Сексуальне насилля онлайн: як вашу дитину можуть вмовити на інтимне селфі

Сексуальне насилля онлайн: як вашу дитину мужуть вмовити на інтимне селфі
Пандемія ще більше загострює проблему, яка давно процвітала в соціальних мережах, пише Mediasapiens.

Одного разу американський ІТ-стартап Bark разом із правоохоронцями провів експеримент. Вони загримували свою 37-річну працівницю під 11-річну дівчинку, створили їй профіль в Instagram. За 7 днів їй написало понад 52 незнайомці, учетверо старших. Вони надсилали їй свої оголені фото та просили взаємності. «Я би також хотів побачити твої груди», — просив якийсь із них 11-річну. А у відповідь «школярки» на те, що «їх у неї майже немає», переконував, що вона і зараз класно виглядає.

Компліменти, щирий прояв уваги, а також відвертість з боку приємного незнайомця (він сам же фото скидати не боїться) даються взнаки  й довірливі стосунки зав’язуються швидко. Хтось із розбещувачів ыще може закріпити довіру розповідями про свої нібито зв’язки з модельними агентствами.

Коли перед екраном реальна дитина, досвідченому маніпулятору потрібно лише 18 хвилин на те, щоби спонукати її надіслати свої інтимні селфі незнайомцю в соцмережі. Про це свідчить статистика Міністерства цифрової трансформації України. В лютому цього року відомство спільно з Офісом уповноваженого президента з прав дитини організували виставку «Сексуальне насильство над дітьми: онлайн-вимір», продемонструвавши скрини реальної переписки, яка починається після першого обміну фото.

Перше надіслане фото  гачок, за яким починається шантаж, із якого дитина не зможе вибратися самотужки. «Я запощу фотки, де ти гола, якщо не відповіси мені через 10 хвилин писав 12-річній дівчинці 26-літній чоловік. Спочатку він сказав, що йому 13, а потім «зізнався», що 17.  Я всього лише хочу 10 твоїх нових фоток і тоді залишу тебе назавжди». «Ок, я клянусь, що надішлю тобі 10 фотографій сьогодні вночі. Що саме ти хочеш?» — була відповідь. Та за хвилину чоловіку прийшла в голову вже нова ідея, і він зажадав, аби школярка надіслала оголені фото своєї 7-річної сестри.

Подібна експлуатація та шантаж тривали три місяці. Статистика американської організації THOR говорить: 62 % дітей слухаються зловмисників, а у 68 % випадків вимоги лише збільшуються. У дітей починають вимагати гроші чи навіть зустрічі.

Під час епідемії проблема загострилась. Нині як діти, так і злочинці сидять в інтернеті ще більше. І ЄС б’є на сполох: точних цифр ще немає, але правоохоронні органи 27 країн зафіксували збільшення статистики сексуальних кіберзлочинів. В Україні  ще складніша ситуація.

Зґвалтувати через інтернет

На відміну від країн ЄС, в Україні немає законних механізмів притягнення до відповідальності за сексуальне насилля над дітьми в мережі. Тому Мінцифри та Офіс уповноваженого з прав дитини активно просувають ідею криміналізації таких злочинів, а в подальшому планують також розробити спрощений механізм блокування / видалення фото та відео з ознаками сексуального насилля над дітьми.

Зокрема, в Україні вже існують гарячі лінії, а також інтернет-портал, де можна повідомити про подібний контент. Усі повідомлення там обробляє британська організація Internet Watch Foundation. З популярністю дарквебу та поширенням криптовалют роботи побільшало. Кожні 5 хвилин працівникам надходить новий сигнал, третина контенту  інтимні селфі, до яких змушували дітей.

У Великій Британії ці фото й відео тут же блокують та видаляють. Так само як у багатьох інших країнах. Та в Україні, де заборонено лише розповсюдження, але не перегляд та зберігання  на це піде ще купа часу та грошей.

«Ви маєте надіслати нам судове рішення» або «Ми не несемо відповідальності за те, що розміщують наші клієнти», — напише хостинг чи інтернет-провайдер, коли правоохоронці попросять заблокувати фото чи відео. Ці уривки листування із провайдерами також демонстрували на виставці у Верховній Раді, щоби привернути увагу законодавців до неоковирності системи.

Адже інтернет-провайдерам обвинувачення у розповсюдженні контенту не пред’явити. Вони не володіють ним, а тому, як і у випадку з піратською продукцією, не мають права видаляти без рішення суду. Натомість хостинг має звертати увагу на звернення правоохоронців і принаймні перенаправити скаргу власнику сайту  але і для цих відносин існує різна політика.

«Коли злочинці дивляться такий контент, а ми не можемо заборонити його перегляд, це збільшує попит,  пояснює Анастасія Дьякова, радниця з питань безпечного інтернету для кожної дитини при міністрі цифрової трансформації.  Так ми підтримуємо виробництво і те, що більше дітей будуть страждати. До того ж, переглядаючи цей контент, люди більш схильні скоювати такі злочини офлайн».

Нерідко в офлайнові злочини переходять і переписки в онлайні. Відомий випадок трапився в Одеській області: там затримали чотирьох чоловіків, яких підозрюють у зґвалтуванні школярок 15 і 17 років. Кілька місяців до того один із них познайомився із 17-річною дівчиною в Instagram, де підтримував приязні відносини. А за даними опитувань онлайн-сервісу «Дія», кожна третя дитина не проти зустрічі з незнайомцем із мережі.

Мінцифри також хоче криміналізувати грумінг  процес, коли з неповнолітніми налагоджують довірливі стосунки, щоб у подальшому задіяти у виготовленні інтимних фото та відео.

Здавалося б, навіщо вводити в законодавство нові поняття? Адже за шантаж чи вимагання в Україні давно існує відповідальність. А з 2018 року також є закон для протидії кібербулінгу, за яким карають у тому числі за публікацію дітьми непристойних фото інших дітей. Однак, як від початку застерігали юристи, новий закон стосується лише злочинів, які сталися між членами колективу якогось навчального закладу, і не стосується життя поза школою. А про інші злочини, скоєні в мережі, як онлайн-грумінг між незнайомцями,  в ньому не йдеться.

«На щастя, робота з криміналізації у нас просувається добре. Ми співпрацюємо з міжнародними колегами звітує пані Дьякова.  Проблема радше в тому, як правильно прописати законопроект, включивши туди дуже багато нових форматів — тепер ось уже онлайн-трансляції поширені».

Радниця міністра хоче, щоб нові закони з’явилися вже до кінця року, але точних прогнозів не дає. Треба також час на те, щоб вивчити досвід інших країн. Деякі з них пішли дуже далеко. У Швеції, приміром, визнають навіть «факт зґвалтування через інтернет», тобто без фізичного контакту. У 2017 році там засудили чоловіка, який у такий спосіб зґвалтував 27 хлопців та дівчат, змушуючи їх до сексуальних дій перед вебкамерою, погрожуючи викласти матеріали на порносайтах чи вбити родичів жертв.

Якщо у вас є суперсила

Працюють над цією проблемою й технологічні компанії. У 2019 році США на $5,7 мільйонів оштрафували TikTok. Ця дуже популярна серед неповнолітніх соцмережа порушила американський закон про конфіденційність дітей в інтернеті. Згідно з ним, будь-який додаток чи сайт має запитувати дозвіл батьків на передачу особистої інформації користувачів, молодших 13 років. Відтоді TikTok дозволяє публікувати відео лише від 13 років, а переписуватися  від 16 років. Хоча скандали й трапляються.

У квітні 2020-го Netflix запустив досконаліший батьківський контроль. При вході у свій обліковий запис просять обрати профіль, який має ваше ім’я, зображення та зміст, який відповідає віку. Останнє оновлення вимагає також ввести чотирицифровий PIN-код, надісланий на ваш телефон. У налаштуваннях батьки також можуть обрати конкретні заголовки чи шоу, які будуть недоступними для дитини.

Різні обмеження існують також і в Instagram, де часто трапляються порушення. Дітей, молодших 13 років, туди теж нібито не пустять. Якщо ж вони зазначать іншу дату народження, то модератори заблокують акаунт лише тоді, коли дуже очевидним стане те, що дитині менше 13 років. Надійніші процедури перевірки на вході можуть виявитися надто складними та й фінансово невигідними для Instagram із його мільйонною підлітковою аудиторією. Залишається незрозумілим, чому той же американський закон, який оштрафував TikTok, із цим мириться.

Наразі головна відповідальність за безпеку дитини в інтернеті все ж на батьках. У налаштуваннях більшості соціальних мереж вони можуть заборонити, щоб їхнім дітям писали повідомлення чи коментарі. А якщо не забороняти, то пояснити, що і як може піти не так в інтернеті.

Зараз у школах також факультативно проводять уроки з онлайн-безпеки для учнів різних класів. Спільно з кіберполіцією, експертами та Офісом уповноваженого президента України з прав дитини, їх розробляє Анастасія Дьякова. Та перш ніж викладати вчителям онлайн-методички для їх проведення  особисто спілкується зі школярами. Так вона «тестує» новий контент, а заразом переконується, чи, бува, чогось не упустила.

Анастасію Дьякову вразило, коли якось після уроку до неї підійшла дівчинка відповісти приватно на запитання, поставлене експерткою на уроці: «Якби ви мали суперсилу зробити що завгодно в інтернеті, що б це було?»«Якщо у вас є суперсила, то зробіть так, щоб мої батьки не зависали у своєму ґаджеті, а більше часу проводили зі мною», — попросила школярка з початкової школи радницю міністра.

Головний запобіжник

Які діти схильні потрапити в пастку сексуального насильства в інтернеті? Психоаналітикиня Дарія Харченко не вважає, що все можна звести до якоїсь загальної характеристики. «Та якщо вивести якусь універсальну рису, то я би вказала на відсутність довірливих стосунків із батьками, — коментує фахівчиня. — А розмови про секс — це пік довірливого контакту».

Дитина вперше задумується про секс уже в 2-3 роки, та у своїй дитячій манері може спитати, а звідки вона узялась. У такі моменти батькам рекомендується не брехати про капусту чи лелеку, а потроху почати подавати інформацію, адаптовану під вік. «Так дитина зрозуміє, що ця тема безпечна, не табуйована, і з нею завжди можна звернутись до рідних, які дадуть адекватну відповідь», — каже пані Харченко.

Інтерес так чи інакше не зникне. Дитина звернеться до однолітків, дізнається про порносайти (в середньому сьогодні це стається вже у 6–8 років), і в цей момент батьки можуть засуджувати, ганьбити. Так закріпиться думка: в разі небезпеки до мами чи тата звертатися страшно.

У підлітковий період чи ще раніше дитина почне активно користуватися соцмережами  і це нормально в будь-якому разі, бо назріває потреба в особистому просторі та сепарації від батьків. Але якщо доти в них не сформувалися довірливі стосунки, то стає досить легко довіритися комусь іншому, хто говорить із тобою про те, що по-справжньому цікавить. І тоді, вважає пані Харченко, дитина ще більше закриється у своєму світі й туди не пустить.

«Сьогодні шанс того, що в разі чогось діти зателефонують на гарячу лінію, значно більший каже психотерапевтка.  Та якщо дитина недовірливо ставиться до дорослих у принципі, бо в неї є приклад мами-тата, які її щирі розмови зводять до осуду і сварок, то велика ймовірність, що вона не зателефонує».

Якщо батьки старались, а контакт усе ж не встановили, Дарія Харченко рекомендує підключати лідерів думок. Показувати, приміром, відео популярних серед підлітків блогерів, які займаються просвітницькою діяльністю. До своїх освітніх серіалів віднедавна й у Мінцифри почали залучати Настю Каменських, Анну Трінчер.

Якщо ж дитина стала жертвою сексуального кіберзлочину  теж не рубати з плеча, лякаючи походом до поліції. «У справі, коли йдеться про інтимні фото, — це не зовсім чесно по відношенню до особистих кордонів дитини. Треба пояснити, навіщо це треба (звернення в поліцію.  MS), що це може попередити подібні ситуації з однолітками і що правоохоронні органи не будуть скрізь про це розповідати», — радить психоаналітик.

Адже травма від сексуального насильства в інтернеті може бути дуже великою, застерігає психоаналітикиня. Тоді дитину ніяк не можна залишати сам на сам. Мінімальне, що можна зробити,  це звернутися до шкільного психолога, а за можливості  знайти фахівця, який проведе тривалу терапію. «Якщо дитина нікому не скаже, то переживатиме цю ситуацію все життя,  каже Дарія Харченко.  Як до чогось ганебного може змінитись ставлення до свого тіла, а на цьому фоні з’являться сексуальні відхилення в майбутньому, проблеми у спілкуванні з протилежною статтю, та й довірою взагалі».

Сьогодні для батьків є безкоштовні онлайн-курси про безпеку дітей в інтернеті, ціла когорта блогерів, проводяться вебінари, нещодавно з’явився чат-бот. Ситуація з молодими батьками 30+, за словами фахівчині, покращується, бо їхній підлітковий вік теж більш-менш припав на соцмережі, тож вони розуміють небезпеку.

Можливо, дітей та батьків врятує штучний інтелект? Той самий американський IT-стартап Bark, працівниця якого відчула на собі сексуальне насильство в інтернеті, у 2017 році запропонував додаток, який дозволяє батькам контролювати, що пишуть та надсилають їхні діти у 20 соцмережах. Він не пересилає переписку, проте якщо там з’являються підозрілі слова, негайно сповіщає про це батьків і навіть дає поради, як поговорити про це з дитиною. Усе з гарантією особистих даних, повагою до приватності, а також одним великим мінусом: якщо ви встановите собі Bark, дитина про це знатиме. А тому може запросто завести собі новий акаунт в Instagram. Зрештою, все знову повертається до питання довіри між дитиною та батьками.

Фото:  wildkids.biz, УП.Життя

Автор:  Ілона Громлюк; Mediasapiens

Читайте также: