програми чи умови кредитування дали очікуваний ефект, а які ні, й чому. Цей досвід враховується в подальшій діяльності фонду. На додачу, з 2001 року у Фонді є незалежний офіс з оцінки його діяльності. В публічному полі політика МВФ постійно обговорюється світовою експертною спільнотою.

Чи є українська бідність результатом роботи МВФ?

Ми не можемо сказати, як розвивалася б Україна, якби взагалі не співпрацювала з Фондом. Скоріше за все, її рівень економічного розвитку наразі був би нижчим, тому що МВФ надає не лише кредити, а й технічну допомогу – зокрема, у розробці нормативних актів.

До того ж за 25-річну історію співпраці з МВФ Україні не вдалося успішно завершити жодну з програм через невиконання Урядами умов співпраці. Також не можна стверджувати, що Україна перетворилася на бідну країну внаслідок співпраці з МВФ, оскільки вона не була багатою до співпраці.

Дві останні програми співпраці з МВФ були підписані для подолання наслідків масштабної економічної кризи, що розгорталася у 2014-15 роках через значний спад виробництва, скорочення обсягів торгівлі та втрату частини території під час російської агресії.

Спад ВВП у 2014-15 роках складав відповідно 6,6% та 9,8%. Національна валюта за цей час знецінилася з 8 гривень за долар США до майже 30 гривень за долар, досягнувши свого мінімуму в лютому 2015 року. Золотовалютні резерви, необхідні для підтримання фінансової стабільності, знаходилися на критично низькому рівні. Кошти МВФ спрямовувалися на підтримку платіжного балансу, поповнення золотовалютних резервів та збалансування бюджету, необхідних для стабілізації економіки й національної валюти.

Джерело: VoxUkraine 

Автори: Віталій Проценко, економіст VoxCheck; Максим Скубенко, редактор VoxCheck; Яр Батог, аналітик VoxCheck